НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ ОБЛАСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ

summary

Матеріали і методи дослідження.  У роботі представлено матеріали досліджень по вивченню захворюваності на ІОХВ у пацієнтів хірургічних стаціонарів на території України за даними офіційних статистичних звітів та власних досліджень результатів хірургічного лікування (грижесічення, апендектомії, холецистектомії) пацієнтів з приводу гострого хірургічного захворювання у Київській міській клінічній лікарні.

Матеріалом для досліджень були дані офіційних звітів обласних санітарно-епідеміологічних станцій, мм. Києва та Севастополя за період 1992-2006 рр. (форма №2 - річна – “Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання ”), звітів  обласних управлінь охорони здоров’я мм. Києва та Севастополя за період 1992-2006 рр. (форма №20 - річна –  “Звіт лікувально-профілактичного закладу”). Вивчено дані 2356 історій хвороб пацієнтів, прооперованих у 2004-2006 рр., результати лабораторних досліджень – 284 зразків біологічного матеріалу від хворих на ІОХВ різної анатомічної локалізації та 154 змивів із носоглотки медичного персоналу (форма №252/о –  “Журнал реєстрації санітарно-мікробіологічних та санітарно-паразитологічних досліджень”), результати досліджень на стерильність 788 зразків медичного інструментарію, шовного та перев’язувального матеріалу (форма №258/о –  “Робочий журнал досліджень на стерильність”), на мікробне забруднення, 183 проби повітря, а також 240 змивів з об’єктів довкілля хірургічного стаціонару (форма 381/о – “Робочий журнал мікробіологічних досліджень змивів”).

        За відсутності в Україні обов’язкової реєстрації усіх форм ВЛІ, з метою встановлення фактичного рівня захворюваності, пошук хворих на ІОХВ здійснювали як за діагнозами лікарів, так і активно, за допомогою розроблених критеріїв наявності гнійно-запальних інфекцій. При активному пошуку хворих основним критерієм, що свідчив про наявність ІОХВ, були гнійні виділення із хірургічної рани і/або виділення мікроорганізмів з рідини або тканини із хірургічної рани та підвищення температури тіла  до 38є С і більше. 

Результати спостереження за прооперованими пацієнтами вносились у спеціально розроблену анкету та містили демографічні дані пацієнта та клінічні ознаки  за  єдиними критеріями проявів гнійно-запальних інфекцій. Випадки ІОХВ були розподілені за анатомічною локалізацією патологічного процесу на 3 групи, згідно з класифікацією, запропонованою CDC (Атланта, США). За цією класифікацією усі випадки ІОХВ було поділено на інфекції хірургічного розрізу та інфекції органу або анатомічної порожнини. Інфекції хірургічного розрізу в залежності від глибини ураження, у свою чергу, поділяли на: поверхневі ІОХВ – у запальний процес залучається лише шкіра та підшкірна клітковина; глибокі ІОХВ – залучаються глибокі м’які тканини; ІОХВ органу або порожнини – у запальний процес залучається будь-який анатомічний розділ організму (орган або порожнина), окрім тих покривів чи стінок організму в області розрізу, які піддавались хірургічним маніпуляціям в процесі операції.

Дослідження біологічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили згідно з наказом МОЗ СРСР №535 від 22.04.1985 р. „Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений”. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів проводили загальноприйнятими бактеріологічними методами, дотримуючись класифікації Бергі (1997). У деяких випадках для остаточної ідентифікації УПМ до виду використовували пластини для біохімічної ідентифікації ПБДЕ, ПБДС (виробництво НВО „Діагностичні системи”, РФ), ЕНТЕРОтест24, СТАФІтест16, НЕФЕРМтест24 (виробництво PLIVA-Iachema, Чехія). Дослідження матеріалу з об’єктів довкілля, слизу із зіву та носу персоналу на носійство S. aureus, матеріалу медичного призначення на стерильність та інтерпретацію отриманих результатів проводили згідно з наказом МОЗ СРСР №720 від 31.07.1978 р. „Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией”.

Усі отримані кількісні результати досліджень підлягали статистичній обробці загальноприйнятими методами варіаційної і кореляційної статистики з використанням значень середньої арифметичної (М), похибки середньої арифметичної (m), критерію Стьюдента (t), рівня значущості (р). Статистичний аналіз результатів досліджень виконано за допомогою комп’ютерної програми комплексу   Microsoft Office^xp, пакет аналізу Excel-2002.