ПРІОРИТЕТНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ (на прикладі Польщі) Статья

Актуальність теми. Перспективи участі України у євроінтеграційних процесах зумовлюють потребу визначення напрямів та обґрунтування принципів адаптації умов діяльності усіх секторів національної економіки до вимог економічної глобалізації та регіоналізації. З огляду на це особлива увага в процесі вдосконалення інституційного забезпечення євроінтеграційних процесів повинна приділятися фінансово-кредитній системі, зокрема її банківському сектору.

Важливими напрямами розвитку банківської сфери в більшості розвинутих країн є уніфікація діяльності зі збереженням національних традицій, поєднання державного нагляду та регулювання ринку банківських послуг з поетапною лібералізацією та дерегуляцією, поширення та вдосконалення інформаційних технологій, загострення конкуренції, а також зростання ризиковості, що, за недосконалості системи управління ризиками, призводить до кризових явищ у банківському секторі. Важливими чинниками, які визначають глибину змін у банківській діяльності, є регіональні інтеграційні процеси, що знаходяться з глобальними економічними процесами у стохастичному зв’язку.

Проблеми розвитку банківських систем в умовах фінансової глобалізації та євроінтеграції є предметом наукових досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних учених. Теоретичні засади та емпіричні дослідження особливостей формування нової світової фінансової архітектури, характерних проявів та наслідків фінансової глобалізації для національних економік, її впливу на функціонування банківських інституцій країн з різним типом економічних систем знайшли відображення у працях вітчизняних науковців, зокрема А.Гальчинського, М.Єршова, З. Луцишин, К. Рибінського, А. Філіпенка, О. Шарова та закордонних дослідників: П.Жозет, Дж. Маршала, Дж. Стігліца. Методологічні та інституційні аспекти проблеми поглиблення інтеграційних процесів у європейському банківському просторі вивчалися О.Буториною, Ж.Дерміном, Т.Золотухіною, Д.Марку, П.Моліне, Г.Рєзніком, Д.Смисловим. Вагомий внесок у дослідження можливостей раціоналізації функціонування центральних та комерційних банків в умовах ринкової трансформації та фінансової глобалізації і регіоналізації здійснили К.Бенейан, О.Дзюблюк, Х.Дейвис, О.Кірєєв, В.Козюк, В. Мак-Кінлі, Дж. Мендзел, А.Мороз, М.Савлук, С.Соколенко, І.Співак, О.Шнирков, В.Яворскі та інші.

Проте, передумови та наслідки інтеграційних процесів у банківському секторі для країн-нових членів ЄС та країн-претендентів, зокрема України; проблеми забезпечення стабільності, фінансової стійкості та надійності банківських систем для країн-учасниць інтеграційних процесів залишаються ще недостатньо дослідженими, що й обумовлює актуальність розробки концептуальних підходів до оптимізації функціонування національних банківських інституцій в інтегрованому європейському ринковому просторі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу Тернопільського національного економічного університету у межах науково-дослідної теми „Проблеми міжнародної економіки та перспективи входження України в Європейську економічну систему” (номер державної реєстрації 013U003580). Особисто автором підготовлено матеріали до розділу 3 (п.3.1 і п.3.3), де опрацьовано проблемні етапи, проаналізовано допущені помилки реалізації державної політики у банківській сфері і зроблено висновки на основі вивчення досвіду входження банківської системи Польщі в ЄС, запропоновано Національному банку України і органам влади можливі шляхи розв’язання проблем реформування банківської системи і адаптації її до стандартів Європейського Союзу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико – методологічне обґрунтування пріоритетності банківської системи в процесі євроінтеграції та розробка науково-практичних рекомендацій щодо адаптації національних банківських систем країн Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), у тому числі й України, до вимог ЄС. Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені такі завдання :

- узагальнити теоретичні підходи до визначення суті й основних тенденцій фінансової глобалізації з метою обґрунтування її впливу на розвиток банківського бізнесу;

- визначити особливості розвитку національних банківських систем на різних етапах європейської інтеграції для узагальнення зарубіжного досвіду, в тому числі і в історичному аспекті;

- довести пріоритетність адаптації банківської системи країни до європейських вимог у процесі євроінтеграції;

- охарактеризувати економічні передумови та основні етапи адаптації банківської системи Польщі, як нового члена ЄС, до європейських стандартів;

- оцінити вплив європейської інтеграції польської банківської системи на розвиток економіки Польщі;

- запропонувати підходи до реформування банківських систем країн - претендентів, в тому числі України, з метою оптимізації їх функціонування в умовах фінансової глобалізації в інтегрованому ринковому просторі ЄС;

- визначити стратегічні напрями розвитку вітчизняного банківського сектору з врахуванням перспективи вступу до ЄС.

Об’єктом дослідження є євроінтеграційний процес і місце та роль в ньому банківських систем країн з перехідною економікою.

Предметом дослідження є трансформаційні процеси, що відбуваються у банківських системах країн Центральної і Східної Європи, зокрема Польщі і України, під впливом інтеграції у ринковий простір ЄС.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є положення сучасної неокласичної економічної теорії, зокрема теорії фінансів, грошей та грошового обігу, теорії економічної інтеграції, а її методичною базою стали загальнонаукові методи пізнання (діалектичний – при дослідженні проявів та наслідків фінансової глобалізації та її зв’язку з процесами регіоналізації в банківському секторі; дедукції та індукції – при формуванні категоріального апарату та уточненні суті інтегрованого банківського простору і адаптації банківських секторів національних економік до загальноєвропейських стандартів; аналізу та синтезу – для оцінки трансформаційних процесів у банківській системі Польщі та виокремленні елементів досвіду, що мають певне значення для реформування банківського сектору вітчизняної економіки; аналогії та екстраполяції – при виробленні рекомендацій щодо адаптації банківських систем країн з перехідною економікою до стандартів ЄС з використанням зарубіжного досвіду (передусім польського); статистичного аналізу – при конкретизації тенденцій фінансової глобалізації та визначенні наслідків інтеграції польської банківської системи в ЄС.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених (монографії, посібники, підручники та інші наукові публікації), офіційні звіти та аналітичні публікації Національного банку України, вітчизняних та зарубіжних фінансово-банківських інституцій, офіційні дані Державного комітету статистики України, зарубіжні статистичні збірники, нормативно-правові акти України посередництвом банківського омбудсмена з метою захисту клієнтів від необ’єктивного ставлення до них банківських установ, підвищення рівня організації розгляду суперечок між банками і клієнтами та захисту банків від несправедливих претензій клієнтів, що випливає з традицій громадянського суспільства країн ЄС;, Польщі та ЄС, Інтернет-джерела.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у поглибленні окремих теоретичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо адаптації національних банківських систем країн ЦСЄ та України до вимог ЄС. Найбільш вагомі результати дослідження полягають у такому :

вперше:

· обґрунтовано, що валютна інтеграція не призводить до втрати економічної незалежності країни, тобто до повної конвергенції економічних систем, отже, можна інтегруватися без єдиної валюти, або можна вводити єдину валюту не лише на останньому етапі;

· доведено, що інтеграція банківського сектору країни у світовий (європейський) банківський простір повинна передувати процесу інтеграції в інших секторах економіки, в тому числі валютному, а не бути її наслідком, оскільки це дає можливість залучення в економіку країни вагомих клієнтів іноземних банків;

· визначено, що в сучасній економіці, не зважаючи на поширення у світі процесів концентрації фінансових установ, малі та середні банки залишаються іманентним елементом функціональної економіки; доведено, що оптимальною моделлю для України є збереження системи фінансово-кредитних установ різного розміру, подальший розвиток малих банків, зокрема їх об’єднання в консорціуми та холдинги без втрати назви і самостійності фінансової діяльності, а також спеціалізація на наданні конкретних послуг для певної групи клієнтів;

удосконалено:

· підходи щодо організаційного забезпечення діяльності банків, зокрема запропоновано розв’язання фінансових суперечок у банківській сфері за посередництвом банківського омбудсмена з метою захисту клієнтів від необ’єктивного ставлення до них банківських установ, підвищення рівня організації розгляду суперечок між банками і клієнтами та захисту банків від несправедливих претензій клієнтів, що випливає з традицій громадянського суспільства країн ЄС;

· механізми підвищення ефективності функціонування в Україні кооперативних банків на основі вивчення польського досвіду, а саме: запровадження взаємного кредитування, особливо за активних постприватизаційних процесів; обслуговування специфічних потреб невеликих громад; об’єднання в конгломерати типу консорціумів на регіональному рівні; активізації кооперативних банків як результат розвитку кооперативного руху в країні; гнучкості спектру продуктів пропонованих кооперативними банками; співпраці з місцевими органами влади з метою підвищення ефективності кредитування донорських проектів та попередження відтоку коштів у інші регіони країни чи за її межі;

набули подальшого розвитку:

· інституційні аспекти банківської системи в контексті чого, запропоновано впровадження у банківське законодавство України положень про франчайзинг банківських послуг, що створить базу для розвитку банківської мережі без значних інвестиційних вкладень і, відповідно, забезпечить спрямування банками коштів на здійснення активних операцій та сприятиме інтенсифікації отримання банківських послуг підприємцями;

· підходи щодо організаційного забезпечення діяльності банків, зокрема запропоновано створення в Україні бюро економічної інформації, які на відміну від кредитних бюро покликані забезпечити обмін об’єктивною інформацією про фінансовий стан економічних суб’єктів, в тому числі клієнтів банків, та про можливості реалізації бізнес-планів між учасниками ринку банківських послуг, що повинні діяти на основі принципів законності, транспарентності та добровільності;

· організаційні засади формування єдиних загальнодержавних наглядових структур для всіх фінансово – кредитних інституцій у вигляді Державної комісії фінансового нагляду.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані при розробці та удосконаленні механізмів трансформації банківського сектору України з метою його адаптації до вимог євроінтеграції. Розроблені рекомендації та заходи щодо впровадження змін до банківської системи України з метою її адаптації до вимог ЄС були використані Національним банком України (довідка № 28-315/77-313 від 12.01.2008р.) і Комітетом з питань фінансової і банківської діяльності Верховної Ради України (довідка № 06-10/10-365 від 26.10.2007 р.)

Наукові результати, отримані у дисертації, використовуються в навчальному процесі кафедри фінансів Львівської державної фінансової академії при викладанні дисциплін „Банківський менеджмент” і „Фінансовий менеджмент в комерційних банках” (довідка № 248 від 22.10.2007 р.) і при викладанні дисципліни „Банківська справа” в техніко-економічному коледжі при Національному університеті „Львівська політехніка” (довідка № 233 від 22.10.2007 р).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків здобувача.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 9-ти міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: міжнародній конференції „Вступ країн з перехідною економікою в СОТ: політичні, економічні та правові аспекти” (м. Львів, 2003 р.), міжнародній конференції „Polski rynek bankowy po integracji UE” (Польща, м. Жешув, 2003 р.), ІІІ міжнародній науково-практичні конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2004 р.), Х міжнародній науковій конференції „Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: міжнародні ринки послуг і Україна (м. Форос, 2005 р.), міжнародному інвестиційному форумі (м. Тернопіль, 2006 р.), міжнародній конференції „Роль центральних банків у формуванні економічної і фінансової свідомості громадян” (Польща, м. Варшава, 2006 р.), 10-ому засіданні українсько-німецької банківської комісії в НБУ (м. Київ, 2006р.), міжнародній конференції „Досвід трансформації банківської системи Польщі” (Польща, м. Казімєж Дольни, 2007 р.), міжнародній конференції „Еволюція і перспективи розвитку банківських систем Польщі і України” (м. Львів, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,6 д.а., у тому числі 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,4 д.а., з них 3 одноосібно, і 3 публікації одноосібно у інших виданнях та збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Особистий внесок дисертанта становить 1,8 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 10 додатків на 11 сторінках і списку використаних джерел із 238 найменувань на 18 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з яких 181 сторінка основного тексту, що містить 12 таблиць на 9 сторінках та 5 рисунків на 3 сторінках.