| summary: | У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність й напрямок дослідження; сформульовано мета, завдання, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи; визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, наведено відомості про апробацію роботи й публікації з теми дисертації.
У першому розділі “Когнітивно-ономасіологічні особливості термінології підприємництва в російській мові” розглянуто функціонально-семантичні типи номінативних одиниць, що формують термінологію підприємництва; проаналізовано критерії виділення складених термінів у колі інших суміжних одиниць розчленованої номінації; здійснено моделювання предметної й категоріально-поняттєвої сфери і терміносфери підприємництва.
Підприємництво належить до сфери діяльності, яка динамічно розвивається, знання й поняття цієї сфери перебувають у процесі формування, що не може не відбиватися на рівні галузевої терміносистеми, на характері одиниць, які складають її. Розчленовані номінації терміносфери підприємництва представлено різними типами спеціальних одиниць, більшість яких є офіційними термінами, усталеними позначеннями спеціальних понять.
При всьому різноманітті підходів до визначення терміна погляди дослідників збігаються у тому, що термін є словом або словосполученням, яке: 1) визначає, 2) називає, 3) виражає і 4) позначає спеціальне поняття. На наш погляд, найбільш обґрунтованими дефініціями терміна є ті, які пропонуються О. С. Ахмановою, К. Я. Авербухом, В. А. Татариновим. Узагальнюючи й доповнюючи визначення цих дослідників, ми вважаємо, що термін - це мовний знак із відповідним позначенням галузевих одиниць термінології (терміносистеми), який є сукупністю усіх варіантів визначеного слова або словосполучення, співвіднесених із спеціальним поняттям, явищем чи предметом.
На семантичному рівні специфіка термінологічного найменування в зіставленні з іншими лексичними одиницями загальної мови виявляється пов'язаною з проблемою визначення семантичної природи терміна, характеру термінологічного значення.
Визначенням ролі термінів у науковому пізнанні цілеспрямовано займається когнітивне термінознавство, хоч когнітивні характеристики терміноодиниць і їх функція у загальному процесі наукового пізнання, вивчення проблем взаємовпливу термінології (її упорядкованості, системності) і словникового складу мови в сучасному мовознавстві потребують більше уваги з боку науковців. У низці робіт вказується на такі основні когнітивні, або гносеологічні функції термінології, як фіксація, збереження й передача знань (інструментальна функція), а також евристична і як її різновид – систематизуюча функція термінів. Іноді загальні функції терміна зводяться до номінативної функції, або функції фіксації знання, сигніфікативної, або знакової функції, комунікативної, або функції передачі знання, та прагматичної функції (В.М. Лейчик). Детальна типологія функцій терміна, у яких поряд із виявленням традиційними (інструментальної, комунікативної, евристичної, системної тощо) обґрунтовано нові специфічні функції (діагностична, прогностична тощо), подається у працях С.В. Гриньова.
Номени, або номенклатурні знаки, у російській мові відрізняються від термінів деякими особливостями, серед яких головною визнається їх співвідношення із сукупностями однорідних, однотипних предметів. У номінативному просторі сфери підприємництва, що належить до підсистем гуманітарного профілю, відсутні номенклатурні знаки з родовим терміном, до якого приєднується буквено-цифровий або цифровий компонент. Але так само, як і в термінологіях природно-наукового профілю (ботанічній, зоологічній, географічній тощо), тут відзначаються численні ряди видових найменувань, що виникають на основі одного терміна, які умовно можна було б кваліфікувати як номени. Наприклад, у російській мові підприємництва продуктивна номінація таких одиничних понять, як “особа за професійною діяльністю”: менеджер по техническим вопросам, обучению и гарантиям; менеджер по привлечению заказов; менеджер по логистике; менеджер по продаже тощо.
Крім термінів, у номінативному бізнес-просторі, що формується, активно функціонують професіоналізми і професійні жаргонізми, а також одиниці номінації, які об'єднує загальне поняття передтерміна - найменування, термінологічний статус якого ще не одержав нормативного визнання. До передтермінів можна віднести: а) описові звороти – багатокомпонентні номінативні словосполучення, що використовуються для іменування спеціальних понять і дозволяють достатньо точно описати їхню суть, але не відповідають вимозі стислості, наприклад, поведение покупателей при различных видах спроса; концепция “издержек упущенных альтернативных возможностей”; б) сурядні словосполучення типу доходы и расходы; финансы и кредит; в) сполучення, що містять дієприкметниковий або дієприслівниковий зворот: соглашение о гарантиях, предъявляемых иностранным инвесторам. До перeдтермінів можна віднести й неусталені терміни з паралельними найменуваннями, наприклад, трансфертный риск і трансферный риск, свободная оферта і свободная офферта та значенням, наприклад, “откачка” прибыли – 1) превращение прибыли в наличность с возможным изъятием её из оборота і 2) продажа длинной или покрытие короткой позиции.
Зважаючи на відсутність чітких критеріїв розмежування названих функціонально-семантичних типів термінологічних одиниць, ми умовно виділяємо серед них терміни і передтерміни. У російській термінології підприємництва передтерміни досить поширені, що цілком природно для номінативного простору, який знаходиться в стадії формування. У процесі подальшого становлення досліджуваної терміносистеми одиниці, що не мають статусу офіційного найменування, можуть бути втрачені.
У терміносфері підприємництва фіксується значна частина складених номінацій метафоричного походження, наближених до фразеологічного складу (“снятие сливок”, “синие корешки”, “рейд на рассвете”, “горячие деньги”, “черный брокер” тощо). Визначаючи статус подібних номінацій, ми, однак, згодні з тими дослідниками, які вважають, що усталеність й відтворюваність термінологічного словосполучення, на відміну від тих же характеристик фразеологізму, залежать, у першу чергу, не від мовних і функціональних якостей термінологічної одиниці, а від усталеності й відтворюваності пов'язаного з нею поняття (Т. М. Горшкова). У межах термінологічної системи такі номінації утримує їхній зв'язок зі спеціальним поняттям. Саме ця особливість складених термінів, незважаючи на деяку зовнішню, функціональну по-
дібність їх із мовними фразеологізмами, не дозволяє кваліфікувати їх як власне фразеологічні одиниці.
Складені терміни, на відміну від вільних терміносполучень і так званих мовленнєвих термінів, характеризуються повною усталеністю й відтворюваністю, усі їх компоненти відбивають стабільні семантичні ознаки поняття. Вільні терміносполучення і мовленнєві терміни характеризуються відносною усталеністю і можуть включати у свій склад компоненти, що відбивають нестабільні семантичні ознаки, поява яких обумовлена завданнями комунікації, необхідністю передачі визначеної інформації у повному описі спеціального об'єкта чи поняття.
Таким чином, складені терміни класифікуються нами як спеціальні структурно-семантичні утворення, що відрізняються від слів, вільних словосполучень і фразеологічних одиниць загальнолітературної мови, а також від однослівних термінів і актуальних одиниць термінологічної номінації (термінологічних словосполучень вільного характеру й мовленнєвих термінів).У межах єдиного найменування складені частини розчленованого терміна (головна і залежна) виступають як термінокомпоненти (компоненти складеного терміна).
У своїй сукупності терміни становлять собою систему, що відповідає системі взаємозалежних понять тієї чи іншої наукової галузі. Ці сукупності термінів кваліфікуються вченими по-різному – як термінології або ж термінологічні системи (терміносистеми). Спільним для термінологій і терміносистем є те, що вони складаються з лексичних одиниць мов для спеціальних цілей (LSP) і те, що вони є функціональними різновидами сучасних розвинутих національних мов й обслуговують сфери науки, політики, економіки тощо.
Найбільш істотне розходження між терміносистемами і термінологіями виявляється у способі утворення сукупностей обох видів. Термінології складаються стихійно відповідно до нагромадження знань і формування уявлень і понять, що позначаються одиницями цих термінологій. Терміносистеми свідомо конструюються після того, як сформувалася теорія, що описує й пояснює закономірності, предмети, об'єкти, ознаки об'єктів і процеси, які мають місце у відповідній спеціальній сфері, й коли склалася система понять, що відноситься до цієї теорії, однак, не всі термінології можуть перетворитися в терміносистеми: не стануть терміносистемами термінології сфер діяльності, які перебувають у динамічному розвитку через неможливість застосування до їх опису точної теорії (В.М. Лейчик).
Підприємництво є сферою діяльності, яка динамічно розвивається, знання й поняття якої знаходяться на етапі нагромадження й формування, це відбивається і на кількісному і якісному рівнях номінативної системи. Погоджуючись, в основному, з позицією В. М. Лейчика, ми гадаємо, що не варто відмовляти в системності й молодим термінологіям, тобто слідом за О. М. Аверьяновим вважаємо системами всі сукупності, навіть ще недостатньо організовані. Виходячи з викладеного, на позначення досліджуваної сукупності найменувань вважаємо ідентичними лексичні одиниці термінологія і терміносистема.
Дослідження будь-якої термінології насамперед передбачає виявлення її системних зв'язків із відповідною понятійною сферою і виділення даної термінології як особливого номінативного континуума серед суміжних номінативних сфер. Найбільш плідним для реалізації цієї мети є когнітивний підхід, у межах якого термінологія розглядається як результат когнітивної діяльності людини, що відбиває визначений рівень пізнання даної галузі. Закріпивши отриману людиною інформацію, термін сам стає інструментом пізнання, оскільки дає можливість узагальнювати і примножувати знання, передавати їх наступним поколінням фахівців.
У рамках когнітивного підходу тематико-поняттєва й термінологічна сфери підприємництва адекватно описуються за допомогою двох концептуальних моделей – денотативної й категоріально-понятійної.
Співвідношення виявлених (за допомогою денотативної моделі) тематичних галузей однієї до інших дозволяє виділити серед них “горизонтальні” й “вертикальні” стратуми. Поняттєві й відповідні до них номінативні зони, що утворюють горизонтальні континууми, є самостійними термінологічними системами науково-теоретичного й прикладного характеру, які одночасно входять у “вертикальні” терміносистеми у як допоміжні поняття й найменування. До вертикально змодельованих галузей російського бізнес-простору належать поняттєві та відповідні до них номінативні сфери торгівлі, послуг і виробництва продукції, а до горизонтальних – сфери фінансів і кредиту, страхування, менеджменту, маркетингу, законодавства тощо. Денотативна концептуальна модель сфери (і, відповідно, терміносфери) підприємництва дозволяє наочно побачити співвідношення аналізованого континууму із загальноекономічною термінологією й термінологіями різних видів фінансово-господарської та ринкової діяльності, представити терміносферу підприємництва як фрагмент науково-мовної картини світу.
Наші спостереження свідчать, що поняттєва основа термінів мови бізнесу характеризується певним когнітивним потенціалом і складається з поняттєвих стратумів декількох рівнів. З урахуванням усіх рівнів структурування категоріально-поняттєвого апарата мови підприємництва й ієрархії поняттєвих блоків ми виділили двадцять чотири стратуми, відповідно до яких організується та систематизується номінативний простір сфери бізнесу. Перш за все він поділяється на блоки (категорії), властиві й іншим метамовам: процес, дія, об'єкт, суб'єкт, предмет, стан, явище тощо. При розгляді терміносфери бізнесу як самостійного субконтинуума в ній виділяються специфічні поняттєві блоки, наприклад, документ, ситуація, стратегія, платежі, грошові засоби тощо.
Пріоритетність найбільш важливих ділянок терміносфери підприємництва встановлюється за допомогою статистичних показників. За нашими даними, найбільш чисельним у досліджуваному термінопросторі є поняттєвий блок предметів, що включає в себе стратуми другого й третього рівнів: документ: договір; цінні папери; грошові засоби: ціна (вартість); платежі; об'єкт; суб'єкт. Так, аналітичні номінації, що репрезентують категорію предметів, складають майже половину всього досліджуваного матеріалу. Третю частину всіх складених найменувань становлять назви категорії процесів, до якої належать поняттєві блоки процес, діяльність, стратегія, операція, дія.
У другому розділі “Когнітивно-комунікативні особливості складених найменувань бізнесу у російській мові” розглядаються когнітивно-комунікативні типи складених термінів, встановлюється роль когнітивної метафори у формуванні номінативного простору сфери підприємництва, аналізується явище варіантності бізнестермінів.
У комунікативному плані головне завдання терміна полягає в тому, щоб оптимізувати процес науково-професійного спілкування. Відповідно до цього, терміни повинні щонайточніше відбивати результати досвіду і практичної діяльності людей, фіксувати спеціальні знання про властивості термінованих об'єктів, розкривати їхні істотні ознаки.
З урахуванням когнітивно-комунікативної значущості складеного терміна у дослідженій сукупності спеціальних одиниць було виявлено номінації кваліфікативного (умотивованого), нейтрального й асоціативного (метафоричного) типів. З’ясовано, що у російській термінології підприємництва існують ділянки цілком умотивованих термінів, систематизованих як у поняттєвому, так і в словотворчому відношенні. Як правило, це ряди складених найменувань, що іменують підвиди одного поняття і включають у свій склад одну і ту ж домінанту. Для прикладу наведемо ряд складених номінацій з домінантою риск, де слово-домінанта визначається як “небезпека виникнення непередбачених втрат прибутку, доходу тощо”. У свою чергу визначення видів ризику містять у дефініції ідентифікатори “ризик” чи “небезпека”: банковский риск – ризик, якому піддаються комерційні банки; кредитный риск – ризик, пов'язаний з небезпекою неповернення, неповного або несвоєчасного повернення кредитів тощо.
Значна кількість складених термінів належить до частково мотивованих термінів, структура яких відбиває не всі видові ознаки позначуваного поняття, а також нейтральних, звукові комплекси яких не співвідносяться з істотними ознаками понять, наприклад, коэффициент Кука, индекс Герфиндаля, закон Грэшема.
Особливу роль в утворенні складених термінів підприємництва відіграє когнітивна метафоризація, за допомогою якої вербалізуються нові знання. Як показали наші дослідження, метафоричні номінації складають 13,37 % від загальної кількості складених найменувань і притаманні всім номінативним зонам сфери підприємництва. Проникнення метафори до сфери термінопородження в сучасній теорії метафори трактується як цілком закономірне й природне явище мови в цілому. Показовим у цьому відношенні є твердження, що “Метафоризація лежить в основі розумової діяльності, і оскільки термінопородження відбиває основні етапи цього процесу, то можна думати, що термінопородження носить метафоричний характер”. Когнітивна метафора є однією з форм концептуалізації, когнітивним процесом, що виражає і формує нові поняття, без яких неможливе одержання нового знання.
Розчленовані терміни-метафори, що функціонують у російській термінології підприємництва, запозичено із семи базових семантичних сфер: “Світ людини” (“трудный ребенок”, голосующие акции, “девственный заем”), “Світ об'єктів та їхнього стану” (“двойная вершина”, дерево целей и задач), “Світ оцінних визначень” (“ободранные” облигации, “хорошая поставка”), “Світ просторових орієнтацій” (денежные средства в пути, рынок “на обочине”), “Світ тварин” (рынок “быков”, защищенный “медведь”), “Світ точних наук” (теория длинных волн, операционный рычаг), “Світ медицини і біології” (шоковая терапия, денежные впрыскивания, долларовые инъекции).
Особливістю термінології підприємництва є і те, що більшість термінів-метафор характеризується визначеною приналежністю до специфічного професійного сленгу. В досліджуваній терміносистемі найчастіше такі метафори з'являються внаслідок транстермінологізації, тобто метафорами виявляються терміни-кальки, що є професіоналізмами в мові-джерелі (англійській) і кальками у лексичній системі російської мови.
Найбільш розповсюдженим принципом метафоричного термінотворення в кожній семантичній сфері є запозичення слів і словосполучень, що дозволяють актуалізувати шкалу оцінки корисного й шкідливого для суб'єктів підприємницької діяльності. Спостереження свідчать, що аналітичні терміни-метафори на позначення негативного, здатного неефективно відбитися на досягненні успіху в бізнесі, складають 32,34 % від загальної кількості метафоричних номінацій, а на позначення апріорно позитивного – 17,94 %, що, на наш погляд, обумовлено самою природою підприємництва, пов'язаного з ризиком, нестабільністю й подоланням різних труднощів. Негативна оцінка позначуваного може бути експліцитно наявною у найменуванні і виражатися за допомогою атрибутів негативный, отрицательный, тяжелый, падающий, черный тощо, наприклад: отрицательные инвестиции, вялая конъюнктура рынка, падающий спрос, “заброшенный” рынок, або входити до загальномовної семантики іменників паника, крах, бегство, война тощо. Може також зберігатися в терміні-метафорі: “радарная тревога”, биржевая интервенция, банковская паника, полная гибель тощо. Маркерами позитивної оцінки в найменуваннях цієї групи виступають атрибути хороший, положительный, крепкий, твердый тощо, наприклад, положительный акцепт, вольный рынок, идеальная конкуренция, совершенный рынок, надежная бумага, дружеские векселя тощо, а також субстантиви, семантична структура яких включає експліцитну або імпліцитну сему позитивної оцінки: налоговая амнистия, расширение капитала, “снятие сливок”, эффект симпатии, “добрая воля” тощо.
Досліждення свідчать, що понад 50 % метафоричних термінів (346 з 682) поряд із певним комунікативним змістом містять і власне прагматичну інформацію, що сигналізує про те, що “добре” і що “погано” у сфері бізнесу.
Однією з характерних рис російської термінології підприємництва як номінативного простору, що перебуває у стадії формування, є наявність тут значної кількості варіантних засобів позначення одного і того ж спеціального поняття, яке фіксується як у колі нейтральних, так і в колі метафоричних найменувань. За ознакою структурної відповідності варіантні найменування поділяються на одноструктурні і різноструктурні, що, у свою чергу, структуруються на конкретні різновиди.
У колі одноструктурних синонімів, представлених двома базовими структурними моделями (П1С1 і С1С2 ), спостерігаються варіанти, викликані варіюванням а) опорного компонента (акцептный банк – акцептный дом), б) залежного компонента (финансовый лизинг – капитальный лизинг – прямой лизинг), в) опорного і залежного компонентів (материнская компания – головное предприятие, венчурный бизнес – рисковое предпринимательство).
Різноструктурні варіанти утворюються у випадку, коли варіюються: 1) аналітичний термін – однослівний термін (транспортная накладная – коносамент); 2) аналітичний термін – абревіатура (совместное предприятие – СП, брутто-результат эксплуатации инвестиций – БРЭИ), 3) аналітичний термін – аналітичний термін з модифікованим компонентом (опцион с покрытием – покрытый опцион); 4) аналітичний термін моделі П1С1 – аналітичний термін моделі С1С2 тощо (производственный рычаг – сумма покрытия). До варіантів з моделями, що не співвідносяться, належать і структурні варіанти, які виникають на різних стадіях освоєння іншомовних запозичень: “стоп-вперед” – стоп-гоу цикл, опцион колл – опцион на покупку.
У процесах варіювання беруть участь як автохтонні, так і запозичені компоненти, що, сполучаючись один з одним, можуть утворювати різноманітні комбінації варіантів.
У третьому розділі роботи “Іншомовні елементи в системі розчленованої номінації сфери російського підприємництва” аналізуються типи запозичень у колі досліджуваних одиниць, наводяться статистичні характеристики складених найменувань, що містять іншомовні компоненти, висвітлюються процеси інтернаціоналізації термінології підприємництва.
Сфера підприємництва є одним з видів професійної діяльності, де інтернаціональний досвід особливо широко позначається на розвитку і структурі обслуговуючої його спеціальної лексики. Як відомо, активізація тенденції запозичення в термінології відбувається під впливом інтернаціональних і регіональних факторів. На основі запозичень створюється значна частина складених термінів підприємництва. Так, аналіз двокомпонентних складених найменувань, які становлять три чверті всіх досліджуваних одиниць, показав, що 23,27 % СТ-2 утворені за моделями, що включають тільки автохтонні компоненти; серед гібридних найменувань терміни з опорним компонентом-запозиченням складають 48,63 %, а з автохтонним – 45,61 % від усього числа складених термінів. Така ж картина спостерігається й в інших групах багатокомпонентних термінів підприємництва.
Залежно від виду запозичених елементів (форми, моделі утворення, змісту) у роботі розрізняються лексично запозичені терміни, терміни-кальки й терміни-гібриди. У колі іншомовної лексики підприємництва широко представлені лексичні запозичення (кредитный сквиз – credit squeeze, автоматизация банковских операций – automation of bank operation), що включають й іншомовні вкраплення (индекс “All ordinaries”, индекс Hang Seng), і так звані варваризми (модус вивенди, “лидз энд лэгз”, кредит “стэнд-бай”, стоп-гоу цикл).
Специфіка калькування, що, за нашими спостереженнями, є досить продуктивним видом запозичень у колі бізнес-лексики, полягає в активному перетворенні іншомовних найменувань, які здебільшого характеризуються професійно-розмовною сферою вживання, тобто професіоналізмів і професійних жаргонізмів (“дойная корова”, “кошки и собаки”, “жирный кот”).
Гібридні терміни, утворені за різними моделями, складають майже половину складених найменувань бізнесу (аффилированное лицо, “шейп-драфт счет”, цена “флэш”). Таке представництво гібридних утворень наочно свідчить про розширення меж сполучуваності запозичених і автохтонних компонентів, про поступову втрату семантичних і формальних розходжень між цими елементами й посилення нейтральності запозичених одиниць. Росту гібридних найменувань сприяє і “свідомий” підхід мовців до створення аналітичних термінів, прагнення зробити їхню структуру однотипною, а також тенденція до інтернаціоналізації термінології, яка особливо відчутна в молодих номінативних зонах, що перебувають у стані формування.
У російській термінології підприємництва найбільш чітко виявляється вплив неслов'янських, насамперед класичних (грецької – система, базис, ипотека і латинської – аренда, амортизация, акцепт), а також живих романських (французької – портфель, риск, рамбурс; італійської – банк, валюта) і германських (англійської – свитч, клиринг; німецької – вексель, биржа) мов.
Численні ряди складених термінів формуються на основі грецьких, латинських, англійських та французьких лексем, більшість із яких мають статус інтернаціоналізмів.
У четвертому розділі “Структурно-семантичні та структурні (формальні) характеристики складених термінів підприємництва” представлено морфолого-синтаксичні моделі складених термінів усіх формально-семантичних типів; проаналізовано аналітичні номінації із сурядним зв'язком компонентів, визначено типи термінованих висловлювань, що формують склад засобів розчленованої номінації.
Термін як одиниця мови й елемент семіотичної системи реалізує принцип єдності плану вираження і плану змісту, тому при комплексному дослідженні його характеристик необхідно виходити з критеріїв, що характеризують не тільки його смислову, але й формальну сторону, що також бере участь у створенні ономасіологічної і когнітивно-комунікативної специфіки спеціального найменування.
Багатокомпонентні терміни є номінаціями, які утворені переважно комбінаторикою вже наявних у спеціальній мові знаків, що дає можливість розглядати їх як аналітичні деривати, ономасіологічна структура яких складається з ономасіологічного базису й ономасіологічної ознаки, що можуть бути простими чи складними. При утворенні багатокомпонентних термінів різних моделей можливі неоднакові комбінації базису й ознаки, що є підставою для виділення ономасіологічних моделей складених номінацій.
Інформативна наповненість, характер умотивованості і цільова (прагматична) установка складених термінів, що відбивають класифікаційно-категоріальний характер поняттєво-термінологічних рядів, на формальному рівні визначають можливість виділення низки структурних термінотвірних моделей, притаманних російській термінології підприємництва. Узагальнення результатів моделювання дозволяє відзначити наступні структурні характеристики складених найменувань сфери підприємництва.
Кількість компонентів у складеному терміні регулюється, з одного боку, прагненням до точності вираження поняття, а з іншого – прагненням до його стислості. Зі збільшенням довжини терміносполучень зменшується їхній відсоток у загальному числі аналітичних номінацій. Так, двокомпонентні терміни (4038 одиниць) складають переважну кількість від загального числа аналітичних номінацій сфери підприємництва – 78,83 %, трикомпонентні – 16,71% (856 одиниць). Аналітичні терміни з числом від чотирьох до дев'яти компонентів складають лише 4,45 % від загального числа багатослівних найменувань, при цьому відсоток чотирикомпонентних термінів становить 3,45 %, а відсоток усіх інших – 1 %.
Для всіх структурних типів аналітичних найменувань характерною є перевага безприйменникових одиниць над прийменниковими й полічастиномовних номінацій над моночастиномовними. Так, серед двокомпонентних термінів частка безприйменникових утворень становить 96,03 %, трикомпонентних – 80,49 %, чотирикомпонентних – 62,71 %. Зі збільшенням числа компонентів збільшується і частка складених номінацій, в утворенні яких беруть участь прийменники (від 3,7 % для СТ-2 до 37,29 % для СТ-4).
Полічастиномовні СТ-2 складають 87 % від усієї кількості двокомпонентних номінацій, СТ-З – 81,54 %, СТ-4 – 59,32 % відповідно від загального обсягу свого структурного різновиду.
Зі збільшенням компонентного складу спостерігається чітка тенденція до росту числа структурних моделей і зменшення наповнюваності кожної з них. Так, двокомпонентні терміни утворюються за 4 безприйменниковими і 18 прийменниковими моделями. Найбільш продуктивною серед них є модель П1С1, за якою створено 76,94 % термінів від числа двокомпонентних номінацій і 60,92 % від загальної кількості складених термінів. Модель С1С2 описує другу за чисельністю групу найменувань, до котрої входить 18,1 % усіх СТ-2 і 14,1 % усіх аналітичних термінів.
Три- та чотирикомпонентні найменування утворюються за 9 безприйменниковими і більш як 30 прийменниковими (37 і 40 відповідно) моделями. Трьохкомпонентні терміни найчастіше утворюються за моделями С1С2С2 (10,51 %), П1С1С2 (18,57 %), П1П1С1 (23,36 %), С1П2С2 (26,51 %). Найбільша група СТ-4 (23,24 %) описується моделлю П1С1П2С2.
Аналітичні терміни, що включають п'ять і більше компонентів, представлені в російській мові не у всіх номінативних зонах сфери підприємництва і не всіма типами формально-семантичних моделей. Зокрема, серед них не відзначена моночастиномовна безприйменникова модель; терміни, склад яких перевищує чотири компоненти, не властиві поняттєвим блокам “документ”, “суб'єкт”, “стан”, “ситуація”. В інших номінативно-поняттєвих зонах їхня кількість коливається від одного найменування до десяти.
Аналітичні номінації із сурядним зв'язком компонентів являють собою необхідний спосіб номінації у сфері підприємницької діяльності, де вони складають визначений шар одиниць у масиві багатокомпонентних термінів і фіксуються лексикографічними джерелами. Аналітичні терміни із сурядним зв'язком утворюються за 30 моделями, більшість із яких характеризується одиничною наповнюваністю. При цьому виявляється наступна залежність: чим більше компонентів у складі терміна, тим частіше використовується сурядний зв'язок; для моделей, що містять більше 6 компонентів, сурядний зв'язок є обов'язковим. Для полікомпонентних одиниць характерним є також сполучення сурядного зв'язку компонентів із прийменниковим.
Особливий різновид складених найменувань являють терміни, до складу яких входить незмінюваний залежний компонент, який може бути: а) запозиченням-варваризмом (контракт “шорт”, цена “кросс-овер”), б) абревіатурою (цена КАФ, индекс ПСД), в) прийменниково-іменною групою прислівникового типу (контракт “под ключ”, сделка “на ночь”), г) умовним найменуванням (платеж “воздушный шар”, регистрация “с черного хода”, д) інфінітивом: риск заразиться.
Більшість термінів із незмінним компонентом утворені за моделлю П1С1, в поодиноких випадках він зафіксований і в термінах, утворених за моделями НС1 (“шейр-драфт счет”), НП1С1 (совершенно конкурентная фирма, “излишне амбициозное предприятие”), НП1П1С1 (свободно плавающие валютные курсы) і С1С2С2НН (разработка плана маркетинга снизу вверх).
У колі аналітичних номінацій досліджуваної терміносфери відзначається порівняно нечисленна група (30 одиниць) позначень, зафіксованих спеціальними словниками, які ми кваліфікували як терміновані вирази. За своєю природою ці одиниці, в основному, належать сфері професійної мови і найчастіше є перекладами (кальками) чи запозиченнями з інших мов, наприклад: “за общий счет”,“почти деньги” (англ. near-money); “синэ ира э студио” (лат. sine ira et studio – без гнева и пристрастия); “рука руку моет” (лат. manus manum lavat); “любой ценой” тощо.
У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження:
1. У формуванні номінативного простору сфери підприємництва, крім узаконених одиниць спеціальної номінації – термінів, беруть участь і ненормативні одиниці: професіоналізми й професійні жаргонізми, а також аналітичні номінації описового типу, поєднані поняттям передтерміна.
2. Когнітивна структура сфери і терміносфери підприємництва адекватно описується денотативною і категоріально-поняттєвою моделями. Денотативна модель представляє терміносферу підприємництва як фрагмент науково-мовної картини світу. Когнітивно-поняттєва модель включає двадцять чотири категоріально-понятійних стратуми, відповідно до яких організується і систематизується номінативний простір сфери бізнесу.
3. Типологічний аналіз складених термінів (з урахуванням їхнього когнітивно-комунікативного потенціалу) дозволив виявити номінації кваліфікативного, нейтрального й асоціативного (метафоричного) типів. Специфічною рисою терміносфери російського підприємництва є наявність у ній значної кількості термінів метафоричного походження. Когнітивні метафори, що лежать в основі складених термінів бізнесу, запозичуються із семи базових семантичних галузей, таких, як “світ людини”, “світ об'єктів і їхніх станів”, “світ оцінних категорій” тощо. Велика частина метафоричних термінів містить у собі прагматичну інформацію позитивного чи негативного змісту. Професійно-наукова комунікація в ще не усталеній сфері підприємництва породжує значну кількість варіантних засобів позначення одного й того ж спеціального поняття, що фіксуються як у колі нейтральних, так і в колі метафоричних найменувань.
4. Значним когнітивно-ономасіологічним і когнітивно-комунікативним потенціалом у терміносфері російського бізнесу відзначаються іншомовні елементи. Активізація тенденції запозичення в термінології відбувається під впливом інтернаціональних (загальних для всіх мов) і регіональних (домінантних для окремих соціокультурних ареалів) факторів. Специфіка термінології підприємництва як мовного вираження спеціальних понять полягає в тому, що, будучи національною за формою, вона покликана бути інтернаціональною за змістом, що зумовлюється інтеграційністю законів розвитку науки й тенденцією глобалізації економічних знань. Фонд іншомовної, у тому числі й інтернаціональної, термінології підприємництва складають переважно терміни-кальки, а також терміни-гібриди.
5. Когнітивно-ономасіологічні та когнітивно-комунікативні властивості складених термінів російського підприємництва знаходять відображення і в їх загальних та індивідуальних структурних характеристиках. Зіставлення морфолого-синтаксичних моделей складених термінів різних структурних типів дозволяє відзначити, що терминосфері бізнесу притаманна перевага безприйменникових одиниць над прийменниковими й полічастиномовних номінацій над моночастиномовними. Відзначено чітку кореляцію між довжиною терміна і його окремими структурними характеристиками, яка виявляється в тому, що зі збільшенням числа компонентів: а) зменшується відсоток відповідних найменувань у загальному числі розчленованих номінацій; б) спостерігається чітка тенденція до росту числа структурних моделей і зменшення наповнюваності кожної з них; в) збільшується частка складених номінацій, в утворенні яких беруть участь прийменники і сурядні сполучники.
|
