ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ/СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

summary

Сучасні погляди на медичну профілактику як основу медичного забезпечення населення. Наведено аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за предметом дослідження, опублікованої протягом останніх 8 років. Аналітичний огляд наукової інформації (понад 200 джерел), підготовлений на основі логіко-інформаційної моделі проблеми, що досліджується, свідчить, питання профілактики набувають все більшого значення.

Проведений аналіз літератури підтверджує актуальність удосконалення організаційних заходів щодо профілактичної діяльності закладів ЗПСМ, необхідність розробки більш ефективних механізмів профілактичної роботи лікарів ЗПСМ.

Програма, матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи шляхом вирішення поставлених завдань було розроблено спеціальну програму, яка забезпечувала можливість одержання досить повної і достовірної інформації для кожного з поставлених завдань з їх поетапним вирішенням.

Дослідження складалося з 6 етапів, кожний з яких, у свою чергу, був перехідним до наступного етапу і вміщував перелік об’єктів вивчення, одиниць спостереження, обсягів і методів досліджень. Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього етапу логічно ставали основою для наступного та надавали можливість узагальнення результатів і наукового обґрунтування пропозицій (табл. 1).

Джерелами інформації були нормативно-правові документи, офіційна статистична інформація, форми звітної документації закладів ЗПСМ та дані соціологічних досліджень.

Соціологічне дослідження проводилось серед пацієнтів закладів ПМСД, які функціонують на засадах ЗПСМ та серед практикуючих лікарів ЗПСМ.

Аналіз стану організаційно-виконавчої структури профілактичної діяльності. Дані досліджень свідчать, що державна політика у сфері охорони здоров’я спрямована на збереження та зміцнення здоров’я населення, продовження періоду активного довголіття і тривалості життя людей та передбачає обов’язкове застосування профілактичних технологій. Одним із механізмів її реалізації є використання програмно-цільового принципу, що включає розробку державних цільових та комплексних програм охорони здоров’я населення.

За нормативно-правовою документацією управління та координація профілактичної діяльності забезпечується Міністерством охорони здоров’я України, як головним органом у системі виконавчої влади щодо реалізації державної політики охорони здоров’я. МОЗ України з даних питань постійно взаємодіє з іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади України, зокрема з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством у справах сім’ї, дітей та молоді, Міністерством освіти і науки України, Академією медичних наук та Академією педагогічних наук України, Державним комітетом України з питань телебачення та радіомовлення тощо.

Заходи щодо забезпечення збереження та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя та основні шляхи профілактичної діяльності найбільшою мірою визначені в державних цільових програмах (ДЦП) та комплексних заходах програмного характеру (КЗПХ), що і стало одним із предметів дослідження даної проблеми.