ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ Автореферат

Актуальність теми. Кризові явища в економічній та соціальній сферах суспільного розвитку свідчать насамперед про неефективність здійснюваних останнім часом спроб трансформувати систему державного управління в Україні відповідно до нових політико-ідеологічних орієнтирів та соціально-економічних перетворень. Управління на загальнодержавному рівні і на рівні такого специфічного об'єкта управління, як регіон, не приведене у відповідність суспільним відносинам, які змінилися. Система місцевого самоврядування та організація територіального устрою України мають суттєві недоліки, які стоять на перешкоді прискоренню трансформації управління на більш високий якісний рівень. За таких умов важливого значення набуває вибір шляхів подальшого розвитку державно-управлінських інститутів різного рівня, засобів подолання притаманних їм недоліків з метою створення ефективно працюючого механізму державного управління.

Місцевий рівень управління в Україні склався відповідно до адміністративно-територіального поділу, який був запроваджений у 30-ті роки XX століття та мав на меті сприяння становленню жорстко централізованої системи управління. Тому у сучасних умовах значна частина територіальних одиниць позбавлена фінансових та економічних ресурсів, а також владних повноважень для впровадження принципу децентралізації управління стосовно соціально-економічного розвитку регіону як особливого об'єкта управління. Для втілення на практиці загальних принципів устрою України, як унітарної конституційно-децентралізованої держави, слід реконструювати державний устрій і територіальний поділ, відмовитися від механічного ототожнення областей з регіонами, конституювати реально складені на основі економічних, демографічних, культурологічних та інших особливостей регіони і на регіональному рівні створити реально працюючу систему управління.

Чим вищим є рівень управління, на якому знаходиться той чи інший орган управління, тим важливішим є соціальне значення функцій, які ним виконуються, і складнішими є управлінські завдання, які ним здійснюються, і навпаки — при спрощенні управлінських завдань більшість з них може бути вирішена підрозділами більш низького рівня управління, тобто залежно від ускладнення або спрощення завдань їхнє вирішення переміщується вверх чи вниз за ієрархією системи управління. Це дає змогу говорити про те, що соціально-економічні проблеми, які виникають на регіональному рівні, а також ті управлінські завдання, які повинні бути реалізовані для їх подолання, можуть бути найефективніше вирішені органами того рівня управління, на якому виникають суспільні відносини, які мають бути впорядковані, тобто органами регіонального рівня управління. Дослідження можливостей розбудови регіонального рівня управління

та втілення результатів дослідження в практику допомагають мінімізувати вертикальні управлінські зв'язки, виділити в самостійну підсистему публічної влади місцеві органи самоврядування, які вирішують усі питання, що відносяться до місцевих потреб та інтересів.

Управління передбачає функціонування універсального організаційно-правового механізму виявлення, узгодження і реалізації суспільних потреб та інтересів на основі використання різних правових засобів, формування суб'єктивних прав та обов'язків учасників суспільних процесів, переведення їхніх зв'язків та стосунків у конкретні правовідносини.

Оскільки досягнення високої ефективності та якості будь-якого виду управлінської діяльності полягає в підвищенні ефективності та якості правового забезпечення такої діяльності, то саме нормування поведінки суб'єктів та об'єктів управління, яке здійснюється за допомогою правового регулювання, здатне забезпечити узгодженість та цілеспрямованість їхньої діяльності, зорієнтованої на задоволення суспільних потреб та інтересів, які об'єктивно існують на конкретному етапі суспільного розвитку.

З огляду на те, що об'єкт управління виступає визначальним фактором для суб'єкта управління, тобто впливає на його побудову, поведінку, діяльність, вибір цілей та використання всього масиву засобів їх досягнення, саме він визначає адекватну йому форму владного регулювання. Поряд із такими звичайними об'єктами управління, як суспільство та його сфери (політична, економічна, соціальна, міжнародна), галузі всередині кожної сфери, комплекси та адміністративно-територіальні одиниці, особливим об'єктом управління є регіон.

Отже, дослідження регіону, як специфічного об'єкту управління, на рівні якого може здійснюватися децентралізація управління, а також питань правового забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону на основі аналізу сутності регіону та механізму правового забезпечення управління розвитком його соціально-економічної сфери, є актуальним з точки зору теорії управління та адміністративного права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідницької роботи кафедри адміністративного та підприємницького права економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. [. І. Мечникова за темою "Правове забезпечення підприємницької діяльності" (державний реєстраційний № 01014008293).