МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація інноваційної моделі економіч­ного розвитку України, безальтернативність якої на посттрансформаційному етапі є загальновизнаною, обумовлює необхідність ефективного використання різних форм інтеграції у глобальний ринок об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі міжнародного трансферу технологій (МТТ). Нагромаджений в Україні людський капітал наукової сфери дає підстави стверджувати про доцільність і можливість поглиблення інтеграції у глобальне та європейське економічне середовище саме у формі міжнародної передачі технологій як однієї з найефективніших і довготривалих форм міжнародних економічних відносин.

Декларування урядом України структурно-інноваційної моделі розвитку та стратегії євроінтеграції України наприкінці минулого сторіччя, на жаль, не було підтверджено системними заходами довгострокового характеру. Відповідно, економічне зростання відбувалося на основі низькотехнологічних „старопромислових” галузей та високорентабельних торговельної, фінансової, банківської сфер, операцій з нерухомістю тощо. В результаті послабилися позиції динамічної конкурентоспроможності економіки в глобальній конкуренції і посилилися загрози економічній безпеці держави. При цьому високий ступінь інерційності розвитку науково-технологічної сфери, особливо людського капіталу, а також невизначеність довгострокових наслідків новітніх технологій для генофонду нації, здоров’я людини, еколого-техногенного стану переводить цю загрозу в категорію стратегічно важливих.

Проблеми теорії економічного зростання на основі науково-техноло­гічного прогресу знайшли своє відображення у працях видатних зарубіжних та українських вчених Р.Вернона, Р.Гаррода, М.Кондратьєва, М.Познера, П.Роме­ра, М.Туган-Барановського, Р.Солоу, Й.Шумпетера. Стратегічні систем­ні заходи інноваційного розвитку економіки України висвітлені у працях вітчиз­няних та російських науковців Л.Антонюк, А.Гальчинського, В.Гейця, О.Лапко, В.Новицького, В.Соловйова, Л.Федулової, Ю.Яковця, важливі аспекти адаптування економіки до умов глобалізації, при­скорення процесу євроінтеграції – в розробках О.Білоруса, В.Будкіна, В.Вергуна, М.Дудченка, В.Єре­мен­ка, Д.Лук’яненка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Ру­м’ян­­цева, В.Сіденка, А.Філіпенка. Формуванню системи зміцнення еконо­міч­ної безпеки держави, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки присвячені праці О.Власюка, Я.Жаліла, А.Качинського, С.Пирож­кова, С.Сіденко, у тому числі її ре­гіональної компоненти – З.Варналія, Ю.Макогона, С.Писаренко та ін.

Утім, вагомі результати, одержані українськими науковцями, не заперечують необхідність подальших теоретичних і прикладних досліджень, пов’язаних з обґрунтуванням стратегічних рішень і тактичних заходів щодо залучення до міжнародного обміну технологіями на еквівалентних засадах, економічно, технологічно і екологічно безпечних для країни, у тому числі на мезорівні ієрархії управління. Актуальність таких досліджень зростає внаслідок уповільнення процесу євроінтеграції через об’єктивні та суб’єктивні причини, прояви асиметрії і структурних диспропорцій, незбалансованості економічних інтересів у відносинах України з країнами ЄС, які необхідно врахувати під час підготовки нової поглибленої угоди про вільну торгівлю з ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень у межах наукових проектів „Нова хвиля економічних реформ: загальнодержавний та регіональний контекст” (номер державної реєстрації 0105U001181), „Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні” (номер державної реєстрації 0106U002632), наукової теми „Стратегічні пріоритети регіональної політики України” (номер державної реєстрації 0107U002508).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є виявлення системних характеристик глобального технологічного ринку, розробка методичних підходів та прикладних заходів ефективної участі України в міжнародному трансфері технологій в умовах євроінтеграції.

Досягнення означеної мети передбачає постановку і вирішення таких завдань:

-               узагальнити теоретичні положення економічного зростання на інноваційній базі та роль міжнародного трансферу технологій у цьому процесі;

-               виявити визначальні тенденції розвитку глобального та європейського ринків технологій;

-               систематизувати та узагальнити методичні підходи до оцінки ефективності участі у міжнародному обміні технологіями на різних рівнях управління;

-               провести оцінку та виявити головні фактори ефективної участі в міжнародному технологічному обміні на макро- та мезорівні управління;

-               окреслити характерні особливості розвитку науково-технологічного потенціалу та передумови його реалізації в процесі євроінтеграції;

-               встановити взаємозв’язок технологічних чинників розвитку з екологічною безпекою регіонів України;

-               розробити методичні підходи до оцінки та заходи пом’якшення негативного впливу імпорту технологій на екологічну безпеку;

-               обґрунтувати концептуальні засади, напрями та заходи з удосконалення інституціонального та інфраструктурного забезпечення трансферу технологій в умовах євроінтеграції.

Об’єктом дослідження є процес участі України в міжнародному обміні технологіями як чинник економічного зростання.

Предметом дослідження є інституційні засади, методичні та організаційні засоби міжнародного трансферу технологій в умовах євроінтеграції України.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є положення теорій економічного зростання, технологічного розриву, міжнародного життєвого циклу товару, еконо­мічних циклів розвитку, інституціоналізму та трансакційних витрат, перехідних економічних систем (підрозділи 1.1 та 1.3). Основні наукові результати отримані на основі системного використання таких методів, як: історико-логічний, багатовимірний статистичний аналіз та графічний (для виявлення тенденцій глобального технологічного розвитку, типологізації країн та регіонів України за рівнем науково-технологічного потенціалу (підрозділ 1.2 та 2.1); метод огортаючих даних DEA (для оцінки ефективності використання ресурсів у науково-технологічній сфері окремих країн та регіонів України – у підрозділі 2.1); регресійний та кореляційний аналіз, метод головних компонент (для виявлення взаємозв’язків між економічним зростанням та рівнем розвитку науково-технологічного потенціалу на макро- і мезорівні, між технологічною компонентою розвитку і екологічною безпекою регіонів – у підрозділах 2.1 та 2.3); методи оцінки ефективності трансферу технологій на мікро- і мезорівні, інтегральної оцінки екологічної безпеки регіонів (у підрозділах 2.3 та 3.1); методи стратегічного регіонального менеджменту та програмування інститу­ціональних змін (для розробки системи заходів формування інфраструктури і вдосконалення інституціонального забезпечення трансферу технологій – у підрозділах 3.2 та 3.3).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти та офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична інформація країн-партнерів та міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні окремих теоретико-методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з підвищення ефективності міжнародного трансферу технологій в умовах євроінтеграції України. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

-       виявлено відносно високу ефективність використання обмежених ресурсів у науково-технологічній сфері України, у тому числі у порівнянні з економіками розвинених країн, і обґрунтовано сукупність невідкладних заходів з удосконалення державної політики в сфері трансферу технологій (укладення секторальних дво- і багатосторонніх угод; регулювання ліцензійної і патентної торгівлі; розширення трансрегіонального співробітництва; формування інфраструктури) як пріорітетного напряму поглиблення взаємовідносин з країнами ЄС;

-        окреслено передумови (нееволюційний, фрагментарний характер запозичення інституцій; зруйнування соціального капіталу інноваційної сфери) та обґрунтовано необхідність і напрями модифікації інституціонального забезпечення міжнародного трансферу технологій (вдосконалення „знизу-вгору” під впливом зовнішніх викликів, у тому числі євроінтеграції, та внутрішніх критеріальних обмежень – усунення асиметрії трансферу технологій; протидії втратам людського капіталу; зменшення ризику еколого-техногенних загроз; призупинення структурних деформацій в освітній сфері) та обґрунтовано концептуальні засади удосконалення інституцій (цільова орієнтація на зміцнення економічної безпеки; збалансованість інтересів в процесі імплементації Спільного доробку ЄС та підготовки посиленої Угоди про вільну торгівлю; врахування стратегічних наслідків; узгодження функціональних компонент; поетапний та демонстраційний характер інституціональних змін);

удосконалено:

-       теоретичні положення щодо ефектів міжнародного трансферу технологій для умов економіки з неефективними інституціями, зокрема на регіональному рівні встановлено прямопропорційний зв’язок між економічним зростанням та імпортованими технологіями і негативний – між інтегральним показником екологічної безпеки та економічним зростанням, у тому числі його технологічною компонентою;

-       підходи до цільового програмування інноваційного розвитку регіонів на основі виявленої високої ефективності використання ресурсів в регіонах з нижчим рівнем економічного розвитку, у тому числі науково-технологічного потенціалу, що дозволило аргументувати доцільність концентрації фінансових ресурсів, організаційних заходів та розвитку інфраструктури трансферу технологій в цих регіонах;

отримали подальший розвиток:

-       теоретичні припущення щодо поглиблення технологічного відставання в процесі обміну технологіями у різних формах та вагомого впливу таких чинників, як експорт високих технологій, надходження ліцензійних платежів, рівень розвитку інформаційного середовища на економічне зростання з посиленням в останні роки ролі людського капіталу науково-технологічної сфери;

-       методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів на основі імпорту технологій з урахуванням невизначеності еколого-техногенних наслідків їх реалізації в довготривалій перспективі, а саме: здійснення оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів з врахуванням екологічного ризику і змен­шення очікуваних прибутків, за рахунок чого передбачається компенсувати збитки, завдані екосистемі на регіональному рівні;

-       методи стратегічного менеджменту формування регіональної інноваційної інфраструктури, що дозволило обґрунтувати територіальне розміщення, цільову функцію та етапність створення інноваційних центрів прикордонних регіонів, а також визначити цільове призначення інноваційних організацій не лише як наукових або контролюючих установ, а, більшою мірою, – координаційних, організаційних, експертно-консультаційних.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації теоретичні положення, аналітичні висновки та прикладні рекомендації сприятимуть формуванню ефективного механізму реалізації політики участі України в міжнародному трансфері технологій, забезпеченню національних інтересів та безпеки в процесі поглиблення інтеграції з країнами ЄС.

Концептуальні підходи до стратегії створення регіональних інноваційних центрів, їх функціонально-цільового призначення, у тому числі у формі транс­­­регіонального обміну технологіями, знайшли застосування при виконанні науково-дослідної теми „Стратегії розвитку регіональних інноваційних структур та розробка статусних документів” на замовлення Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка № 2180/03-0608 від 26.09.07). Результати дослідження науково-технічного потенціалу регіонів України і передумов його реалізації та аналізу ефективності участі у міжнародному технологічному обміні знайшли відображення в аналітичних матеріалах та рекомендаціях Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка № 2/49-69 від 15.10.2007 р.). Дослідження стану і перспектив розвитку науково-технологічного потенціалу Львівської області та участі у міжнародному трансфері технологій використані головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 р. та цільових програм розвитку малого та середнього підприємництва, стимулювання інвестиційної діяльності „Назустріч інвесторам” (довідка № 40-40-1-619 від 01.03.2007 р.). Основні теоретичні положення та підходи до оцінки ефективності інноваційних проектів на основі імпорту технологій були використані у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Міжна­родний інноваційний менеджмент” і „Комерціалізація технологій та об’єктів патентного права” у Львівській комерційній академії (довідка №1074/01-108 від 20.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисер­тації використані лише ті положення, що є результатом власної роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації до­повідалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції „Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (Чернівці, 2005 р.), XV міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Україна, Польща та Німеччина в Європі майбутнього” (Львів, 2006 р.), V міжнародній науковій конференції „Проблеми та перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ОЧЕС” (Ялта–Донецьк, 2007 р.), міжнародному форумі культури та економіки „Як досягти ринкового успіху в сфері культури” (Республіка Польща, Стальова Воля, 2006 р.), І та ІІ міжнародних науково-практичних семінарах „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2005 р. та 2006 р.), ХІ, ХІІ, XIII міжнародних науково-практичних семінарах „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2005 р., 2006 р., 2007 р.), міжнародному семінарі Української групи з аналізу продуктивності та ефективності при EROC/EERC-Київ „Productivity and Efficiency Analysis: Theory and Implications” (Львів, 2006 р.), науково-практичному семінарі в рамках VI міжнародного ярмарку інвестицій та нерухомості „Україна–ЄС” „Інноваційні аспекти транскордонного співробітництва” (Львів, 2006 р.), міжнародному семінарі „Торгівля, розвиток, міграція: Галіція” (Республіка Польща, Перемишль, Львів, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них: 1 підрозділ у колективній монографії, 8 статей у провідних наукових фахових виданнях, 5 статей у інших виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 178 сторінках, містить 14 таблиць на 14 сторінках та 17 рисунків на 16 сторінках та 20 додатків на 55 сторінках. Список використаних джерел містить 247 найменувань на 23 сторінках.