ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ 15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ

summary

Матеріали та методи дослідження. Програма дослідження включала два етапи. На першому етапі проводилось скринінгове обстеження школярів загальноосвітніх шкіл м. Тернопіль віком 15-17 років, Підгаєцького аграрного ліцею та студентів ТДМУ 18-20-річного віку з вимірюванням АТ за методом Короткова та частоти пульсу. Репрезентативність вибірки досягалась завдяки випадковому відбору осіб. Перед обстеженням опитували про самопочуття (головний біль, головокружіння, нудоту), вживання алкоголю, паління та медикаментів за останню годину. На основі отриманих даних були сформовані 2 групи: перша – контрольна, практично здорові особи з нормальним АТ (n=94), друга – особи з підвищеним АТ (n=150).

Наступний етап дослідження включав аналіз медичних карток з метою виключення захворювань, що проявляються або супроводжуються розвитком вторинної артеріальної гіпертензії, визначення АТ за методом Короткова, оцінку фізичного розвитку дітей за основними антропометричними показниками: маси тіла, зросту, з використанням центильних таблиць. Для уточнення спадкового анамнезу використовували клініко-генеалогічний метод. Ознакою обтяженої щодо гіпертонічної хвороби спадковості вважали наявність у родоводі пробанда даних про захворювання найближчих родичів. Не брали до уваги випадки, коли чітких даних про захворювання не було, тобто спадковий анамнез був невідомим.

Психофізіологічне обстеження включало дослідження ФРНП, СПГ та СПЗ за допомогою розробленої нами діагностичної комп’ютерної програми „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу”, діагностику рівня особистісної тривожності за допомогою програми „Методика діагностики рівня тривожності особистості” за Ч.Д. Спілбергером в модифікації Ю.Л. Ханіна, дослідження екстра-інтроверсії і нейротизму по Г. Айзенку (Крилов А.А., 1990; Пашукова Т.І., 2000). Тестування проводилось протягом навчального року, з вівторка по четвер, з 9 до 12 години - у період найвищої розумової працездатності людини та за оптимальних для старшокласників і студентів умов. Дослідження здійснювали з використанням комп’ютерів або  бланків опитувальників представлених методик з наступною комп’ютерною обробкою та інтерпретацією. Для створення сприйнятливої обстановки обстежуваним перед тестуванням пояснювали зміст, суть та значимість досліджень.

Автономну регуляцію серцевої діяльності оцінювали методами математичного аналізу серцевого ритму за методикою Р.М. Баєвського, реєструючи ЕКГ в ІІ стандартному відведені при швидкості руху стрічки 50 мм/с, із застосуванням електрокардіографічного комплексу “Cardio” (Київ, Україна, 1995 рік). Останній складається з електрокардіографічної приставки УСЕКГ - 01, з’єднаної з персональним комп’ютером, а також має програмне забезпечення для автоматичного розрахунку показників та побудови гістограми. Визначали показники моди (Мо), амплітуди моди (АМо), варіаційного розмаху кардіоінтервалів (∆Х), індексу напруження (ІН), показника адекватності процесів регуляції (ПАПР), індексу вегетативної рівноваги (ІВР) і вегетативного показника ритму (ВПР).

Стан центральної гемодинаміки досліджували за допомогою двохмірної ехокардіоскопії з наступними розрахунками частоти серцевих скорочень (ЧСС), ударного об’єму (УО), кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного (КДО) об’ємів, хвилинного об’єму кровообігу (ХОК), ударного (УІ) і серцевого індексів (СІ), загального периферичного опору судин (ЗПОС) у стані спокою. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали шляхом розрахунку ІР (Баевский Р.М., Берсенєва А.П., 1997) та показника АП за методом Р.М. Баєвського в модифікації А.Н. Берсеневої (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1987). Під час дослідження дотримувалися суворого контролю за ідентичністю проведення методик. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента за допомогою програми Microsoft Excel 9.0. та методом лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона (Голяченко О.М., 1994; Сердюк А.М., Приходський О.О., 1997; Вороненко Ю.В., 2000) для медико-біологічних досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення. Індивідуально-типологічні особливості осіб 15-20-ти років з підвищеним артеріальним тиском. За результатами проведеного нами дослідження показники  основних нервових процесів – ФРНП, СПГ та СПЗ у школярів старшого шкільного віку (табл. 1) і студентів перших курсів (табл. 2) демонструють достовірні відмінності між особами з підвищеним та нормальним артеріальним тиском: рівні ФРНП, СПГ і СПЗ суттєво нижчі в обстежуваних з підвищеним артеріальним тиском.