ПАЦЕЛЯ ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА Підстави та принципи криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок з програмами та планами наукових досліджень, окреслюється рівень наукової розробленості порушеної проблематики, формулюються об’єкт, предмет, мета, задачі дослідження, описуються його методологічні й методичні засади, основні елементи наукової новизни, відомості щодо їх апробації.
Розділ 1 «Соціально зумовлені підстави та принципи криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 1.1 «Наукові засади криміналізації суспільно небезпечних діянь» здійснюється аналіз різних підходів до сутності криміналізації, в результаті чого робиться висновок, що криміналізація – процес та результат реалізації кримінально-правової політики – системна, комплексна діяльність щодо наукового обґрунтування і нормативного закріплення кримінально-правової заборони як публічного відгуку на наявні чи прогнозовані соціальні запити у державних гарантіях належного функціонування й конструктивного розвитку суспільних відносин. Запропоновано та обґрунтовано виділення соціально зумовлених підстав криміналізації (історичної, міжнародної, кримінологічної), а також юридико-догматичної – встановленої за аналітичною схемою кримінально-правової характеристики оптимальної моделі кримінально-правової норми.
Надано характеристику сутності й особливостям застосування методу теоретико-правового моделювання в кримінальному праві. Відстоюється думка про те, що предметну сферу процесу криміналізації суспільно небезпечних діянь складає прескрептивне моделювання кримінально-правової норми (норми про кримінальну відповідальність). Під моделлю кримінально-правової норми (норми про кримінальну відповідальність) запропоновано розуміти науково обґрунтовану знаково-смислову систему, що відображає типові ознаки складу поширеного в реальній дійсності або можливого в майбутньому (прогнозованого), фактично чи потенційно суспільно небезпечного діяння, яке посягає на певну групу існуючих або можливих у перспективі суспільних відносин, а також можливі та доцільні заходи кримінально-правового реагування на нього – вид і розмір покарання, підстави звільнення від кримінальної відповідальності
У підрозділі 1.2 «Соціально зумовлені підстави криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» досліджується історичний і сучасний, вітчизняний і зарубіжний досвід правового регулювання кримінальної відповідальності за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, а також здійснюється аналіз кримінологічних показників відтворення цього правопорушення в Україні.
Історична підстава криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті обґрунтовується виявленими соціально-правовими, політико-економічними закономірностями розвитку законодавства про кримінальну на території України, який охоплює чотири основні етапи: 1) радянський – 1922–1991 рр., – який характеризувався наявністю кримінально-правової заборони порушення правил про валютні операції як частини державної монополії у сфері господарювання; 2) перший пострадянський – 1991–2001 рр., – що супроводжувався скасуванням державної монополії на зовнішню торгівлю й валютні операції з відставанням кримінально-правового захисту відповідних господарських відносин; 3) другий пострадянський – 2001–2012 рр. – етап дії кримінально-правової заборони ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; 4) сучасний – з 2012 року й дотепер – виключна адміністративно-правова заборона ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162-1 КУпАП).
Аналіз зарубіжного досвіду правового регулювання кримінальної відповідальності за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті засвідчив, що в законодавствах більшості країн з постсоціалістичною правової системою, а також Китайської Народної Республіки вказане діяння визнається злочином. Відмічаються відмінності у законодавчій техніці та наукових підходах до конструювання ознак складу досліджуваного правопорушення, окремі елементи яких можуть бути використані у вітчизняній правотворчості.
Обґрунтовано наявність кримінологічної підстави криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Виявлено, описано та проаналізовано показники рівня, динаміки злочинів, передбачених ст. 207 КК України, протягом 2001–2011 рр. та адміністративних правопорушень, передбачених ст. 162-1 КУпАП, – протягом 2012–2015 рр. Середньорічний рівень ряду злочинного ухилення від повернення виручки в іноземній валюті склав 11 злочинів, адміністративно-протиправного – 409 проступків. Встановлено: а) існування суттєвих недоліків у конструкції, змісті колишньої кримінально-правової та чинної адміністративно-правової норми, недосконалість законодавства у сфері валютного регулювання; б) низьку якість діяльності органів кримінальної юрисдикції щодо виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, передбачених ст. 207 КК України протягом часу її чинності; в) високий рівень латентності ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, який сягає 95 %.
Відстоюється думка про те, що практика застосування норм законодавства про адміністративну відповідальність за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті є неефективною. Вона не забезпечує реальний превентивний вплив на процеси незаконного відтоку національної валюти за кордон, які підсилюють процеси тінізації економіки, дестабілізації валютного ринку, послаблення національної грошової одиниці. У цих наслідках виявляються основні складові реальної суспільної небезпеки ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.
У підрозділі 1.3 «Принципи криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» встановлена відповідність потенційної кримінально-правової заборони основним принципам криміналізації суспільно небезпечних діянь. Аналіз досвіду кримінально-правового регулювання із застосуванням норм, передбачених ст. 207 КК України, засвідчив, що такі принципи криміналізації як відсутність прогалин у законодавстві, ненадмірність заборони, визначеність та єдність термінології, повноти складу, домірність санкції та економії репресії було дотримано законодавцем не в повній мірі. Визначено пріоритетні напрями удосконалення конструкції юридичного складу ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.
Розділ 2 «Юридико-догматичні підстави криміналізації ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: досвід теоретико-правового моделювання складу злочину» містить чотири підрозділи. У підрозділі 2.1 «Об’єкт ухилення від повернення виручки в іноземній валюті як належна складова кримінально-правової охорони» на підставі критичного аналізу існуючих в науці підходів до визначення об’єктів злочинів у сфері господарської діяльності під безпосереднім об’єктом ухилення від повернення виручки в іноземній валюті запропоновано визнати встановлений порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності в частині проведення міжнародних валютних розрахунків, покликаний забезпечувати надходження валютних коштів і формування валютних резервів держави. Додатковим безпосереднім об’єктом – закріплений законодавством порядок формування доходної частини бюджету за рахунок збирання податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Враховуючи специфіку об’єкта кримінально-правової охорони, норму про відповідальність за цей злочин, як і раніше, доцільно розмітити у Розділі VІІ Особливої частини КК України – «Злочини у сфері господарської діяльності».
Під предметом ухилення від повернення виручки в іноземній валюті запропоновано визнати кошти в іноземній валюті у великому розмірі від реалізації на експорт товарів (послуг), а також товари і інші матеріальні цінності, отримані від таких коштів, які згідно із законодавством підлягають надходженню в Україну. Доведена доцільність нормативного закріплення великого розміру предмета цього правопорушення – більше тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – що дозволить відмежувати відповідний злочин від адміністративно-правового делікту, предмет якого визначатиметься меншим розміром предмета.
У підрозділі 2.2 «Об’єктивна сторона ухилення від повернення виручки в іноземній валюті: проектна перспектива» надано характеристику суспільно небезпечного діяння в модельному юридичному складі ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, яке виражається формі бездіяльності та вчиняється шляхом: 1) ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, в результаті якої його зміст визначено як ухилення від зарахування коштів у іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) у великому розмірі на рахунки в уповноважених банках України у передбачені законом строки, а також умисне неповернення з-за кордону чи приховування товарів та інших матеріальних цінностей, отриманих від таких коштів, які згідно із законодавством підлягають надходженню в Україну; 2) приховування таких коштів, товарів або інших матеріальних цінностей. Доведено, що сутністю відповідного суспільно небезпечного діяння є грубе порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності. З огляду на це, уніфікований варіант проектної назви статті КК запропоновано викласти в такій редакції: «Стаття 206-1. Грубе порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності».
Обґрунтовано, що в цілому модельний склад цього правопорушення є формальним; злочин вважатиметься закінченим з моменту незарахування коштів від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) в іноземній валюті у великих розмірах на валютні рахунки суб’єктів господарської діяльності в уповноважених банках України або з моменту неповернення в Україну товарів, інших матеріальних цінностей, отриманих від таких коштів, у передбачений законом строк. Час вчинення суспільно небезпечного діяння є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони та визначається спеціальним законодавством про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Підрозділ 2.3 «Наукове обґрунтування модельних ознак суб’єкта ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» присвячений моделюванню ознак суб’єкта грубого порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті). У результаті дослідження ознак суб’єкта та положень ч. 3 ст. 18 КК України обґрунтовується позиція, відповідно до якої суб’єкт вказаного правопорушення є спеціальним: це службова особа підприємства, установи та/або організації незалежно від форми власності або особа, яка здійснює господарську діяльність без створення юридичної особи і яка має обов’язок зарахувати кошти в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) на рахунки в уповноважених банках України або забезпечити надходження з-за кордону товарів та інших матеріальних цінностей, отриманих від таких коштів і які підлягають надходженню в Україну.
У підрозділі 2.4 «Моделювання суб’єктивної сторони ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» обґрунтовується, що грубе порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) може бути вчинене лише з прямим умислом. Його інтелектуальний момент полягає: а) в усвідомленні суб’єктом протиправності свого діяння, а саме того, що він утримується від виконання законодавчо встановленого обов’язку щодо зарахування іноземної валюти у великих розмірах від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), повернення товарів або інших цінностей, придбаних за рахунок цих коштів, в Україну, або ж в усвідомленні, що він всупереч закону приховує останні; б) в усвідомленні суспільної небезпечності такого діяння, яке створює загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам у сфері валютного регулювання, забезпечення стабільності національної грошової одиниці України. Вольовий момент умислу полягає у бажанні суб’єкта ухилитися від повернення виручки в іноземній валюті, тобто вчинити протиправне незарахування валютних коштів на відповідні рахунки в уповноважених банках або здійснити їх приховування.
Мотив та мета на кваліфікацію грубого порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності не впливають. Як правило, вони є корисливими, що може бути враховано при призначенні покарання.
Розділ 3 «Теоретико-правова модель покарання за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті та заохочень правомірної поведінки» містить два підрозділи. У підрозділі 3.1 «Наукове обґрунтування нормативного визначення виду та розміру покарання за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» доведено, що виправлення осіб, які вчинили досліджуване діяння, в більшості випадків не потребує тривалого кримінально-правового впливу на їх особистість, а надто покарань, пов’язаних з ізоляцією від суспільства. Відстоюється думка про те, що для досягнення цілей покарання у випадку вчинення такого злочину найбільш дієвими є штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Перше покарання відповідає характеру суспільно небезпечного діяння та основним чинникам його детермінації, що розгортаються у сфері економічних протиріч, а тому передбачає в основному досягнення цілей спеціальної превенції. Друге – спрямоване переважно на забезпечення загальнопревентивного впливу.
Доведено, що санкції кваліфікованих складів грубого порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності мають передбачати обмеження волі та позбавлення волі на певний строк як більш суворі заходи комплексного превентивного впливу. Розроблено теоретико-правову прескрептивну модель відповідних санкцій.
У підрозділі 3.2 «Модельні підстави звільнення від покарання, його відбування та кримінальної відповідальності за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті» обґрунтована можливість та доцільність застосування кримінально-правового компромісу у виді звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування при вчиненні ухилення від зарахування коштів в іноземній валюті на валютні рахунки в уповноважених банках України, що відповідає основним завданням кримінально-правової політики держави в площині гуманізації законодавства про кримінальну відповідальність, підвищення його запобіжного потенціалу.
Розроблено модель норми (ч. 4 ст. 206-1 КК України), що передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за грубе порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті у зовнішньоекономічній діяльності. Її запропоновано викласти у такій редакції: «Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно здійснила зарахування коштів у іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) на рахунки в уповноважених банках України та/або забезпечила повернення з-за кордону товарів та інших матеріальних цінностей, отриманих від таких коштів, які підлягають надходженню в Україну, а також сплатила штрафні (фінансові) санкції, пов’язані з несвоєчасним зарахуванням таких коштів та/або поверненням товарів та інших матеріальних цінностей, отриманих від таких коштів і активно сприяла розкриттю злочину, якщо в її діях немає складу іншого злочину».