ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах проведення політичних, економічних та адміністративних реформ в Україні щодо посилення вертикалі влади, розвитку ініціативи на місцях зростає потреба у підвищенні ефективності управлінської діяльності апарату публічної влади на всіх організаційно-правових рівнях. Функціонування апарату знаходить свій прояв у повсякденній професійній діяльності широкого кола осіб в органах державної влади та органах місцевого самоврядування – державній службі та службі в органах місцевого самоврядування. Найбільш наближеною до населення і з точки зору формування, і з позиції повсякденного впливу, виступає служба в органах місцевого самоврядування, яка спрямована на підвищення життєвого рівня та умов проживання людей, а також на успішний розвиток підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на відповідній території.

Питання організації служби в органах місцевого самоврядування значною мірою потребують ґрунтовних наукових досліджень та відповідного адміністративно-правового оформлення. Сучасний стан наукових розробок та правового регулювання у цій сфері обумовлюють необхідність спеціального наукового дослідження організаційно-правових основ служби в органах місцевого самоврядування в Україні.

Реалізація адміністративної реформи в Україні потребує формування системи публічної служби взагалі та служби в органах місцевого самоврядування як одного з видів публічної служби, зокрема. В контексті реформи одним з найбільш складних завдань виступає нормативне закріплення та практичне втілення організаційних та відповідних адміністративно-правових основ служби в органах місцевого самоврядування.

Розробка питань організації служби в органах місцевого самоврядування ґрунтується на положеннях Концепції адміністративної реформи в Україні, Стратегії реформування системи державної служби та проекту Концепції реформи адміністративного права. Реалізація завдань ефективності служби в органах місцевого самоврядування неможлива без запровадження відповідного адміністративно-правового регулювання.

Конституція України закріпила право громадян на участь в управлінні державними справами, на рівний доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. 7 червня 2001 р. Верховною Радою України прийнято Закон “Про службу в органах місцевого самоврядування”, який став правовою базою для формування та розвитку цієї форми публічної служби. Цим Законом закріплено механізм реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до служби в органах  місцевого самоврядування. Значна частина норм Закону носить відсильний характер до законодавства про місцеве самоврядування та законодавства про державну службу.

У той же час, значна частина питань організації служби в органах місцевого самоврядування залишається не врегульованою нормами адміністративного права і потребує свого правового закріплення в законодавчих та підзаконних актах. До них можна віднести, зокрема, механізм заснування (встановлення) посад в органах місцевого самоврядування, визначення посадових повноважень службовців; процедури заміщення посад на службі, оцінку діяльності виборних посадових осіб, перепідготовку та підвищення кваліфікації службовців та ін.

Окремі питання організації служби в органах місцевого самоврядування, які знайшли своє закріплення в законодавстві, потребують наукового переосмислення. Це стосується визначення та застосування поняття “службовець органу місцевого самоврядування” поряд із поняттям “посадової особи місцевого самоврядування”, визначення “посади в органі місцевого самоврядування”, розвитку системи принципів служби, систематизації підстав припинення служби, окремих видів юридичної відповідальності службовців та ін.

Для вітчизняної адміністративно-правової науки розробка проблем організації служби в органах місцевого самоврядування на сьогоднішньому етапі є значною мірою новим напрямом наукового пошуку, при розробці якого слід враховувати його складність в умовах побудови демократичної і правової держави.

Окремі питання проблематики державної (публічної) служби тією чи іншою мірою досліджували у своїх роботах В.Б. Авер’янов, Г.В. Атаманчук, Д.М. Бахрах, К.С. Бєльський, Л.Р. Біла, Ю.П. Битяк, В.А. Воробйов, Б.Н. Габрічідзе, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, І.О. Картузова, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, Є.Б. Кубко, Б.М. Лазарєв, В.М. Манохін, О.В. Оболонський, Д.М. Овсянко, В.Ф. Опришко, М.П. Орзіх, І.М. Пахомов, Ю.М. Старілов, О.В. Тодощак, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко. В контексті державного будівництва та місцевого самоврядування питання служби розглядали М.О.Баймуратов, Г.В. Барабашов, І.П. Бутко, В.І. Васильєв, В.А. Григор’єв, В.М. Кампо, А.І. Коваленко, О.Є. Кутафін, Б.А. Пережняк, В.Ф. Погорілко, Н.В. Постовий, С.М. Стременовський, В.І. Фадєєв, О.Ф. Фрицький, Є.С. Шугріна, В.А. Ясюнас.

Але системне комплексне адміністративно-правове дослідження організаційно-правових основ служби в органах місцевого самоврядування в національній науці поки що відсутнє. Стан законодавчого регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування обумовлюють необхідність здійснення дисертаційного дослідження в контексті наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації, що пропонується, пов’язана з основними напрямками наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 рр., затвердженими загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 р. Тема роботи є складовою частиною науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на тему “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний № 0101U001195). Обраний напрямок дослідження знаходиться у безпосередньому зв’язку з темою наукових досліджень “Теоретичне обґрунтування і правове забезпечення адміністративної і фінансової реформи в Україні”, яку виконує кафедра адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.