Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / Philology / Finno-Ugric and Samoyed languages
title: | |
Альтернативное Название: | НАЗВАНИЯ одежды В ВЕНГЕРСКИХ говоров ЗАКАРПАТЬЯ |
Тип: | synopsis |
summary: | У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання, охарактеризовано методи, фактичний матеріал, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, розкрито новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача. Дається також список населених пунктів, де збирався фактичний матеріал. У першому розділі “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття як предмет наукового дослідження” характеризується стан вивчення назв одягу в угорських говорах взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідники описували назви одягу з етнографічної точки зору, подавали лише тематичну класифікацію і звертали увагу на функцію одягу, однак лексико–семантичний аналіз цих назв відсутній. А назви одягу в угорських говорах Закарпаття належать до тих тематичних груп лексики, у яких збереглася значна частина давніх, традиційних номенів і запозичення з інших слов’янських і неслов’янських мов. Ці запозичення становлять значний науковий інтерес для мовознавчої науки, тому докладне і ґрунтовне їх дослідження належить до першочергових завдань угорської діалектології. У другому розділі “Тематична класифікація назв одягу в угорських говорах Закарпаття” виділяємо 10 тематичних груп, в яких подано близько 400 назв реалій з їх фонетичними та морфологічними варіантами: 1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу, 2. Назви чоловічого одягу, 3. Назви жіночого одягу, 4. Назви одягу дітей, 5. Назви одягу нареченої та нареченого, 6. Назви одягу померлих, 7. Назви дій, пов’язаних з одяганням, 8. Назви тканин, 9. Назви прикрас на одязі, Третій розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття: хронологічна, ареальна частотна статиграфія”. Тут розглянуто найбільш поширені назви одягу в угорських говорах Закарпаття у трьох тематичних групах; для прикладу наводимо опис деяких назв. 1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу Капелюх: kalap, k#l#p. Назва поширена на всій території досліджуваних говорів Закарпаття. В угорських писемних пам’ятках фіксується з 1598 року і вважається угорським утворенням (TESz. II, 320). Назва поширена і в інших говорах (SzamSz. I, 444–445). Слово колоп вважається угорським запозиченням в українських говорах Закарпаття (Лиз ІІ, 604, карти № 230, 355). Загальна назва головних уборів: fejfedő, fejfedő™, fejrevaló, fejrevaló‘, tökfedő™. Fejfedő, fejfedő™ – ‘головний убір, покривало голови’. Назва з фонетичними варіантами розповсюджена в угорських говорах Закарпаття. Лексема-композит fej ‘голова’ і fedő ‘кришка’ – похідне слово, утворене від дієслова fed ‘покривати’ (TESz. I, 158). Fejrevaló, fejrevaló‘ – ‘хустка, шапка на голові’. Як загальна назва поширена на всій території досліджуваних говорів. Складне слово: fejre ‘на голові’, див. fejfedő + való ‘придатний’ – угорська назва. Іноді вживається у говорах лексема-композит tökfedő , де tök ‘гарбуз, диня’, що є запозиченням із сл., див. болг. тиква, схв. tikva ‘тс’ (TESz. III, 957). В інших угорських говорах див. SzamSz. II, 400. Святковий одяг: ünneplő ruha, ünneplő™ ruha, ünnepi ruha, ünnepi ruh#, vasá apló ruha, vasá apló‘ ruha, v#s#† #pló‘ ruh#, vasá api ruha, kimenő ruha, kimenő™ ruha. Ünneplő ruha, ünneplő™ ruha, ünnepi ruha, ünnepi ruh# – ‘святковий одяг’ – назва поширена і в інших угорських говорах (OrmSz. 570; MNyj. XIII, 151; SzamSz. II, 347) і в літературній мові. Слово ünneplő фіксується в угорських писемних пам’ятках з 1456 р., похідне від іменника ünnep ’свято’, яке у свою чергу є похідним; слово ф.–у. періоду; ф.–у. основа * id ‘святий’ – прикметник + nap ‘день’ – іменник + суф. –ő (TESz. III, 1053). Vasá apló ruha, vasá apló‘ ruha, v#s#† #pló‘ ruh#, vasá api ruha – назва складається з означення vasárnapló, яке утворено від слова vasá ap ’неділя’, фіксується в писемних пам’ятках з 1405 р. – лексема-композит; іменник vásár ‘базар’ + nap ‘день’ + суф. –l + суф. –ó (TESz. III, 1096). В інших угорських говорах на території Угорщини див. SzamSz. II, 443.; MNyj. XIII, 151. Kimenő ruha, kimenő™ ruha – до складу найменування входять означення kimenő – складне слово; ki – угорське слово, але відноситься до уг. періоду; уг. основа * ki,* kü (TESz. II, 480) + menő — похідне слово, утворене від дієслова megy ‘іде’, що відноситься до уральского періоду; основа *mene (TESz. ІI, 877) + суф. –ő-. Ці назви широко вживані в угорських говорах Закарпаття, при цьому слова vasá apló ruha i ünneplő ruha частіше зустрічаються у мові старших жителів, а назва kimenő ruha – частіша у вжитку молоді, подекуди зустрічаємо навіть назву alkalmi ruha, felkapó ruha ’принагідний одяг’.
2. Назви чоловічого одягу Берет: cserkészsapka, cserkéssipka, rádiósapka, rádijó‘sapka, r#†dijó‘s#pk#, barett, beretka, baretka, svájcisapka, jambó, jambó‘, j#mbó‘, jambósapka. (Див карту 1.) Cserkészsapka, cserkéssipka – назва cserkészsapka вживається частіше в Берегівському і Тячівському районах. Лексема cserkész ‘шукач’ фіксується писемними пам’ятками з 1763 р. (TESz. I, 511–512). Rádiósapka, rádijó‘sapka~sipka, r#†dijó‘sipk# – назва поширена на всій території Закарпаття. Це складна назва, де rádió ‘радіо’ – європеїзм (TESz. III, 328) + sapkа – фіксується з 1469 року, як слов’янське запозичення (TESz. III, 487). У н. пп. 35 вживається в формі rádijоka. В українських говорах Закарпаття радійовка вважається угорським запозиченням (Лиз ІІ, 93). Вarett, baretka, beretka – етимологічним словником не фіксується. Нове слово, див. рос. берет. На Ужгородщині поширене у формі barett, baretka. Svájcisapka~svájcisipka – ‘швейцарський головний убір’ – назва поширена в н. пп. 2, 5, 15. Є складним словом: svájci ‘швейцарський’ + sapka.
Jambó, jambó‘, j#mbó‘, jambósapka – назви вживаються часто і давно в угорських говорах Закарпаття. Назва jambó запозичена з італійської мови (ÉКsz. 614; Bakos, IdKSz. 392). Штани–галіфе: bricsesznadrág, briccsesnadrág, priccsesnadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, csizmanadrág, csizsmanadrág, csizsm#n#dr#†g. Bricsesznadrág, briccsesnadrág, priccsesnadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, – ’штани–галіфе’. Назва поширена на всій досліджуваній території. У побут ця назва увійшла на початку ХХ ст. З цим предметом одягу чоловіче населення познайомилось під час проходження служби в армії, а згодом цей вид штанів почав поширюватися в побуті. Назва являє собою складну лексему, де компонент bricsesz фіксується в угорських писемних пам`ятках з 1905р. і вважається запозиченням з англійської мови, пор. англ. breеches ‘галіфе’ (TESz. I. 368). Можливо, в угорській мові воно поширювалося завдяки посередництву німецької мови. В українських говорах Закарпаття див. (Лиз ІІ, карта 191). Сsizmanadrág, csizsmanadrág, csizm#n#dr#†g – ‘штани для чобіт (штани під чоботи)’. Складна назва, де csizma, csizma фіксується з 1492 р. і вважається запозиченням з схв. мови; див. схв. čizma ’тc.’ (TESz. I, 545). Назва nadrág вважається слов’янським запозиченням (TESz. II, 992). У н. п. 35 ця назва побутує у формі spicsesnadrág. Підтяжки для чоловічих брюк: hózentráger, hó‘zentráger, húzontróger, hózentróger, hozentró‘ger, hózentrág, hó‘zentrág, huzentrág, hoszuntróger, tróger, lóger, ló‘ger, nadrágtartó, nadráktartó, nadráktartó‘, n#dr#†kt#rtó‘, nadráktarto, nadrákfogó‘, átalvető™, #†t#lvető™. (Див. Hózentráger, hó‘zentráger, húzontróger, hózentróger, hozentró‘ger, hózentrág, hó‘zentrág, huzentrág, hoszuntróger – ’підтяжка’. Лексема та її варіанти поширені по всій території Закарпаття. Назва запозичена з німецької мови (ÉKsz. 363.; Атлас І, карта 151). Lóger, ló‘ger, ló‘gèr, tróger – ’підтяжка’. У н. пп. 7, 8 назва lóuger зустрічається здебільшого у мові людей старшого віку (Лиз ІІ, карта 379, Атлас І, 151). Nadrágtartó, nadráktartó‘, n#dr#†kt#rtó‘, nadráktarto – ’підтяжки для штанів’. Лексеми широко відомі в обстежуваних говорах як синоніми до hózentrágеr, вживаються в основному у мові людей середнього віку та молоді. Складна назва: nadrág ’штани’ див. csizmanadrág; tartó від дієслова tart ’тримати’ + суф. – ó. У н. п. 15 зафіксована назва nadrákfogó‘ – ’підтяжки для брюк’, а у н. п. 11 #†t#lvető™ – ’перемітка через плечі’. Пасочок, який підтримує штани (спортивні) внизу – talpaló, tàlpalló‘, t#lp#lló‘, talpalo, talpalló‘pánt, talppánt, talpánt, szárerő™sítő™.
Talpaló, tàlpalló‘, t#lp#lló‘, talpalo – ’пасочок, який підтримує спортивні штани внизу’. Лексема з фонетичними варіантами доволі поширена в угорських говорах Закарпаття, переважно у мові старшого покоління. Складне слово: talp ’підошва’ + al ’низ’, ’нижня частина’ + суф. – ó, де talp фіксується з 1329 р. як невизначений елемент за походженням, можливо, це запозичення з німецької мови (TESz. III. 831). У н. п. 22 вживається у формі talpalló‘pánt, де pánt означає ’стрічка’, запозичення з б.–а., див. pand (TESz. III. 85). Лексема відома і в інших угорських говорах (OrmSz, 368). Talppánt, talpánt – назва поширена у н. пп. 20-21. Складне слово talp ’підошва’ + pánt ’стрічка’ . У н. п. 31 поряд з названими лексемами інформатори згадали також szárerő™sítő™ ’укріплювач халяв’.
3. Назви жіночого одягу Хустка: kendő, kendő™, kendö, keszkenő, keszkenő™, keszkenö, fejkendő, fejkendő™, fűkendő, fejkendö, fejrevaló, fejrevaló kendő, fejrevaló‘ kendő™, fűrevaló‘, fejkötő™, fűkötő™. Kendő, kendő™, kendö – лексема kendő з її фонетичними варіантами kendő™, kendö є загальновживаною назвою на позначення хустки. Назва фіксується у письмових пам’ятках з 1495 р. Паралельно з назвою kendő вживається і keszkenő, яка з 1395 р. зустрічається у письмових пам’ятках. Назва keszkenő використовується у мові старшого покоління, нею названо хустки більшого розміру. Лексема kendő здебільшого зустрічається у мові молоді. Лексеми kendő і keszkenő поширені і на території Угорщини (OrmSz. 290; MTsz. I, 1117). Назва kendő утворена від основи дієслова ken ‘мастити’ – фінно-угорського походження (TESz. II. 448) Слово, крім цього, означає і ‘рушник’. Назва keszkenő складне слово: kéz ’рука’ + ken ’мастити’ (TESz. II. 471). В інших угорських говорах див. SzamSz. I, 473, 485. Fejkendő, fejkendő™, fűkendő, fejkendö – ’головна хустка’ (хустка для голови). Поряд з цією однокoреневою назвою kendő використовується також і лексема-композит fejkendő ‘хустка для голови’, яка утворена від слова fej ‘голова’ і kendő ‘хустка’ (TESz. I. 862.). Див. Атлас І, 133. Fejrevaló kendő, fejrevaló‘ kendő™, fűrevaló‘ – ‘головна хустка’ з ії фонетичними варіантами також використовується паралельно з іншими назвами. Це словосполучення утворене від іменника fej ‘голова’ з відмінком –re і дієприкметника való ‘призначений’ – дослiвно ’хустка для голови’. Fűkötő™ – ‘пов’язка для голови’, зафіксована у н.пп.8, де fű (fej) ‘голова’ + kötő ‘пов’язка’. У мові молодшого покоління вживана і назва plátok, що з рос. платок ’тc.’ Спідниця (загальна назва): szoknya, szokny#, kabát, k#b#†t, rokolya, rokoja, pendely, pendèj, kantus, k#ntus. Szoknya, szokny# – в угорських говорах Закарпаття поширена назва szoknya ’спідниця’, хоча інформатори вважають, що це порівняно нова лексема. Фіксується вона в угорських писемних пам’ятках з 1372 року і вважається слов’янським запозиченням; див. схв. suknja ’спідниця’, ’нижня спідниця’ (TESz. III, 777.). Вживається як компонент складних назв alsószoknya ’нижня спідниця’, szűkszoknya ’вузька спідниця’, ráncosszoknya ’широка спідниця’, rakottszoknya ’спідниця в складку’. В українських говорах Закарпаття в формі сокн’а, сукн’а вважається гунґаризмом (Лиз ІІ, карти 223–225). Kabát, k#b#†t – ’пальто’. В н. пп. 7, 8, 11, 14, 20 слово вживається у значенні ’спідниця’ в мові старшого покоління. Rokolya, rokoja – ’спідниця’. Фіксується у н.п. 4, але сприймається вже як архаїзм. В угорських писемних пам’ятках фіксується з 1348 р. і вважається запозиченням з німецької мови; див. нім. Rock ’спідниця’, ’верхній одяг’ (TESz. II, 433). Лексема rokolya поширена і на території Угорщини, де також вважається архаїзмом (SzamSz. II, 275) Pendely, pendej – ’спідниця’ – архаїзм, але люди старшого віку знають слово у цьому значенні майже по всій території Закарпаття, розрізняючи верхній і нижній різновиди. Такі спідниці раніше жінки самі шили, фарбували, серед різновидів була й широка спідниця. Лексема pendely фіксується з ХV ст., вважається німецьким запозиченням, див. нім. bendel ’фартух’ (TESz. III. 152). В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149. У н. пп. 17, 18 інформаторам знайома назва kantus ’сукня’. В угорських писемних пам’ятках слово фіксується з 1705 року як запозичення з б.–а., див. kontuch, kantusch ’верхній одяг’ (TESz. II. 351.). Ареали лексеми сокн’а в українських говорах Закарпаття див. Лиз ІІ, карти 223, 225, 226. В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149. Сарафан: szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán, celofánszoknya, hátasszoknya, h#†t#sszokny#, vállszoknya, válszoknya. Szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán – ’сарафан’. Це нова назва, що входить у побут після 1945 р. Szarafán – ’сарафан’ – сукня без рукавів з широкими плечиками. Запозичено з російської мови: рос. сарафан ’тc.’ Представники старшого покоління замість szerafán за народною етимологією говорять celofán, celofánszoknya. Паралельно з лексемою szarafán поширена лексема hátasszoknya, vállszoknya ’спідниця з шлейками’ (Атлас І, карта 164). Четвертий розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття з погляду їх походження та творення” складається із окремих підрозділів у яких розглядаються походження та творення лексем. Спочатку даються власне угорські назви, способи їх творення: bőr<* perз ’шкіра’; aj <* ala ’нижня частина’, akasztó ’вішалка’, kötény ’фартух’, kalap ’капелюх’. У підрозділі іншомовні слова розглядаються запозичення: · з німецької: gallér ’комір’, zokni, fuszekli ’шкарпетки’; · із тюркських мов: bársony ’бархат’, zseb ’карман’; · із французької мови: blúz ’блузка’, mandzsetta ’манжета’; · із словянських: ruha ’одяг’, posztó ’сукно’; · із італійської: jambó ’берет’; · із англійської: szvetter ’кофта’, dzseki ’куртка’; · із латинської: kaláris ’намисто’, kurta ’короткий’; · із румунської: katrinca ’фартух’; · серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв людей та від географічних назв: muszlin ’муслін’, sál ’шарф’, damaszt’дамаск’, pepita ’картатий’, garbó ’гольф’, batiszt ’батист’ та інші. В п’ятому розділі “Явище синонімії в системі назв одягу угорських говорів Закарпаття” серед синонiмів виявляємо 3 основних типи: І. Синонімiчні пари, компоненти яких є словами угорського походження. Тут необхідно зазначити, що угорськими ми вважаємо і ті слова, які мають чужомовний компонент, але утворені на угорськомовному ґрунті. kelme – anyag ’матеріал, тканина’, bélésanyag – bélésnekvaló ’підкладка’, alsószoknya – alsókabát ’нижня спідниця’. ІІ. Лексичні паралелізми, які складаються з угорського та запозиченого слів: babos – pettyes – pontos ’в горошок’, öv – pánt ’пояс’, folt – pecsét ’пляма’, gatya – lábravaló ’підштанки’. ІІІ. Лексичні паралелі, у яких усі слова іншомовного походження: harisnya – strimfli ’панчохи’, zokni – fuszekli – noszki ’шкарпетки’, szvetter – kardigán ’кофта’, májka – trikó ’майка’. У зібраному діалектному матеріалі ми зафіксували 130 синонімічних рядів, що пов’язані з найменуванням одягу та одяганням взагалі. У “Висновках” відзначається, що дослідження лексики угорських говорів Закарпаття є дуже актуальним, оскільки назви одягу зазнають впливу літературної мови, у результаті чого відбувається нівеляція діалектних особливостей, у тому числі і на рівні лексики. Як засвідчує наукова література, тематична група назв одягу дуже слабо опрацьована як в українському, так і в угорському мовознавстві. В результаті аналізу діалектного матеріалу ми прийшли до таких висновків: Основу назв одягу становлять номени, що є загальнонародними і нормативними в угорській літературній мові та її говорах: harisnya ’панчохи’, kabát ’пальто’, szoknya ’спідниця’, kalap ’капелюх’, kötény, kötő ’фартух’. У досліджуваній нами лексиці немало регіоналізмів, що в інших угорських діалектах на території Угорщини відсутні, наприклад: fufájka, kufájka ’фуфайка’, usánka ’ушанка’, májka ’майка’, kurtka ’куртка’, suba ’шуба’, pláscs ’плащ’, hálát ’халат’, plávki ’плавки’. Ці назви запозичені з російської або з української мов після 1945 року і поширені в угорських говорах Закарпаття, здебільшого у мові молодшого покоління. Багато назв уже архаїзувалися, наприклад: viganó ’плаття (сукня)’, slafrok, slafrog ’спідниця, плаття (сукня); шлафрок’, kantus ’плаття (сукня)’, pendely ’широка спідниця’, fuszekli ’шкарпетки’, strompádli ’гумки на панчохи’, strimfli ’панчохи’, rokolya ’спідниця’, cilinder ’циліндр’, priccsesnadrág ’штани-галіфе’, lóger, hózentráger ’підтяжки’, guba ’вовняна накидка-пальто’, szerofán ’сарафан’, ancug ’чоловічий костюм’, surc ’фартух темного кольору’, kondorkendő, bongyorkendő, bincsóskendő, túrоskendő ’наплечна ворсиста чорна хустка’, hásnyik, szattying ’тасьма для кальсон’, pruszlik ’приталений жилет в національному костюмі, жилет’, katrinca ’фартух, який надягають при розкачуванні тіста’. Досліджувана нами лексика неоднорідна за походженням. За цим критерієм ми виділили такі групи: а) Власне угорські назви. До цієї групи належать назви уральського періоду та фінно–угорські номени: köt ’в’яже’, öv ’пасок’, szíj ’ремінь’. б) Назви, які утворені на угорськомовному ґрунті за допомогою власних словотворчих засобів. Основна частина дериватів виникає суфіксальним способом, поповнюються назви також значною кількістю складних та складених назв. Подекуди діалектна назва переходить у літературну мову: kelme ’тканина’. Скорочення köpenу від köpönyeg ’плащ’, bugyogó, bugyi ’труси’ від bugyogónadrág. в) Іншомовні елементи. У їх складі виділяємо запозичення: · із слов’янських мов: szoknya ’спідниця’, kabát ’пальто, спідниця’, nadrág ’штани’; · з німецької мови: gallér ’комір’, zokni, fuszekli ’шкарпетки’, zakó ’піджак’, áncug ’костюм’, simléder ’козирок’, kapucni ’капюшон’, ballon ’балон’, kantus ’спідниця (сукня)’, lajbi ’жилет’, pruszlik ’жилет’ та інші; · із тюркських мов: bársony ’бархат’, zseb ’карман’, bő ’широкий’, köpönyeg ’плащ’, csuha ’ряса’, gyűrű ’обручка’, ködmön ’півпальто’ та інші; · із французької мови: blúz ’блузка’, mandzsetta ’манжета’, azsúr ’ажур’, pelerin ’пелерина’, trikó ’майка’, delin ’легка барвиста хустка’ та інші; · із італійської: jambó ’берет’, rece ’філе’, te ó(kendő) ’хустка’, maskara ’маскарадний костюм, неестетичний одяг’; · із англійської: szvetter ’кофта’, dressz ’купальник; майка’, dzseki ’куртка’, lemberdzsek ’коротка куртка під пасок’, kardigán ’кардиган’ та інші; · із латинської: kaláris ’намисто’, kurta ’короткий’, szilon ’силон’, gumi ’ґумка’, reverenda ’ряса, сутана’ та інші; · із румунської: katrinca ’фартух’; · серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв людей та від географічних назв: muszlin ’муслін’, sál ’шарф’, damaszk ’дамаск’, pepita ’картатий’, garbó ’гольф’, batiszt ’батист’ і т.д. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття неоднорідні за структурою, їх поділяємо на три групи: прості, складні та складені: 1. Прості назви у свою чергу поділяються на прості непохідні та прості похідні. а) Прості непохідні номени неоднорідні, серед них виділяємо – слова з уральського та фінно–угорського періоду: fon ’прясти’, ujj (ruhaujj) ’рукав’. – угорські назви: kalap ’капелюх’, gomb ’ґудзик’, ránc ’складка; зморшка’ – запозичення: sapka ’шапка’, slájer ’фата’, karton ’ситець’. б) Прості похідні лексеми складаються з таких номенів: – утворені на базі угорської твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: ken+d+ő ’хустка’, mell+ény ’жилет’, csík+(o)s ’смугастий’; – утворені на базі іншомовної твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: kapucni (із нім.)+ s ’з капюшоном’, pánt (із нім.)+(o)s ’з тасьмою’, kocká (із сл.) + s ’клітчастий’; – утворені з кореня-основи за допомогою різних суфіксів: köt+ő – köt+ény ’фартух’. Такі номени розрізняються щодо семантики або стосовно частоти їх вживання у різних верствах населення. Так, лексема kötő з фонетичними варіантами (kötő™, kötő) вживається частіше, а назва kötény спостерігається рідко, в основному у мові молодшого покоління та інтелігенції. У парі назв hajt + ás та hajt + óka лексема hajtóka більш конкретна, означає ’манжети на штанах’, а слово hajtás має значення ’на спідниці, сукні’ та ін. 2. Складні назви становять значну за кількістю групу, і серед них виділяємо такі підгрупи: а) назви, де обидва компоненти — угорські назви: kézelő (kéz ’рука’+ elő ’перед’) ’манжета’, fejkendő (fej ’голова’+ kendő ’хустка’) ’хустка на голову’, bélésanyag (bélés ’підкладка’+ anyag ’тканина’) ’тканина для підкладки’. б) назви, де один компонент – угорська назва, а другий – запозичення: alsókabát (alsó ’спідній’ – (угор.)+ kabát ’пальто, спідниця’ (із сл.)); harisnyatartó (harisnya ’панчохи’ – (із укр.)+ tartó ’держати’ (із угор.)); в) назви, де обидва компоненти – іншомовні номени: fufájkalajbi (fufájka ’фуфайка’ – (із рос.) + lajbi ’жилет’ – (із нім.)), kulikabát (kuli ’кулі’ – (із нім.)+ kabát ’пальто’ – (із сл.)). У складних та складених назвах перший і другий компоненти можуть бути їх складовими елементами: fejrevaló kendő ’хустка’, díszzsebkendő ’хусточка, що прикрашає нагрудну кишеньку’, fennállónyak ’стоячий комір’. Частинами складних назв бувають: а) прості слова: csizmanadrág ’галіфе’ – (csizma + nadrág); micisapka ’шапка з козирком’ – mici + sapka, cájgruha ’робочий одяг’ – cájg + ruha; б) похідні слова: hálórekli ’нічна сорочка’ – hál – суф. -ó + rekli, alsókabát ’нижня спідниця’ – al – суф. -só + kabát, nadrágtartó ’підтяжки’ – nadrág + tart суф. –ó. У назвах одягу переважають складні назви, утворені на базі словосполучень з підрядним зв’язком, наприклад selyemruha ’шовкове плаття (сукня)’, утворень на базі словосполучень із сурядними зв’язком небагато, наприклад: otthonka ’халат без рукавів’. 3. Складені назви, найчастіше двокомпоненті, у яких означуваний компонент – іменник, а означення виражається прикметником (часто дієприкметникового походження): hétköznapló ruha ’одяг для повсякденного вжитку’, ünneplő ruha, vasá apló ruha ’святковий одяг (сукня)’. Частина назв виникла в результаті переосмислення, шляхом метонімії: назва тканини, з якої виготовлений одяг, перейшла на одяг: kartonruha ’плаття (сукня) із ситцю’, bársonyruha ’бархатне плаття (сукня), одяг’, flaneling ’фланелева сорочка’. В угорських говорах Закарпаття велике значення має колір одягу. Крім основних кольорів, поширені й такі: céklavörös ’буряковий’, füstszín ’колір диму’, barackvirágszín ’абрикосовий’ та ін. Люди старшого покоління носять здебільшого одяг чорного кольору, такий одяг переважає у повсякденному житті і під час жалоби. Люди середнього віку ходять переважно в одязі темніших кольорів: ba a ’коричневий’, kék ’синій’, szürke ’сірий’ та ін. Помітним явищем у досліджуваних назвах є синонімія. В угорських говорах Закарпаття для одного і того ж поняття нерідко використовується кілька назв, які утворюють синонімічний ряд. Наявність значної кількості назв для одного і того ж поняття пояснюється у першу чергу лексичними запозиченнями. У складі назв одягу виділяємо синонімічні ряди. За характером компонентів цих рядів виділяємо: 1) синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: éle – vasalása ’складка’, fejfedő – fejrevaló – tökfedő ’головний убір’; 2) лексичні дублети, які складаються з угорського та запозиченого слів: pongyola – hálát – (із рос.)’халат’, köpeny – pláscs (із рос.) ’плащ’ , mellény – lajbi (із нім.)’жилет’; 3) синонімічні ряди, у яких компоненти іншомовного походження: strimfli (із нім.) – harisnya (із укр.) ’панчохи’; zokni (із нім.) – fuszekli (із нім.) ’шкарпетки’ та ін. На основі спостережень за кількісним складом синонімічних рядів ми встановили, що тут переважають двокомпонентні ряди. Синонімічних рядів з трьома і більше компонентами небагато, наприклад: kurtka – dzseki – anorák ’куртка’, sálkendő – kiskeszkenő – nyakbavaló kendő – kisnyakbavaló ’хустка, частіше картата, що носили на шиї’ і т. д. Лексичні паралелі у назвах одягу здебільшого не є абсолютними синонімами, вони відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять або мають неоднакову частоту вживання. Отже, у складі синонімів досліджуваних назв переважають лексико–семантичні, лексико–стилістичні синоніми. Багато назв із цих синонімів вже архаїзувалися і майже не вживаються в угорських говорах Закарпаття: slájer ’фата’, kantus ’сукня’, rokolya ’спідниця’ та ін. Лексика, пов’язана з одягом, в угорських говорах Закарпаття багата й різноманітна. Вона поповнюється трьома основними шляхами: у результаті морфологічного словотворення, переосмислення слів, чи семантичної деривації, і запозичення назв з інших мов. Велика кількість запозичень у цій лексичній групі пояснюється тим, що розповсюдженям моди у світі передаються і її іншомовні назви. У складі цієї лексики значну кількість складають інтернаціоналізми. Наприклад, угор. zsabó, англ. jabot, нім. Jabot, фр. jabot, рос. жабо, укр. жабо; угор. kuli, англ. coolie, нім. Kuli, фр. cooli ’кулі’; угор. muszlin, англ. muslin, нім. Musselin, фр. mousselin, рос. муслин, укр. муслін. Для досліджуваної лексики характерний не тільки процес поповнення новими номінативними одиницями, але тут спостерігається і зворотний процес — старіння певної частини лексики у зв’язку з виходом з ужитку деяких видів одягу або появи нової назви на позначення якогось виду одягу. Наприклад, guba ’вовняна накидка - пальто, pendely ’широка спідниця’ – вийшли з моди, для позначення шкарпеток поряд з лексемою fuszekli вживається і нова назва zoknі. З розвитком науки і техніки, суспільних та міжнародно–економічних відносин розвиваються й нові технології, змінюється мода, з’являються й нові тканини. Якщо раніше одяг вироблявся здебільшого із сукна та домотканого полотна, то сьогодні вибір тканини для пошиття модного і сучасного одягу набагато ширший та різноманітніший: до натуральних тканини долучилася велика кількість штучних тканин, видів хутра, шкіри тощо. Кожна нація, народність має свій специфічний одяг, свої особливості одягу, що пов’язані з культурою та традиціями певного народу, однак угорці, проживаючи на території Закарпаття і тісно контактуючи з населенням різних національностей — українцями, словаками, румунами та ін., запозичивши деякі елементи одягу, утворили свій, особливий колорит, який вартий дослідження.
Як відомо, одяг у всіх народів відіграє величезнy роль, адже ж з стародавніх часів й по сьогодні він уособлює народну культуру. Одяг — невід’ємна складова частина життя кожної людини. Ось чому ми й обрали темою свого дослідження назви одягу, що використовуються угорським населенням Закарпаття. |