ПОЛУШАРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РЕОРГАНИЗАЦИИ МЕТАБОЛИЗМА, МОРФОЛОГИИ МОЗГА И ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ СРЕДНЕГО ВОЗРАСТА В ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА

summary

Матеріал та методи дослідження. Проведене комплексне обстеження 101 хворого середнього віку у відновному періоді атеротромботичного ІІ в каротидному басейні, що перебували на лікуванні у відділенні реабілітації хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровобігу, Інституту геронтології АМН України. Хворі основної групи були розподілені на підгрупи за принципом півкульної локалізації ІІ: 49 хворих з інсультом у лівій півкулі (ЛП) і 32 – в правій півкулі (ПП). Середній вік хворих 52,7±4,8 роки. 20-ти хворим (середній вік 56,3±3,8 років), які перенесли ІІ в каротидному басейні, проведено курсове (1 місяць) лікування препаратом агренокс (капсули з модіфікованим вівільненням, які містять 25 мг ацетілсаліцілової кислоти та 200 мг діпірідамолу) в дозі 1 капсула двічі на добу. До контрольної групи (КГ) увійшли 35 осіб середнього віку без церебральної судинної патології (середній вік 50,3±4,7 років). В дослідження не включалися хворі з важкою кардіальною, легеневою, нирковою патологією, порушенням ритму серця, цукровим діабетом I типу. 

Неврологічне обстеження проводилось за традиційною схемою,  ступінь важкості інсульту оцінювалась за Скандинавською Шкалою, рівень повсякденної життєвої активності – за шкалою Бартеля (А.Н. Белова, О.Н. Щепетова, 2002).

Стан структурних змін та гемодинамічних показників мозкового кровообігу вивчали методом екстра- та транскраніального УЗДС судин голови та шиї на приладі “Sonoline Elegra” (Siemens, Німеччина) за допомогою датчиків 8 МГц  і 2 МГц. Аналіз включав визначення товщини комплексу "інтима-медіа" (КІМ) загальної сонної артерії (ЗСА), діаметр судин (D); вимірювання лінійної систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК, см/с), об'ємної швидкості кровотоку (Pv, л/хв), індексів циркуляторного опору (Ri) та пульсації (Pi), лінійної максимальної швидкості кровотоку (TAMx), усередненої в часі середньої швидкості кровотоку (TAMn) в екстра- й інтракраніальних судинах; ступінь стенозу, тип атеросклеротичних бляшок (Лелюк В.Г. та ін., 2002).

Стандартна МРТ, яку було виконано усім пацієнтам на високопольній (1,5 Т) МР- установці "Magnetom Vision Plus" (Siemens, Німеччина), проводилася на базі науково-діагностичного центру "Здоров`я літніх людей" АМН України. За сагітальним оглядовим зображенням виконувалось позиціонування для проведення наступного етапу – отримання зображень, зважених на Т2, та протонної щільності (pd), а також Т1 зважених зображень за допомогою послідовності TSE – "турбо-спін-ехо" – в аксіальній площині. Кількість зрізів звичайно становила 15-17 при товщині 3-5 мм. Вибір наступних проекцій та режимів залежав від локалізації патологічних змін. Отримані при досліджені зображення копіювали на лазерні диски та рентгенівську плівку (Davis S., Fisher M., Warach S., 2003).

Морфометрія мозку виконувалася за даними МРТ: аналіз шлуночкової системи проводився на аксіальних зрізах, де вимірювалася MFHD - максимальна відстань між передніми рогами по латеральному краю; MWLV - мінімальний розмір бічних шлуночків; MV3 - максимальний розмір 3-го шлуночка; IsdLFh - внутрішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів бічного шлуночка; IsdhCn - внутрішній розмір черепа на рівні хвостатого ядра; MISd - максимальний внутрішній розмір черепа; OsdFh - зовнішній розмір черепа на рівні краю передніх рогів; MОSd - максимальний зовнішній розмір черепа; MWLVc - мінімальний розмір бічних шлуночків (на рівні cella media); MV4 - ширина 4-го шлуночка (найбільший поперечний розмір). Для введення поправки на загальний розмір голови дані оцінювалися у вигляді співвідношень: співвідношення Евана (ER=MFHD/MISd.x.100%); біфронтальний індекс (BFI=MFHD/IsdLFh.x.100%); бікаудальний індекс (BCI=MWLV/IsdhCn.x. 100%); індекс центральної частини бічного шлуночка (СМІ=MОSd/MWLVc); індекс лобового рога (FHI=OsdFh/MFHD); шлуночковий індекс (VI=MWLV/MFHD); число Хакмана (HN= WLV + MFHD) (Prassopoulos P., 2001).

Морфометрія стовбурових структур головного мозку проводилася на середньосагітальному зображенні. Розміри середнього мозку (MIDBRAIN) визначали від верхньої межі мосту до середньої точки між горбками чотиригорбикового тіла; міст (PONS AP) - від передньої поверхні мосту до дна четвертого шлуночка (V4); довгастий мозок (MEDULLA AP) - над з'єднанням між шийкою й довгастим мозком; ніжки мозку (PEDUNCUL) – максимальний розмір стовбуру на рівні среднього мозку. Для виміру максимального розміру стовбура на рівні середнього мозку в аксіальній проекції на відповідних рівнях використовувалися: поперечний розмір мосту (на рівні трійчастого або переддвірно-завиткового нерва) (PONS TRV) і поперечний розмір довгастого мозку (найбільш близька до каудальної частини видима область) (MEDULLA TRV). Розміри гіпокампа оцінювалися у вигляді співвідношення (індексу) двох лінійних показників Axial IUD/IW і Coronal IUD/IW, де Axial IUD - мінімальна інтраункальна відстань, Axial IW - інтракраніальна ширина (на аксіальному зрізі), що проходить через цистерну над турецьким сідлом. Coronal IUD - мінімальна інтраункальна відстань (найперший шар із зображенням скроневого рога), Coronal IW - інтракраніальна ширина (на корональному зрізі) (Raininko R. Et al, 1999).

Визначення вмісту основних метаболітів - N-ацетиласпартату (NAA), креатину (Cr), холіну (Cho) (у відносних одиницях) - проводилося у білій (лобова область) і сірій (потилична область) речовині методом ¹Н МРС. ¹Н спектри in vivo було отримано на МР томографі 1.5 T, Magnetom Vision Plus (Siemens, Німеччина). Спектри записано з використанням методу STEAM з такими параметрами збирання даних: час повторення імпульсної послідовності T_R = 1500 мс; проміжок часу між другим і третім 90^о-ними імпульсами T_M = 13 мс; час формування сигналу луни T_E  = 20 і 135 мс; об’єм області інтересу (OI)  V_ROI  =  1 - 8 см³,  а також методу 2D CSI: T_R = 1500 мс; T_M = 13 мс; T_E  = 135 мс; V_ROI  =  8 ´ 8 ´ 2 см³.  Для вимірювання часів релаксації спектри записували при T_E  = 135, 155, 175, 200 і 235 мс.  За допомогою методу  in vivo МРС на ядрах ¹Н експериментально досліджено регіональні й вікові залежності часів релаксації протонів і вмісту метаболітів тканини головного мозку. На основі цих залежностей проведено кількісний аналіз стану метаболізму головного мозку (Lenkinski R.E., Schnall M.D., 1995).

Агрегаційна активність тромбоцитів досліджувалась на двоканальном лазерному аналізаторі агрегації тромбоцитів 230 LA (Біола, Росія) турбудиметрічним методом. Оцінювався рівень спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів. В якості індукторів використовувались АДФ (в кінцевій концентрації 5 мкмоль/л), адреналін (в кінцевій концентрації 1 мкмоль/л) та коллаген (в кінцевій концентрації 0,1 мг/мл).

Статистична обробка  одержаних даних була виконана за допомогою стандартного статистичного пакету  "Microsoft ® Excel 97", "Statistica® for Windows 6,0". Виконували кореляційний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз. Вірогідність відмінностей між групами оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. При неврологічному огляді у хворих з право- та лівопівкульним інсультом практично з однаковою частотою реєструвався контрлатеральний геміпарез (93,7 і 93,9 % відповідно), центральний парез мімічної мускулатури (84,4 і 91,8 %), порушення чутливості (56,3 і 69,4 %), тонуса м'язів (34,4 і 51,4 %), псевдобульбарний синдром (28,1 і 30,6 %), субкортікальні (59,4 і 59,2 %) та патологічні стопні рефлекси (87,5 і 87,8 %). Слід зазначити, що у хворих, що перенесли ІІ в ПП більш висока частота депресивних розладів (65,6 і 28,5 %), а у хворих з локалізацією ІІ в ЛП – мовних розладів (0 і 63,3 % відповідно) та когнітивних порушень (46,8 і 67,3 %). Згідно Скандинавської Шкали хворі з середнім ступенем важкості складали 28,2 та 30,6 % відповідно, з легким – 71,8 та 69,4 %. В двох обстежуваних групах хворих сума балів по шкалі Бартела складала 69,3±3,8 та 72,5±4,1, що відповідає середньому ступеню важкості неврологічних порушень.

Аналіз стану мозкового кровоточу у хворих середнього віку у відновному періоді ІІ свідчить про наявність півкульних особливостей змін окремих показників церебральної гемодинаміки. Для хворих середнього віку, що перенесли ІІ в ПП і ЛП, характерно статистично достовірне потовщення КІМ в гомолатеральній вогнищу ЗСА: у хворих з локалізацією ІІ в ПП - 1,07±0,06 мм, в КГ КІМ правої ЗСА 0,95±0,07 мм, у хворих з локалізацією ІІ в ЛП - 1,04±0,05 мм, в КГ КІМ лівої ЗСА 0,9±0,06 мм. В гетеролатеральній ЗСА товщина КІМ у хворих на ІІ статистично вірогідно не відрізняється від КГ і складає у хворих з локалізацією ІІ в ПП - 0,99±0,04 мм, в ЛП - 1,01±0,05 мм (КГ 0,95±0,07 та 0,9±0,06 мм відповідно).

У хворих з локалізацією ІІ як в ПП так і в ЛП практично однакова частота стенозів до 50 % судин екстракраніального відділу гомолатерального (відповідно 37,9 і 36,6 %) і гетерола­те­рального (відповідно 41,4 і 41,5 %) каротидних басейнів. В той же час частота стенозів 50-75 % як в гомо- так і в гетеролатеральних вогнищу екстракраніальних судинах каротидного басейну вище у хворих з локалізацією ІІ в ПП (відповідно 17,2 і 20,7%), ніж з ІІ в ЛП (відповідно 9,8  і 7,3 %) (p<0,05). У хворих з локалізацією ІІ в ЛП в порівнянні з хворими з ІІ в ПП вище частота виявлення стенозів більше 75 % в гомолатеральних екстракраніальних судинах каротидного басейну (відповідно 0 і 14,6 %, p<0,05). Також у хворих з ІІ в ЛП в порівнянні з хворими з ІІ в ПП в 2 раз вище частота окклюзій гомолатеральних судин (відповідно 12,2 і 6,9 %, p<0,05) і дещо вище частота окклюзій гетеролатеральних судин каротидного басейну (4,9 і 3,4 % відповідно). Отже, у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, з локалізацією вогнища в ЛП вище частота стенозів більше 75 % і окклюзій гомолатеральних екстракраніальних судин каротидного басейну.

В розвитку мозкової ішемії значну роль відіграє не тільки ступінь стенозування судин, але і морфологія атеросклеротичної бляшки, характеристика її поверхні. У хворих середнього віку  з локалізацією ІІ в ЛП в 1,5 рази вище частота «агресивних» гіпоехогених атеросклеротичних бляшок (41,5 %), ніж у хворих з локалізацією ІІ в ПП (27,6 %) (p<0,05). Сумарна частота стабільних гіперехогених атеросклеротичних бляшок в судинах гомо- і гетеролатерального каротидного басейнів у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, з локалізацією вогнища в ПП і ЛП майже однакова і складає відповідно 27,6 і 29,2 %.

Одночасно із структурною перебудовою стінки артерій відбувається зміна їх діаметрів. Ступінь зміни діаметрів судин залежить від варіанту клінічного перебігу захворювання і від ряду інших чинників (вік хворого, наявність/відсутність артеріальної гіпертензії, її тривалість). У хворих середнього віку, що перенесли ІІ, статистично вірогідно зменшився діаметр гомолатеральної ВСА як при локалізації ІІ в ПП (4,67±0,26 см), так і в ЛП (4,66±0,18 см) в порівнянні з КГ (5,59±0,99 см) (p<0,05).

У хворих середнього віку, що перенесли ІІ, констатується зниження рівня ЛСШК в окремих судинах каротидного басейну в порівнянні з КГ відповідного віку. У хворих з локалізацією ІІ  в ЛП в порівнянні з КГ статистично вірогідно нижче ЛСШК в гомолатеральній ЗСА (відповідно 45,7±1,8 і 55,8±2,09 см/с), в гомо- і гетеролатеральній ВСА (відповідно 48,4±2,8 і 53,5±2,4 см/с, КГ - 69,3±2,6 см/с), СМА (відповідно 87,9±4,6 і 97,6±3,3 см/с, КГ - 131,0±5,02 см/с), ПМА (відповідно 68,9±3,3 і 78,6±2,5 см/с, КГ - 117,8±5,9 см/с), ЗМА (відповідно 62,3±3,2 і 67,1±3,7 см/с, КГ - 91,0±2,7 см/с). У хворих з локалізацією ІІ в ПП знижена ЛСШК в гомолатеральній ЗСА (відповідно 49,2±3,3 см/с, КГ - 56,4±3,4 см/с), гомо- і гетеролатеральній ВСА (відповідно 48,1±3,4 і 53,7±2,8 см/с, КГ - 69,3±2,6 см/с), СМА (відповідно 102,5±5,8 і 104,9±5,9 см/с, КГ - 131,0±5,02 см/с), ПМА (відповідно 80,3±3,2 і 75,9±4,3 см/с, КГ - 117,8±5,9 см/с), ЗМА (відповідно 68,7±4,2 і 67,7±3,4 см/с, КГ - 91,0±2,7 см/с). У хворих з локалізацією ІІ в ЛП в порівнянні з хворими з локалізацією ІІ в ПП нижчє ЛСШК в гомо- (87,9±4,6 і 102,5±5,8 см/с відповідно) і гетеролатеральній СМА (97,6±3,3 та 104,9±5,9), гомолатеральній ПМА (68,9±3,3 та 80,3±3,2 см/с відповідно) (p<0,05). Також, у хворих з локалізацією ІІ в ЛП знижена ЛСШК в двох ХА (права 28,3±1,9, ліва 29,1±1,5 см/с) в порівнянні з хворими з локалізацією ІІ в ПП (34,2±2,4 та 34,3±2,3 см/с відповідно) і з особами КГ (37,3±2,2 та 34,5±1,5 см/с відповідно). ЛСШК в базилярній артерії у хворих, що перенесли ІІ, статистично вірогідно не відрізняється від КГ (ІІ в ПП– 57,9±4,5, ІІ в ЛП - 55,2±3,9, КГ – 64,3±2,1 см/с).

У хворих середнього віку, що перенесли ІІ, в порівнянні з КГ також нижче рівень об'ємної швидкості кровотоку. При локалізації ІІ в ЛП знижена Pv в гомолатеральній вогнищу ЗСА (0,19±0,002 л/мін, КГ - 0,24±0,003 л/мін), ВСА (0,15±0,002 л/мін, КГ - 0,2±0,002 л/мін), СМА (0,24±0,002 л/мін, КГ - 0,53±0,006 л/мін), а також в гетеролатеральній СМА (0,28±0,003 л/мін, КГ - 0,64±0,005 л/мін) (p<0,05). У хворих з локалізацією ІІ в ПП Pv знижена тільки в гомо- і гетеролатеральній вогнищу СМА (відповідно 0,28±0,003 і 0,34±0,004 л/мін, КГ - 0,64±0,005 і 0,53±0,006 л/мін, p<0,05). У хворих середнього віку з локалізацією ІІ в ПП і ЛП рівень Pv в ХА відповідає КГ (ІІ в ПП 0,04±0,008 та 0,06±0,007 л/мін, ІІ в ЛП 0,03±0,001 та 0,05±0,009 л/мін, КГ - 0,04±0,001 та 0,05±0,001 л/мін). У хворих з локалізацією ІІ в ЛП статистично вірогідно нижче, ніж у хворих з локалізацією ІІ в ПП Pv в гомолатеральній ЗСА (відповідно 0,19±0,002 і 0,23±0,002 л/мін) і гетеролатеральній ХА (відповідно 0,03±0,001 і 0,06±0,007 л/мін).

Рівень кровопостачання мозку визначається показниками, що характеризують загальний периферичний опір. У хворих середнього віку з локалізацією ІІ в ЛП в порівнянні з КГ більше (p<0,05) Рі в гомолатеральних вогнищу ЗСА (2,05±0,09, КГ - 1,64±0,03), ВСА (1,46±0,07, КГ - 1,09±0,02), ПМА (1,1±0,08, КГ - 0,74±0,03) і в гетеролатеральній ВСА (1,32±0,06, КГ - 1,04±0,02). У хворих з локалізацією ІІ в ПП показники периферичного опору відповідають контрольній групі.

Інтегральною характеристикою стану церебральної гемодинаміки є показник загального церебрального кровотоку. У хворих середнього віку, що перенесли ІІ, статистично вірогідно знижений загальний церебральний кровотік, більше у хворих з локалізацією ІІ в ЛП (0,31±0,003), ніж у хворих з локалізацією в ПП - 0,42±0,004 (у осіб КГ - 0,51±0,003).

Таким чином, комплексний аналіз стану церебральної гемодинаміки у хворих середнього віку, що перенесли ІІ показав, що у хворих з локалізацією інсульту в лівій гемісфері більш виражена гіпоперфузія мозку, ніж у хворих з локалізацією вогнища в правій гемісфері.

Тісний взаємозв'язок між рівнем церебральної гемодинаміки і станом метаболічних процесів в мозку, а також зміни вмісту метаболітів в ЦНС у хворих похилого віку, що перенесли ІІ (В.В. Кузнєцов, 2006), визначає доцільність аналізу вмісту основних метаболітів в сірій і білій речовині головного мозку у хворих середнього віку, що перенесли інсульт, для оцінки стану метаболізму мозку у цієї категорії хворих у відновний період.

Порівняльний аналіз вмісту основних метаболітів (NAA, Cr, Cho) в білій речовині лобової області і сірій речовині потиличної області у хворих середнього віку, що перенесли інсульт, з урахуванням півкульної локалізації ІІ і осіб КГ відповідного віку показав наявність півкульних особливостей зміни цих метаболітів.

У хворих з локалізацією ІІ в ПП в порівнянні з КГ виявлено більш низький рівень вмісту NAA (відповідно 25,36±1,1 і 29,13±1,5 відн. од.), Cr (відповідно 9,27±1,9 і 12,37±1,3 відн. од.) і Cho (відповідно 7,06±1,5 і 10,95±1,0 відн. од.) в білій речовині лобової області інтактної півкулі і збільшення вмісту Cr в білій речовині лобової області ураженої півкулі (відповідно 15,15±1,2 і 10,4±1,3 відн. од.). У хворих з локалізацією ІІ в ЛП нижче, ніж в КГ, вміст NAA в білій речовині лобової області як інтакної (відповідно 19,77±1,7 і 26,44±1,9 відн. од.) так і ураженої (відповідно 14,83±1,9 і 29,13±1,5 відн. од.) півкуль (p<0,05), а також  в 2 рази вище вміст Cr в білій речовині лобової області інтактної півкулі (відповідно 12,65±1,9 і 6,11±0,9 відн. од.).

Мозаїка змін вмісту основних метаболітів в білій речовині лобової області інтактної і ураженої півкуь у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, з урахуванням півкульної локалізації ІІ свідчить про зниження метаболізму NAA у хворих з локалізацією ІІ в ЛП, оскільки вміст NAA у цієї категорії хворих статистично вірогідно нижче як в інтактній (19,77±1,7 відн. од.), так і в ураженій півкулі (14,83±1,9 відн. од.) в порівнянні з хворими з локалізацією ІІ в ПП (відповідно 24,31±1,8 і 25,36±1,1 відн. од.). В білій речовині лобової області ураженої півкулі у хворих з локалізацією ІІ  в ЛП також більш виражене зниження вмісту Cr (9,42±1,0 відн. од.), ніж у хворих з локалізацією ІІ  в ПП (15,15±1,2 відн. од.). В той же час, у хворих з локалізацією ІІ  в ПП в білій речовині лобової області інтактної півкулі вміст Cr (9,27±1,9 відн. од.) і Cho (7,06±1,5 відн. од.) нижче, ніж у осіб КГ (відповідно 12,37±1,3 та 10,95±1,0 відн. од.) і у хворих з локалізацією ІІ  в ЛП (відповідно 11,85±1,5 та 12,65±1,9 відн. од.).

Таким чином, у хворих з локалізацією ІІ в ЛП виявляється статистично вірогідне зниження вмісту NAA в білій речовині лобової області інтактної і ураженої півкулі. Разом з тим, зміни вмісту Cr і Cho у хворих, що перенесли ІІ, характеризуються при локалізації ІІ в ПП підвищенням вмісту Cr в білій речовині лобової області ураженої півкулі і при локалізації ІІ в ЛП підвищенням вмісту Cho в білій речовині лобової області інтактної півкулі.

В сірій речовині потиличної області у хворих з локалізацією ІІ в ПП відмічається деяке підвищення NAA в порівнянні з КГ як в ураженій (24,01±1,9 і 20,15±1,9 відн. од. відповідно), так і в інтактній (27,96±1,9 і 20,81±1,2 відн. од. відповідно) півкулі, а у хворих з локалізацією ІІ в ЛП - тільки в інтактній (24,71±1,6 і 20,15±1,9 відн. од. відповідно). Вміст Cr (18,75±1,5 відн. од.) і Cho (12,33±1,8 відн. од.) в сірій речовині потиличної області ураженої півкулі у хворих з локалізацією ІІ в ПП статистично вірогідно вище, ніж в КГ (відповідно 13,09±1,0 і 9,3±1,5 відн. од.) і у хворих з локалізацією ІІ в ЛП (відповідно 13,35±1,7 і 8,9±0,9 відн. од.). Вміст Cr в сірій речовині потиличної області інтактної півкулі у хворих з локалізацією ІІ в ПП і ЛП відповідає вмісту Cr в КГ (хворі з локалізацією ІІ  в ПП 13,91±1,6 відн. од., в ЛП - 11,86±1,5 відн. од., КГ - 13,09±1,0 відн. од.). Вміст Cho у хворих з локалізацією ІІ в ПП в сірій речовині потиличної області інтактної півкулі знижений в порівнянні з КГ (відповідно 8,67±0,9 і 13,99±1,2 відн. од.), у хворих з локалізацією ІІ в ЛП - в ураженій півкулі (відповідно 8,9±0,9 і 13,99±1,2 відн. од.) (p<0,05).

Отже, аналіз вмісту основних метаболітів в сірій і білій речовині головного мозку у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, показав особливості вмісту цих метаболітів залежно від півкульної локалізації інсульту. Компенсаторне збільшення вмісту NAA у хворих інсультом відмічається тільки в сірій речовині потиличної області при локалізації ІІ в ПП - в ураженій і інтактній гемісфері, при локалізації ІІ в ЛП - в інтактній гемісфері. Також у хворих з локалізацією ІІ в ПП в сірій речовині потиличної області ураженої півкулі вище вміст Cr і Cho в порівнянні з КГ і хворими з ІІ в ЛП. Таким чином, результати порівняльного аналізу вмісту основних метаболітів в білій і сірій речовині головного мозку у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, з урахуванням локалізації вогнища ураження свідчать про те, що у хворих з локалізацією ІІ в ЛП зберігається більш виражена зміна вмісту метаболітів в порівнянні з КГ і з хворими з локалізацією ІІ в ПП.

Встановлені нами півкульні особливості церебральної гемодинаміки і метаболізму у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, послужили підставою провести аналіз розмірів окремих структур мозку у цієї категорії хворих з урахуванням півкульної локалізації ІІ, результати якого представлені в таблиці 1.

У хворих з локалізацією ІІ в ЛП більш виражене зменшення розмірів довгастого мозку, моста і середнього мозку, ніж у хворих з локалізацією ІІ в ПП. В той же час, для хворих, які перенесли ІІ, з локалізацією вогнища як в ПП так і в ЛП в порівнянні з КГ відповідного віку, характерне статистично вірогідне збільшення розмірів ніжок мозку, а також статистично вірогідно збільшується мінімальний розмір бічних шлуночків, максимальний розмір третього шлуночка, співвідношення Евана, бікаудальний індекс, шлуночковий індекс і зменшується біфронтальний індекс і індекс лобового рогу, крім того тільки у хворих з локалізацією ІІ в ЛП збільшуються розміри бічних шлуночків на рівні передніх рогів і ширина четвертого шлуночка.

Результати аналізу розмірів гіппокампу показали, що у хворих незалежно від півкульної локалізації ІІ в порівнянні з КГ статистично вірогідно збільшуються індекси гіппокампу: мінімальна інтраункальна відстань на аксіальному зрізі (AXIAL IU); індекс AXIAL IUD/IW1; мінімальна інтраункальна відстань на коронарному зрізі (CORONAL IU); індекс CORONAL IUD/IW2. Проте, слід зазначити, що у хворих з локалізацією ІІ в ПП в порівнянні з хворими з локалізацією ІІ в ЛП відмічається тенденція до збільшення індексів AXIAL IU, AXIAL IUD/IW1, CORONAL IU. Збільшення індексів гіппокампу характеризує зменшення розмірів цієї структури мозку, тому зміни цих індексів у хворих середнього віку, що перенесли ІІ, свідчать про зменшення гіппокампу у цієї категорії хворих.