ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ, ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ РЕАКТИВНОГО АРТРИТУ В ШАХТАРІВ

summary

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебували 93 особи робітничих професій, які страждають на хламідійасоційований РеА. Їх було розподілено на дві групи. 1-у (основну) склали 36 (39%) шахтарів-вуглярів, а 2-у (контрольну) – 57 (61%) металургів, коксохіміків, машинобудівельників і житлобудівельників. З числа обстежених шахтарів ПГ становили 36%, ГОВ - 22%, Пр - 14%, Кр - 11% і ПЕС - 17%. Середній вік хворих на РеА склав 34,8±1,13 років (35,5±1,85 років в основній групі й 34,4±1,43 років у контрольній), тривалість захворювання - 4,8±0,59 років (відповідно в 1-й і 2-й групах 4,8±1,14 років і 4,7±0,65 років). I ступінь активності захворювання констатовано в 32% спостережень, II – в 32%, III – в 36%. У хворих нешахтарів активність патологічного процесу була більш високою (p=0,005).

            Значення суглобного рахунку серед усіх пацієнтів склали 11,3±1,16, індексу Річі 18,5±1,64, індексу Лансбурі 74,7±4,45. Сакроілеїт установлено в 38% спостережень, тендовагініти - в 42%, ентезопатії - в 16%, спондилопатії (спондилоартроз, остеохондроз) - в 44%, ураження урогеніталій на момент обстеження - в 88%, очей (кон’юнктивіт, увеїт) - в 40%, шкіри, її придатків і слизових оболонок (псоріазоподібний висип, кератодермія долонь і підошов, оніходистрофія, ерозії ротової порожнини, цирцинарний і ксеротичний баланіт, кільцеподібний баланопостит) - у 9%, серця (міокардит, міокардіодистрофія, аортальні й мітральні пороки серця) - в 50%, нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит) - в 26%, ПНС - в 16%. Хламідії в урогеніталіях (уретра, сік передміхурової залози) виявлені в 88% хворих, а підвищений рівень антитіл до хламідій у сироватці крові - у 86%.

            Хворі оглядалися окулістом, дерматологом, урологом (андрологом) і неврологом. Всім пацієнтам проводили бактеріоскопічне дослідження виділень з уретри й соку передміхурової залози, визначали рівень антитіл до хламідій, ДНК хламідій імуноферментним методом (тест-системи “Cleaview Chlamydia” Unipath Ltd, Велика Британія і “Immuno-Comb Chlamydia trachomatis Ig”) та методом полімеразної ланцюгової реакції (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція). Рентгенологічне дослідження суглобів здійснювали за допомогою апарата “Multix-Compact-Siеmens” (Німеччина), ультразвукове – “Envisor-Philips” (Нідерланди), електрокардіографічне – “Fukuda Denshi Cardimax-FX326” (Японія), ехокардіографічне – “SSA-270A-Toshiba” (Японія).

Для визначення показників у крові IgA, IgM, IgG і ЦІК застосовували аналізатори “Cone-Progress” (Фінляндія) і “Vitalab-Flexor” (Нідерланди). Стан метаболізму NO оцінювали за концентрацією NO₂ у сироватці з використанням реактиву Грейса (спектрофотометр “СФ-46”, Росія, довжина хвилі 540 нм). Рівні в сироватці крові PgE2 і PgF2, IL1, IL4, TNF і GMP, що є вторинним месенджером NO, визначали імуноферментним методом (рідер “PR2100 Sanofi diagnostic pasteur”, Франція, набори “Amercham pharmacia biotech”, Велика Британія й “ProCon”, Росія). Імуноферментним методом досліджували вміст у сироватці крові СРБ (набор “Bio Systems”, Іспанія) і в цитратній плазмі ФГ (реагент “Roche”, Німеччина). Гірничо-геологічні умови шахт (глибина розробок вугілля, температура в шахті, вологість і запорошеність повітря, швидкість його руху, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків) надані Донецьким вугільним інститутом, виробничими об'єднаннями Донецьквугілля і Макіїввугілля.

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень здійснено за допомогою комп’ютерного варіаційного, кореляційного, регресійного, одно- і багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми “Microsoft Excel” і “Statistica”). Оцінювали середні значення, їхні похибки, середньоквадратичні відхилення, коефіцієнти кореляції, критерії регресії, дисперсії, Стьюдента, Уїлкоксона-Рао, хі-квадрат і ступінь вірогідності статистичних показників (р).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Хламідії в мазках з урогеніталій знайдено в 86% хворих основної і в 91% контрольної групи, антитіла до хламідій відповідно в 92% і в 83%. В 1-й групі виявилися в 2,3 раза більш низькими параметри суглобного рахунку (p=0,001), в 1,9 рази індексу Річі (p=0,002), в 1,4 рази індексу Лансбурі (p=0,019). У шахтарів, що страждають на РеА, в 1,9 рази частіше виявляли сакроїлеїт (p=0,017) і в 1,7 рази спондилопатії (p=0,028). У цілому, має місце відмінність перебігу РеА в представників основної і контрольної груп (р=0,045). Сказане повною мірою стосується й уражень окремих відділів хребта (p<0,001). Так, у шахтарів в 7,6 рази частіше діагностували ураження грудного й поперекового відділів (p=0,011), а в робітників інших професій водночас шийного, грудного й поперекового (р=0,043).

            Хворі обох груп відрізняються між собою за типом вегетативних реакцій (р=0,014), але не за частотою вегетосудинної дистонії, показниками середнього артеріального тиску, периферичного судинного опору й квадратичного індексу Кердо. Основна й контрольна групи хворих значно відрізняються за параметрами порушень збудливості міокарда, електричної провідності, змінами клапанного апарату й камер серця, а також систолічною і діастолічною функціями лівого шлуночка (p<0,001). Статистичний аналіз показує достовірну відмінність перебігу кардіопатії в шахтарів з РеА за частотою недостатності напівмісячних клапанів аорти, яку у них зареєстровано в 11% випадків (р=0,010).

За даними дисперсійного аналізу, як в основній, так і в контрольній групах хворих на РеА на поширеність і функціональну тяжкість ураження опорно-рухового апарата справляють вплив вік обстежених (відповідно p<0,001 і p=0,020, p<0,001 і p=0,007) і тривалість захворювання (p<0,001 і p<0,001, p=0,006 і p=0,001). Ці фактори діють ще на виразність периферичного артриту в нешахтарів (відповідно p=0,004 і p<0,001). Регресійний аналіз свідчить про обернену залежність індексу Лансбурі в шахтарів від ступеня активності патологічного процесу (p=0,035), а в представників контрольної групи - про прямий зв'язок суглобного рахунку з тривалістю хвороби (p=0,009), індексу Річі - з віком хворих (p=0,012) і активністю РеА (p=0,035).

            У контрольній групі з наявністю хламідій в урогеніталіях пов'язаний лише індекс Річі (p=0,001), тоді як у представників основної групи - суглобний рахунок (p=0,016) і індекс Лансбурі (p=0,027). Крім того, поширеність артриту в шахтарів визначають показники антитіл до хламідій (p=0,039). В 1-й і 2-й групах обстежених пацієнтів, за даними багатофакторного дисперсійного аналізу, клінічні прояви РеА визначають тривалість захворювання (відповідно p<0,001 і p=0,004) та наявність хламідій в урогеніталіях (p<0,001 і p=0,022). Окрім того, клінічний перебіг РеА в шахтарів пов'язаний зі ступенем активності захворювання (p<0,001). Як показує однофакторний дисперсійний аналіз, в основній групі тривалість захворювання впливає на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,001), ступінь активності РеА - на виникнення сакроілеїту (p=0,032), ураження серця (p=0,028) і ПНС (p<0,001), а активна хламідійна інфекція - на зміни крижово-здухвинних суглобів (p<0,001), серця (p=0,005) і нирок (p<0,001).

            Якщо в основній групі обстежених ступінь активності захворювання впливає на стан збудливості міокарда (p=0,003) і камер серця (p<0,001), то в контрольній групі - на клапанний апарат (p=0,035). Як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, у шахтарів з активністю патологічного процесу пов'язані рівні артеріального тиску й периферичного судинного опору (відповідно p=0,041 і p=0,013) і тип вегетативної нервової системи (p=0,003). На інтегральні електро- і ехокардіографічні ознаки кардіопатії у хворих шахтарів і представників інших професій впливають наявність спондилопатій (відповідно p=0,024 і p<0,001) та офтальмопатій (p=0,044 і p=0,034). У контрольній групі беруть участь також розвиток сакроїлеїту (p=0,002), ентезопатій (p=0,037) і ураження шкіри (p=0,004).

            За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, професії шахтарів значно впливають на клінічні ознаки РеА (p<0,001). Однофакторний аналіз свідчить про вплив характеру трудової діяльності гірників на функціональну тяжкість периферичного артриту (p=0,049), розвиток тендовагінітів (p=0,022) і ентезопатій (p=0,026). Найбільш поширені і тяжкі ураження периферичних суглобів констатуються в Кр, що вірогідно відрізняє їх від ПГ, ГОВ, Пр та ПЕС (відповідно p=0,009 і p=0,014, p=0,026 і p=0,021). Професії хворих шахтарів впливають на рівень у крові антитіл до хламідій (p=0,033). У всіх Кр діагностовано тендовагініти й у жодного з них не виявлено ентезопатій. У свою чергу останні зафіксовано в кожного другого ПЕС.

            Одночасно шийний, грудний і поперековий відділи хребта утягуються в процес у ПГ і ГОВ. Існують достовірні статистичні відмінності характеру спондилопатії в цих професійних групах не тільки в порівнянні із хворими Кр і ПЕС, а й між собою. Так, критерій вірогідності відмінностей ПГ«ГОВ, ПГ«Пр і ГОВ«Пр становить p<0,001. Зауважимо, що в ПЕС утягується до процесу попереково-грудний відділ хребта, а в Кр - тільки поперековий. Шахтарі відрізняються від робітників інших професійних груп частотою ураження грудного+поперекового відділів хребта (р=0,011) і шийного+грудного+поперекового (р=0,043). Перший варіант поширеності спондилопатії зустрічається в 7,6 рази частіше в шахтарів, а другий в 2,1 рази частіше в нешахтарів.

Середня глибина розробок вугілля склала 736,6±28,55 м, температура повітря в шахтах – 25,8±0,39 °С, потужність вугільних шарів – 106,0±1,24см, кут їхнього нахилу – 31,4±0,42 градуси, величина водопритоків – 332,3±10,26 м³/год, вологість повітря в робочій зоні – 88,9±0,59 %, її запиленість – 173,1±15,73 мг/м³, швидкість у ній повітря – 2,0±0,16 м/с, Н – 4543,1±128,80 кН. Як свідчить регресійний аналіз, від усіх цих параметрів істотно залежить (p<0,001) характер суглобного синдрому. Час навантаження на колінні суглоби під час роботи в шахті прямо визначає поширеність і тяжкість периферичного артриту (відповідно p=0,033 і p=0,005), а сила навантаження - лише другий показник артикулярного синдрому (p=0,041). Крім того, функціональна вираженість РеА має позитивну залежність від потужності вугільних шарів (p=0,044) і обернений зв'язок зі ступенем запорошеності робочої зони (p=0,020).

            Багатофакторний дисперсійний аналіз свідчить про виразний вплив (p<0,001) на екстраартикулярні ознаки РеА глибини розробок вугілля, температури повітря в робочій зоні, потужності й кута нахилу вугільних шарів. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, глибина розробок вугілля й температура повітря в шахті впливають на розвиток тендовагінітів (відповідно p=0,010 і p=0,002), тяжкість ураження урогеніталій (p=0,018 і p=0,048) і серця (p=0,004 і p=0,037), потужність вугільних шарів - на вираженість сакроїлеїту (p=0,002) і формування ентезопатій (p=0,047), кут нахилу шарів - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,015) і периартикулярних тканин (p<0,001), вологість повітря в шахті - на поширеність спондилопатій (p=0,048) і розвиток патології шкіри та її придатків (p<0,001), запиленість робочої зони - на виникнення тендовагінітів (p=0,037) і офтальмопатій (p=0,014), швидкість повітряних потоків - на сакроілеїт (p=0,002), патологію урогеніталій (p=0,043) і нирок (p=0,012), тяжкість навантаження на колінні суглоби - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,045) і ПНС (p=0,016). На характер і поширеність спондилопатії справляють дію величина водопритоків у шахті (відповідно p=0,010 і p=0,013) і швидкість потоків повітря (p=0,025 і p=0,013). Силове навантаження на колінні суглоби визначає варіант ураження хребта (p<0,001).

            За даними багатофакторного дисперсійного аналізу відсутній вплив на інтегральні показники запалення при РеА робітників інших професій, хоча, як свідчить однофакторний дисперсійний аналіз, має місце зв'язок із цим фактором параметрів IL4 (p=0,013) і TNF (p=0,042). У хворих контрольної групи параметри СРБ у крові становлять 12,1±0,69 мг/мл, ФГ – 7,5±0,51 г/л, IgG – 15,2±0,47 г/л, IgA – 2,6±0,20 г/л, IgM – 1,8±0,17 г/л, ЦІК – 1,2±0,09 г/л, PgE2 – 3,5±0,27 нг/мл, PgF2 – 18,4±0,95 нг/мл, IL1 – 100,0±14,46 пг/мл, IL4 – 37,2±2,59 пг/мл, TNF – 190,4±25,95 пг/мл, NO₂ – 5,4±0,05 мкмоль/л, GMP – 10,4±0,46 пмоль/мл. У шахтарів з РеА на 83% зростає вміст IL1 (p=0,034), в 2,4 рази – IL4 (p=0,025) і на 6% NO₂ (p=0,020).

            У представників основної групи відповідно до збільшення тривалості захворювання зменшується загальний стан вивчених показників запалення (p=0,019), чого не спостерігається в контрольній групі обстежених робітників. Як свідчить регресійний аналіз, від тривалості РеА у оберненій залежності перебувають вихідні значення IgG (p=0,049), IgA (p=0,022), PgF2 (p=0,049), GMP (p=0,041). В 2-й групі хворих із тривалістю патологічного процесу оберненим чином пов'язаний рівень у крові ФГ (p=0,029). У свою чергу, параметри фібриногенемії в шахтарів напряму залежать від віку пацієнтів (p=0,049).

            Багатофакторний дисперсійний аналіз указує, що на інтегральний стан показників запалення в основній групі хворих впливає тяжкість ураження урогеніталій (p<0,001), але не сакроілеїту, тендовагінітів, ентезопатій, спондилопатій, офтальмопатій, змін з боку шкіри, серця, нирок і ПНС. Однофакторний аналіз демонструє вплив у контрольній групі хворих уражень урогеніталій на показники в крові ФГ (p=0,034), ентезисів – на концентрацію PgE2 (p=0,007) і TNF (p=0,032), шкіри – на рівні IgM (p=0,019), PgE2 (p=0,006) і GMP (p=0,010), серця – на вміст NO₂ (p=0,014). Регресійний аналіз свідчить про різноспрямовану залежність параметрів СРБ у крові хворих нешахтарів від ступеня вираженості шкірного (позитивна, p=0,042) і ниркового (негативна, p=0,047) синдромів, про прямий зв'язок рівня ЦІК з патологією тільки нирок (p=0,005), концентрації PgE2 - з тяжкістю ентезопатій (p=0,049), PgF2 - кардіопатії (p=0,048), IL1 - уражень урогеніталій (p=0,032), IL4 (обернена залежність) – крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,020) і периартикулярних тканин (p=0,017).

            Те саме захворювання в шахтарів і робітників інших професій значно відрізняється за характером впливу окремих клінічних ознак на показники запалення. Так, в основній групі сакроілеїт впливає на показники в крові IgA (p=0,010), тендовагініти - на рівні СРБ (p=0,041) і GMP (p=0,032), ентезопатії - на концентрацію IgM (p=0,036), ураження шкіри - на вміст PgF2 (p=0,013) і GMP (p=0,037), нирок - на IL1 (p=0,032), ПНС - на IL1 (p<0,001), ФГ (p=0,023) і TNF (p<0,001). Від тяжкості спондилопатій в прямій залежності перебувають параметри в крові IgA (p=0,037) і TNF (p=0,043), від вираженості офтальмопатій - IgM (p=0,048), IL1 (p=0,028) і TNF (p=0,048). Таким чином, спільним між основною і контрольною групами є тільки вплив шкірного синдрому на рівень у крові GMP.

            Наступним етапом нашої роботи стала оцінка впливу параметрів запалення на клінічні ознаки РеА у хворих обох груп, тобто фактично їх патогенетична значущість. Виявилося, що в шахтарів уміст у крові ФГ визначає розвиток патології очей (p=0,043), нирок (p=0,011) і ПНС (p=0,021), IgM – крижо-здухвинних зчленовувань (p=0,042), PgE2 - хребта (p=0,041), TNF - ентезисів (p=0,005) і урогеніталій (p=0,021), GMP - периартикулярих тканин (p=0,024), ентезисів (p=0,004), хребта (p=0,024) і шкіри (p=0,019). У робітників нешахтарських професій рівень фібриногенемії впливає на патологію урогеніталій (p=0,017), очей (p=0,025) і нирок (p=0,004), вміст IgG і ЦІК - на розвиток кардіопатії (відповідно p=0,020 і p=0,021), концентрація PgE2 - на формування ентезопатій (p=0,008), IL4 - спондилопатії (p=0,030). Отже, лише показники в крові ФГ у хворих основної і контрольної груп впливають на розвиток і тяжкість очної і ниркової патології.

            Множинний регресійний аналіз показує пряму залежність лабораторних показників запалення від потужності й кута нахилу вугільних шарів (відповідно p=0,007 і p=0,008), вологості робочої зони (p=0,003) і ступеня навантаження на колінні суглоби (p=0,026). Вміст у крові GMP має обернений зв’язок з товщиною вугільних шарів (p=0,033), вологістю в шахті (p=0,049) і силовим навантаженням на колінні суглоби (p=0,045), концентрація прозапального IL1 - тільки з першим і другим гірничо-геологічним фактором (відповідно p=0,029 і p=0,023), причому маючи позитивні взаємини. Слід зазначити, що від запиленості робочої зони прямо залежать параметри IgG (p=0,004), ЦІК (p=0,012), PgF2 (p=0,025), IL1 (p=0,017), TNF (p=0,036), а зворотним чином - IL4 (p=0,016). За даними однофакторного дисперсійного аналізу, вологість повітря в шахті впливає на показники в крові хворих на РеА СРБ (p=0,025), IgA (p=0,047), PgF2 (p=0,046), IL4 (p=0,027) і GMP (p=0,037), потужність вугільних шарів - на вміст PgF2 (p<0,001) і IL1 (p=0,038), запиленість повітря - тільки на рівень PgF2 (p=0,044).

            97% хворих на РеА в комплексному лікуванні одержували НПЗП, 76% - антибіотики, 40% - циклоферон, 29% - ГКГ і 12% - ПФС. Основна й контрольна групи не відрізнялися між собою за частотою використання окремих препаратів. В 1% хворих ефект від лікування був відсутній, в 17% констатоване незначне поліпшення, в 72% - поліпшення і в 10% - значне поліпшення. Медикаментозна терапія в основній групі була більш ефективною (p=0,022). Результати лікування хворих на РеА оцінювали через 3-13 тижнів від початку лікування (у середньому 4,7±0,33 тижнів).

            Не виявлено зв'язків ефективності лікування хворих на РеА обох груп з тривалістю захворювання, ступенем активності патологічного процесу, наявністю хламідій в урогеніталіях, рівнем протихламідійних антитіл. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, в обох групах хворих на ефективність лікувальних заходів впливає ураження шкіри (відповідно p=0,003 і p<0,001). Якщо в шахтарів має місце той же зв'язок з наявністю тендовагінітів (p<0,001), то в нешахтарів - з поширеністю й функціональною тяжкістю артриту (відповідно p=0,007 і p=0,021), розвитком ентезопатій (p<0,001) і кардіопатії (p=0,008). Регресійний аналіз в основній групі показує обернену залежність ефективності лікування від наявності у хворих тендовагінітів (p=0,014). Отже, остання клінічна ознака є прогностично несприятливою відносно результатів подальшої терапії РеА в шахтарів.

            Результати терапії пацієнтів контрольної групи не пов'язані з характером використаних медикаментозних засобів. У свою чергу, в шахтарів ефективність лікування визначають його обсяг, застосування НПЗП і ПФС. Ці висновки підтверджуються як дисперсійним аналізом (відповідно p=0,001, p=0,022, p=0,024), так і регресійним (p<0,001, p=0,022, p=0,021).

            Ефективність терапії хворих основної і контрольної груп не пов'язана з вихідними показниками в крові СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM, ЦІК, PgF2, IL1, IL4, TNF і NO₂. Разом з тим, у шахтарів існує такий зв'язок з умістом GMP (p=0,002), а в робітників інших професій - з рівнем PgE2 (p=0,001). В основній групі обстежених хворих на РеА не виявлено достовірного впливу на динаміку інтегрального стану показників запальної відповіді окремих препаратів, тоді як у контрольній групі відзначена така дія відносно ГКГ (p=0,008). Якщо в шахтарів реєструється вплив антибіотиків на вміст у крові IgG (p=0,005) і циклоферону на рівень IgA (p=0,025), то в представників інших робітничих професій ГКГ на концентрації СРБ (p=0,032) і PgE2 (p=0,001), а також ПФС на параметри GMP (p=0,014).

            Існує вплив професій шахтарів на ефективність лікування РеА (p=0,014). Найкращих результатів терапії досягнуто в Кр і ПЕС, а найгірші вони у ПГ і ГОВ. Констатуються достовірні відмінності ефекту лікувальних заходів у ПГ порівняно з Кр (p<0,001) і ПЕС (p=0,034). Необхідно підкреслити, що професії гірників не були пов'язані із частотою використання НПЗП, антибіотиків, ГКГ, циклоферону й ПФС, а також з обсягом проведеної терапії. На нашу думку, етіопатогенетичне лікування ПГ, ГОВ і Пр повинне бути більш тривалим, а реабілітаційні заходи більш наполегливими.

            За даними дисперсійного аналізу, відзначається вплив на ефективність лікування таких гірничо-геологічних умов шахт, як глибина розробок вугілля (p<0,001), потужність вугільних шарів (p=0,003) і величина водопритоків у робочій зоні (p=0,010). Крім перерахованих факторів (відповідно p<0,001, p=0,002, p=0,002), результати терапії також негативно пов'язані з кутом нахилу вугільних шарів (p=0,019), про що свідчить проведений регресійний аналіз.

            Професії гірників не впливають на динаміку інтегрального стану запальної відповіді в процесі етіопатогенетичної терапії, хоча відзначається дія на підвищення рівня в крові GMP (p=0,035). За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, гірничо-геологічні умови шахт теж слабко діють на загальну динаміку параметрів запалення у хворих на РеА в процесі їхнього лікування, а також на вміст у крові СРБ, ФГ, IgG, IgA, IgM, ЦІК, PgE2, PgF2, IL1, IL4, NO₂ і GMP. Із глибиною розробок вугілля негативно корелює динаміка концентрацій СРБ (p=0,030) і TNF (p=0,041) у крові, з потужністю й кутом нахилу вугільних шарів - рівень IgG (відповідно p=0,001 і p=0,039), з величиною шахтних водопритоків - PgE2 (p=0,045).

ВИСНОВКИ

            У дисертаційній роботі представлені обґрунтування й вирішення актуальної наукової задачі - поліпшення якості діагностики різних клініко-лабораторних варіантів РеА в шахтарів окремих професійних груп залежно від гірничо-геологічних умов їх трудової діяльності у шахтах, установлення особливостей перебігу захворювання в гірників у порівнянні з іншими робітниками, характеру запальної відповіді й ролі СРБ, ФГ, Ig, Pg, цитокінів і метаболітів NO у патогенезі захворювання, визначення факторів, що впливають на ефективність лікування й дозволяють прогнозувати хід терапевтичних заходів.

1. Клініко-лабораторний перебіг РеА в шахтарів і робітників інших професійних груп істотно відрізняється, що проявляється в основній групі менш вираженим периферичним артритом, але більш частим розвитком сакроілеїту, спондилопатій (остеохондроз, спондилоартроз) і недостатності напівмісячних клапанів аорти, ступенем впливу на суглобний синдром активної хламідійної інфекції, відмінностями залежності окремих екстраартикулярних ознак хвороби від тривалості й ступеня активності патологічного процесу, а також характером дії уражень крижо-здухвинних зчленовувань, ентезисів і шкіри на прояви кардіопатії.

2. На клініко-лабораторні ознаки РеА впливають професії шахтарів, що, у першу чергу, стосується поширеності й тяжкості артриту, характеру спондилопатії, розвитку тендовагінітів і ентезопатій, наявності антитіл до хламідій, причому, суглобний синдром і екстраартикулярні прояви захворювання також визначають гірничо-геологічні умови шахт (глибина розробок вугілля, температура, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони, потужність і кут нахилу вугільних шарів, силове навантаження на колінні суглоби).

3. Особливістю патогенетичних побудов при РеА в шахтарів є високі рівні в крові нітритемії (кінцевого стійкого продукту метаболізму NO), прозапального IL1 та імунорегуляторного IL4, зменшення параметрів IgG, IgA, PgF2 і GMP відповідно до збільшення тривалості захворювання, вплив тяжкості патології урогеніталій на стан інтегральної запальної відповіді, участь імунних порушень, PgE2 і вторинного месенджера NO GMP при ураженні крижо-здухвинних зчленовувань, периартикулярних тканин, хребта, шкіри й ПНС.

4. Професії шахтарів (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) не впливають на інтегральний стан запальної відповіді й окремі її параметри у хворих на РеА, але показники залежать від потужності й кута нахилу вугільних шарів, вологості робочої зони й силового навантаження на колінні суглоби, а ступінь імунних порушень, дисбалансу цитокінової мережі й метаболізму арахідонової кислоти визначається також рівнем запиленості в шахті.

5. Незважаючи на однотипне етіопатогенетичне лікування РеА в шахтарів і робітників інших професій, ефективність медикаментозної терапії в основній групі вища, на що впливають наявність тендовагінітів і уражень шкіри, а позитивна дія констатується на тлі комбінованого використання НПЗП і ПФС, причому прогностичним критерієм відносно лікувальних заходів є вихідні параметри в крові GMP, а зміни рівня імуноглобулінемії досягаються в процесі антибіотико- і циклоферонотерапії.

6. На результати лікування шахтарів з РеА впливають їхні професії (найбільш слабкий ефект у ПГ, ГОВ і Пр, високий - у Кр і ПЕС), а також гірничо-геологічні умови трудової діяльності гірників (глибина розробок вугілля, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків), від чого в процесі терапії залежить динаміка параметрів у крові СРБ, IgG, PgE2, TNF і GMP.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При діагностиці захворювання й лікуванні шахтарів, що страждають на РеА, повинні враховуватися професії хворих (ПГ, ГОВ, Пр, Кр, ПЕС) і гірничо-геологічні умови їхньої трудової діяльності в шахтах (глибина розробок вугілля, потужність і кут нахилу вугільних шарів, величина водопритоків, вологість, запорошеність і швидкість повітряних потоків робочої зони).

            2. Етіопатогенетичне лікування шахтарів з РеА повинне бути комплексним, у ПГ, ГОВ і Пр - більш тривалим, з обов'язковим призначенням НПЗП на тлі системної ензимотерапії (застосування вобензиму по 9-15 др/доб або флогензиму по 6 др/доб).

3. Наявність тендовагінітів у хворих на РеА шахтарів є прогностично несприятливою ознакою відносно результатів подальшої терапії РеА, а параметри GMP>13 пмоль/мл - прогнозпозитивним критерієм.