ОРГАНИЗАЦИЯ адаптационных процессов в зрительной системе пользователя В ДИНАМИКЕ РАБОТЫ НА КОМПЬЮТЕРЕ
Тип:
synopsis
summary:
У першому розділі проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, яка присвячена впливу роботи з ПК на організм і особливо на зорову систему користувачів. Показано, що остаточно не встановлені механізми адаптації зорової системи користувачів ПК до роботи за ВДТ. Не вирішено питання появи або посилення короткозорості в користувачів ПК, яке особливо актуальне для користувачів молодого віку, дітей і підлітків, оскільки їхня зорова система найбільш сприйнятлива до негативних впливів. Наведені в літературних джерелах методи профілактики астенопічних станів при роботі за ВДТ не завжди ефективні, оскільки спрямовані на поліпшення харчування тканин ока, або їхній захист від впливу випромінювань, без обліку ергономічної складової зорової праці користувачів. Ефективна профілактика комп'ютерного зорового синдрому в користувачів ПК можлива тільки після встановлення механізмів його розвитку.
На підставі проведеного аналізу літератури зроблені висновки про ступінь дослідження теми та шляхи досягнення мети дисертації.
Матеріали й методи досліджень. Дослідження динаміки стану зорових функцій користувачів у процесі виконання професійного завдання на ПК проводилося на базі обчислювальних центрів Укртелекома м.Харкова й Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Для проведення досліджень була відібрана група з 52 операторів (середній вік яких склав 29,80,8 років), що займалися введенням інформації в пам'ять ПК. Завданням операторів було перенесення інформації з одного носія (папір) на інший (електронна пам'ять) за допомогою клавіатури й ВДТ ПК, перевірка правильності переносу інформації, редагування інформації. Робота виконувалася протягом 1 години (після 45 хвилин роботи була 15-хвилинна регламентована перерва).
Другій групі випробуваних із 24 осіб (у віці 21,60,4 років), студентам технічного вузу, було запропоновано два види зорового навантаження – текстовий тест, що моделює професійну роботу на комп'ютері, і дві комп'ютерні гри - "DX Ball" та "Пасьянс". Текстовий тест було використано для встановлення механізмів адаптації зорової системи до роботи на комп'ютері, для виконання його необхідно було виділяти курсором задану букву. Тест моделював роботу на комп'ютері й, оскільки складався з набору букв, то не вимагав глибокого осмислення оброблюваної інформації, а тільки розпізнавання символів. Гра "DX Ball" мала нав'язаний темп пред'явлення інформації, потребувала від випробуваного безперервного спостереження за екраном і прискорення зорово-моторної реакції при переході на наступний ігровий рівень. Друга гра – "Пасьянс", що відноситься до типу "настільних ігор", мала вільний темп пред'явлення інформації, була виконана у світлих тонах і носила монотонний характер.
Третя група випробуваних складалася з 25 підлітків (у віці 14,5±0,5 років), яким також були запропоновані дві комп'ютерні гри. Комп'ютерна гра "Doom 2" мала нав'язаний темп пред'явлення інформації, агресивний характер, як за сюжетом, так і за колірним оформленням інтерфейсу, потребувала від випробуваного безперервного спостереження за екраном і прискорення зорово-моторної реакції при переході на наступний ігровий рівень. Друга гра – "Lіnes", яка відноситься до типу "настільних ігор", мала вільний темп пред'явлення інформації, була виконана у світлих тонах і носила монотонний характер.
Досліджувані двох останніх груп грали в запропоновані їм комп'ютерні ігри по 45 хвилин, що відповідає гігієнічним вимогам для цих вікових груп. В один день випробувані виконували тільки одне зорове завдання.
Всім особам було проведено офтальмологічний огляд, що включав біомікроскопію оптичних середовищ ока, офтальмоскопію, визначення гостроти зору (ГЗ), резервів акомодації (Ра), положення найближчих точок ясного зору (Нт) і конвергенції (Нтк), характеру зору й провідного ока, діаметра зіниць, контрастної чутливості за вісьмома діапазонами частот.
Після зорового навантаження всім досліджуваним проводився додатковий офтальмологічний огляд, що включав визначення позитивних резервів акомодації, положення найближчих точок ясного зору й конвергенції, контрастної чутливості за вісьмома діапазонами частот. Характер функціонування зорової системи визначався з використанням методу пупілографії (Шахнович А.Р., 1964).
До і після зорового навантаження у всіх випробуваних було проведено оцінку показників функціонального стану (тривожність, працездатність, активність, настрій, самопочуття) з використанням тесту ТПАНС.
Оцінку якості зорового життя професійних користувачів ПК було проведено з використанням розробленої нами анкети до й після застосування препарату мідріацил.
Із використанням способу оцінки характеру впливу візуально діючих факторів було проведено оцінку всіх видів зорового навантаження, запропонованого випробуваним. Був розрахований коефіцієнт комплексного візуального впливу (КВВ) (деклараційний патент України на винахід №45815 А UА (А 61 У 10/00)).
Статистичну обробку даних досліджень здійснювали за допомогою наступних показників: вибіркове середнє й помилка середнього, t-критерій Стьюдента (Мінцер О.П., 1982); непараметричний критерій знаків (Гублер Е.В., 1969). Крім того, було проведено факторний і кластерний аналізи, застосовано метод аналізу альтернативних ознак (Жамбю М., 1988).
Результати дослідження та їх обговорення. Комплексні офтальмоергономічні дослідження виявили, що провідними показниками, які визначають функціональний стан зорової системи користувачів ПК, є контрастна чутливість і параметри, що характеризують стан її м'язового відділу (резерви акомодації, найближчі точки ясного зору й конвергенції).
Аналіз динаміки функціональних показників акомодаційно-конвергентної (Ак) системи професійних користувачів у процесі роботи на комп'ютері показав достовірну зміну Ра й положення Нт. Більш повна інформація була отримана при аналізі розподілу користувачів залежно від напрямку змін функціональних показників зорової системи при виконанні виробничого завдання (рис.1). Три можливі варіанти зміни показників (зростання – ↑, зменшення – ↓, без динаміки – =) відповідають трьом можливим шляхам адаптації зорової системи до навантаження. Перший шлях, який характеризується ростом Ра й зменшенням значень Нт і Нтк, відповідає перевтомі (спазму акомодації) з наступним формуванням професійної міопії; другий шлях – зменшення Ра й збільшення Нт і Нтк відповідає зоровому стомленню; третій шлях, який характеризується відсутністю явних змін показників, відповідає успішній адаптації зорової системи до навантаження. Так, за показником Ра для OD можна говорити про два переважні шляхи – перший і третій, для OS явно переважає третій шлях. За показником Нт переважають перший і другий шляхи.
Аналіз зрушень функціональних показників зорової системи студентів після навантаження показав, що робота з текстовим тестом, який моделює основну діяльність професійних користувачів, за короткий строк викликає розвиток стану зорового стомлення в більшої кількості осіб, ніж перевтоми. Звертають на себе увагу розходження в розподілі випробуваних для правого й лівого ока. Асиметрична реакція правого й лівого ока на зорове навантаження є несприятливою ознакою. Характер зміни показників Ак системи різний при такому виді навантаження. Якщо Ра забезпечують роботу на комп'ютері за рахунок більш симетричного функціонування (асиметрія виникла тільки в 13 % випробуваних), то за положенням Нт є значна асиметрія. Оскільки Нт характеризують роботу зорової системи на близькій відстані, а Ра –для далечіні (можливості акомодації до максимального розслаблення), то виникнення значної асиметрії й різнонаправлені зміни показників вірогідно можуть свідчити про наявність дії механізму термінової адаптації до такого виду навантаження, а не про формування скоординованої функціональної системи довгострокової адаптації.
