| summary: | БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАСІННИКІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ І АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ
(огляд наукової літератури)
Наведено аналіз та узагальнення літератури з питань біологічних особливостей компонентів схрещування ЧС гібридів та елементів технології вирощування гібридного насіння. На підставі проведеного аналізу встановлено: 1) насіння цукрових буряків характеризується рядом біологічних особливостей, які необхідно враховувати при їх вирощуванні в різних регіонах, 2) численні дослідження по застосуванню різних видів і доз добрив при вирощуванні насінників цукрових буряків проводились в більшій мірі стосовно ґрунтових відмінностей, розмірів коренеплодів, площі живлення і інших особливостей культури, в меншій – щодо сортових особливостей і потреб насіннєвих рослин у елементах живлення на різних етапах органогенезу. Додаткове запилення насінників спорадично вивчалось багатьма дослідниками. Проте у виробництві цей важливий агроприйом не знаходить широкого впровадження, головним чином, через недостатньо вивчену технологію його проведення, особливо на насінниках ЧС гібридів цукрових буряків, а також – через невизначеність щодо строків проведення впродовж фази цвітіння окремих компонентів гібрида та в часовому відношенні світлового дня. Це все і зумовило необхідність проведення додаткових досліджень (а з деяких питань і вперше) стосовно біологічних особливостей і продуктивності насінників цукрових буряків залежно від умов їх вирощування в центральній підзоні Лісостепу України.
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Згідно програми вивчались наступні питання: 1) ефективність використання різних доз основного органо-мінерального добрива при вирощуванні насінників цукрових буряків, локального по етапах органогенезу внесення азотних добрив та можливість використання нетрадиційних добрив (сидератів, біогумусу); 2) ефективність додаткового запилення насінників ЧС гібридів залежно від кратності його проведення. Для виконання цієї програми проведено наступні досліди:
1) Вивчити ефективність локального по етапах органогенезу внесення добрив при вирощуванні насінників цукрових буряків (гібрид УЛВ ЧС 37). Схема досліду включала: вар. 1 – без добрив, вар. 2 – основне (N140 P150 K140 + 30 т/га гною) + фаза розетки (N20 P25 K20) + початок стеблеутворення (N10 P15 K10), вар. 3 – основне (P150 K140) + врозкид – 6-й етап органогенезу (N120) + 7-й етап (N30) + 8-й етап (N20), вар. 4 – основне (P75 K70) + локально – 6-й етап органогенезу (N120) + 7-й етап (N30) + 8-й етап (N20), вар. 5 – основне (P75 K70) + локально – 6-й етап органогенезу (N60) + 7-й етап (N30) + 8-й етап (N20), вар. 6 – основне (гній 30 т/га), вар. 7 – основне (гній 40 т/га), вар. 8 – основне (P50 K35 + гній 40 т/га) + локально – 6-й етап (N20) + 7-й етап (N25), вар. 9 – зелені добрива, вар. 10 – основне (N140 P150 K140) + 6 т/га біогумусу в фазі розетки.
2) Вивчити ефективність і розробити технологію механізованого додаткового запилення (ДЗ) насінників цукрових буряків (гібрид Слов’янський ЧС 94). Схема досліду включала: вар. 1 –без ДЗ контроль, вар. 2 –ДЗ при цвітінні 20-30 % насінників, вар. 3 – ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників, вар. 4 – ДЗ при цвітінні 60-70 % насінників, вар. 5 – ДЗ перше - при цвітінні 20-30 % насінників, друге - при цвітінні 40-50 % насінників, вар. 6 – ДЗ перше - при цвітінні 40-50 % насінників, друге - при цвітінні 60-70 % насінників, вар. 7 – ДЗ перше - при цвітінні 20-30 % насінників, друге - при цвітінні 40-50 % насінників, третє – при цвітінні 60-70 % насінників, вар. 8 – ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 9-10 годин ранку, вар. 9 – ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 10-12 годин ранку, вар. 10 – ДЗ при цвітінні 40-50 % насінників в 14-16 годин дня.
Методика досліджень. Дослідження проводились протягом 1995-2003 рр. на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Калинівського району Вінницької області та в лабораторії насінництва Інституту цукрових буряків УААН. Із мінеральних добрив використовували аміачну селітру (N-34%), гранульований суперфосфат (P2О5-19,5 %) і калійну сіль (K2О-40 %). Із органічних – перегній, біогумус (N 2,7 %, P2О5 3,5 %, K2О 2,1%), із зелених добрив – гірчицю білу.
Для додаткового запилення використовували спеціальний пристрій, прикріплений на передню частину трактора ЮМЗ- 6Л.
Обліки та спостереження: фази розвитку насінників (розетка, стеблування, цвітіння, достигання), динаміка росту насінників ЧС компонента та елементи його продуктивності: висота, площа асиміляційної поверхні, кількість стебел насінників 1-го, 2-го і 3-го типів; урожайність та якість насіння; енергія проростання, схожість, маса 1000 плодів, фракційний склад.
Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А. Доспєхов,1979) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К.: ВНІЦ, 1986). Площа посівної ділянки становила 100м2, повторність чотириразова.
Економічну ефективність визначили згідно методики, викладеної в "Методичних вказівках по визначенню економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів НДР і ДКР, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (М.,1977). Статистична обробка результатів польових дослідів і лабораторних досліджень проводилась з використанням дисперсійного аналізу.
Ґрунтово-кліматичні умови. Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція розташована в північно-західній частині Лісостепу України, в зоні достатнього зволоження. Ґрунти дослідного поля станції – чорноземи глибокі малогумусні вилугувані крупнопилуваті середньосуглинкові з вмістом гумусу в орному шарі ґрунту від 3,96 до 4,36 %. Клімат території - помірно-континентальний, середньорічна сума опадів 550 мм, за вегетаційний період випадає близько 70% річної норми. По роках опади випадають нерівномірно: один раз в 10 років їх випадає до 700мм, проте й бувають роки із значно меншою їх кількістю. Літній період характеризується помірною температурою, що коливається в межах 17,2-18,6 градусів, але в окремі роки спостерігаються відхилення від норми. Узагальнюючи вцілому аналіз метеорологічних умов за роки досліджень (1995-2001рр), необхідно відмітити, що відхилення ряду показників (кількості опадів, відносної вологості і температури повітря) від середньобагаторічних наближались до екстремальних значень (1997, 2000 роки), що вплинуло в певній мірі на врожайність і якість гібридного насіння. Вцілому період з 1995 по 2001рр. слід віднести до типового за основними метеорологічними показниками.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОНУ ЖИВЛЕННЯ
Насінникам, як рослинному організму, притаманні інші, порівняно з буряками першого року життя, властивості і якості, тому для оптимального розвитку вони потребують і інших умов зовнішнього середовища. Зміни, що відбуваються в організмі рослин насінників цукрових буряків безпосередньо пов’язані з системою живлення (Ф.М. Куперман, 1977; І.В. Глеваський, 1991; В.Г. Красочкін, 1966; А.С. Заришняк, 1996). Ефективність добрив в значній мірі залежить від забезпечення насінників цукрових буряків в процесі їх індивідуального росту необхідними елементами. Як показали наші дослідження, ріст і розвиток насінників залежить як від фону живлення, так і від метеорологічних умов вегетаційного періоду. Так, у 1995 р. початок фази розетки на всіх фонах живлення відмічено 25.05, проте тривалість цієї фази дещо відрізнялась залежно від фону живлення. Якщо на контролі (без добрив) і у варіантах із застосуванням біогумусу (вар. 10) та локальним внесенням N20 д.р. на 6-му етапі органогенезу, N25 д.р. на 7-му етапі, на фоні P50 K35 і 40 т/га гною вона становила 23 дні, то у інших варіантах з добривами (вар 2, 7, 9) – 25 днів. У варіанті без добрив тривалість фази стеблування була найменшою - 29 днів, а у варіантах з добривами - 30-31 день. Більш раннє достигання відмічено у вар. 10 – 3.08 і вар. 2 – 4.08, у всіх інших варіантах – 5.08, а тривалість фази у варіантах 8, 9, 10 становила 19-20 днів проти 22 днів на інших варіантах. Вцілому вегетаційний період у вар. 8 і 10 становив 106 і 107 днів, тоді як у варіантах з використанням традиційної системи удобрення(вар. 2), гною (вар. 7) та сидератів (вар. 9) – 108-109 днів. У 1996р. тривалість фази розетки становила 12 днів у всіх варіантах; тривалість фази стеблування на контролі становила 20 днів, а у варіантах з добривами – 22-24 дні. Тобто, і за недостатньої кількості опадів (9мм) тривалість фаз на фоні органічних і мінеральних добрив дещо збільшується. Початок фази цвітіння було відмічено 28 червня на всіх варіантах досліду, проте тривалість її залежно від фону живлення була різною. Більш подовженою (34-35 днів) фаза цвітіння насінників була на фоні органо-мінеральних добрив (вар. 8, 2), порівняно з іншими варіантами (30-32 дні). Аналогічна залежність відмічена і по фазі достигання. В умовах 1996 року вегетаційний період насінників становив на контролі - 100 днів, на фоні органо-мінеральних добрив – 101-104 дні, органічних – 99-100 днів, на фоні мінеральних добрив і біогумусу – 98 днів. Аналізуючи фази розвитку насінників в умовах 1997 року, слід відмітити що різниця за тривалістю фази розетки і стеблування між варіантами становила 2 дні. Вивчення динаміки цвітіння показало що раніше цей процес розпочинався у вар. 2 і 10 (14червня), пізніше – у вар. 8 (16червня). Найбільша тривалість фази цвітіння в умовах 1997 року (37днів) відмічена на органо-мінеральному фоні (вар. 2, 8), в інших варіантах досліду становила 34-35 днів (рис. 1). |
