Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / PHILOSOPHICAL SCIENCES / Philosophy of Politics and Law
title: | |
Тип: | synopsis |
summary: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Права людини є наріжним каменем соціальних перетворень, шляхом яких вибудовувалося сучасне громадянське суспільство. Протягом XX століття вони перетворилися з сутнісної ознаки західної, європейської цивілізації, на універсальну цінність, що визнається всепланетним людством. Про це свідчать, зокрема, численні міжнародні акти, які визнаються переважною більшістю країн світу. Разом з тим, сучасний світ є не тільки ареною торжества принципу прав людини, а й суворим випробуванням його. XX століття стало часом не лише всепланетного визнання людських прав як фундаментальної засади цивілізованості та соціальності, а й періодом відвертого нехтування ними. Як ці кризові явища, так і загалом ситуація глобальних трансформацій сучасного світу актуалізують питання: як можливо набуття певним соціальним принципом, сформованим у контексті самовизначення конкретної – європейської – цивілізації, значення універсальної засади інтерсуб’єктивної єдності сучасного всепланетного людства? Разом з тим, трансформація змісту і розширення обсягу прав людини робить нагальним питання щодо критерію визнання певних прав за загальнолюдські. У проблемному колі цих процесів і питань виникає необхідність звернутися до осмислення історичного і культурного витоку ідеї прав людини, з’ясувати її сутність як конкретного соціокультурного, філософського та політико-правового феномену. Лише на цій теоретичній основі можливо розуміння як конструктивного потенціалу прав людини у соціальних процесах сьогодення, так і природи проблем, що виникають в різних країнах та контексті міжнародних відносин при реалізації прав людини. Необхідно також зазначити, що теоретичний аналіз прав людини як філософського та політико-правового феномену, що визначає обличчя сучасної європейської цивілізації, є особливо важливим в ситуації нашої країни. В сьогоднішньому українському контексті такий аналіз актуалізується двома головними чинниками: по-перше, великим соціальним завданням подолання тоталітарної спадщини в Україні (адже тоталітаризм є найпослідовнішою спробою відкидання принципу прав людини і тому подолання наслідків його панування конче потребує ґрунтовних змін соціальних відносин виходячи саме з ідеї пріоритету людських прав); по-друге, історичним вибором, який здійснює сучасна Україна щодо інтеграції у єдину Європу. Зрозуміло, що це процес не суто політичний чи економічний, а й процес засвоєння фундаментальних цінностей європейської цивілізації, серед яких права людини посідають чільне місце. Специфіка дослідження прав людини зумовлена тим, що вони є фундаментальною цінністю, яка визначає організацію європейського (західного) суспільства вже майже півтисячоліття. Тому протягом XVI–XVIII століть існує ситуація, коли дослідження прав людини невід’ємні від ідейної боротьби навколо них. Це справедливо як для філософських та юридичних шкіл, що визнавали засадниче значення цього феномену для організації людського життя, так і тих, що відкидали його. Оскільки досліджувана тема має не тільки загальнотеоретичний, а й історико-правознавчий характер, основою і відправним пунктом у її розробці є коло першоджерел. До їх числа відносяться, передусім, праці представників середньовічної і ренесансної думки (Л. Бруні, Вітторіа, М. Макіавеллі, Марсілія Падуанського, У. Оккама, Піко дела Мірандоли, Томи Аквінського), в яких беруть початок політико-правові та філософські ідеї, на основі яких пізніше будуть обґрунтовуватися права людини; роботи діячів Реформації, в яких реалізується релігійна емансипація людини, що стало передумовою формування модерної самоврядної особистості (Еразм Роттердамський, У. Гуттен, Ж. Кальвін, С. Кастеліо, М. Лютер, Ф. Меланхтон, І. Рейхлін, У. Цвінглі); модерні мислителі, в творах яких концепція прав людини дістала класичного вигляду (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Т. Джеферсон, І. Кант, Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Т. Пейн, С. Пуфендорф, Ж.-Ж. Руссо) та сучасні їм ідейно-світоглядні опоненти (Е. Берк, Д. Берклі, Р. Філмер, Д. Юм). У вітчизняній правознавчій та філософській думці за радянської доби аналіз прав людини і загалом зміст цієї фундаментальної політико-правової ідеї знаходився під сильним ідеологічним тиском, що унеможливлювало неупереджені наукові дослідження даної проблематики. Превалював або суто критичний, „викриваючий” її розгляд (В. Большаков, Е. Кузьмін, Г. Мальцев, Визначальною рисою досліджень прав людини є їх аналіз не стільки у загальнотеоретичній площині, скільки у контексті конкретних юридично-правових проблем та ситуацій. Серед останніх переважаюче значення мають проблеми забезпечення прав і свобод людини при відправленні правосуддя Саме численні публікації з проблем реалізації прав людини актуалізують питання про методологічні та загальнотеоретичні засади аналізу цих проблем. Загальній теорії прав людини присвячені дослідження М. Антоновича, З огляду на цей стан дослідження проблеми особливо нагальним стає цілісний філософсько-правовий аналіз історико-культурного генезису феномена прав людини (як наріжного чинника становлення новоєвропейської цивілізації), в контексті якого визначається загальний сенс і значення цього феномену. Саме цій темі й присвячено дану дисертаційну роботу. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. Вона обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України, відповідно до державно-правової реформи в Україні, відповідно до програми розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр. (Рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року № 9 КМ/1), відповідно до комплексної програми „Розбудова державності України” № 97128 та включена до плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України і кафедри філософії права та юридичної логіки цього закладу.
|