Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / ECONOMICS / global economy
title: | |
Тип: | synopsis |
summary: |
Домінуючою тенденцією реалізації зовнішньоторговельних стратегій розвинутих країн світу упродовж останніх тридцяти років є нарощення в їхній експортній структурі несировинної частки з високим ступенем доданої вартості, що забезпечує стійкі конкурентні позиції на світових ринках. Така ситуація стимулює держави до розроблення та впровадження інноваційних стратегій з метою виробництва високотехнологічної продукції та зростання її експорту, що дає можливість адекватно реагувати на зовнішньоекономічні шоки в умовах різкого підвищення конкуренції на світових ринках, особливо під час глобального спаду попиту. Сировинна структура експорту, як правило, свідчить про технічну відсталість країни, високу енергоємність виробництва та низьку міжнародну конкурентоспроможність національної економіки. Окрім нестабільності економічного зростання, тривале функціонування експортоорієнтованої сировинної моделі загрожує також низкою прихованих небезпек стратегічного характеру, таких як довгострокове зниження попиту на кваліфіковану робочу силу, зменшення інвестицій у несировинний сектор економіки, послаблення зовнішніх і внутрішніх стимулів до інноваційної діяльності, зростання монополізації сировинних ресурсів. Ця модель характерна для країн з індустріально-аграрним типом економіки, у макроекономічній політиці яких переважають експансійна монетарна та фіскальна політики, значне заниження обмінного курсу національної валюти, несприятливий інвестиційний клімат та інші інструменти, що унеможливлюють реалізацію інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання. З-поміж фундаментальних досліджень з проблематики розвитку експортоорієнтованого несировинного сектору загалом і технологічних видів діяльності зокрема на увагу заслуговують праці Б.Баласси, Г.Вагнера, О.Гаврилишина, С.Колінґтона, В.Мускателлі, М.Ноланда, П.Хансона, Ю.Вюрц, С.Джанкова, І.Кастеллі, Х.Креспо, Д.Сакса, Дж.Ріделя, В.Тайлера, Б.Хокмана та інших. Різноманітні аспекти стимулювання несировинного експорту в Україні предметно опрацьовано В.Александровою, Л.Антонюк, Ю.Бажалом, Ю.Василенком, З.Варналієм, Д.Лук’яненком, Ю.Макогоном, А.Мокієм, А.Рубаном, Є.Савельєвим, О.Сльозко, А.Сухоруковим, Т.Циганковою, В.Чужиковим, О.Швиданенком, Т.Вахненко, А.Гальчинським, В.Гейцем, А.Поручником, Л.Федуловою, А.Філіпенком, В.Шевчуком та іншими. Попри значні напрацювання у дослідженні принципових питань актуального стану експортного сектору та шляхів його трансформації в напрямі розширення несировинного компоненту, залишається нерозв’язаним для конкретних умов української економіки ряд принципових проблем: формування макроекономічного середовища, яке сприяло б структурним змінам на користь несировинного сектора; реалізація структурних заходів щодо підтримки інвестиційно-інноваційного вектора економічного розвитку; необхідність географічної диверсифікації зовнішньоторговельних потоків та умов нарощення регіональної конкурентоспроможності несировинного експорту, що вимагає нових теоретико-методологічних підходів до вивчення проблеми та обґрунтування практичних рекомендацій. Таким чином, комплексне дослідження чинників підвищення міжнародної конкурентоспроможності експортних товарів несировинного сектору є важливим як у теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету, завдання та логіку дослідження. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми “Рівновага платіжного балансу під час реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку” (державний реєстраційний номер 0108U000444) Львівської комерційної академії, де автором підготовлено розділ “Стимулювання несировинного експорту”. Крім цього, автор брав участь у виконанні наукового проекту “Стратегія соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний номер 0107U002509) Національного інституту стратегічних досліджень, у якому розроблено рекомендації щодо механізмів та інструментів стимулювання технологічного експорту в Україні. Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунтування системи макроекономічних важелів та інструментів стимулювання несировинного експорту України за умов структурної трансформації національної економіки та посилення глобальної конкуренції. Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання: - проаналізувати теоретичні засади макроекономічного стимулювання несировинного експорту; - визначити основні передумови формування та чинники збереження сировинної орієнтації національної економіки; - критично оцінити світовий досвід нарощування несировинного експорту; - дослідити функціональні зв’язки несировинного сектору та основних макроекономічних показників; - провести аналіз впливу структурних змін у зовнішній торгівлі України на економічне зростання; - обґрунтувати механізми макроекономічного стимулювання несировинного експорту в Україні; - розробити методику статистичного дослідження економічних процесів у несировинному секторі; - запропонувати пріоритетні напрями збільшення несировинного експорту в економіці України. Об’єктом дослідження є закономірності розвитку зовнішньоторговельної сфери України. Предметом дослідження є умови, чинники та механізми макроекономічного стимулювання українського несировинного експорту. Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань політики стимулювання експорту та інвестиційно-інноваційної стратегії економічного розвитку. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано методи аналізу і синтезу (для обґрунтування впливу макроекономічної політики на структуру експорту: п. 1.1, 2.1); системного узагальнення (для визначення основних функціональних зв’язків несировинного експорту: п. 1.1, 1.2, 2.2); порівняльного аналізу (для визначення параметрів формування експортоорієнтованої політики різних економічних систем: п. 1.3); трендовий, регресійний та кореляційний статистичний аналізи довго- та короткострокових залежностей (метод двокрокових найменших квадратів – 2SLS, фільтр Кальмана і векторна авторегресія – VAR: п. 2.3, 3.2); статистичний та графічний методи (під час обробки та узагальнення статистичних даних: п.1.1 – 3.3). Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього економічного форуму, Організації економічного співробітництва та розвитку, результати наукових розробок Національного інституту стратегічних досліджень, інформаційні матеріали низки міжнародних асоціацій та рейтингових агентств. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у тому, що на основі комплексного аналізу теоретичних підходів до оптимізації структури національного експорту розроблено підходи до формування макроекономічного середовища, необхідного для зростання виробництва у високотехнологічних галузях економіки, та обґрунтовано пріоритетні напрями реалізації політики стимулювання несировинного експорту в Україні. Основні наукові положення, які виносяться на захист, полягають у наступному: вперше: - розроблено структурно-секторальну модель експорту, за допомогою якої виокремлено та запропоновано надати пріоритетного значення несировинному сектору економіки як бази для зростання конкурентоспроможного експорту та доведено його стимулюючий вплив на економічне зростання на основі структурної перебудови національної економіки на користь високотехнологічного сектору економіки, де створюється продукція з високою часткою доданої вартості; - запропоновано авторський підхід до оцінювання залежності структури українського експорту від ендогенних (обмінний курс національної валюти, сальдо державного бюджету, пропозиція грошової маси, облікова ставка НБУ, індекс споживчих цін) та екзогенних (ВВП країн – торговельних партнерів, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), світові ціни на метал, технологічний імпорт) чинників, що дало змогу виявити характер їхнього впливу на несировинний експорт (негативний вплив девальвації; позитивний – технологічного імпорту, фіскальної дисципліни, збільшення ПІІ, зниження облікової ставки та інфляції, обмеження темпів зростання пропозиції грошової маси); - здійснено порівняння впливу регіональної диверсифікації зовнішньоторговельних потоків на структуру експорту та доведено, що торгівля з країнами – членами ЄС є каталізатором підвищення якості та стандартів виробництва продукції, на противагу ринкам країн СНД, для яких превалюючими є цінові фактори конкурентоспроможності; удосконалено: - теоретичні підходи до формування ефективної політики обмінного курсу національної валюти як дієвого чинника структурних змін в економіці України, а саме, доведено доцільність проведення поміркованої ревальвації гривні до рівноважного значення, оскільки це слугує антиінфляційним інструментом, сприяє зростанню інвестиційного імпорту та обмежує доходи експортерів сировини, що заохочує перерозподіл ресурсів у несировинний сектор; одночасно показано деструктивність впливу заниженого обмінного курсу, що спричиняє прискорення інфляції, відплив капіталу, зростання рівня доларизації та стимулювання експорту сировини; - методичні засади обґрунтування інструментів підтримки несировинного експорту за допомогою агломераційної моделі Мартіна, зокрема сформульовано умови ефективного функціонування вільних економічних зон (ВЕЗ) (забезпечення необхідної інфраструктури для інноваційної діяльності та зниження витрат на впровадження інновацій, яке дозволяє нейтралізувати агломераційний ефект та досягти вищих темпів економічного зростання); - теоретичну інтерпретацію механізмів виникнення пастки “регіональної депресивності”, яка є наслідком трудової еміграції, підвищення вартості робочої сили, що зумовлює зменшення інвестиційної привабливості регіону та наступне посилення стимулів для міграції; запропоновано превентивні заходи, котрі передбачають залучення інвестицій у технологічні галузі та створення нових високооплачуваних робочих місць, насамперед для кваліфікованої робочої сили (технологічний експорт визначено індикатором ефективності регіональної економічної системи); отримали подальший розвиток: - класифікація структури експорту за критеріями ступеня обробки і технологічності продукції, а також частки створеної доданої вартості, що передбачає його поділ на сировинний (металопродукція, сировина) та несировинний (низькотехнологічний, технологічний та високотехнологічний) і, зокрема, позиціонує металопродукцію як сировину. На цій основі проведено типологізацію компонентів моделі “залежної” економіки у структурі сукупної пропозиції, яка містить сировинні та несировинні галузі; - обґрунтування підходів до стимулювання несировинного експорту на основі систематизації теоретичних моделей зовнішньоекономічної рівноваги та теорій вирівнювання платіжного балансу, зокрема макроекономічного підходу (ціновий, монетарний та абсорбційний), теорій універсалізму, структуралізму та секуляризму, де виокремлено компоненти, що стосуються саме несировинного сектору економіки, та сформульовано рекомендації щодо застосування їх в економічній політиці України; - систематизація чинників покращення структури експорту, які полягають у корекції макроекономічної політики (обмінний курс гривні, фіскальні та монетарні інструменти), застосуванні інституційних заходів (залучення потужних технологічних інвесторів, реалізація програм інноваційного регіонального розвитку, ефективна концентрація експортного технологічного потенціалу в регіонах, створення інституційного базису підтримки несировинного експорту). Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть слугувати науковою основою для розроблення загальнодержавної програми стимулювання несировинного експорту в межах стратегії економічного зростання України. Одержані автором результати використано під час розробки аналітичних матеріалів Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка № 2/249-69 від 15.10.2007 р.), підготовки аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень до Секретаріату Президента України (довідка № 293/455 від 12.06.2008 р.) та під час формування рекомендацій для низки міжнародних конференцій. Основні теоретичні положення та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії під час викладання дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Світові фінанси” та “Грошово-кредитна політика у відкритій економіці” (довідка № 82/22 від 19.05.2008 р.). Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, розробки та висновки, викладені у роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки і практичні рекомендації дисертації доповідалися та обговорювалися на 15-ти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: ХІ Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 25-28 січня 2006 р.); громадському слуханні “Стратегія підвищення конкурентоспроможності регіону” (м. Львів, 20 березня 2006 р.); ХV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006 р.); ІІ конференції молодих вчених журналу “Міжнародна економічна політика” (м. Київ, 18 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 19 травня 2006 р.); регіональному семінарі підвищення якості викладання Інституту відкритого суспільства (HESP) „Соціально-економічні наслідки корупції, порушення авторських прав та ухилення від сплати податків у країнах СНД: міждисциплінарний підхід у дослідженнях та викладанні” (м. Одеса, 24 липня – 4 серпня 2006 р.; 22 липня – 3 серпня 2007 р.; 28 липня – 8 серпня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ” (26-28 вересня, 2006 р.); круглому столі “Фінансові ресурси геоекономічного розвитку” (м. Київ, 26 квітня 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір”, (м. Львів, 31 травня – 1 червня 2007 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (м. Луцьк, 11-12 жовтня 2007 р.); ХV міжнародній науково-практичній конференції “Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, 15-16 листопада 2007 р.); Міжнародній конференції “Суспільно-економічна єдність та модернізація транскордонних регіонів” (Республіка Польща, м. Жешув, 21-23 листопада 2007 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми конкурентоспроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти” (м. Запоріжжя, 23-24 травня 2008 р.). Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано автором у 16 наукових працях (загальним обсягом 10,18 д.а.), у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, з них 3 у співавторстві, та 7 публікаціях у інших виданнях та збірниках матеріалів і тез доповідей міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, що належить особисто дисертантові, становить 7,44 д.а. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 186 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 34 рисунки на 15 сторінках, 13 таблиць на 6 сторінках та 17 додатків на 67 сторінках, список використаних джерел становить 350 найменувань на 32 сторінках. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, подано дані щодо апробації, структури роботи та публікацій. У розділі 1 “Теоретичні засади політики стимулювання несировинного експорту” проаналізовано характер впливу макроекономічної політики на структурні зрушення в експортному секторі в контексті стимулювання економічного зростання, розглянуто теоретичні інструменти оптимізації структури експорту та проведено компаративний аналіз міжнародного досвіду використання інструментів збільшення несировинного експорту. Вихідним пунктом дослідження є гіпотеза, що структура експорту визначає динаміку довгострокового економічного зростання. Рушійною силою збільшення несировинного експорту визначено макроекономічну політику держави, що має стимулювати структурні зрушення в економіці на користь високотехнологічних галузей промисловості. Автором показано, що макроекономічна політика визначає цінові та нецінові стимули для нарощення обсягів експорту та поліпшення його якісної структури, при цьому значну роль відіграють цінова та грошова стабільність, залучення іноземних інвестицій, трансфер технологій. Географічна орієнтація експорту може або посилювати, або послаблювати амплітуду обраної макроекономічної політики та структурних заходів. Проблеми реалізації інноваційно-інвестиційної моделі в Україні розглянуто у контексті вибору рівноважної траєкторії обмінного курсу, оптимізації фіскальної політики, використання ринкових механізмів державного стимулювання експорту, географічної диверсифікації зовнішньоторговельних потоків, формування міжнародної конкурентоспроможності та визначення переваг і недоліків лібералізації зовнішньої торгівлі. Найбільш важливим чинниками макроекономічного стимулювання несировинного експорту автором визначено обмінний курс національної валюти, обмеження видатків бюджету, іноземні інвестиції у експортоорієнтовані галузі, імпорт сировини та обладнання для технологічного сектору. Зміцнення грошової одиниці (для української економіки це відбувається в контексті підвищення реального обмінного курсу (РОК) до певного рівноважного рівня), яке підтримане профіцитом бюджету, дозволяє знизити очікування інфляції і, таким чином, посилити виробництво технологічної продукції через збільшення реальної грошової маси. Локалізація капіталу у високотехнологічних сферах, розвиток ринку інтелектуальної власності є головними факторами підвищення продуктивності праці. ПІІ забезпечують трансфер технологій для модернізації технологічних та організаційних можливостей. Для конкретних українських умов порівняно незначними можна вважати фактори заробітної плати (вона значно нижча за рівноважне значення) і протекціонізму (відкритість de facto забезпечується “прозорістю” кордонів та поширенням корупції).
|