МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КРАВЦІВ З ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ОДЯГУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об’єкт, предмет і мету дослідження; сформульовано його гіпотезу та завдання; висвітлено наукову новизну; практичне значення роботи й особистий внесок здобувача у працях, опублікованих з іншими авторами; наведено відомості про апробацію дисертаційного дослідження та впровадження його результатів; надано дані щодо публікацій з теми дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи методики формування предметної компетентності майбутніх кравців з технології виготовлення одягу» здійснено аналіз підготовки компетентного фахівця з точки зору сучасної педагогічної науки, визначено сутність предметної компетентності (далі – ПК) майбутніх кравців з технології виготовлення одягу, теоретично обґрунтовано модель та методику формування ПК майбутніх кравців з технології виготовлення одягу. Визначено необхідність підготовки майбутніх кравців з опорою на компетентнісний підхід.

Аналіз наукових досліджень А. Хуторського, О. Крисана щодо ієрархії компетентностей дозволив дійти висновку, що предметна компетентність, яку набуває фахівець у процесі навчання, є основою для формування загальнопредметних та ключових компетенцій. Це дозволило переконатись у необхідності дослідження формування ПК, яка є основою формування компетентностей вищого рівня.

З метою вивчення понятійного апарату компетентнісного підходу як основи дослідження проаналізовано ряд наукових джерел (О. Бермус, С. Бондар, Е. Зеєр, О. Овчарук, О. Пометун, І. Родигіна, Ю. Татур та інші). Це дозволило уточнити поняття «компетентність» та «компетенція». Спираючись на результати проведеної роботи, під компетентністю будемо розуміти здатність особистості до виконання своїх професійних обов’язків через сформовані знання, вміння, досвід завдяки професійно важливим якостям. На відміну від компетентності «компетенція» виступає як потенційна здатність особистості до виконання своїх професійних обов’язків через сформовані знання, уміння, досвіду завдяки професійно важливим якостям.

У науковій літературі (Н. Брюханова, Л. Штефан та інші) доведено, що компетентність має ієрархічну структуру та складається з компетенцій, а ті – з відповідних компонентів. Аналіз вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти 7433.2.D18028-2006, понятійного апарату компетентнісного підходу та анкетування викладачів предмета «Технологія виготовлення одягу» дозволив визначити суть ПК майбутніх кравців з технології виготовлення одягу. На цій підставі виявлено п’ять предметних компетенцій, які входять до складу ПК (термінологічна, графічна, технологічна, проектувальна та контрольна).

На основі аналізу освітньо-кваліфікаційної характеристики та професіограми кравців, проекту професійного стандарту на професію, заснованого на компетенціях, виявлено перелік професійно важливих якостей майбутніх кравців. Анкетуванням викладачів предмета «Технологія виготовлення одягу» визначено ті якості, які впливають на формування ПК майбутнього кравця з технології виготовлення одягу. Серед них просторова уява, логічне мислення, уважність, охайність, точний окомір.

Отже, предметна компетентність майбутнього кравця з технології виготовлення одягу складається з термінологічної, графічної, технологічної, проектувальної та контрольної компетенцій, які реалізуються через відповідні знання, вміння, досвід та такі професійно важливі якості, як просторова уява, логічне мислення, уважність, охайність, окомір.

Водночас на основі аналізу літератури (Н. Божко, Т. Девятьярова, Л. Тархан) та анкетування викладачів предмета «Технологія виготовлення одягу» уточнено перелік компонентів кожної з п’яти предметних компетенцій, що є складовими ПК. Так, термінологічна компетенція має такі компоненти, як знання правильних професійних термінів, розуміння висловлювань фахівців швейної галузі, які використовують професійну термінологію, вміння називати технологічну операцію обробки окремих елементів та вузлів виробів відповідно до алгоритму та термінології, досвід опису технологічних процесів із використанням професійної термінології. Такі якості, як уважність та логічне мислення впливають на формування термінологічної компетенції.

Серед компонентів графічної компетенції виявлено такі, як знання умовних позначень на схематичних зображеннях, уміння відтворювати схематичні зображення з екрана чи роздавального матеріалу, уміння відтворювати елементи схематичних зображень напам’ять, уміння виконувати креслення схематичних зображень зразків обробки вузлів у розрізі, досвід виконання схематичних зображень удосконаленої технологічної обробки вузлів виробів. Формується графічна компетенція через охайність, просторову уяву, окомір.

Технологічна компетенція має такі компоненти, як знання вимог до виконання ручних, машинних та волого-теплових робіт, знання залежності особливостей обробки від властивостей матеріалів, вміння вибору параметрів виконання технологічних операцій з проектування технологічного процесу обробки вузла виробу, досвід обґрунтування вибраних параметрів виконання технологічних операцій з проектування технологічного процесу обробки виробу. Серед професійно важливих якостей найбільшого впливу набуває логічне мислення.

Компонентами проектувальної компетенції стали такі, як знання вимог щодо складання технологічної послідовності виготовлення окремого вузла виробу, вміння описувати технічні умови виконання технологічних операцій, вміння складати перелік технологічних операцій обробки окремого вузла та виробу, досвід складання інструкційно-технологічних карт обробки окремого вузла та виробу. Ці компетенції формуються через просторову уяву та логічне мислення.

Контрольна компетенція включає такі компоненти, як знання вимог стандартів до якості виготовлення виробу, вміння послідовно перевіряти якість виготовлення виробу та виявляти причини виникнення технологічних дефектів, досвід пошуку причин та способів усунення технологічних дефектів виробу. Формування цієї компетенції залежить від охайності, уважності, логічного мислення, окоміру фахівця.

Складові та компоненти ПК стали основою для розробки інтегративної структури ПК майбутнього кравця з технології виготовлення одягу, що складається з п’яти вищеназваних предметних компетенцій, кожна з яких має відповідні компоненти (знання, вміння, досвід та професійно важливі якості).

Аналіз наукових праць О. Дахіна, Т. Кудряшової, Л. Макодзей, Н. Паршукової, С. Трубачевої та інших дав підставу для визначення таких ступенів формування ПК майбутнього кравця, як початковий, репродуктивний, творчий, рефлексивний. Спираючись на теорію контекстно-компетентнісного підходу (А. Вербицький, В. Монахов), доведено, що кожен компонент предметної компетенції спирається на попередньо надбаний освітній результат та діагностується на кожному етапі формування. На цій основі у дисертації обґрунтовано логічну структуру предметної компетенції.

Проведені дослідження стали основою для розробки моделі ПК майбутнього кравця з технології виготовлення одягу, яку розглянуто через сукупність сформованих предметних компетенцій (термінологічної, графічної, технологічної, проектувальної, контрольної). Аналіз робіт Г. Абдулгалімова, Е. Бахусової, Н. Паршукової, Т. Герлянд та інших виявив, що ПК формується поступово. Виходячи з цього, було прийнято рішення, що на початку навчання визначається вхідна ПК, після вивчення предмета «Технологія виготовлення одягу» – проміжна. Закріплення отриманого досвіду на виробничій практиці дозволить визначити вихідну ПК. При цьому ПК реалізується через проходження початкового, репродуктивного, творчого та рефлексивного ступенів.

Отримані результати стали основою для обґрунтування методики формування ПК майбутніх кравців з технології виготовлення одягу. Вихідними положеннями методики було обрано загальнодидактичні принципи науковості, наочності, свідомості і активності, доступності, міжпредметних зв’язків, індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи, систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою. Методологічною основою методики стали такі наукові підходи, як компетентнісний (О. Овчарук, О. Субетто, А. Хуторський та інші), системний (В. Байденко, Н. Брюханова, О. Коваленко та інші), особистісно-орієнтований (Е. Зеєр, І. Зимня та інші), контекстний (А. Вербицький, В. Монахов та інші), ресурсний (В. Лозова, С. Микитюк та інші). Завдяки зазначеним науковцям засвоєння змісту навчання і розвитку учня здійснюватиметься не шляхом передачі йому певної інформації з метою формування знань та умінь, а у процесі його власної активної діяльності.

Дослідження І. Васильєва, О. Дорошенко, О. Коваленко, О. Пінчук, Л. Штефан та інших стали підґрунтям для розробки моделі методики формування ПК майбутніх кравців з технології виготовлення одягу (рис.), що включає мотиваційно-ціннісну та технологічну складові. Основою мотиваційно-ціннісної складової методики виступають мотиви, які спонукають і направляють процес формування ПК майбутніх кравців. Технологічна складова передбачає реалізацію підготовчого, формувального та контрольно-коригувального етапів. Для постановки викладачем цілей навчально-виховного процесу передбачено підготовчий етап. Ця робота проводиться на підставі визначення стану сформованості вхідної ПК. Формувальний етап базується на формуванні предметних компетенцій (термінологічної, графічної, технологічної, проектувальної, контрольної). Контрольно-коригувальний етап полягає у визначенні стану сформованості компонентів ПК та коригуванні методики дослідження.

Дослідження Ю. Бабанського, І. Васильєва, О. Коваленко, І. Козловської та інших дозволили визначити методи реалізації методики. Серед них є як традиційні (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-пошуковий), так і інноваційні (інтерактивні) методи. Форми методики визначено на підставі аналізу робіт І. Васильєва, Р. Гуревича та ін. Установлено, що їх вибір залежить від мети та етапу формування ПК.

На основі аналізу праць Р. Гуревича, Т. Девятьярової, М. Кадемії, Л. Тархан визначено, що формувати ПК можна різними засобами. Значна увага на сучасному етапі розвитку освіти приділяється електронним навчально-методичним комплексам. Спираючись на напрацювання А. Ташкінова, В. Лалетіна та І. Столбової, визначено, що до їх складу входять такі блоки, як електронна бібліотека, електронний практикум та електронний екзаменатор.