Мельников М.М. Агробіологічна оцінка трави Колумба у зв\'язку з інтродукцією її у Крим

summary

Стан вивченості питання та основні напрямки досліджень. Розглядається історія походження, поширення і вивчення тр. Колумба на підставі літературних джерел.

Аналіз літературних даних показує, що виділений в Аргентині як самостійний вид Sorghum almum Parodi є гібрид, що утворився в результаті природного перезапилювання Sorghum halepensе з культурним видом Sorghum bicolor (Parodi, 1943; Davies and Eddye, 1959). Після цього тр. Колумба одержала достатньо широке поширення в районах з тропічним, субтропічним і навіть помірним кліматом Африки, США, Австралії, Індії, Японії, Канади та ін. (Bog-dan, 1965; Edward and Visser, 1967; Anon, 1959; England, 1960; Boyle, 1961; Popescu and Alby, 1971; Yoshiyama, 1971; Bebawi, 1986; Hubbard, 1960).

Перші повідомлення про роботу з нею на Україні з’явилися на початку 80-х років, де автори, як правило, у більшій мірі освітлювали питання пов’язані з ботанічною характеристикою культури і деякими господарськими особливостями при вирощуванні її в західних регіонах країни (Глабець, 1989; Утеуш, 1991).

Аналіз огляду літератури показав, що практично у всіх роботах відсутні точні характеристики зовнішніх умов, що максимально задовольняють вимоги  гармонічного росту і розвитку рослин тр. Колумба які необхідні для здійснення раціонального підходу до удосконалення агротехніки цієї культури. Таким чи-ном, вивчення можливості інтродукції тр. Колумба в умовах Криму передбачає проведення спеціальних досліджень за такою програмою:

1. Вивчення агробіологічних характеристик насіння тр. Колумба як посівного матеріалу.

1.1. Визначення кардинальних (мінімальної, оптимальної і максимальної) температур проростання насіння (лабораторний і польовий досліди).

1.2. Встановлення мінімальної вологості насіння і грунту, при яких насіння багаторічного сорго спроможне проростати. (лабораторний дослід)

1.3. Визначення максимальної глибини загортання насіння для одержання сходів (лабораторний і польовий досліди).

1.4. Виявлення тривалості післязбирального покою насіння і господарської довговічності (лабораторний дослід).

1.5. Вивчення потенційної солестійкості тр. Колумба при проростанні насін-ня (лабораторний дослід).

2. Вивчення характеру росту і розвитку рослин багаторічного сорго в умовах передгірного Криму.

2.1. Визначення строків проходження фенологічних фаз.

2.2. Вивчення динаміки росту стеблин і формування листкової поверхні протягом вегетації.

2.3. Виявлення глибини проникання коренів у грунт і архітектоніки кореневої системи рослин.

2.4. Встановлення строків утворення кореневищ і характер поширення їх у грунті.

2.5. Визначення морозостійкості кореневищ у зимовий період.

3. Визначення показників, що характеризують посіви тр. Колумба як продукційні системи, що фотосинтезують.

3.1. Визначення врожайності і структури врожаю.

3.2. Встановлення індексу листкової поверхні і фотосинтетичного потенціалу посівів різного віку.

3.3. Визначення господарської продуктивності фотосинтезу посівів.

4. Визначення економічної ефективності вирощування тр. Колумба.

Характеристика умов проведення дослідів і загальної методики про-ведення досліджень. Польові дослідження проводилися на зрошуваній ділянці експериментально-дослідного поля КДАУ в 1995-1998 роках. Грунт дослідної ділянки типовий для передгірної зони Криму - чорнозем міцелярно-карбонат-ний малогумусний  легкоглинистий.  Карбонатність збільшується з глибиною. Запаси гумусу в метровому шарі становлять 250-270 т/га, в шарі 0-39 см вміст його складав 2,7-3,3 %. Азоту, що легко гідролізується, в гумусовому горизонті  міститься 5-11 мг на 100 г грунту, вміст валового фосфору невисокий - 0,077 %, калію - 1,247 %. Максимальна  гігроскопічність  у  верхніх  шарах знаходиться в межах 10,2- 12,0 %, вологість в’янення становить 16 % і  знижується до 10 % у нижніх шарах.

Річна кількість опадів, їх розподіл, помісячна температура повітря в роки досліджень значно відрізнялися, але такі відхилення від середньобагаторічних показників є типовими для цієї зони Криму.

Агробіологічні властивості насіння вивчені в лабораторних і польових умовах за стандартною методикою (ДЕРЖСТАНДАРТ 12038-84). Пророщування  проводили в термостатах ТГУ-01-200 і ХТ-3 з інтервалами температур 5°С и 0,5°С. Солестійкість насіння визначали за методикою Сьомушиної (1973), як едифікатори використовували насіння суданської трави і кукурудзи. Динаміку росту і розвитку рослин тр. Колумба досліджували відповідно до “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1971). Облистяність рослин визначали за листковими індексами, що були розраховані нами окремо для верхнього, середнього і нижнього ярусу листків.  Господарську продуктивність фотосинтезу розраховували за методикою, запропонованою Ничипоровичем (1966). Характер поширення кореневищ і архітектоніку кореневої системи визначали шляхом розкопок траншейним методом і відмивання коренів наприкінці періоду вегетації. Морозостійкість кореневищ визначали за методикою Барашкової, Алексєєвої і Виноградової (1973), прямим проморожуванням. Вивчення впливу вологості на проростання насіння, глибини його загортання  на повноту сходів і продуктивність посівів проводилося за оригінальними, розробленими нами методиками, докладний опис яких міститься в дисертаційній роботі. Статистичне опрацювання результатів досліджень проводили методами дисперсійного і регресійного аналізу (Доспєхов, 1985) із використанням електронно-обчислювальної техніки.