ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, виділено об’єкт і предмет дослідження, визначено його мету, гіпотези і завдання, визначено методологічну основу дослідження, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі – “Мотивація моральної поведінки молодших школярів як психологічна проблема” – здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури (К.М.Вентцель, О.В.Гудима, Г.Е.Залєський, В.Г.Лавренко, Г.І.Морєва), який дозволив дійти висновку, що дана проблема досить грунтовно вивчалась в психологічній науці, але динаміка мотивації моральної поведінки молодших школярів ще недостатньо досліджена. У зарубіжній психології в області дослідження морального розвитку виділяються три провідні напрямки: інтелектуалістичний (К.Барклі, Г.Кербі, Л.Колберг, Д.Макрей, Ж.Піаже), психоаналітичний (Ф.Александер, Г.Фройд, З.Фройд, Х.Штаум), біхевіористичний (Г.Айзенк, Р.Алперт, А.Бандура, Л.Роу, Р.Сіерс, Р.Уолтерс). У вітчизняній науці дану проблему вивчали: Л.В.Дзюбко, О.В.Запорожець, Т.Є.Коннікова, Л.С.Славіна, Н.О.Шевченко. Було розглянуто різні підходи до розуміння понять “моральна поведінка”, “моральний вчинок”, їх сутності та характерних особливостей (І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, М.Т.Дригус, Л.С.Сапожникова, О.В.Скрипченко, Є.В.Суботський, Є.М.Сурков, В.В.Фадєєв).

Під моральною поведінкою ми розуміємо добровільне виконання норм моралі, якщо навіть їхнє порушення може принести індивідові чималі вигоди, і він твердо упевнений у безкарності своїх дій. Лише в такому випадку це є вільний і правильний моральний вибір.

Аналіз різних підходів до визначення морального вчинку (М.М.Бахтін, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн) дозволив з’ясувати його сутність та характерні особливості. Це дало нам підстави визначати моральний вчинок як поведінковий акт, що характеризується позитивним ставленням індивіда до суспільних, і в першу чергу, загальнолюдських норм моралі. Він може бути епізодичним, або мати постійний характер. Останнє дозволяє говорити вже про лінію поведінки дитини, моральну за своєю сутністю.

Мотивація морального вчинку розглядається сучасними дослідниками як важлива підвалина у процесі постання моральної поведінки молодших школярів (Л.І.Божович, В.К.Вілюнас, Є.П.Ільїн, О.М.Леонтьєв).

Незаперечною є регулятивна функція мотивації моральної поведінки у молодшому шкільному віці, оскільки мотивація тут – сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Мотивація – суттєво важливий механізм вибору провідної форми поведінки молодшим школярем, основна функція якого полягає в актуалізації можливостей дитини у сенситивний для становлення певного утвору період її фізичного та духовного розвитку.

Здійснений нами теоретичний аналіз сутності та особливостей мотивації моральної поведінки молодших школярів дозволяє зробити висновок, що мотивація моральної поведінки обумовлена як зовнішніми умовами розвитку особистості учня, так і внутрішніми – потребами, емоціями, переживаннями, спрямованістю особистості. У всіх випадках мотивації моральної поведінки її причиною є намагання уникнути протиріччя між бажаннями, потребами особи і реальністю конкретної ситуації, в якій вона повинна прийти до того чи іншого рішення. Наслідком цього стає певний мотив поведінки як провідний у всій життєдіяльності особистості.

У другому розділі – “Організація та методи емпіричного дослідження” – описано етапи та прийоми дослідження, виокремлено типи мотивів моральної поведінки, проаналізовано зв’язок мотивів моральної поведінки з якостями особистості, соціальними чинниками мотивації моральної поведінки молодших школярів, наведено результати констатуючого експерименту дослідження, в якому взяло участь 553 учні 6 – 9 років. Конкретно за віковим критерієм досліджувані розподілялись наступним чином: учнів перших класів – 181, учнів других класів – 185, учнів третіх класів – 187.

Загальна вибірка складалася із 25 підвибірок, до яких входили учні 8-ми перших, 8-ми других і 9-ти третіх класів загальноосвітніх шкіл м.Слов’янська і м.Дружківки Донецької області. Окрім того, у дослідженні брали участь
25 вчителів початкових класів і 5 практичних психологів, яких ми залучили до дослідження в якості експертів.

Мотиви моральної поведінки молодших школярів досліджувались в індивідуальній і груповій формах роботи в групах подовженого дня. Емпіричне дослідження здійснювалось у три етапи. Перший етап був спрямований на виявлення актуального рівня розвитку мотивації моральної поведінки у молодших школярів, визначення її типів та динаміки. З цією метою було введено поняття “тип мотивації”. Критерієм визначення типу є характер відображення змісту моральних норм та правил, ставлення до них та реальна дія в інтересах інших, що виявляються у моральній поведінці. Чим більшою мірою у моральній поведінці присутнє безкорисне прагнення діяти в інтересах інших, без реальної винагороди за це – тим вищим є рівень альтруїстичності учнів.

На основі уявлень Т.П.Гаврилової про характеристику спрямованості емпатії (альтруїстична, егоїстична), та про стійкість її прояву (стійка чи нестійка) нами було виокремлено 5 типів мотивації поведінки молодших школярів.

Стійкий альтруїстичний тип (для учнів даного типу характерне добре знання моральних норм та правил, позитивне ставлення до них, безкорисні дії в інтересах інших).

Нестійкий альтруїстичний тип (учні цього типу характеризуються знанням норм та правил поведінки, позитивним ставленням до них, але діють залежно від змісту ситуації).

Нестійкий егоїстичний тип (учні цього типу характеризуються недостатнім знанням норм та правил поведінки, ситуативним ставленням до них, діями залежно від змісту ситуації та значущості об’єкту дії).

Стійкий егоїстичний тип (для учнів цього типу характерне недостатнє знання норм та правил поведінки, егоїстичне ставлення до інших, дії в інтересах власного благополуччя).

Тип невизначеної мотивації (учням даного типу властиві постійні коливання поведінки від альтруїстичної до егоїстичної).

Перший етап дослідження охоплював чотири серії:

Перша серія – вивчення мотивації моральної поведінки і характеру емоційного ставлення учня (позитивного, нейтрального або негативного) до ровесників в умовах морального вибору (при виконанні завдань трудового характеру). Учням першого класу пропонувалося виготовити човник з вітрилом зі шкаралупки грецького горіха, учням другого класу давалося трудове завдання щодо виготовлення вітрячка (ці речі виготовлялися у подарунок малюкам дитячого садка). Третьокласникам пропонувалося виготовити годівниці для птахів. Досліджувані діяли парами: перша пара – друзі, друга пара – діти з нейтральними стосунками. Емоційне ставлення до ровесників в умовах морального вибору вивчалось у процесі спостереження та отримання відповідей на питання, які були побудовані таким чином, що давали учням змогу зробити вільний вибір: віддати певні речі іншим, проявивши альтруїстичні нахили, і залишити собі – зробивши егоїстичний вибір.