МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ У СИСТЕМІ ІМПЕРАТИВІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційної роботи. В умовах глобалізації світогосподарських процесів актуалізуються проблеми узгодження економічних інтересів суб’єктів господарювання із забезпеченням належного рівня добробуту населення та екологічної рівноваги країн і регіонів. У контексті глобальних детермінант та імперативів сталого розвитку існує необхідність оновлення та удосконалення теоретико-методологічної бази дослідження міжнародного туризму, зокрема, акцентації уваги на соціокультурних та екологічних аспектах його функціонування.

Не зважаючи на негативний вплив низки чинників, сегмент міжнародного туризму в структурі світового господарства, інтенсивно розвивається: кількість іноземних туристів у 2007 р. досягла рекордної відмітки у 898 млн. осіб. Порівняно з 1950 р. вона зросла у 36 разів (у 2007 р.), а обсяги надходжень від міжнародної туристичної діяльності – у 367,5 разів (у 2006 р.). Міжнародний туризм як один з найдинамічніших секторів світової економіки має істотний вплив на інші галузі господарства, рівень зайнятості та добробуту населення країн, що приймають туристів. Особливо це є актуальним для держав, які за класифікацією Всесвітньої Туристичної Організації (ЮНВТО) відносяться до категорії „нових” ринків, серед яких – Україна.

Проблеми сталості розвитку в умовах глобалізації світової економіки посідають чільне місце у наукових дослідженнях вітчизняних економістів. Особливої уваги заслуговують роботи О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураківського, Б.Данилишина, М.Дудченка, В.Єременка, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Ю.Па­хомова, А.Поручника, А.Румянцева, С.Сіденко, А.Філіпенка, Т.Ци­ганкової та інших. Теоретико-методологічні та організаційні аспекти впливу глобалізації на функціонування як світового господарства загалом, так і окремих його секторів знаходяться в полі зору широкого кола зарубіжних дослідників – І.Валлерстайна, Ф.Котлера, П.Кругмана, К.Омае, М.Портера, Р.Робертсона та ін.

Проблеми розвитку міжнародного туризму в Україні та світі, загальні та спеціальні питання його впливу на національну та світову економіку досліджуються у роботах І.Балабанова, В.Данильчука, А.Дуровича, В.Євдокименка, М.Кабушкіна, В.Квартальнова, Н.Коніщевої, Г.Папіряна, В.Сеніна, В.Сапрунової, Т.Ткаченко, В.Федорченка, І.Школи та інших.

Водночас питання впливу міжнародного туризму на становлення моделі сталого розвитку не знайшли широкого відображення в економічній літературі. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти міжнародних туристичних від­носин в контексті імперативів сталого розвитку ще потребують своєї розробки. Саме це зумовило вибір теми дослідження та визначило його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у тісному зв’язку із плановою науковою тематикою відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема НДР „Геоекономічна політика України в контексті світових інтеграційних процесів” (державний реєстра­ційний № 0103U006310), „Глобальні та регіональні аспекти включення України в систему міжнародних економічних відносин” (державний реєстраційний № 0101U005099), „Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики” (державний реєстраційний № 0106U010980). Внесок дисертанта полягає у комплексному дослідженні глобальних та регіональних аспектів розвитку міжнародної туристичної діяльності, оцінці конкурентних переваг туристичної галузі України в контексті її інтеграції до міжнародних економічних відносин та становлення моделі сталого розвитку світового господарства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було обґрунтування теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів до дослідження й розробки механізмів оптимального регулювання міжнародної туристичної діяльності в контексті імперативів сталого розвитку. Досягнення поставленої мети потребувало розв’язання таких завдань:

- визначити тенденції розвитку міжнародного туризму в умовах розгортан­ня процесів глобалізації та актуалізації переходу до моделі сталого розвитку;

- розкрити соціокультурні та екологічні наслідки міжнародної туристичної діяльності;

- дати оцінку сучасного стану та проаналізувати динаміку розвитку міжнародних галузевих та регіональних ринків туристичних послуг в контексті детермінант сталого розвитку;

- виявити особливості розвитку міжнародного туризму в Україні;

- визначити пріоритетні напрями регулятивної діяльності міжнародних організацій в галузі туризму;

- дати оцінку зарубіжного досвіду управління міжнародною туристичною діяльністю та визначити головні напрями регулятивного впливу органів державного управління щодо підтримки розвитку міжнародного туризму у відповідності до засад сталого поступу суспільства;

- визначити проблеми та шляхи удосконалення системи управління міжнародним туризмом в Україні.

Об’єктом дисертаційного дослідження є сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму.

Предметом дослідження є засади і принципи формування збалансованого розвитку міжнародного туризму в контексті сучасних вимог забезпечення сталого розвитку національного та світового господарства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системно-структурний підхід, що передбачає розгляд об’єкту дослідження як цілісної, багатоаспектної та багаторівневої системи. У роботі використано широкий спектр загальнонаукових методів дослідження економічних процесів і явищ, зокрема, методи абстракції, дедукції, індукції, історичний, систематизації, синтезу для дослідження теоретико-методологічних аспектів міжнародного туризму. Для досягнення мети та вирішення завдань дисертації використано низку конкретнонаукових методів: методи структурного, функціонального, ситуаційного аналізу, динамічних рядів (для дослідження структури та динаміки міжнародних галузевих і регіональних ринків туристичних послуг, ринку міжнародного туризму в Україні у розділі 2), порівнянь, групування, типізації (для виявлення спільних рис і специфічних тенденцій розвитку міжнародного туризму в окремих країнах світу у параграфах 2.1 та 2.3, оцінки ефективності регулятивних механізмів та заходів у параграфі 3.2), статистичного, кореляційно-регресійного аналізу з використанням програми користувача Statistica 6.0 (для виявлення залежностей між показниками кількості іноземних туристів і надходжень від туристичної діяльності, з одного боку, та рівнем безробіття і ВВП на душу населення, з іншого, у параграфі 2.2); методи аналогій, експертних оцінок (для аналізу досвіду та обґрунтування шляхів удосконалення механізмів регулювання міжнародного туризму в параграфах 3.2, 3.3).

Наукова новизна відображається такими конкретними результатами:

вперше:

- визначено обумовлені глобалізацією тенденції розвитку міжнародного туризму, що актуалізують становлення моделі сталого розвитку. Зокрема обґрунтовано наявність тенденції формування глобального ринку туристичних послуг шляхом створення стратегічних альянсів і глобальних союзів, які є найбільш життєздатними в умовах лібералі­зації національних туристичних ринків та підвищення ролі інформатизації у функціонування туристичної індустрії, інноватизації та диверсифікації надання міжнародних туристичних послуг, загострення регіональних соціокультурних та екологічних загроз розвитку міжнародного туризму;

- виявлено специфіку соціокультурного та екологічного аспектів міжнародної туристичної діяльності. Зокрема, встановлено пряму залежність між економічною ефективністю туристичної діяльності та збереженням природного довкілля і соціокультурної самобутності місцевих громад, виявлено позитивні та негативні наслідки соціокультурного та екологічного впливу міжнародного туризму на сталий поступ суспільства (у тому числі розвиток або руйнація місцевих традицій, звичаїв; поширення нових знань, вражень або соціальна асиміляція; розв’язання або загострення проблем зайнятості, бідності населення; деградація або ревіталізація природного середовища). Доведено необхідність взаємозв’язку процесів туристичної та природоохоронної діяльності. Встановлено, що міжнародний туризм є одним з потенційних джерел сталості національного та світового розвитку, ефективність якого запропоновано розглядати з точки зору його сукупного впливу на економічну, соціальну та екологічну складові національного і світового розвитку;

- визначено періоди та відповідні детермінуючі чинники розвитку міжнародного туризму за критерієм стійкості міжнародних туристичних потоків. Зокрема, встановлено періоди нестабільного зростання кількості іноземних туристів та повільного збільшення надходжень від міжнародної туристичної діяльності (до 2000 р.); стагнації та скорочення кількості іноземних туристів і обсягів туристичних надходжень (протягом 2001–2002 р.); стрімкого зростання обсягів туристичних надходжень (з 2002 р.) та стабільного зростання приросту кількості іноземних туристів (з 2004 р.). В якості визначальних чинників, що зумовлюють динаміку міжнародних туристичних потоків, ідентифіковано стан світової економіки, вартість та інтенсивність авіаперевезень, теракти та терористичні очікування, негативні природні явища та катастрофи, формування нових туристичних регіонів, місткість туристичної інфраструктури, міжнародні угоди та державну туристичну політику;

дістали подальшого розвитку:

- аналіз регулятивної діяльності міжнародних організацій у галузі туризму в контексті імперативів сталого розвитку, зокрема, доведено, що сучасна міжнародна регулятивна політика ЮНВТО відповідає імперативам сталого розвитку і спрямована передусім на забезпечення міжнародного туристичного співробітництва, розбудову системи освіти та підготовки кадрів для міжнарод­ного туризму, забезпечення раціонального туристичного природокористування; констатовано збільшення уваги міжнародних організацій до екологізації міжнародного туризму, розробки галузевих екологічних стандартів, забезпечення рівного доступу населення до міжнародного туризму;

- обґрунтування пріоритетних напрямів та механізмів державної підтримки розвитку міжнародного туризму. З урахуванням зарубіжного досвіду як пріори­тетні напрями державної політики розвитку міжнародного туризму визначено законодавче забезпечення, фінансову, інфраструктурну, кадрову, адміністра­тивну, інформаційну підтримку, забезпечення безпечного розвитку туризму. Доведено необхідність подальшого вдосконалення впроваджуваної в Україні змішаної (європейської) моделі державного управління міжнародною тури­стичною діяльністю, що передбачає децентралізацію управління, створення місцевих туристичних адміністрацій та передання їм частини повноважень;

- оцінка сучасного стану та аналіз динаміки розвитку міжнародних ринків туристичних послуг в контексті детермінант сталого розвитку. У результаті структурно-динамічного аналізу міжнародних туристичних ринків виявлено масштаби, структуру та тенденції розвитку галузевих (світового готельного ринку, світового ринку перевезень) та регіональних міжнародних туристичних ринків. Зокрема, встановлено, що скорочується частка найбільших за кількістю іноземних туристів Європейського та Американського регіональних ринків, найвищими темпами зростають показники розвитку Азійсько-Тихоокеанського та Африканського туристичних ринків;

- визначення особливостей розвитку регіональних ринків міжнародного туризму в Україні. Зокрема, встановлено спеціалізацію Центрально- та Східноукраїнського ринків на виїзному туризмі, Південноукраїнського – в’їзному; переорієнтацію Західноукраїнського ринку на внутрішній туризм; виявлено зменшення частки в’їзного та зростання частки виїзного організованого туризму на всіх регіональних ринках України; найвпливовішими чинниками розвитку міжнародного туризму в Україні визначено внутрішні організаційно-економічні та політичні фактори;

удосконалено:

- методику дослідження міжнародного туризму з точки зору врахування імперативів сталого розвитку, зокрема, обґрунтовано та адаптовано методику аналізу стійкості динаміки базових показників розвитку міжнародного туризму, визначення взаємозв’язку між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країн, виявлення напрямів та перспектив розвитку екологічного та екологічно безпечного туризму у світі.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці концепції розвитку міжнародного туризму на основі становлення моделі сталого розвитку, обґрунтуванні з адаптацією світового досвіду механізмів оптимізації управління міжнародним туризмом в Україні. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці стратегії та планів збалансованого розвитку міжнародного туризму в Україні, окремих регіонах та на туристичних підприємствах. Отримані результати використовуються у роботі Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України при розробці науково-практичних засад реалізації в Україні концепції сталого розвитку суспільства (довідка № 1.456 від 26.06.2008 року), впроваджені у корпоративній системі менеджменту туристичного підприємства ПП „Європейський трофей” (довідка № 137/5 від 12.06.2008 року). Теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету при викладанні курсів „Маркетинг туризму”, „Менеджмент туризму”, „Аналіз діяльності підприємств туризму” (довідка № 1685/15.01.02 від 24.06.2008 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Головні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародному Конгресі „Проблеми інформатизації інформаційної та рекреаційної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку” (Трускавець, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції „ Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування ” (Київ, 2000), Міжвідомчій науково-теоретичній конференції „ Антикризові валютно-фінансові стратегії економічного зростання: досвід для України ” (Київ, 2007), XV міжнародній науково-практичній конференції „Економіка України в системі глобального поділу праці” (Київ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Відомості наукової думки – 2007” (Пшемисль, 2007), Науковій конференції „Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв’язку” (Київ, 2008), Науковій конференції „Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі” (Київ, 2008).

Публікації. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації опубліковані в 11 наукових працях, зокрема у 5 одноосібно підготовлених статтях у провідних наукових фахових виданнях (2 – в наукових журналах, 3 – у збірниках наукових праць) та 6 публікаціях в інших виданнях (з них 4 – тези виступів на наукових конференціях).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Обсяг основного змісту дисертаційної роботи становить 195 стор. У роботі вміщено 7 таблиць на 3 стор., 25 рисунків на 11 стор., 5 додатків на 42 стор., список використаних джерел (199 найменувань) на 21 стор.