НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

summary

Розділ 1 присвячений факторам, що впливають на здоров’я людини. В цьому розділі викладено сучасний погляд на роль хімічних і фізичних факторів навколишнього середовища, професійно-виробничих факторів довкілля, умов і способу життя, медичного обслуговування, а також психоемоційних особливостей і процесу старіння в розвитку хронічних захворювань у людини. Аналіз різноманітних досліджень по проблемі здоров’я показав, що залишається багато невирішених питань, особливо тих, котрі стосуються комплексного впливу факторів на організм людини впродовж її життя. До найважливіших завдань і проблем варто віднести:

−      розробку і уніфікацію уявлень про суть індивідуального здоров’я;

−      пошук моделей вивчення, методів оцінки і прогнозування індивідуального здоров’я;

−      з’ясування    закономірних    змін    стану    здоров’я   людини  під   впливом

сполученої дії факторів довкілля, способу життя і віку;

−      розробку систем скринінгу і моніторингу за станом здоров’я населення на основі кількісної оцінки здоров’я індивіда;

−      забезпечення первинної профілактики захворювань за рахунок поліпшення умов життя і підвищення рівня здоров’я людини;

−      розробку програм  підвищення рівня здоров’я популяції через  індивідуальне здоров’я.

Розділ 2 присвячений методологічним і програмно-методичним аспектам дослідження здоров’я. В цьому розділі розглянуті стратегічні і тактичні питання визначення факторів, що формують здоров’я людини в похилому віці. Виходячи з визначення “кількості здоров’я” по М.М. Амосову,  показниками здоров'я є функціональний стан окремих органів і систем, їхні резервні можливості, виразність адаптаційних здібностей організму, а також стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, що може виражатися через захворюваність. Соціально-економічний стан, біологічний статус, стереотипи поведінки, умови навколишнього середовища, які  асоціюються чи являються причиною підвищеної сприйнятливості до конкретного захворювання, погіршення здоров'я є факторами ризику. Фактори ризику є загальними ланками в етіології хвороб і їх профілактики. У випадку інтерпретації наслідків екологічних впливів на організм людини необхідно враховувати дуже тривалий лаг прояву відповідних реакцій, ефект взаємного обтяження при дії декількох факторів, можливо опосередкований характер впливів, індивідуальні особливості організму, які виявляються в різній чутливості до дії екологічних факторів. Тому за основу взятий підхід з позиції життєвого циклу, який є більш ефективним з погляду охоплення всіх контингентів населення порівняно з принципом рішення тієї чи іншої проблеми охорони здоров'я в міру її виникнення.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження впливу факторів довкілля і індивідуальних особливостей на здоров'я людини в похилому віці проводилося в декілька етапів.

На першому етапі були проанкетовані 1481 працівник підприємств м. Києва у віці 50 років і старше (804 чоловіків і 677 жінок), зайняті в машинобудівній (4 підприємства), приладобудівній (5 підприємств), хімічній (5 підприємств), харчовій (4 підприємства) промисловості, поліграфії (3 підприємства) і на транспорті (2 підприємства). Усього обстежено 23 підприємства, розташованих у різних районах міста.

На другому етапі  дослідження  опитано 1704 чоловіків і жінок у віці 50 років і старше (658 чоловіків і 1046 жінок), які відвідували  поліклінічне відділення Інституту геронтології. В анкеті широко використаний анамнестичний метод, що дозволив охарактеризувати виробничо-трудову діяльність, соціально-гігієнічні  і соціально-психологічні фактори, стан здоров'я опитаних осіб за шістьма періодами життя: до 14 років, 15-29, 30-39, 40-49, 50-59 і 60-69 років. Рівень значимості життєвих потрясінь оцінювали за шкалою стрес-факторів SRRS (Social Readjustment Rating Scale).

Узагальнюючі характеристики ознак, що варіюють впродовж  життя  (суб'єктивної оцінки здоров'я (СОЗ), житлово-побутових умов, матеріального становища і т.д.), одержували шляхом обчислення зважених середніх.  Об'єктивними показниками здоров'я були наступні: кількість захворювань опитаного (КЗ), коефіцієнт ризику смерті від захворювань  (КР) і життєздатність опитаного (ЖЗ) [Плачинда Ю.І., Нягу А.І., 2002]. Класи хвороб відповідають міжнародній статистичній класифікації хвороб, травм і причин смерті МКХ-9. Достовірність отриманої інформації про захворюваність контролювали шляхом зіставлення анкетних даних з даними медичної документації поліклініки Інституту геронтології.

Для оцінки реального навантаження небезпечними хімічними речовинами на території проживання враховували як дані Держкомгідромета, так і результати спостережень І.О. Черниченка, В.Ф. Бабія і співавторів. Поряд з експертними оцінками забруднення природного середовища в місці проживання  враховували суб’єктивні  оцінки мешканців про стан забруднення територій. Аналіз коефіцієнтів кореляції показав дуже тісні кореляційні зв’язки між суб’єктивними і об’єктивними показниками.

На третьому етапі дослідження проведений аналіз анкетних даних 222 учасників (121 – чоловіка, 101 – жінки) лонгітудінального дослідження з проблеми “Здоров'я літніх” (під егідою ВООЗ), проведеного в Інституті геронтології в 1989 р., на яких зібрані відомості про їхню смерть (вік смерті, причина смерті). 

Психофізіологічне тестування пройшли 198 осіб у віці 20-100 років: співробітники Інституту геронтології АМН України (85 осіб), нейрохірурги і середній  медичний  персонал лікарні швидкої допомоги  м. Києва (38 осіб), довгожителі Києва, Київської, Чернігівської і Черкаської областей (75 осіб).

Для кожного обстежуваного розраховували функціональний вік (ФВ) і темп старіння (ТС) [Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В., 1996],  індекс маси тіла (ІМТ), показник м'язової діяльності (ПМД), показник серцево-судинної діяльності (ПССД) [Прокопенко Н.О., 2006].

За допомогою хронорефлексометра реєстрували латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛПЗМР) і його середньоквадратичне відхилення (s). Темп, ритм і усталеність рухів оцінювали за допомогою тепінг-теста [Ільїн Е.П., 2001]. Функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС) визначали за показниками простої зорово-моторної реакції. Розраховували функціональний рівень системи (ФРС), стійкість реакції (СР), рівень функціональних можливостей (РФМ) [Лоскутова Т.Д., 1975].

Розумову діяльність моделювали за допомогою трьох тестів [Решетюк А.Л., Буров О.Ю., Поляков О.А. та ін., 1993; Поляков О.А., Прокопенко Н.О., Писарук А.В., 2007].

Для фізіологічного контролю  функціонального стану обстежуваних під час емоційних проб використовували метод варіаційної пульсометрії за допомогою комп'ютерної програми “Кардиоспектр” [Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. та ін., 2003]. При дослідженні варіабельності ритму серця (ВРС)   аналізували стандартне відхилення RR-інтервалів (SDNN), індекс Баєвського (ІН), тріангулярний  індекс, загальну потужність спектра (ТР), потужність у діапазоні низьких частот (LF), потужність у діапазоні високих частот (HF), симпато-вагальний індекс (LF/HF).

Вивчалися наступні властивості індивідуальності: екстравертність-інтровертність як темпераментний параметр, екстернальність-інтернальність як зона локалізації механізмів самоконтролю, екстрапунітивність-інтропунітивність як характерологічна ознака в ситуаціях фрустрації.

У довгожителів (90 років і старше) визначали ступінь когнітивних порушень по тесту  MMSE (Mini Mental State Examination), ЖЄЛ, ступінь рухливості і здатність до самообслуговування, наявність хронічних захворювань, вік настання захворювань, переважний тип темпераменту по методу А. Белова, розраховували КР, ПМД, ПССД.

Для з'ясування ролі радіаційного фактора у формуванні стану здоров'я населення, що постраждало від аварії на ЧАЕС, у віддалений післяаварійний період було обстежено сільське працездатне населення зони гарантованого добровільного відселення Овруцького району  Житомирської області (915 чол.),   умовно “чистих” територій Брусилівського району Житомирської області (790 чол.) і евакуйовані з 30-кілометрової зони ЧАЕС у села Київської області, яким на момент обстеження було 40-69 років (316 чол.).  Первинні дані отримані на базі лабораторії соціологічних досліджень і громадської інформації Інституту епідеміології і профілактики променевих уражень НЦРМ АМН України.  Збір матеріалу здійснювався методом анкетування. Для оцінки загального стану здоров'я обстежуваних використаний опитувальник GHQ-28 (General Health Questionnaire) і тест соціального самопочуття [Головаха Є.І., Паніна Н.В., 1996]. Психологічна характеристика особистості давалася на основі шкал інтернальності. Відомості про захворюваність   збирали   викопіюванням    з      амбулаторних    карт   у     динаміці

1980-2001 рр.

Навантаження пестицидами на ґрунт вивчали за допомогою офіційних звітних форм районних лабораторій рослинництва агропромислового комплексу та санітарно-епідеміологічних станцій МОЗ України, а також статистичних звітних форм спеціалізованих відомчих лабораторій про склад хімічних речовин в об’єктах оточуючого середовища досліджуваних сільськогосподарських товариств та населених пунктів. Для характеристики радіаційної ситуації за місцем проживання використані дані офіційної статистики. 

 Розбіжності в показниках оцінювалися за величиною і ступенем вірогідності (по χ² Пірсону)  відносного ризику Relative risk (RR),  розрахованих на основі таблиць спряженості. Для кількісного виміру змін значень показників протягом життя (“темп росту/зниження”) обчислювали процентне відношення між їхніми  абсолютними рівнями в даний і попередній періоди  (ланцюгова основа).

Ступінь спряженості між показниками визначали за допомогою кореляційного аналізу, залежність результативних ознак від факторних – за допомогою регресійного аналізу. Для обґрунтованого зменшення кількості вимірюваних ознак (перемінних) за рахунок їхнього об'єднання в деякі сукупності, що виступають як цілісні одиниці, які характеризують досліджуваний об'єкт, застосовували факторний аналіз.