ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ І СУДОВИЙ РО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ, БОЙОВИМИ ПРИПАСАМИ І ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. У зв’язку з цим на сучасному етапі державотворення особливої актуальності набуває проблема кримінально-правової боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї, вибухонебезпечних речовин і предметів, оскільки зазначене явище становить серйозну загрозу суспільній безпеці.

Злочини, пов’язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами, сприяють загостренню криміногенної ситуації в державі, бо часто створюють умови для вчинення тяжких насильницьких злочинів (убивств, розбоїв), організації злочинних та терористичних груп, інших злочинних об’єднань, захоплення заручників, бандитизму, терористичних актів, тобто таких злочинів, які відрізняються від неозброєних діянь підвищеним ступенем небезпеки, зухвалістю та жорстокістю і негативно впливають на стан громадської безпеки. Тому цілком природним є значне підвищення інтересу науковців і практиків до проблем правового впливу на відносини у таких сферах, як громадська безпека і викрадення або інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Як свідчить практика, значна кількість злочинів учинюється з використанням вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та речовин. Так, 2006 р. з незаконного обігу було вилучено 4568 одиниць вогнепальної зброї, 7223 вибухових пристрої, вчинено 354 злочини з використанням вогнепальної зброї та 42 – із застосуванням вибухових речовин і вибухових пристроїв; у січні-вересні 2007 р. вилучено з незаконного обігу 2233 одиниці вогнепальної зброї, учинено 108 злочинів з використанням вогнепальної зброї, зареєстровано 13 вибухів із застосуванням вибухових речовин.

Проблеми кримінальної відповідальності за незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами розглядались багатьма науковцями. Ці питання висвітлювали у своїх роботах відомі дослідники, зокрема П.П. Андрушко, В.В. Башилов, Ю.В. Баулін, І.І. Бікєєв, П.Д. Білечук, Р.Л. Козаченко, В.С. Комісаров, Д.А. Корецький, Н.Ф. Кузнєцова, А.П. Литвин, В.Д. Малков, П.С. Матишевський, О.Є. Михальчук, С.А. Невський, М.І. Панов, М.С. Пестун, В.І. Рибачук, В.П. Тихий та інші. Разом з тим у наукових працях системно не досліджувались питання щодо правових особливостей предмета доказування і судового розгляду справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами й вибуховими речовинами.

Хоча проблемі дослідження предмета доказування та його структурі в теорії кримінального процесу приділяло увагу широке коло науковців: В.І.Банін, А.Р. Бєлкін, М.В. Даєв, А.Я. Дубинський, В.П. Гмирко, О.О. Ейсман, В.С. Зеленецький, Л.Д.Кокорев, Н.П.Кузнецов, П.А. Лупинська, М.М. Міхеєнко, І.Б. Михайловська, В.В. Молдаван, В.Т. Нор, В.А. Попелюшко, Н.В. Сібільова, С.М. Стахівський, М.С. Строгович, В.М. Тертишник, В.Ю Шепітько та багато інших, проте в науковій літературі недостатньо вивченими залишаються питання, присвячені саме особливостям предмета та процесу доказування, а також судового розгляду по справах зазначеної категорії, що у подальшому може негативно позначитись на відправленні судочинства.

Зазначені обставини зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого згідно з пріоритетними напрямками фундаментальних досліджень. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 28.12.2000 р.). Дисертаційне дослідження виконано згідно з комплексною цільовою програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Проблеми вдосконалення, організації та діяльності суду і правоохоронних органів» (номер державної реєстрації 0106и002293).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному аналізі найістотніших проблем предмета та структури предмета доказування, процесу доказування, особливостей судового розгляду в зазначеній категорії кримінальних справ. Передумовами формулювання такої мети стали сучасні проблеми, які виникають при доказуванні й судовому розгляді справ, пов’язаних з викраденням та іншим незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами.

Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання:

- визначити стан наукової розробки предмета та процесу доказування і судового розгляду справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами;

- уточнити понятійний апарат, необхідний для даного дослідження;

- проаналізувати особливості доказування та практики судового розгляду по зазначеній категорії справ;

- на основі проведеного дослідження розробити наукові рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства і практики доказування та судового розгляду даної категорії кримінальних справ.

Об’єктом дисертаційного дослідження є виявлення особливостей застосування кримінально-процесуального закону при доказуванні та судовому розгляді справ, пов’язаних з викраденням та іншим незаконним поводженням з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами.

Предметом дисертаційного дослідження, з одного боку, є склади злочинів, передбачених статтями 262, 263, 410 КК України, а з другого – процесуальні особливості доказування, судового розгляду, а також особливості матеріально-правових та процесуальних підстав прийняття судових рішень в результаті розгляду зазначених справ.

Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дисертантом застосовувався широкий комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Методи дослідження застосовувались залежно від поставленої в роботі мети та завдань дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи та діалектичний метод пізнання правових явищ. Історичний метод дозволив показати генезис проблеми, динаміку кримінально-правової та кримінологічної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами, та необхідність її подальшого наукового дослідження. Одним з провідних є метод системно-структурного аналізу, який дає змогу виявити внутрішню будову кримінально-правової кваліфікації зазначених злочинів та особливості предмета доказування, досудового слідства й судового розгляду по даній категорії справ, взаємозв’язок та взаємозумовленість її елементів, обсяг і зміст відповідних понять, а також місце кваліфікації серед інших понять та правових категорій. Цей метод дозволяє вивчити специфіку застосування зазначених вище статей КК України для визначення структури предмета доказування та особливостей судового розгляду. Метод функціонального аналізу сприяє формуванню уявлення про кримінально-правову характеристику цієї категорії злочинів як поліфункціональну діяльність, яка має виходи на різноманітні проблеми, показує її різнопланове значення і центральну роль у процесі правозастосування. Догматичний аналіз дозволив уточнити понятійний апарат, що використовувався в роботі при дослідженні особливостей предмета доказування та судового розгляду. Зазначені та інші методи наукового дослідження використовувалися у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, міжнародні норми з питань обігу зброї, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України і деяких зарубіжних країн.

Емпіричну базу дисертації становлять відомості, одержані під час вивчення близько 400 кримінальних справ, розглянутих Верховним Судом України, які були обговорені на розширеному засіданні Військової судової колегії, а також результати узагальнення опублікованої практики Верховного Суду України.

Наукова новизна дисертації. Наукова новизна полягає в тому, що дана наукова праця є першим в Україні дисертаційним дослідженням загальнотеоретичних та практичних аспектів специфіки предмета доказування та особливостей судового розгляду справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами. У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано наукові положення та висновки, запропоновані особисто здобувачем, які виносяться на захист. Основні з них наступні:

- уперше визначено предмет доказування в справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами, виявлено особливості його дослідження; уточнено поняття предмета доказування по кримінальних справах як наявність чи відсутність передбаченого суспільно небезпечного діяння, час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення;

- виявлено особливості об’єктивної та суб’єктивної сторони досліджуваного складу злочину як елементів предмета доказування в справах даної категорії;

- уточнено зміст процесу доказування у справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами;

- з метою забезпечення повноти, всебічності та об’єктивності дослідження обставин зазначених злочинів уперше обґрунтовується доцільність розділити зброю на два основних види, а саме: 1) зброя з невисоким ступенем уражаючої здатності; 2) особливо небезпечна зброя (з високим ступенем, що випливає з великої убійної сили, можливості застосування зі значної відстані, стрільби чергами і т. п.), що зумовлює специфіку предмета доказування в справах даної категорії;

- запропоновано процесуальний порядок залучення осіб при провадженні слідчих дій, які мають спеціальні знання та визначено їх процесуальне положення;

- сформульовано нове визначення допустимості доказів як такої їх властивості, що визначає їх правову придатність для використання в кримінальному процесі як аргументів у доказуванні по кримінальній справі. На цій підставі виявлено особливості допустимості та належності доказів у справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими пристроями, визначено специфіку їх оцінки;

- запропоновано структуру процесу доказування в справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами, на підставі чого встановлено особливості проведення слідчих дій як в досудовому, так і в судовому провадженні (допит обвинуваченого, підсудного, свідка, експерта, спеціаліста та інших);

- уточнено обов’язкові елементи і зміст протоколів огляду та умови зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв;

- виявлено значимість принципу змагальності, який складає зміст кримінально-процесуальної діяльності, у зв’язку з чим запропоновано додаткові гарантії захисту прав потерпілих;

- наводяться додаткові аргументи, що вирок — це акт застосування права, який не утворює нових норм права, а лише включає в себе рішення про застосування правової норми до конкретного випадку і є результатом тлумачення судами норм права, на підставі яких вирішується дана кримінальна справа. Виявлено особливості описово-мотивувальної частини вироку при викладенні правових та фактичних мотивів прийнятого судом рішення;

- визначено, що обґрунтованість вироку означає встановлення з достовірністю не лише події злочину, а й винності обвинуваченого, вона також включає в себе призначення справедливої міри покарання, яка відповідає ступеню суспільної небезпечності злочину та особи, яка його вчинила;

- доводиться доцільність передбачити таку підставу закриття кримінальної справи та винесення виправдувального вироку, як недоведеність участі підсудного у вчиненні злочину. Наводиться правова та гносеологічна характеристика підстав постановлення процесуальних рішень та виявлена їх специфіка у справах досліджуваної категорії.

Практичне значення одержаних результатів полягає у такому:

- у науково-дослідній галузі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані як методологічна основа при вирішенні питань, пов’язаних із предметом та процесом доказування у справах про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями;

- у правотворчості запропоновано зміни і доповнення до чинного законодавства;

- у правозастосовній діяльності – для забезпечення єдності в застосуванні кримінального та кримінально-процесуального законодавства в слідчо-прокурорській та судовій практиці, що регламентує судовий розгляд та доказування в справах зазначеної категорії;

- у навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися при викладанні курсу кримінально-процесуального права, окремі положення – курсу криміналістики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення» (Харків 25-26 жовтня 2001 р.), «Проблеми відповідальності за злочини, що становлять загрозу громадській безпеці за новим Кримінальним кодексом України» (1-2 жовтня 2002 р., м. Харків), «Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим кримінальним кодексом України» (1-2 жовтня 2003 р., м. Харків), «Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи» (Харків, 22-23 квітня 2004 р.), «Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення» (1-2 грудня 2005 р., м. Харків), «Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов’язаних із взяттям під варту» (22-23 лютого 2006 р.; м. Харків), «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення» (7-8 квітня 2006 р., Львів), «Питання удосконалення законодавства України у сфері боротьби зі злочинністю» (15 травня 2007 р., м. Харків), а також на засіданнях кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, на яких вона була обговорена, схвалена і рекомендована до захисту.

Публікації. Теоретичні положення і практичні рекомендації опубліковані в шести статтях у фахових наукових виданнях, а також в семи тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена завданнями і логікою дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 203 сторінки, з них основного тексту – 180 сторінок. Список використаних джерел містить 340 найменувань.