Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, доведено зв’язок роботи з науковими програмами й планами, аргументовано об’єкт, предмет, мету й задачі дисертації; охарактеризовано методи дослідження; умотивовано наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; конкретизовано особистий внесок здобувача; наведено дані про впровадження та апробацію основних положень.

У першому розділі – «Індивідуалізоване навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів як педагогічна проблема» – проаналізовано існуючі методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів у відповідності до державних стандартів вищої освіти; визначено проблему дослідження; проведено аналіз існуючих методик навчання студентів дисципліни «Конструювання швейних виробів» та з’ясовано сучасний стан їх навчання цій дисципліні.

Проведений аналіз традиційних методик навчання та навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» показав, що зміст навчальної програми не може нівелювати різницю між вхідним рівнем технічних, технологічних, графічних та художньо-естетичних знань і вмінь випускників шкіл, які вступають до ВНЗ на навчання; не достатньо враховуються індивідуальні особливості студентів, зокрема їх мотиви, репрезентативні системи сприйняття інформації, властивості мислення; не забезпечується цілісне та системне уявлення у студентів про основи реалізації процесу конструювання швейних виробів; не відображаються та не створюються необхідні дидактичні умови для реалізації задач конструювання: сучасне методичне забезпечення, засоби навчання, комп’ютерні технології та ін. Жоден з традиційних дидактичних методів самостійно не здатний забезпечити засвоєння студентами знань на орієнтовно-ознайомчому, понятійно-аналітичному та продуктивно-синтетичному рівнях складності. Однак з’ясовано, що методи проблемного та програмованого навчання, проектні методи можуть забезпечити реалізацію процесу навчання студентів на репродуктивному та продуктивному рівнях, тому можуть бути підґрунтям для розроблення методів навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів».

Результати проведеного аналізу навчальної та методичної літератури засвідчили недостатній рівень відображення та реалізації суб'єктно-діяльнісного підходу при навчанні майбутніх учителів технологій конструюванню швейних виробів; недостатній рівень використання методів проблемного навчання (половина проаналізованих видань); неможливість забезпечення продуктивно-синтетичного рівня засвоєння студентами навчальної інформації, оскільки відсутні евристичні навчальні задачі; недостатній рівень сформованості професійних умінь через те, що тільки третина навчальних та методичних видань забезпечує досягнення рівня навички; недостатнє врахування індивідуальних здібностей студентів відповідно до фаху, особливостей їх мислення; неможливість створення оптимальних умов для навчання і виховання студентів для різнобічного їх розвитку.

Визначені в результаті аналізу методик навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів» недоліки призводять до зниження якості їх навчання у ВНЗ.

Визначено, що сприятливі умови для врахування і розвитку індивідуальних якостей студента, його внутрішнього потенціалу, створює індивідуалізація процесу навчання певній дисципліні. З’ясовано, що під індивідуалізацією навчання майбутніх учителів технологій необхідно розглядати особистісно орієнтований дидактичний процес, де в логічну систему поєднуються відповідні елементи, що містять в собі структури цілей, її зміст, проектування навчальних планів і програм, індивідуальних траєкторій навчання, окремі цілі управління діяльністю студентів, моделі їх групування, методи контролю та звітність, способи оцінки процесу навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів».

Визначено, що основним напрямом забезпечення в сучасних умовах якості навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів є розроблення та впровадження у навчальний процес методики навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів» на основі вимог державних стандартів вищої освіти. Концептуальним підґрунтям для методики навчання студентів згідно з вимогами державних стандартів вищої освіти обрано суб'єктно-діяльнісний підхід, який поєднує особистісно-орієнтований та технологічний підходи.

Головними цілями, результатами і критеріями індивідуалізації при вивченні дисципліни «Конструювання швейних виробів» визначені наступні: створення методики, що забезпечує кожному максимальний розвиток його можливостей відповідно до фаху; ліквідація одноманітності в навчанні, надання студентам можливостей вибору елементів навчально-виховного процесу; використання методів навчання та створення умов для навчання і виховання студентів, адекватних їх репрезентативній системі сприйняття інформації і оптимальних для різнобічного розвитку; підвищення ефективності навчання студентів дисципліни «Конструювання швейних виробів» на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань; формування і розвиток індивідуальності, гнучкості мислення, уважності та точності, самостійності, креативності особистості майбутнього вчителя технологій.

Дослідження стану навчання студентів дисципліни «Конструювання швейних виробів» показало його недостатню ефективність здійснення за традиційною методикою.

У другому розділі – «Теоретичні та методичні засади індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів» – теоретично обґрунтовано та розроблено цілі, зміст, методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх учителів технологій конструюванню швейних виробів, розроблено та представлено процес та алгоритм проектування та використання індивідуальних траєкторій навчання студентів конструюванню швейних виробів.

На основі обґрунтованої системи цілей навчання та відповідно до визначених вимог уточнено зміст навчання майбутніх учителів технологій конструюванню швейних виробів.

Сконструйовано методику індивідуалізованого навчання студентів конструюванню швейних виробів, яка включає наступні блоки: теоретичний блок (цільовий, функціональний та методологічний компоненти), змістовий блок (зміст дисципліни, зміст комп’ютерної системи навчання (КСН) «Конструювання», що враховує індивідуальні особливості студентів під час їх навчання), процесуальний блок (організаційний та технологічний компоненти), блок індивідуальних траєкторій навчання (викладачі, студенти, схеми та алгоритми індивідуальних траєкторій навчання) та результативний блок (критерії оцінювання якості індивідуалізованого навчання конструюванню швейних виробів) (рис.1).

Методика індивідуалізованого навчання студентів конструюванню швейних виробів – це сукупність науково обґрунтованих, систематизованих, конкретизованих та доцільно скомпонованих цілей, змісту, методів, прийомів, способів, засобів, завдань, принципів, організаційних форм та основних етапів індивідуалізованого навчання студентів з попереднім програмуванням всього періоду навчання, повних навчальних циклів (макропрограмування), окремих його методичних одиниць (програмування дій) на основі схем індивідуальних траєкторій навчання студентів, що базуються на виконанні індивідуалізованих пізнавальних завдань.

При проектуванні процесу навчання було здійснено програмування як всього періоду навчання, повних навчальних циклів (макропрограмування), так і окремих його методичних одиниць (програмування дій) з відповідним корегуванням у ході навчання.

Для забезпечення індивідуалізації навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів» майбутнього вчителя технологій було запропоновано індивідуальні траєкторії навчання, що допомагають кожному студентові спроектувати необхідний йому варіант навчання за обсягом змісту, рівнем складності завдання, індивідуальними особливостями.

Спосіб навчання за індивідуальною траєкторією побудований таким чином, що на основі методу індивідуальних варіативних матриць студент при вивченні дисципліни мав можливість обирати послідовність вивчення окремих тем модулів цієї навчальної дисципліни з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, що визначені вище, мав навчальні орієнтири у графічному вигляді та відповідне дидактичне забезпечення.

Індивідуальна траєкторія навчання кожного студента будувалася в залежності від обсягу дисципліни, яку було поділено на окремі модулі, де кожний модуль містить інформаційний блок (І-блок); модуль, що містить практичні заняття (П-блок); контролюючий блок (К-блок). Кожний із блоків містить блоки-варіанти подачі інформації в залежності від психологічних, особистісних та навчальних параметрів студентів.

Відповідно до індивідуально-особистісних особливостей студентів, їх успішності, розроблялася індивідуальна траєкторія вивчення дисципліни та на її основі встановлювався індивідуальний план навчальної діяльності, графік виконання індивідуальних завдань щодо самостійного вивчення дисципліни «Конструювання швейних виробів». Вона містить позначення блоків-варіантів кожного типу кожного модуля, наприклад, І12→П11→К13→…→Іn1→Пn3→Кn1. Спільно з викладачем аналізується якість проведеного планування, заповнюються відсутні і оптимізуються наявні елементи плану і графіка.

Індивідуальна траєкторія навчання студентів дисципліни «Конструювання швейних виробів» складається з обов'язкової, варіативної, корекційної та організаційної частин. Обов'язкова частина включає основні дані для вивчення модуля, які відповідають вимогам державного освітнього стандарту і складають основну, інваріантну частину такої індивідуальної траєкторії. Варіативна частина включає набір модулів, і передбачає вибір студентами тем, що їх цікавлять, як напрямки для подальшого вивчення дисципліни. Обов'язкова і варіативна частини індивідуальної траєкторії навчання студента спрямовані на визначення змісту досліджуваного матеріалу.

Корекційна частина передбачає надання допомоги студентам у виборі модулів з варіативної частини з урахуванням їх індивідуальних особливостей, а також визначення організаційної частини. Організаційна частина тісно пов’язана з такими компонентами методики як методи, форми, технології, засоби, контроль вивчення обраного змісту.