Проць Р.Р. Урожайність і якість картоплі залежно від норм, видів добрив та глибини їх заробки в умовах західного Лісостепу України

summary

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Проаналізовані результати досліджень у минулому з питань впливу гною, мінеральних добрив, глибини оранки та сидератів на врожай картоплі та біохімічний склад бульб. На основі цього аналізу ми визначили питання, які ще недостатньо висвітлені, й обгрунтували потребу їх подальшого вивчення.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проведено в 10 пільній сівозміні лабораторії селекції, насінництва та технології вирощування картоплі Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, який росташований у Пустомитівському районі Львівської області. Польові досліди ми проводили на сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах західного Лісостепу. Агрохімічні показники орного шару були такими: вміст гумусу 1,6–1,8%, рН сольової витяжки 4,8–5,4, гідролітична кислотність 2,8–3,2 мг.екв. на 100 г грунту, ступінь насичення основами 76 – 77,5 %, легкогідролізований азот 4,2 – 4,7, рухомий фосфор 5,1–6,2, обмінний калій 6,4–7,1 мг на 100 г грунту.

Експериментальну роботу проведено шляхом польових і лабораторних досліджень постановкою досліду за такою схемою:

І. Норми й види добрив:

1). Без добрив (контроль);

2). 60 т/га гною;

3). Сидерати;

4). Сидерати + 30 т/га гною;

5). 60 т/га гною + N90P90K90 (варіант рекомендований для зони західного Лісостепу);

6). Сидерати + N90P90K90;

7). Сидерати + 30 т/га гною + N90P90K90.

ІІ. Глибина заробки органічних добрив:

1). Добрива заробляли на глибину 13–15 см;

2). Добрива заробляли на глибину 23–25 см (глибина заробки рекомендована для зони західного Лісостепу).

            Дослідження проводили з двома районованими сортами: середньораннім – Водограй і середньостиглим – Слава.

Площа ділянок: І порядку (сорт) – 548,8 м2, ІІ порядку (глибина заробки органічних добрив) – 274,4 м2, ІІІ порядку (норми й види добрив) – 39,2 м2. Повторність варіантів досліду чотириразова.

Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски. Використовували гній ВРХ із вологістю 71,8% та вмістом поживних елементів у сухій масі: загального азоту - 2,34%, Р2О5 – 1,3%, К2О – 2,2%. Сидерати – олійна редька сорту Радуга, посів післяжнивний. Перед посівом сидерату вносили 30 кг/га д. р. NPK. Сидерати приорювали у фазі початку утворення бобиків. На час приорювання маса сидерату становила 35 т/га із вологістю 88,3% та вмістом поживних речовин у сухій масі: загального азоту 3,1%, Р2О5 – 1,4%, К2О – 4,2%. Агротехніка, боротьба з шкідниками та хворобами – загальноприйнята для зони західного Лісостепу України.

БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ ТА ЗАБУР'ЯНЕНІСТЬ НАСАДЖЕНЬ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ, ВИДІВ ДОБРИВ ТА ГЛИБИНИ ЇХ ЗАРОБКИ

Результати досліджень активності целюлозолітичних мікроорганізмів свідчать, що з підвищенням рівня живлення відсоток розкладу лляної тканини зростає     (табл. 1).

Найбільш активний процес мінералізації як на насадженнях середньораннього сорту Водограй, так і  середньостиглого сорту Слава проходив на варіанті, де до     30 т/га гною і сидерату додавали мінеральні добрива в нормі N90P90K90. Такий спосіб удобрення порівняно з контролем (без добрив) збільшував розклад лляної тканини в грунті на 19–20 %. На 2–5 % меншою була целюлозолітична активність мікроорганізмів на варіантах, де до 60 т/га гною додавали мінеральні добрива в нормі N90P90K90.

У цілому за роки досліджень біологічна активність грунту на насадженнях сорту Водограй була в середньому на 4% вищою ніж на насадженнях середньостиглого сорту Слава.

Обліки засвідчили, що забур'яненість насаджень була різною як за видовим складом, так і за кількістю бур'янів. В основному переважали однорічні бур'яни (ромашка непахуча, галінсога дрібноквіткова, лобода біла та ін.). З багаторічних  траплялися берізка польова, пирій повзучий, осот польовий, подорожник.

Сидерати мали значний вплив на забур'яненість насаджень. На варіантах, де як вид органічного добрива використовували лише сидерати, забур'яненість насаджень картоплі зменшувалася порівняно з контролем (без добрив) на 20–37%. Після заорювання лише сидерату та сидерату + N90P90K90, забур'яненість насаджень картоплі порівняно з іншими варіантами була найменшою, що свідчить про позитивну дію зеленого добрива на рівень забур'яненості, зокрема редьки олійної.