МІКОБАКТЕРІЇ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ТА ЇХ РОЛЬ В КЛІНІЧНІЙ КАРТИНІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ

summary

Об’єкт і методи дослідження. Результати даної роботи базуються на обстеженні та клінічному спостереженні 106 хворих на туберкульоз легень віком від 20 до 65 років; з них жінок було 20, чоловіків – 86. Середній вік склав 40 років. Набір біологічного матеріалу проводили на протязі трьох місяців, починаючи з січня 2004 року у хворих на туберкульоз легень з масивним бактеріовиділюванням, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському клінічному протитуберкульозному диспансері (МК ПТД) №1 м. Харкова та його районних відділеннях. Хворі представлені усіма районами міста. У дослідження було включено хворих з позитивним результатом засіву мокроти на середовищі Левенштейна-Йенсена та хворих, у яких знайдено КСП в мокротинні методом бактеріоскопії, тобто в дослідження введено масивних бактеріовиділювачів. Усі хворі дали добровільну згоду на обстеження та лікування згідно з існуючими інструкціями.

Діагноз туберкульозу легень встановлено за даними клініко-рентгенологічних і лабораторних досліджень. Вирішальним у підтвердженні діагнозу туберкульозу було виявлення у мокротинні кислотостійких паличок (КСП) бактеріоскопічним або МБТ мікробіологічним методами.

За клінічними формами хворі розподілилися наступним чином: дисемінований туберкульоз легень був у 6 (5,7 %), інфільтративний – у 68 (64,1 %), казеозна пневмонія – у 2 (1,9 %), фіброзно-кавернозний – у 30 (28,3 %) хворих. У 51 (48,1 %) хворого був вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ), у 7 (6,6 %) – рецидив туберкульозу (РТБ), у 48 (45,3 %) – хронічний туберкульоз (ХТБ).

Гематологічний показник інтоксикації обчислено за стандартною формулою (Потейко П.И., 1991).

Загальний об’єм порожнин обчислено за формулою визначення об’єму сфери, в якій за радіус приймали сумарний радіус усіх каверн.

У всіх хворих обстежено мокроту або/і промивні води бронхів методом прямої бактеріоскопії мазків з окраскою по Циль-Нільсену та методом засіву на стандартне живильне середовище Левенштейна-Йенсена. При виділенні культур МБТ зроблено якісну оцінку масивності бактеріовиділення, визначено чутливість до АМБП методом абсолютних концентрацій (Наказ МОЗ України № 45 від 06. 02. 2002).

Клінічні аналізи крові та сечі зроблено за загально прийнятими методиками при надходженні хворого до стаціонару та одноразово кожного місяця.

За даними молекулярно-генетичних досліджень хворих на туберкульоз легень (106 чоловік) було поділено на чотири групи. До 1-ої групи віднесено хворих, що виділяли генотип Beijing (34), 2-ої – LA-M (28), 3-ї – Harlem (11), 4-ої – ГІП (33).

Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження була культура МБТ, виділена від хворих на туберкульоз легень з масивним бактеріовиділенням. Культури Mycobacterium tuberculosis відбирались в Центральній міській бактеріологічній лабораторії м. Харкова. Мікобактерії вирощували на середовищі Левенштейна-Йенсена. VNTR-типування проводили по п’яти локусах ETR A, B, C, D, E за методикою R. Frothingham та W. A. Meeker-O’Connell (Frothingham et al., 1998). RFLP-типування ізолятів M. tuberculosis проводилося за стандартною методикою (van Embden J. D. et al., 1993; Van Soolingen D. et al., 1997) з деякими модифікаціями на базі лабораторії молекулярної діагностики ТОВ фірми «Вірола» (м. Харків).

Статистична обробка результатів дослідження була здійснена за допомогою Microsoft Excel 2007 (ліц. № RW2FR-7DFDD-TCF8J-9K9BJ-MJ678) згідно рекомендацій до статистичної обробки медико-біологічних даних (Гланц С., 1998; Бююль А., 2002). Використано непараметричний аналіз. Для кількісних даних застосовано метод Крускала й Уоліса. Якісні дані проаналізовано за допомогою таблиць сполученості за критерієм Пірсона ксі-квадрат (χ²). Використано двосторонній рівень значущості. Дескриптивні статистики представлені у вигляді середніх значень та стандартного відхилення (M±σ). Критичний рівень статистичної значущості (р) приймався рівним 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні типування 106 культур МБТ, які було виділено від хворих на туберкульоз легень за допомогою методу VNTR по ETR А,B,C,D,E локусах, 3 ізоляти мали кілька повторів в одному локусі, що свідчить про змішану культуру (виділення двох і більше генотипів від одного хворого). Ці ізоляти не ввійшли до подальшого дослідження. Загальне число досліджених ізолятів, що відповідають критеріям дослідження, склало 106 спостережень. VNTR-профіль 22232 зустрічався у 24 осіб (22,8 %), 22433 – у 4 (3,8 %), 32333 – у 11 (10,6 %), 32433 – у 7 (6,6 %), 42432 – у 3 (2,8 %), 42435 – у 31 (29,5 %), 42532 – у 3 (2,8 %),52423 – у 3 (2,8 %) хворих; інші профілі зустрічалися менше ніж у 2 % випадків.