ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження; охарактеризовано наукову новизну та вказано практичне значення одержаних результатів; відзначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Теоретичні основи податкового регулювання і тіньової економіки” визначено механізм податкового регулювання економіки України, сутність тіньової економіки та її генезис, проаналізовано зарубіжний досвід боротьби з тіньовою економікою.

В процесі дисертаційного дослідження встановлено, що механізм податкового регулювання має складатися із таких елементів: мети, завдань на макро- і мікрорівні, форм, методів та інструментів регулювання, які у взаємодії мають забезпечити виконання регулюючої функції податків.

Доведено, що основним критерієм віднесення економічної діяльності до тіньової є не порушення закону взагалі, а конкретно – несплата податків. Навіть якщо офіційно функціонуюче підприємство приховує частину виробленої продукції для зменшення обсягів оподаткування, то таке підприємство не вважається тіньовим, але тіньовою є саме та частина його діяльності, яка прихована від оподаткування.

Порушення закону – необхідна, але недостатня умова віднесення економічної діяльності до категорії тіньової. Несплата податків, навпаки, є достатньо повною для цього підставою, адже всі податки в Україні регламентуються законами, отже, їх несплата сама собою уже є порушенням законодавства. Тому в усіх визначеннях прихильників правового (юридичного) підходу заміна слів „економічна діяльність поза рамками закону” на „економічна діяльність, що не оподатковується” призведе до більш точного визначення тіньової економіки.

Статистичний підхід (за яким критерієм віднесення до тіньової економіки є неврахування господарської діяльності органами статистики) також є необхідною, але недостатньою умовою для такого висновку. Адже економічна діяльність домогосподарств, що є тіньовою економікою, всупереч статистичному підходу вимірюється органами статистики за допомогою суцільних обстежень сільських домогосподарств і публікується Державною службою статистики України у відповідних збірниках. Можна враховувати і не оподатковувати, але навпаки – оподатковувати і не враховувати не можна: оподаткування завжди чітко кількісно визначає базу оподаткування.

Неконтрольованість офіційними державними органами, як критерій визначення тіньової економіки, також вдало замінюється критерієм неоподатку-вання економічної діяльності: адже можна контролювати, та не оподатковувати, але під оподаткуванням завжди розуміється процес контролю.

Тому результатом систематизації різних наукових підходів щодо визначення тіньової економіки стало наступне авторське визначення „Тіньова економіка – це економічна діяльність, прихована від оподаткування”. Воно усуває проблему зіставлення термінів „тіньова економіка”, „неофіційна економіка”, „прихована економіка”, „сіра економіка”.

Аргументовано наступну структуру тіньової економіки:

1.       Неприхована від державних контролюючих органів економічна діяльність, яка з об’єктивних і суб’єктивних причин не оподатковується (економічна діяльність домогосподарств, тіньовий ринок побутових послуг і т.д.).