ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

summary

У вступі  обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його об’єкт, предмет, мету і завдання; охарактеризовано експериментальну ви­бірку та методи дослідження; відзначено наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів; відображено дані про апробацію одержаних результатів.

Перший розділ – “Концептуальні і світоглядні засади гендерної психоло­гії” – містить аналітичний огляд літератури, що висвітлює теоретичні та експериментальні аспекти досліджуваної тематики як у загальнонауковому пла­ні, так і в більш вузькому аспекті фактично досліджуваної проблеми. Аналі­зується філософська та культурологічна основа теорії фемінізму як теоретичного обґрунтування руху за рівні права чоловіків і жінок. Феміністські дослідження, зорієнтовані на егалітарні відносини у суспільстві, дали поштовх до змін не тільки суспільного становища жінки, а й змінили андроцентричне спрямування науки загалом.

Розглянуті різновиди теорій фемінізму (ліберальний, марксистський, соціа­лістичний, радикальний, психоаналітичний, постмодерністський) акцентують різні аспекти гендерної проблематики. В результаті міждисциплінарних гендерних студій напрацьовано багатий тезаурус понять гендерної психології, розкрито закономірності диференціюючої (гендерної) соціалізації (Ш.Берн, Т.В.Говорун, О.М.Кікінежді, І.С.Кон, М.Мид, Г.Г.Сілласте, Т.М.Титаренко, К.Хорні). Встановлено основні концептуальні підходи до вивчення такого складного соціокультурного конструкту, як гендер. Саме гендер, як базовий вимір соціальної структури сус­пільства, разом з іншими соціально-демогра­фічними і культурними характе­ристиками (раса, клас, вік) організовує соціальну систему. Як соціальний фено­мен, він має неоднозначний зміст, включаючи значну кількість компонентів, які можна об’єднати в дві основні складові гендеру: як соціального інституту і як індивідуального статусу. Теоретично доводиться, що гендер конституюється через певну систему соціалізації, яка є особливою для кожної культури чи суспільства. Гендерні особливості особистості означені у суспільстві через систему досить узгоджених уявлень стосовно мужності (маскулінності) і жіноч­ності (фемінності).

У розділі наведено основні ознаки та психологічний зміст маскулінності та фемінності, які властиві сучасній культурі. Показано, що психологічна фемін­ність пов’язана з децентрацією особистості, тобто зміщенням мотиваційно-ціннісної домінанти з егоцентричних і групоцентричних прагнень на універ­сально-милосердні та альтруїстичні. Причому децентрація базується на неусві­домлюваних процесах, виявляється безпосередньо в почуттях та бажаннях і не підлягає прямій вольовій регуляції, що є домінантою жіночого типу розвитку.

Розглядаються інші спроби аналізувати гендер: як ефект сприймання і самосприймання, як здатність усвідомлювати і артикулювати статеву іден­тичність (“чоловік” і “жінка”) і пов’язані з нею соціальні, політичні, економічні, культурні й інші вектори поведінки. Аналізується система існуючих соціальних та гендерних стереотипів як механізму підтримання статево-рольової диферен­ціації. Наведено приклади гендерних стереотипів сучасного суспільства. Конкретизовано суть поняття психологічної андрогінності, що тісно пов’язана з високим рівнем розвитку особистості, подоланням егоцентричних, групоцентричних та конформних настановлень, поєднанням індивідуалізації та децентрації.