Молдован В.Г. Обгрунтування і розробка комплексних заходів захисту змішаних посівів кукурудзи від бур\'янів у західному Лісостепу України

summary

В огляді літератури узагальнені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення шкодочинності бур'янів в агроценозах кукурудзи та її змішаних посівах з соєю, люпином білим, кормовими бобами, а також необхідність удосконалення системи захисту цих посівів від бур'янів.

МІСЦЕ, Умови та методика проведення досліджень

Польові дослідження проводили в 1995-1997 роках у відділі польового кормовиробництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

Грунт дослідного поля –  чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Агрохімічні показники орного шару: гумус – 3,2-4,0%, pH сольове - 6,0-6,6%, гідролітична кислотність і сума обмінних основ відповідно 1,1-3,4 та 34,2-                      43,8 мг.екв. на 100 г сухого ґрунту, насиченість основами 91-97%, азот загальний – 0,22-0,27%, фосфор – 0,14-0,18 мг в 100 г ґрунту. Поживних речовин в мг на 100 г сухого грунту: азот гідролізований –13, рухомий фосфор 8-9, обмінний калій – 9-11.

Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньорічних показників, що помітно впливало на формування забур’яненості посівів, а також на ріст і розвиток культурних рослин.

Агротехніка вирощування культур була загальноприйнята для даної зони. Висівали кукурудзу гібриду Колективний 225 з нормою висіву 100 тис. схожих насінин на 1 га та сорти: сої - Київська – 27, люпину білого – Олежка, кормових бобів – КІУ-82 - по 150 тис./га. Сівбу проводили сівалкою СУПН-8 у третій декаді квітня широкорядним способом (в один рядок) з міжряддями 70 см. Попередником був ярий ячмінь.

Шкодочинність мишію сизого, лободи білої, щириці звичайної вивчали при спільному вирощуванні з кукурудзою та її сумішками з соєю, люпином білим, кормовими бобами за методикою ВАСГНІЛ (1985). Щільність бур’янів формували шляхом видалення вручну зайвих рослин по строках у відповідності до схеми досліду. Розмір облікової ділянки - 4,2 м², повторність - п’ятиразова.

В досліді по вивченню ролі агротехнічних заходів у зменшенні забур’яненості культур перше боронування виконували на 3-5-й день після сівби, друге – у фазі 2-3-х листків у кукурудзи. Перший міжрядний обробіток проводили у фазі 3-4 листків у кукурудзи на глибину 8-10 см; другий – у фазі 5-6 листків на 6-8 см і третій – у фазі 7-8 листків на глибину  4-6 см. Розмір  облікових  ділянок становив 56 м². Повторність досліду триразова. Вивчення біологічної ефективності післясходових гербіцидів проводили на ділянках такого ж розміру з триразовим повторенням.  Розміщення ділянок - рендомізоване. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем „Оріон” з витратою робочої рідини 300 л/га.

Обліки забур`яненості і біологічну ефективність  заходів захисту проводили за методикою ВІЗР (1981) перед внесенням гербіцидів(початкова забур’яненість) або після проведення до- і  післясходових боронувань в дослідах по вивченню агротехнічних заходів по знищенню бур`янів через 30 днів після внесення гербіцидів та перед збиранням урожаю кількісно-ваговим методом. Видову забур’яненість обліковували на постійно закріплених майданчиках (0,25 м²) в 4-х місцях кожного варіанту у двох несумісних повтореннях.

Урожайність зеленої маси кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами визначали шляхом суцільного збору облікової площі ділянки у фазі молочно-воскової стиглості кукурудзи та у фазі наливу бобових культур. Ботанічний склад урожаю зеленої маси культур визначали шляхом розбору пробних снопів масою 20 кг.

Визначення залишкових кількостей гербіцидів проводили методом тонкошарової хроматографії. Вміст сухої речовини в рослинах визначали шляхом висушування паралельних наважок до постійної маси при температурі 105 ⁰С.

Економічну оцінку агротехнічних і хімічних заходів захисту від бур’янів в одновидових посівах кукурудзи і її сумішок з соєю, люпином і кормовими бобами визначали розрахунковим методом з використанням технологічних карт і користувались цінами 2002 р. Енергетичний аналіз заходів захисту проводили за методикою Медведовського О.К.  та Іваненка П.І.  (1988). Статистичний аналіз отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.О.  (1985).

ШКІДЛИВІСТЬ БУР'ЯНІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА СИЛОС

ТА ЇЇ СУМІШКАХ З ЗЕРНОБОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ

Вплив однорічних  бур'янів на продуктивність одновидових посівів кукурудзи на силос та її сумішок з соєю, люпином білим та кормовими бобами

Найбільш поширеними бур'янами в посівах кукурудзи на силос та її сумішках з соєю, люпином білим та кормовими бобами в західному Лісостепу  були мишій сизий (Setaria glauca L.), лобода біла (Chenopodium album L.) і щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). Чисельність цих бур'янів у дослідах складала від 67 до 79% від загальної кількості бур'янів. Через відсутність експериментальних даних про шкідливість названих вище видів бур'янів у посівах кукурудзи та її змішаних посівах щільність бур’янів формували вручну. Із збільшенням щільності бур’янів їх загальна сира маса зростала, а маса однієї рослини бур’яну знижувалась. Це можна пояснити тим, що між самими бур'янами існує міжвидова конкуренція за основні фактори життя (табл.1.)

В результаті проведеного дисперсійного і кореляційно-регресивного аналізу виявлена залежність між кількістю бур’янів, їх сирою масою та урожайністю сухої речовини кукурудзи і її сумішок  з зернобобовими культурами, яка виражається таким рівнянням:

У= 17,186 + 0,19 · х₁  –  4,921· х₂ – 0,028 · х₃;  R = 0,953

де: У – урожайність сухої речовини, т/га;

х₁ – кількість бур’янів, шт/м²;

х₂ – сира маса  бур’янів, кг/м²;

х₃ – маса одного бур’яну, г

Як видно із кореляційно-регресивного рівняння, значний негативний вплив на урожайність сухої речовини культурних рослин має сира маса бур’янів, а також їх кількість, про що свідчать парні коефіцієнти кореляції (r = 0,905  і r = 0,764).

У широкорядних посівах кукурудза на силос наділена низькою конкурентною активністю проти однорічних бур'янів. Уже при наявності двох бур’янів на 1м² окупляються всі затрати на захист від бур’янів. Проте економічний поріг доцільності знищення бур’янів, який враховує і плановий рівень їх рентабельності, настає при п’яти бур’янах на 1м², коли втрати врожаю становлять 2,11 т/га або 15 %. Змішані посіви кукурудзи з зернобобовими культурами більш конкурентноздатні до бур’янів, ніж одновидові посіви кукурудзи. Витрати на заходи захисту посівів від бур’янів окупляються уже при їх щільності 2-5 шт./м². Економічний поріг доцільності заходів захисту настає при 10 шт./м² однорічних бур’янів, а недобір урожаю сухої речовини становив 13 %.