Особливості формування Я-концепції в професійному становленні особистості

summary

1.                 У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, охарактеризовано сутність і стан її вивчення, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі - "Методологічний аналіз психологічних аспектів професійної Я-концепції" піддано аналізові теоретичне й методологічне значення поняття Я-концепції у професійному становленні особистості, зокрема визначення проявів професійної самосвідомості, її структури та динаміки.

Я-концепція є засобом саморегуляції суб'єкта (В.С. Мерлін, Л.Д. Олійник, I.I. Чеснокова, В.В. Столін). Вона як різновид самосвідомості має виражену змістову специфіку. Так, П.О. Шавір характеризує професійну Я-концепцію як вибіркову активність самосвідомості, що підпорядковується завданню професійного самовизначення і проявляється в усвідомленні себе суб'єктом професійної діяльності.

Професійна Я-концепція описується поняттями: професіоналізм (В.В. Буткевич, Є.О. Климов, А.К. Маркова), професійна компетентність (М.Н. Карпетова, Н.Є. Костилєва, І.Ф. Кривчанський), професійна майстерність (Н.Г. Бакланова, О.О. Деркач), професійне становлення (А.Р. Фонарьов, Е.Ф. Зеєр), професійне самовизначення (Л.Є. Галаганов, Т.В. Кудрявцев), професійні здібності (В.Г. Кузнєцов, М.О. Паламарчук, С.Ф. Ступніцька), професійне мислення (М.М. Кашапов), професійна придатність (М.О. Калашников).

Важливою функцією професійної Я-концепції є інтегрування психічних компонентів особистості у процесі її функціонування та розвитку. Від професійної Я-концепції істотно залежить мета особистості (Н.В. Кузьміна, О.О. Деркач). Потреба у реалізації мети (певного ідеалу) й пошук засобів впливають на успішність формування професійної самосвідомості.

Досліджуючи професійну Я-концепцію особистості, потрібно відзначити, що вона структурується через усвідомлення власної належності до професійної спільноти. Відбу-вається визначення „Я" шляхом зважання його відповідності професійним еталонам і  професійним ролям.

Наш теоретичний аналіз структури Я-концепції професійної самосвідомості спеціалістів різних профілів підтверджує доцільність її розгляду у вигляді поєднання трьох підструктур - когнітивної, афективної та поведінкової. Виявами професійного становлення студентів університетів виступають загальні уявлення про: а) аксіологічний фактор - цінність їхнього фаху, б) феноменологічний фактор - соціальні прояви діяльності. Ці уявлення здатні або узгоджуватись, або суперечити один одному. Спільна дія факторів зумовлює позитивне самоусвідомлення особистості. Зміна умов діяльності або зіткнення з проблемами у професійній дія­льності призводить до кризи самоусвідомлення. З огляду на відсутність у процесі соціалізації об'єктивних, заданих умовами перепон (фрустраторів), таке зіткнення з необхідніс­тю породжує переживання фрустрації. Відсутність толерантності до фрустраторів зумовлює прояви диструктивності у  психічних станах.

Успішне професійне становлення вимагає розвинутої особистісної, професійної  (предметної) та соціальної рефлексії, а також сформованості на її базі конструктивної професійної самосвідомості, яка передбачає творче ставлення до аксіології та феноменології фаху, особистісну самореалізацію, вміння втілювати власні переконання у професійній діяльності.

У другому розділі – “Дослідження  Я-концепції студентів факультету фізичного виховання та спорту” розкриті організація та методи емпіричного дослідження, проведений аналіз отриманих наукових фактів. Дослідження Я-концепції студентів проводилося у Херсонському державному університеті впродовж 2000 – 2004 років. Охоплені дослідженнями студенти першого (загалом 263 особи)   і другого курсу (204 особи) факультету фізичного виховання та спорту.

Вивчення елементів Я-концепції студентів включало тотальне тестування вибірок на початку (кінець вересня) і в кінці (травень) учбового року. Застосовувалися психодіагнос-тичні методики: самоставлення (В.В.Столін – С.Р.Пантелєєв); визначення рівня суб’єктивного контролю (інтерпретація Е.Г. Ксенофонтової) та тест смисло-життєвих орієнтацій  (Д.О. Леонтьєв).