ПРОЦЕС КУРСОУТВОРЕННЯ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ Статья

Актуальність теми. У сучасних умовах економічної глобалізації валютний курс стає одним з основних комплексних макроекономічних показників, який впливає не лише на зовнішньоекономічну діяльність країн, а й в цілому на соціально-економічний розвиток. Однією з визначальних особливостей процесу курсоутворення є його вплив на формування значних господарських і майнових інтересів та реальної вартості національної економіки. Вагомого значення категорія валютного курсу набуває завдяки тому, що залежно від функціонування ефективної моделі курсоутворення національної грошової одиниці збалансовується взаємодія господарської системи держави зі світовою економікою.

Генезис створення та функціонування національної валюти, валютного ринку та валютно-курсового регулювання в Україні перебуває у процесі постійних професійних і наукових дискусій щодо реальної, номінальної, ефективної вартості грошової одиниці, механізмів формування та регулювання валютного курсу, а також стосовно функцій, які він повинен виконувати у національній економіці. Саме тому теоретико-методологічна аргументація оптимальної взаємодії курсоутворення та темпів зростання ВВП, споживчих цін, сукупного попиту, процентних ставок, інфляційних очікувань, що обумовлює як динаміку зовнішньої торгівлі, руху іноземних інвестицій та міжнародної міграції робочої сили, так і в цілому визначає детермінанти глобального економічного розвитку на рубежі тисячоліть, постає вкрай актуальним завданням наукового пошуку.

Додатковим поштовхом для дослідження процесів курсоутворення української валюти виступає статус вітчизняної грошової одиниці. Адже переважна більшість наявних теоретичних розробок стосується твердих або фіксованих валют, а практичний досвід валютного регулювання в Україні свідчить про неповну адекват-ність цих концепцій для перехідних економік, а також про необхідність опрацювання нових підходів щодо формування та регулювання валютного курсу. Відсутність комплексних науково-практичних підходів щодо статусу валюти загрожує гальмуванням темпів господарського розвитку у період ринкових трансформацій, а також може призвести до втрати конкурентних позицій на міжнародних ринках капіталу, товарів і послуг.

Вагомий внесок у дослідження наукової проблематики валютного курсоутворення зробили такі відомі зарубіжні вчені, як М. де Ацпілкуета Наварро, Дж.Бікердайк, Е.Бірнбаум, А.Браун, Ф.Грехем, Б.Ейхенгрін, Дж.Інгрем, Г.Кассель, Дж.М.Кейнс, П.Кеннен, Г.Кнапп, П.Кругман, Л.Лернер, А.Ліндек, Дж.Локк, Ф.Махлуп, Р.Манделл, М.Обстфельд, Дж.Робінсон, Дж.Сакс, П.Самуельсон, І.Фішер, Дж.Флемінг, М.Фрідмен, А.Хансен та ін.

Якісні зміни, що відбуваються в процесі розвитку та вдосконалення системи курсоутворення на валютному ринку, потребують наукового осмислення та практичного вирішення засобами економічної політики. Теоретичні концепції методологічних та інституційних аспектів розвитку валютного курсоутворення в Україні досліджені у роботах таких вітчизняних науковців, як М.Безнощенка, О.Береславської, Ю.Василенка, П.Дзюби, О.Кузнєцова, Ю.Курзи, Ю.Лисенкова, С.Лисюка, Ю.Лукашина, В.Мазуренка, А.Мороза, М.Рубцової, М.Савлука, О.Сльозко, І.Співак, В.Стельмаха, С.Цокола, Е.Четиркіна, О.Чугаєва, В.Шевчука, В.Шевченка, Т.Шемет, В.Ющенка, С.Яременка та ін.

Фундаментальні проблеми функціонування міжнародних механізмів регулювання світогосподарських зв’язків, впливу фінансової глобалізації на економічні відносини, взаємодії валютного ринку України зі світовим фінансовим середовищем знайшли своє відображення у працях українських вчених-економістів: Л.Антонюк, В.Будкіна, В.Вергуна, А.Гальчинського, М.Дудченка, О.Єременка, Л.Кістерського, А.Кредісова, П.Леоненка, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, О.Олексієнка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, О.Рогача, А.Рум’янцева, В.Сіденка, В.Сікори, В.Федосова, А.Філіпенка, С.Циганова, О.Шниркова, С.Якубовського, І.Якушика та ін.

Суттєвий внесок у розробку даної проблематики зробили представники наукової школи економіки країн СНД, зокрема Росії. Серед них слід відзначити праці С.Алєксашенка, А.Анікіна, С.Андрєєва, Е.Балацького, М.Єршова, С.Ігнатьєва, А.Ілларіонова, М.Задорнова А.Кірєєва, Л.Красавіної, С.Моісєєва, Н.Носкової, І.Платонової, В.Попова, О.Улюкаєва та багатьох ін.

Однак переважна більшість наукових робіт, присвячених розкриттю різних аспектів функціонування світової валютно-кредитної системи, зорієнтована на дослідження загальних тенденцій розвитку та діяльності її суб'єктів. Менше уваги приділяється аналізу проблем процесу курсоутворення на валютному ринку в умовах ринкових трансформацій. Крім того, в сучасній економічній літературі ще не повною мірою досліджувались структурні складові, механізм та інструментарій системи валютного курсоутворення як дієвого засобу стимулювання господарського розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертація виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин згідно з планом науково-дослідних робіт за темами “Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” (ДР №01БФО48-01), та ”Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (ДР №06БФО48-06), які є складовою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у рамках Комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (2001 – 2005 рр.) і “Наукові проблеми сталого державного розвитку України” (2006 – 2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і, враховуючи результати дослідження окремих її аспектів у економічній літературі, метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування специфічних механізмів процесів курсоутворення в умовах фінансової глобалізації, а також виявлення особливостей валютного регулювання в перехідних економічних системах.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети дисертаційної роботи зумовив необхідність розв'язання в ній наступних важливих завдань дослідження:

· розкрити макроекономічні та інституційні особливості процесів курсоутворення на валютному ринку України;

· з’ясувати основні напрями розвитку концепцій формування валютного курсу, приділивши особливу увагу особливостям їх застосування в умовах фінансової нестабільності;

· здійснити аналіз основних елементів валютного регулювання та чинників, що впливають на курсоутворення національної грошової одиниці;

· провести комплексний аналіз інструментів девізної політики центрального банку, враховуючи їх системотворче значення для розвитку інфраструктури валютного ринку;

· визначити функціональні основи, методи та інституційну структуру механізму формування курсу національної грошової одиниці;

· дослідити критерії оптимальної взаємодії конкурентного валютного курсу на основі принципу заміщення неконкурентних товарних кошиків для м’яких валют (ПЕІ_(м)) та платіжного балансу;

· обґрунтувати цілі, завдання та методи девізної та грошово-кредитної політики центрального банку в умовах таргетування інфляції з урахуванням необхідності підвищення ефективності функціонування валютного ринку України;

· розробити науково-практичні пропозиції щодо вдосконалення механізму курсоутворення в Україні з огляду на необхідність поглиблення валютно-фінансової взаємодії з Європейським Союзом та міжнародними економічними організаціями.

Об'єкт дослідження – процес курсоутворення на валютному ринку України в умовах фінансової глобалізації.

Предметом дослідження є економічний механізм формування курсу національної грошової одиниці, сучасні методи, засоби та інструменти валютного регулювання в період ринкової трансформації.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової фінансової думки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань валютно-фінансової системи, кредитно-фінансових інституцій та міжнародних валютно-кредитних відносин. Фактологічною базою дослідження є статистичні дані міжнародних фінансових установ, національні статистичні довідники, фактологічні дані монографічної та періодичної літератури, звітні дані Національного та комерційних банків України, Державного комітету статистки України. Методологічний апарат дослідження становлять: загальнонаукові методи дослідження (діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, системний метод, метод порівняння і синтезу (підрозділи 1.1. та 1.2); визначення прямих та зворотних зв’язків між економічними явищами та процесами (підрозділи 2.2 і 2.3), абстракція (зокрема, при розкритті особливостей формування курсу національної грошової одиниці (підрозділ 2.1). Крім того, у роботі використані й інші методи теоретичного та емпіричного дослідження, окремі різновиди як загальноприйнятих наукових принципів, так і спеціальних принципів науково-економічного пізнання: творчо-критичний та описово-аналітичний (наприклад, у підрозділі 3.1.), метод мікро- і макроекономічного аналізу (підрозділи 2.2 і 2.3), метод історизму (наприклад, при визначенні передумов та етапів формування валютного ринку України (підрозділ 2.1 і 3.1), статистичний метод (підрозділи 2.1, 2.2), метод економічного моделювання (підрозділи 2.2, 2.3 та 3.2).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті теоретичних засад і практичних аспектів курсоутворення на валютному ринку України в умовах економічної глобалізації та фінансової нестабільності.

У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, яка досліджується, та конкретизують новизну роботи:

вперше:

· аргументовано пріоритетність запровадження конкурентного валютного курсу на основі принципу заміщення неконкурентних товарних кошиків для м’яких валют (ПЕІ_(м)), розкрито особливості його застосування, а також виявлено закономірності валютного регулювання на основі планового заниження курсу національного грошової одиниці як чинника прискорення темпів господарського розвитку в країнах з перехідною економікою;

· запропоновано динамічну модель взаємодії валютного курсу, сформованого на основі заміщення неконкурентних товарних кошиків для м’яких валют (ПЕІ_(м)), та фінансового сальдо платіжного балансу. Виявлено стійкий взаємозв’язок між валютно-фінансовими кризами у слаборозвинених економіках і неконкурентним валютним курсом, що вимагає контрольованого заниження валютного курсу відносно ПЕІ_(м) з метою підвищення торговельної позиції країни та мобілізації внутрішніх і залучення зовнішніх фінансових ресурсів під час системної трансформації;

· обґрунтовано, що сучасні єдині підходи МВФ до курсової оцінки м’яких і твердих валют, орієнтовані на рівновагу торговельного балансу, не повною мірою враховують особливості курсоутворення м’яких валют. З метою поліпшення структури платіжного балансу та запобігання валютним кризам аргументовано механізм оптимізації управління золотовалютними резервами НБУ на основі стандартів та вимог МВФ. Зокрема запропоновано їх застосування у зовнішньоторговельному обороті шляхом здійснення товарних інтервенцій на внутрішньому ринку, надання національним банком кредитів уряду;

удосконалено:

· методологічні засади інституційно-правового забезпечення валютно-курсової політики України. Виявлено, що модифікація сучасної системи валютного регулювання повинна базуватись на основі: 1) розширення функцій НБУ в системі макрофінансового регулювання господарського розвитку держави; 2) зміщення акцентів у співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, пріоритетними напрямами якої мають бути реструктуризація економіки та диверсифікація експортного потенціалу. Аргументовано, що для країн, які не мають власної сучасної науково-технічної бази, прямі інвестиції ТНК, як світових технологічних лідерів у різних галузях суспільного відтворення, можуть забезпечити динамічний розвиток їх економіки. Завданням таких країн є створення вигідних валютно-курсових умов для залучення іноземних інвестицій;

· позиціювання чинників валютного курсоутворення, які класифіковано на такі групи, як: 1) фундаментальні; 2) зовнішні; 3) рефлексивні; 4) внутрішньополітичні; 5) економічної політики. Виявлено, що саме такі фундаментальні чинники, як паритет купівельної спроможності, паритет експорту та імпорту, фінансове сальдо платіжного балансу, формують економічну основу курсоутворення. Інші групи чинників мають суб’єктивний та корегуючий характер;

· визначення пріоритетних цілей девізної та грошово-кредитної політики центрального банку в умовах ринкових трансформацій. Встановлено, що таргетування інфляції в України та валютна політика планово заниженого номінального курсу скеровані на структурно-інвестиційні пріоритети (надходження прямих інвестицій ТНК, структурну диверсифікацію економіки, набуття нових конкурентних переваг, покращення умов торгівлі, поступове перетворення гривні на тверду валюту) та соціальні цілі (розширення конкурентного внутрішнього ринку і сукупного попиту);

дістали подальшого розвитку:

· систематизація передатних механізмів між режимами валютного курсу та господарським поступом країн з перехідною економікою. Зокрема встановлено, що глобальна фінансова нестабільність та значні коливання світової економічної кон’юнктури, нестійка динаміка цін і валютних курсів зумовлюють необхідність формування стійких механізмів збалансування валютно-курсової політики, їх конкурентної та структурної адаптації;

· розкриття сутності асинхронності динаміки курсоутворення м’яких валют та їхню поляризацію навколо кількох твердих грошових одиниць шляхом фіксацій і прив’язок, а також сформульовано наукову категорію ”валютних грон”, у межах яких суб’єкти валютного ринку та окремі країни взаємодіють, конкуруючи з іншими гронами. Аргументовано, що метою грошово-кредитної політики країн у період ринкової трансформації, є оптимальний вибір грона та цільових пріоритетів валютно-курсового регулювання.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що положення та висновки даного дослідження можуть бути використані у діяльності органів виконавчої та законодавчої влади при розробці механізму та інструментів валютного регулювання в Україні та формування засад валютно-курсової політики Національного банку України з метою пришвидшення процесу гармонізації регулюючих положень у сфері фінансово-кредитних відносин України з нормами Європейського Союзу, рекомендаціями СОТ, вимогами та стандартами МВФ.

Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для кредитно-фінансових установ, які здійснюють валютні операції. Крім того, матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів, спецкурсів та підготовці навчально-методичної літератури з питань функціонування валютного ринку, регулювання руху фінансових потоків, забезпеченні виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними угодами. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в процесі формування концепції валютного регулювання та використання валютних резервів Національного банку України (довідка № 38–013/1602 від 10.04.2008 р.). Сформульовані в дисертаційному дослідженні практичні рекомендації були використані в практичній діяльності ВАТ ”Дельта банк” під час здійснення валютних операцій (довідка №248 від 19.04.2008 р.). Окремі положення дисертації застосовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні та при розробці методичного забезпечення навчальних дисциплін ”Теорія грошей і грошового обігу”, ”Розрахунки та платежі в зовнішній торгівлі Європейського Союзу”, ”Методологія економічної науки” (довідка №328-34 від 09.04.2008 р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійно виконаною роботою; викладені в ній теоретико-методологічні напрацювання та практичні результати дослідження належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві у дисертації використані ті ідеї і положення, що належать автору зокрема.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорено і схвалено на міжнародних науково-теоретичних та науково-методичних конференціях в Україні, зокрема на Х міжнародній науково-теоретичній конференції ”Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 21 листопада 2002 р.); на міжнародній науково-теоретичній конференції ”Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 18-19 листопада 2004 р.); на Всеукраїнській науково-методичній конференції "Современные аспекты финансового управления экономическими процессами" (м. Севастополь, Севастопольський національний технічний університет, 9-12 вересня 2005 р.), на XIV міжнародній науково-практичній конференції ”Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 19-20 жовтня 2006 р.) та на ХV міжнародній науково-практичній конференції ”Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 15-16 листопада 2007 р.).

Публікації. Основні наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях (загальний обсяг 2,5 друк. арк.), з них 6 статей в провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, у тому числі 5 одноосібних, 2 – у матеріалах та тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданням дослідження, складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, включаючи 4 таблиці та 19 рисунків. Список використаних джерел містить 226 позицій на 26 сторінках.