ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ Статья

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап функціонування економіки України супроводжується появою нових ринкових сегментів та видів підприємницької діяльності. Це стосується і аграрного сектора. Однак процеси розвитку підприємництва на селі потребують активізації як сільськогосподарської, так й інших видів діяльності. Одним із напрямів розвитку агропромислового комплексу стає сільський туризм – апробоване явище у багатьох країнах світу, яке робить лише перші кроки в економічній системі нашої держави. Специфіка сільського туризму як виду економічної діяльності полягає не тільки у задоволенні потреб споживачів у відпочинку, а й у здійсненні вагомого впливу на інші сектори сільської економіки через диверсифіковані зв’язки.

Важливим етапом у розвитку сільського туризму має стати виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» (2007 р.) та плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006–2010 роки, затверджених Розпорядження Кабінету Міністрів України (2006 р.).

З огляду на це, актуальності набуває вивчення теоретичних і практичних аспектів сільського туризму як форми підприємництва на місцевому, регіональному та державному рівнях в контексті посилення економічної компоненти його впливу на стан сільських територій.

Дослідження проблематики сільського туризму в Україні здійснюють В. Васильєв, Ю. Зінько, Н. Кудла, В. Куценко, Н. Липчук, О. Орленко, Х. Роглєв, М. Рутинський та ін. Окремі напрями розвитку туризму досліджують О. Бейдик, В. Безносюк, В. Євдокименко, В. Кифяк, Н. Коніщева, М. Крачило, О. Любіцева, І. Смаль, Д. Стеченко, Т. Ткаченко, В. Федорченко, Л. Шульгіна. Значний внесок у розробку теорії і практики туризму зробили такі зарубіжні дослідники, як Я. Варшинська, І. Вайнене, А. Верболь, М. Біржаков, М. Борущак, І. Енджейчик, Л. Жаліс, І. Зорін, В. Квартальнов, К. Крижановська, М. Міка, Р. Павлусінскі, Є. Пісаревський, Т. Ратц та ін.

Разом із тим, більш глибокого вивчення потребують питання розвитку та особливостей функціонування сільського туризму як форми підприємництва в аграрному секторі економіки. Різноманіття сільських територій, де здійснюється туристична діяльність, потребує обґрунтованого аналізу передумов і факторів використання їх туристсько-рекреаційних ресурсів, а також наукових підходів щодо створення підприємницького середовища і дієвого організаційно-економічного механізму розвитку сільського туризму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у відповідності до наукової тематики Житомирського державного технологічного університету «Економічна система України: інституційний аспект» (номер державної реєстрації 0106U013147) та в рамках участі ЖДТУ у Спільному європейському проекті «Європейські стандарти у викладанні економіки міжнародного туризму» (Tempus CD_JEP 24244-2003 «EU Standards in Teaching Inte
ational Tourism Economics»).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних положень та розробка науково-практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного механізму підприємництва у сільському туризмі.

Відповідно до мети дослідження визначені такі основні завдання:

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування сільського туризму як соціально-економічного та підприємницького явища, розширити класифікацію його форм;

· розкрити теоретико-методологічні положення сільського туризму з точки зору його системного впливу на сільський розвиток;

· визначити та оцінити кількісні та якісні параметри, а також передумови і перешкоди становлення сільського туризму на державному та регіональному рівнях;

· обґрунтувати напрями диверсифікації сільського туризму на основі аналізу туристсько-рекреаційного потенціалу регіону;

· визначити мультиплікативний вплив сільського туризму на економіку села та обґрунтувати стратегію партнерства для його ефективного розвитку;

· обґрунтувати напрями інституційних перетворень з метою структуризації сільського туризму на засадах підприємництва, розробити кластерну модель його функціонування.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес становлення і розвитку економічних відносин та організації підприємництва у господарствах сільського туризму.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад ефективного функціонування підприємництва у сільському туризмі.

Методи дослідження. Дослідження здійснювалось за теоретичним та емпіричним рівнями пізнання. Методологічною основою роботи є діалектичний метод і системний підхід вивчення соціально-економічних процесів та явищ, загальна теорія економіки і менеджменту. Методом наукового абстрагування уточнено зміст поняття «сільський туризм», класифікацію форм його функціонування; методом індукції і дедукції, аналізу і синтезу досліджувались конкретні прояви та узагальнені характеристики розвитку сільського туризму на засадах підприємництва. За допомогою економіко-математичного моделювання розроблено модель сільського туризму. Прийомом статистико-економічного методу (зокрема, порівняння, групування, графічного, табличного, побудови тренду та ін.) проведено аналіз сучасного стану і тенденцій економічних показників сільського туризму; порівняльний аналіз та екстраполяція застосовувались при оцінці кількісного та якісного його впливу на перспективу розвиту. За допомогою монографічного та методу соціометричних опитувань проведено обстеження діяльності суб’єктів туристичної діяльності та некорпоративних підприємств сільського туризму. Методом бальних оцінок визначено туристську привабливість адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області; картографічний метод застосований для візуалізації розміщення туристсько-рекреаційних ресурсів регіону. Методом кореляційно-регресійного аналізу з використанням прикладних комп’ютерних програм встановлено взаємозв’язок між обсягом туристського споживання та грошовими доходами; розрахунково-конструктивний метод дозволив обґрунтувати мультиплікативний вплив туризму на економіку регіону. За допомогою теорії ігор обґрунтовано переваги стратегії партнерства у процесі підприємництва у сфері сільського туризму. Методом абстрактно-логічного моделювання розроблено концепцію етноісторичного кластеру сільського туризму; за допомогою SWOT-аналізу виявлено стратегічні напрями розвитку сільського туризму в межах кластеру.

Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні та зарубіжні друковані та електронні публікації з досліджуваної проблематики; закони та інші нормативно-правові акти України; програмні документи Житомирської обласної ради; статистичні дані Державної служби туризму і курортів України, Держкомстату України, управління культури і туризму, управління архітектури та містобудування, управління з питань охорони навколишнього природного середовища Житомирської облдержадміністрації; матеріали обстеження суб’єктів туристичної діяльності Житомирської та Хмельницької областей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному і практичному обґрунтуванні процесу розвитку сільського туризму на підприємницьких засадах, зокрема:

вперше:

· запропоновано теоретико-методологічний підхід до визначення мультиплікативного впливу підприємницької діяльності у сфері сільського туризму для забезпечення диверсифікованого розвитку аграрного сектора економіки;

удосконалено:

· ідентифікацію поняття сільського туризму, яке, на відміну від існуючих підходів, виступає загальною формою підприємництва у відношенні до одиничних його проявів (агротуризм, фермерський, екологічний туризм) та розглядається як сукупність соціально-економічних відносин у сфері туристичної діяльності в сільській місцевості;

· теоретичне обґрунтування системного впливу сільського туризму на диверсифікований сільський розвиток, що досягається завдяки синергетичному ефекту комплементарної взаємодії різних сфер господарської діяльності (сільського та лісового господарства, мисливства, рибальства, народних промислів тощо);

· класифікаційний поділ підприємницької діяльності у сфері сільського туризму шляхом виокремлення різних форм її організації: індивідуальної (незареєстровані особи, приватні підприємці та особисті селянські господарства) та асоціативної (підприємства корпоративного типу, формальні та неформальні партнерства);

дістало подальший розвиток:

· методичний підхід до визначення напрямів диверсифікації сільського туризму в регіоні з урахуванням бальної оцінки привабливості його туристсько-рекреаційних ресурсів;

· обґрунтування шляхів розв’язання проблем інституційного забезпечення підприємництва у сільському туризмі на основі побудови системи управління даною сферою на мікро-, мезо- та макрорівнях;

· впровадження організаційно-економічного механізму кластеризації підприємницьких структур, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, наукових установ та освітніх закладів, а також інших зацікавлених сторін з метою підвищення ефективності функціонування сфери сільського туризму.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні положень дисертації у ході виконання Програми розвитку туризму у Житомирській області на 2003–2010 рр., при розробці концепції розвитку туризму та проекту програми розвитку сільського туризму в Житомирській області (довідка про впровадження № 406–1.31/08 від 21.04.08 р. управління культури і туризму Житомирської облдержадміністрації).

Пропозиції щодо організаційно-економічного механізму розвитку сільського туризму в регіоні використовуються при реалізації Комплексної програми розвитку малого підприємництва на 2007–2008 рр. у Житомирській області шляхом проведення науково-методичного семінару «Сільський туризм: нові можливості підприємництва на селі» (довідка про впровадження № 2/765 від 25.04.08 р. Головного управління економіки Житомирської облдержадміністрації).

Розроблена організаційно-економічна модель функціонування етноісторичного кластеру сільського туризму «Древлянська земля» взята до практичної реалізації Асоціацією регіонального розвитку Овруччини (довідка № 187 від 12.05.2008 р.) та Овруцькою районною асоціацією «Житичі» (довідка № 25 від 14.05.2008 р.) з метою розбудови мережі об’єктів сільського туризму та збільшення чисельності туристів у регіоні.

Пропозиції щодо основних центрів і напрямів туристичних маршрутів сільського туризму Житомирщини використовуються при розробці та реалізації турпродуктів туристичної агенції «ФОП Віта Наумчук» (довідка від 22.04.08 р.) та ЖОМГО «Центр розвитку туризму» (довідка № 3 від 18.04.2008 р.)

Розроблені рекомендації використовуються у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету при викладанні блоку дисциплін «Економіка туризму» та в курсі «Агро та зелений туризм» програми магістерської підготовки студентів напрямку «Економіка і підприємництво» в рамках Спільного європейського проекту «Європейські стандарти у викладанні економіки міжнародного туризму» (Tempus CD_JEP 24244-2003 «EU Standards in Teaching Inte
ational Tourism Economics») (довідка № 44-45/591 від 23.04.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною самостійною роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження характеризуються науковою новизною й отримані автором особисто. Опубліковані наукові публікації підготовлені автором особисто та відображають зміст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на: міжнародній конференції «Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття» (м. Бердичів, 2001); міжнародній конференції «Житомиру – 1120 (884–2004)» (м. Житомир, 2004); ІХ з’їзді Українського географічного товариства «Україна: географічні проблеми сталого розвитку» (м. Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості» (м. Черкаси, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи» (м. Житомир, 2004); ХХХ науковій конференції, присвяченій 45-ій річниці Житомирського державного технологічного університету (м. Житомир, 2005); міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та студентів «Формування стратегії розвитку регіонального АПК» (м. Житомир, 2005); V Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків» (м. Донецьк, 2005 р.); ХХХІ науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченої Дню університету (м. Житомир, 2006); ІІІ науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, 2006); VІІІ польсько-литовсько-українському науковому семінарі «Туризм як фактор розвитку регіональних і місцевих спільнот» (м. Житомир, 2006); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток сфери розваг – основа сучасної концепції підвищення ефективності туристичного бізнесу» (м. Донецьк, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі» (м. Тернопіль, 2006); Міжнародній науково-краєзнавчій конференції, присвяченій 750–річчю від часу першої літописної згадки про місто «Звягель – Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення (м. Новоград-Волинський, 2007); першій міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні» (м. Житомир, 2007); Міжнародній науковій конференції «Географія і туризм: європейський досвід» (м. Львів, 2007); науково-методичному семінарі «Сільський туризм: нові можливості підприємництва на селі» (м. Житомир, 2007). Матеріали дисертації обговорювались на міжкафедральному семінарі в Житомирському державному технологічному університеті.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 24 одноосібні наукові праці, у т. ч.: 1 монографія, 4 наукові статті у фахових виданнях, 1 матеріал науково-методичного семінару, 2 публікації в інших виданнях, 16 тез доповідей, загальним обсягом 19,48 др. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 190 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань), містить 35 таблиць, 25 рисунків та 11 додатків.