ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ВИДАТКІВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

summary

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, основні завдання, визначено предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, апробацію одержаних результатів.

У розділі 1 «» уточнено сутність видатків на оплату праці, розглянуто особливості їх формування та види у вищих навчальних закладах, визначено напрями вдосконалення обліково-контрольного забезпечення управління видатками на оплату праці.

Дослідження історичних підходів та точок зору окремих авторів свідчить про те, що заробітна плата ідентифікувалась як плата за виконану фізичну працю працівника; втім, тоді робітника розглядали як такого, що наділений не лише фізичними, але й духовними здібностями. Критичний аналіз різних поглядів економістів та підходів різних наукових шкіл на економічну сутність робочої сили як товару, дозволяє виокремити: працю, робочу силу та послуги робочої сили (праці).

Розгляд заробітної плати як винагороди, або виплати, яку власник за трудовим договором виплачує працівникові, посилює залежність від роботодавця й одночасно частково ігнорує витрачання всіх фізичних й інтелектуальних ресурсів, що дозволяє працедавцю ухилятись від повної компенсації, що є соціально несправедливим. За такого підходу суб’єкт господарювання не гарантує працівникові адекватної виплати за усі його зусилля при виконанні роботи.

На основі критичного аналізу законодавчих актів, положень П(С)БО та МСФЗ, поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців була дана оцінка категорії “видатки на оплату праці” як в економічній теорії, так і в системі обліку, в тому числі в бюджетній сфері. Ураховуючи характер діяльності працівників вищої школи, багатогранність спектру їх діяльності, яка спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців для держави та ураховуючи унікальність їх внеску, особливо для виховання наступних поколінь, видатки на оплату праці можна трактувати як “всі форми компенсації, що їх надає суб’єкт господарювання (у грошовій і негрошовій формах) в обмін за ефективно виконані контрактні зобов’язання працівником, збільшуючи одночасно їх взаємну вигоду”.

На основі здійсненого уточнення економічної сутності виплат працівникам вищого навчального закладу, розроблено теоретико-методичні підходи щодо впливу видатків на оплату праці та збереження інтелектуального капіталу НПП.

У ході проведеного дослідження було доведено, що  виплати НПП безпосередньо впливають на збереження та примноження інтелектуального капіталу вищого навчального закладу, а це в подальшому впливає на  конкурентоспроможність ВНЗ, а отже, на фінансову його стабільність у майбутньому, що забезпечить відповідність освітньої структури  населення переліку актуальних вимог, що об’єктивно притаманні сучасному етапові суспільного розвитку.

Якісне виконання завдань, які стоять сьогодні перед навчальними закладами системи вищої освіти, а саме створення ефективної системи менеджменту і системи облікового забезпечення прийняття оптимальних управлінських рішень з переорієнтацією на споживачів освітніх послуг, що вимагає збільшення обсягів фінансового забезпечення діяльності ВНЗ. У сфері вищої освіти все більше простежується тенденція неспроможності держави брати на себе зобов’язання з фінансового забезпечення підготовки кадрів, а тому, слід опрацьовувати і надалі альтернативні джерела фінансового забезпечення вищої школи.

Можливість диверсифікації джерел доходів вищих навчальних закладів доцільно розглядати в контексті продажу результатів і продуктів дослідної діяльності, активного залучення коштів для здійснення науково-дослідних проектів тощо. Залучення джерел доходів вищих шкіл у формі оплати за навчання повинно супроводжуватись суттєвими якісними змінами в освітній сфері, зокрема в забезпеченні умов для задоволення потреб громадян, суспільства і ринку праці в якісній освіті шляхом створення нових інституційних механізмів регулювання у сфері освіти, оновленні структури і змісту освіти, розвитку фундаментальності і практичної спрямованості освітянських програм.

Основою механізму надання ВНЗ коштів з державного та місцевих бюджетів повинен стати диференційований підхід до потреб кожного вищого навчального закладу відповідно до завдань та заходів поетапного впровадження адекватної політики фінансового забезпечення освіти, а саме: зміни механізму формування бюджету системи освіти та структури видатків і послуг освіти; удосконалення системи кількісних та якісних показників для нормування бюджетних коштів; створення стандартів інфраструктурного забезпечення закладів освіти; розробки й впровадження диференційованих нормативів витрат на діяльність закладів освіти; впровадження процедури змішаного фінансового забезпечення інноваційних проектів у сфері освіти, зокрема відпрацювання механізмів пільгового оподаткування доходів фізичних осіб, які спрямовують власні кошти на оплату навчання; створення правового підґрунтя для приватного фінансування діяльності закладів освіти; проведення регіональними державними адміністраціями постійного моніторингу ефективності інвестицій у заклади освіти; впровадження технології спільного державного контролю за формуванням бюджетів і використанням коштів закладів освіти.

Система перелічених елементів та відносин, що виникають у процесі їх взаємодії, складають економічний механізм стимулювання праці. Дослідження внутрішніх і зовнішніх чинників на видатки на оплату праці дозволили нам розробити модель організації виплат НПП ВНЗ з урахуванням специфіки джерел їх фінансового забезпечення (рис. 1). Розроблена модель зорієнтована на ринкові умови, включаючи кон’юнктуру ринку праці та освітніх послуг.