МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ У СФЕРІ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поява Європейських Співтовариств, а згодом і Європейського Союзу (далі – ЄС) збагатила міжнародно-правову доктрину новими актуальними напрямами досліджень. Зміна структури міжнародного правопорядку та виникнення “нових загроз” змушують шукати відповіді на питання, які постають перед учасниками міжнародних відносин. Забезпечення мирного співіснування людей та захист миру та добробуту є головними завданнями будь-якої держави. З появою міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на забезпечення безпеки своїх країн-членів, певною мірою змінюється парадигма міжнародної безпеки. Такі організації беруть на себе відповідальність щодо створення зон безпеки, забезпечення добробуту та процвітання, прикладом чого є ЄС, який з 1992 р. динамічно розвиває безпековий напрям своєї діяльності – Спільну зовнішню політику та політику безпеки (далі – СЗППБ). Україна, яка визначилася зі своїм головним зовнішньополітичним вектором – інтеграцією до ЄС, має враховувати можливість участі й у його вищезгаданій політиці. Удосконалення відповідної міжнародно-правової бази для такого співробітництва є нагальною потребою сьогодення, оскільки, не отримавши статусу членства в ЄС, Україна вже сьогодні має можливість брати участь у заходах, які реалізуються ЄС у межах СЗППБ.

У цьому дослідженні використовувалися роботи, присвячені окремим питанням цієї тематики, і роботи, присвячені загальній проблематиці феномена ЄС. Серед вітчизняних робіт, присвячених питанням європейської безпеки, необхідно відзначити роботи М. Баймуратова, В. Банних, В. Батюка, Р. Волчука, В. Денисова, О. Делінського, П. Демчука, Г. Друзенка, М. Гнатовського, В. Забігайла, Л. Заблоцької, О. Задорожнього, Ю. Занько, В. Золотарьова, В. Никитюка, О. Їжака, О. Ковалевої, М. Костроміної, С. Кульчицького, Т. Кузіо, Л. Луць, М. Мальського, М. Мацях, О. Мережка, М. Микієвича, Д. Моніча, А. Мошеса, В. Муравйова, І. Підлуски, Л. Тимченка, С. Толстова, І. Храбана, С. Шевчука, М. Черкеса, Ю. Шемшученка.

Загальнотеоретичну основу цього дослідження становлять роботи Р. Анцелевича, С|із|. Алексеєва, Р. Арона, В.|ст.| Барановського, В.|ст.| Богданова, Я. Броунлі, М. Буроменського, В.|ст.| Буткевича, В.|ст.| Василенка, М. Волосова, С. Гаджиєва, В.|ст.| Давидова, М. Дамірлі, А. Дебідура, Ж.-Б. Дюрозеля, В.|ст.| Євінтова, З|із|. Єгорова, Н. Захарова, Ю. Ільїна, З|із|. Ісаковича, І. Канта, С|із|. Кашкіна, Ю. Колосова, Є. Крівчикової, В.|ст.| Лафітського, І. Лукашука, Р. Мєлкова, Р. Мюллерсона, Л. Опенгейма, П. Рабіновіча, В.|ст.| Рибакова, Б. Топорніна, Ю. Тихомирова, А. Дж. Тойнбі, Ф. Тодді, Ж. Тускоза, Н. Ушакова, Л. Ентіна.

При дослідженні концептуальних основ міжнародної співпраці|співробітництва| у сфері міжнародної безпеки було використано роботи іноземних специалістів-міжнародників|, політологів та істориків: В.|ст.| Астапенка, А. Анісимова, О. Барабанова, М. Бірюкова, Ю. Бортко, К.-Д. Борхардта, Ю. Колосова, В.|ст.| Кузнєцова, Дж. Беннета, С|із|. Брауна, М. Брі, Д. Гастайгера, Р. Гріффітса, Д. Гудбі, Ю. Гусарова, Ю. Давидова, Д. Данилова, В.|ст.| Журкіна, Ю. Ігрицького, А. Іванова, П. Іванова, А. Капустіна, М. Каргалової, В.|ст.| Клемента, В.|ст.| Кернза, Т. Кеннеді, Ф. Кемерона, Л. Роналда, К. Райка, М. Сміта, О. Тіунова, Ф. Тоді, Г. Тункіна, Л. Ентіна, M. Емерсона, А. Томашевської, Меррі Е. Уайн, В.|ст.| Фішера, П. Фонтейна, Т. Хартлі, Л. Хухлиндіної, В.|ст.| Шемятникова, М. Ейкхерста, А. Язькової.