МІЖНАРОДНА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Статья

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку світового господарства дослідження міжнародної екологічної безпеки зумовлено глобалізаційними процесами, які спрямовані на отримання економічного результату без урахування екологічної складової. Отже, постає потреба нової парадигми соціально-економічного зростання з урахуванням причин, визначення джерел та наслідків екологічних проблем. Необхідність шляху сталого соціально-економічного розвитку визнана світовою спільнотою і є основою фундаментальних напрямів прогресу сучасної цивілізації. Неможливість одностороннього розв’язання екологічних проблем будь-якою країною та транскордонний характер забруднення навколишнього природного середовища обумовлює необхідність розробки науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

У світі спостерігається високий рівень забруднення та погіршення стану навколишнього природного середовища, спричиненого нераціональним природокористуванням, недоліками міжнародно-правового регулювання, проблемами національного законодавства окремих країн світу в даній сфері й практики його застосування, що супроводжується величезними негативними еколого-економічними наслідками для суспільства,

Ключовою ланкою проблеми забезпечення міжнародної екологічної безпеки виступає наукове обґрунтування шляхів і методів гармонізації взаємодії світової економіки і навколишнього природного середовища країн світу, що потребує розробки науково-практичних рекомендацій і методик, які можуть бути ефективно використані, з одного боку, на національному рівні для оптимізації економічної діяльності в умовах нестійкого розвитку, з іншого – на глобальному рівні для створення умов, що забезпечують екологічно стійкий економічний розвиток країн світу з урахуванням міжнародних стандартів.

Питання сучасних глобалізаційних процесів широко розкриті в роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників Е.Азроянца, Л.Антонюк, А.Ападураї, У.Бека, О.Білоруса, В. Будкіна, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, М.Делягіна, А.Зинов'єва, О.Іанні, В.Клочко, В.Лапкіна, Д.Лук'яненка, З.Луцишин, В.Пантіна, І.Макаренка, Ю.Макогона, С.Пісаренко, А.Поручника, Р.Робертсона, Є.Савельєва, В.Савчук, Л.Склера, А.Уткіна, А.Філіпенка, Г.Черніченка, В.Чужикова, О. Шниркова і ряду інших, які в останні десятиліття займаються даною областю наукового знання.

Визначенню особливостей взаємозв'язку між економічним розвитком країн та міжнародною екологічною безпекою присвячено праці відомих вітчизняних учених О.Балацького, В.Барякина, П.Бобровського, В.Бокова, З.Герасимчука, К.Гофмана, Б.Данілішина, З.Дорогунцова, Р.Лацько, В.Лисова, Б.Райзберга, Н.Реймерса. Серед іноземних вчених можна виділити: Дж.Дейлса, Р.Коуза, Я.Міколаша, Л.Піттермана, Дж.Стіглера, Р.Тервіа, Т.Тьєтенберга, Ф.Шелмана.

Аспекти організації еколого-економічного управління промисловими підприємствами, механізмів реалізації еколого-економічної оцінки підприємства і екологічного менеджменту знайшли відображення в наукових статтях і монографіях А.Садекова, О.Амоші, Р.Вінтера, Т.Галушкиної, Т.Ділліка, Є.Короткова, Н.Клауса, В.Ландіка, Н.Тихомірова, О.Шапоренко, М.Янковського.

Незважаючи на численні наукові дослідження різних аспектів міжнародної екологічної безпеки, питання впливу глобалізаційних процесів на сучасний стан міжнародної екологічної безпеки, економічних факторів, що спричиняють загрозу екологічній безпеці країн світу, особливостей механізму формування системи еколого-економічного розвитку на мікрорівні залишаються недостатньо розробленими, що потребує подальшого наукового вивчення та обумовлює значущість теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках теми Г-01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер державної реєстрації – 0101U005723) – автором визначено сутність та стратегічні напрями забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації, розкрито особливості формування механізму еколого-економічного безпечного розвитку з відокремленням особливостей формування цього механізму для України.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи розвитку світових глобалізаційних процесів;

- розкрити сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки;

- визначити рівень взаємозв’язку між економічним та екологічним розвитком;

- проаналізувати екологічні наслідки розвитку світової економіки;

- дослідити роль природно-ресурсних чинників в системі міжнародних економічних відносин України;

- оцінити економічні фактори при визначенні стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств;

- визначити роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації;

- запропонувати напрями впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактору забезпечення екологічної безпеки України відповідно до міжнародних стандартів;

- розробити механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні;

- запропонувати напрями вдосконалення системи використання твердих побутових відходів як складової екологічної безпеки на регіональному рівні з урахуванням європейського досвіду.

Об’єктом дослідження виступає процес забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є принципи, науково-методичні та науково-практичні аспекти забезпечення міжнародної екологічної безпеки на міжнародному, національному, регіональному та мікрорівні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з проблем світової економіки, глобалізаційних процесів і міжнародної екологічної безпеки.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод єдності історичного та логічного (для визначення сутності міжнародної екологічної безпеки в аспекті глобалізації світової економіки); структурно-функціональний метод (для дослідження механізму взаємодії економіки та навколишнього природного середовища); компаративний підхід (для оцінки екологічних наслідків розвитку світової економіки і ролі природно-ресурсних чинників в системі економічних відносин України); позитивний та нормативний підходи (для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічних механізмів в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації), статистичний, економіко-математичний і порівняльний аналіз (для оцінки економічних факторів при виборі еколого-економічної стратегії промислового підприємства).

Інформативною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань міжнародних економічних відносин і охорони навколишнього природного середовища, офіційні звіти й аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених стосовно сучасних глобалізаційних тенденцій, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано механізм цільового екологічного інвестування як комбінацію механізмів, передбачених Кіотським протоколом, розробленим до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, для реалізації якого пропонується використовувати два напрями дії – цільове екологічне інвестування державних програм і цільове екологічне інвестування проектів, розроблених підприємствами; механізм поєднує об’єктивну (міжнародні економічні відносини та дія законів і закономірностей глобалізаційних процесів) та суб’єктивну (заходи щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули) складові;

- визначено поняття «цільові екологічні інвестиції», які являють собою кошти, отримані від реалізації одиниць викидів на міжнародному ринку торгівлі квотами з метою використання для фінансування цільових екологічних проектів і державних програм, спрямованих на ліквідацію наслідків зміни клімату в рамках Кіотського протоколу;

удосконалено:

- класифікацію глобальних проблем, що виникли у світі на сучасному етапі економічного розвитку, а саме: виділено політичні проблеми, що виникли в результаті зміни міжнародних відносин і формування нової політичної картини світу, економічні проблеми, що характеризують такі життєво важливі протиріччя як нерівномірність розвитку країн, розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються, міжнародний борг, монополія корпоративних об'єднань тощо, та соціальні проблеми, серед яких виділено дві групи: взаємостосунки «суспільство-людина» і взаємодії «суспільство-природа»;

- економіко-математичну модель визначення напрямів еколого-економічної стратегії промислового підприємства через виявлення залежності між емісіями забруднюючих речовин у повітря та обсягом виробництва, зношенням обладнання, а також капіталовкладеннями у природоохоронні заходи, застосування якої в умовах глобалізації економіки дозволить оптимізувати діяльність промислових підприємств у сфері забезпечення екологічної безпеки;

отримали подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат, зокрема надано визначення поняття «екологічна глобалізація», під яким пропонується розуміти процес формування і подальшого розвитку єдиного загальносвітового еколого-економічного простору шляхом забезпечення міжнародної екологічної безпеки на основі розповсюдження нових технологій, екологічних інновацій, участі в глобальних угодах у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування міжнародного ринку торгівлі квотами;

- механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні за рахунок використання альтернативної схеми формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища, спрямованої на забезпечення ефективного функціонування державної системи екологічного моніторингу, впровадження дієвих екологічних програм та забезпечення такого стану екологічної безпеки, який відповідає міжнародним стандартам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення екологічної безпеки в умовах глобалізації.

Результати дослідження використано в діяльності ряду державних установ та промислових підприємств України та Донецької області: Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (довідка № 8222/08/10-07 від 03.12.2007 р.) – схему формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища; Комітету Верховної Ради України з питань екології, землі та природних ресурсів (довідка №318 від 04.12.2007 р.) – механізм вдосконалення державної системи забезпечення екологічної безпеки в частині формування джерел державного фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища, а також напрямки визначення екологічної стратегії для країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії в межах процесу «Довкілля для Європи»; Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області (довідка № Р1-6513 від 25.10.2007 р.) – пропозиції щодо вдосконалення системи управління твердими побутовими відходами в Донецькій області, Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-6/221 від 04.09.2007 р.) – економіко-математичну модель визначення напрямів еколого-економічної стратегії на промислових підприємствах; ЗАТ «Металургійний завод «Донецьксталь» (довідка № Ф-1502 від 02.08.2007р.) – результати оцінки впливу економічних факторів на вибір еколого-економічної стратегії підприємства, рекомендації щодо впровадження системи екологічного менеджменту; ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» (довідка №1171/01 від 07.02.2007 р.) рекомендації щодо визначення напрямів еколого-економічної стратегії підприємства; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 1816/01.10 від 21.09.2007 р.) – пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу на основі розробленої схеми цільового екологічного інвестування; Донецької філії Державного закладу «Державний екологічний інститут Мінприроди України» (довідка № 236 від 18.10.2007 р.) – пропозиції щодо вдосконалення системи управління твердими побутовими відходами в Донецькій області; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку – результати аналізу екологічних наслідків розвитку світової економіки (довідка №17/04 від 16.11.2007р.).

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін «Світові ринки ресурсів», «Сучасні технології», «Управління нововведеннями», «Міжнародний менеджмент» (довідка № 258/7.9.7-134 від 01.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали схвалення на ХІІ, ХІІІ, XIV Міжнародних науково-практичних семінарах "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк, ДонНУ, 2006-2008 рр.), IV Міжнародній науковій конференції «Проблеми і перспективи розвитку співпраці між країнами Південно-східної Європи в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва» (м. Свиштов, Болгарія, Господарська академія ім. Д.А.Ценова, 2006 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, магістрів, аспірантів і молодих вчених «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь, МДГУ, 2006 р.), Робочій нараді Комітету з екологічної політики Європейської економічної комісії ООН (м. Донецьк, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати дослідження опубліковано у 11 одноосібних роботах загальним обсягом 4,3 д.а., у тому числі 10 публікацій у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,1 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 213 найменувань. Зміст роботи викладено на 181 сторінці друкованого тексту, включаючи 25 таблиць на 20 сторінках і 66 рисунків на 56 сторінках.