ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

summary

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні і теоретичні засади дисертаційного дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу.

У першому розділі „Теоретико-психологічний аналіз проблеми засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю” представлені результати теоретичного аналізу психолого-педагогічних даних з проблеми засобів розвитку креативності студентів-філологів, зокрема, розкривається поняття креативності майбутніх учителів-філологів як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування, характеризуються психологічні аспекти підготовки майбутніх учителів до творчої діяльності, обґрунтовується доцільність використання методологічного підходу до вивчення психологічних засобів активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів.

У першому підрозділі “Проблема засобів розвитку креативності вчителів- філологів як здатності їх особистості до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності” обґрунтовано розуміння креативності майбутніх учителів як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності, розглянуто ряд методів активізації творчої діяльності, які доцільно використовувати в процесі розвитку творчого потенціалу у студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів.

Конкретним науковим підґрунтям дослідження стали філософські, педагогічні та психологічні дані, що розкривають сутність поняття «креативність особистості вчителя» через висвітлення психологічних питань проблеми розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості (В.І.Андрєєв, Е.Боно, М.Волах, Дж.Гілфорд, В.Д.Дружинін, О.І.Кульчицька, О.М.Матюшкін, В.А.Роменець, Р.Стернберг, Б.М.Теплов та інші); психолого-педагогічних аспектів проблеми формування творчої особистості (М.М.Гнатко, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, О.Н.Лук, С.Медник, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.В.Рибалка, Д.Саймонтон, С.О.Сисоєва, Є.Торранс, С.К.Шандрук та інші).

На підставі теоретичного аналізу відповідних психологічних концепцій виокремлено низку аспектів проблеми психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю; проаналізовані психологічні засоби активізації творчої діяльності особистості майбутніх учителів філологічного профілю, що вивчались у працях таких авторів, як Г.С.Альтшуллер, А.В.Антонов, Г.Я.Буш, А.І.Гольдштейн, І.І.Ільясов, А.Ф.Есаулов, Ю.М.Кулюткін, В.О.Моляко, Д.Пойа, А.І.Половінкін, А.С.Япінь, та систематизовані В.В.Рибалкою. Водночас, на сучасному етапі проблема розвитку креативності вчителів філологічного профілю передбачає проведення більш глибоких досліджень, спрямованих на визначення саме психологічних засобів формування здатності особистості студентів-філологів до творчої мовленнєвої діяльності і творчого педагогічного спілкування.

Таким чином, формування в студентів-педагогів здатності до творчої мовленнєвої діяльності вимагає використання спеціального комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості у професійній підготовці майбутніх учителів за філологічним профілем. Даний комплекс повинен містити психологічні засоби, спрямовані на якомога повніше охоплення різних сторін мовленнєвої особистості – комунікативної, мотиваційної, характерологічної, рефлексивної, інтелектуальної та психофізіологічної, а також враховувати індивідуальну специфіку розвитку креативності особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Мовлення, мовленнєві функції, мовленнєва діяльність і креативність особистості майбутнього вчителя філологічного профілю” акцентується увага на особливостях мовлення, мовленнєвих функцій і мовленнєвої діяльності як умов прояву креативності особистості майбутнього вчителя філологічного профілю.

У проблематиці, яка стосується характеристики і взаємодії різних чинників, що сприяють успішному розвитку професійного мовлення у студента, визначальними є погляди Л.С.Виготського, І.А.Зязюна, О.В.Киричука, О.М.Леонтьєва, В.А.Семиченко та ін., які вказують на об’єктивну потребу й можливість формування цього важливого компонента педагогічної майстерності. Особливо це стосується учителів філологічного профілю, тому що педагог-філолог повинен бути мовленнєвою особистістю.

Творча мовленнєва особистість – це людина, що розглядається з точки зору її здатності виконувати творчі мовленнєві дії. Говорячи про  творчу мовленнєву особистість студентів-філологів, ми торкаємося однієї з граней творчої особистості, тієї, що вказує на їх ставлення до мови, готовність до творчої педагогічної діяльності. Зважаючи на це, організація творчої мовленнєвої діяльності особистості майбутніх учителів філологічного профілю повинна передбачати засвоєння студентами знань про мову і мовлення, набуття власного мовленнєвого творчого досвіду, спрямованість їх особистості до креативності під час оволодіння такими мовленнєвими функціями: контактною, інформаційною, спонукальною, координаційною, пізнавальною, емотивною, функціями встановлення відносин і здійснення впливу.

Отже, творча мовленнєва діяльність особистості учителів-філологів передбачає спрямованість студентів-педагогів на творчу комунікативну поведінку і творчу педагогічну діяльність, набуття ними нових знань та їх використання у майбутній професійній творчій діяльності, постановку і реалізацію творчих мовленнєвих цілей, результат комунікативної педагогічної діяльності, творчі емпатійні емоційно-почуттєві переживання комунікативних творчих ситуацій. Все це зумовлює виділення компонентів творчої мовленнєвої діяльності (мотиваційного, інтелектуального, цільового, продуктивного, емоційного), що є основою для розробки комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю.

У третьому підрозділі “Методологічний підхід до вивчення психологічних засобів активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів” обґрунтовано особистісний, комунікативно-креативний, підхід. Так, аналіз наукових положень особистісного та особистісно орієнтованого підходів і технологій (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, А.В.Петровський, К.К.Платонов, С.І.Подмазін,  Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, С.К.Шандрук, І.С.Якиманської та ін.), а також теоретичних і методичних засад психолого-педагогічної науки щодо визначення креативності особистості вчителя і умов розвитку педагогічної творчості (І.А.Зязюн, Н.В.Кичук, В.О.Лісовська, С.Д.Максименко, О.Є.Самойлов, С.О.Сисоєва та ін.) стало основою для розробки особистісного, комунікативно-креативного, підходу, сутність котрого полягає в розумінні, виявленні, актуалізації та розвитку творчої мовленнєвої особистості як цілісної системи властивостей, що забезпечують її креативність у педагогічній діяльності.

Визначено основні положення особистісного, комунікативно-креативного, підходу:

1.    Креативна особистість виступає цілісним суб’єктом творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога, в якому однаково важливі і мотиваційно-креативні, і когнітивно-креативні, і креативно-цільові, і вербально-продуктивні, і емоційно-креативні компоненти єдиного комплексу психологічних засобів креативності майбутніх учителів-філологів.

2.    Професійна підготовка майбутніх учителів філологічного профілю є,  насамперед, підготовкою до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування, що передбачає використання комплексу психологічних засобів, спрямованих на творчу самоактуалізацію таких компонентів педагогічної  діяльності як мотиваційний, інтелектуальний, цільовий, продуктивний, емоційний.

3.    Комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю повинен містити доцільні психологічні методи і прийоми, спрямовані на розвиток здатності особистості студентів-філологів до творчого мовленнєвого спілкування і усіх зазначених вище компонентів творчої педагогічної діяльності.

4.    Процес професійної підготовки спрямований на те, щоб навчити майбутніх учителів-філологів бачити у творчому спілкуванні особистість учнів, що постає для них як мовленнєва особистість, якій вони допомагають розвиватися, а учителі-філологи для учнів– як творчі мовленнєві особистості, що можуть бути одним із варіантів побудови власної особистості.

Даний підхід до розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю передбачає дотримання низки принципів: 1) принципу концептуального уявлення про креативну особистість як цілісний суб’єкт творчої мовленнєвої діяльності; 2) принципу визнання студента-філолога як творчої мовленнєвої особистості; 3) принципу комплексності у вивченні психологічних засобів розвитку креативності особистості; 4) принципу стимуляції, розвитку та реалізації творчого потенціалу студентів-педагогів філологічного профілю.

Базою для формування здатності до творчого мовленнєвого спілкування студентів-педагогів на засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу  є розвиток наступних складових мовленнєвої діяльності: спрямованість до творчої педагогічної діяльності, інтелектуально-творчі здібності, комунікативна креативність, вербальна творчість, творчі емпатійно-емоційні переживання. Тому комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів диференціюється на наступні компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

Таким чином, особистісний, комунікативно-креативний, підхід є методологічною основою для обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного профілю. Впровадження даного комплексу у професійну підготовку студентів-філологів сприятиме їх загальному і професійному саморозвитку та здатності до творчого мовленнєвого спілкування у творчій педагогічній діяльності.

У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей прояву креативності особистості у студентів-філологів” представлені методичні основи і особливості організації констатувального експерименту щодо вивчення специфіки прояву креативності у студентів, що навчаються за філологічним профілем; проаналізовано результати вивчення та розвитку креативності майбутніх учителів-філологів; обґрунтована психолого-педагогічна модель психологічних засобів розвитку креативності особистості у підготовці студентів-філологів у вищих педагогічних навчальних закладах.

У першому підрозділі “Організація і методика експериментального вивчення особливостей прояву креативності у студентів філологічного профілю” наведено програму і методику констатувального експерименту з виявлення особливостей прояву креативності майбутніх учителів філологічного профілю.

Експериментальне дослідження виконувалось на базі Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дослідженням було охоплено 251 студент філологічного профілю.

Реалізуючи дослідний задум і вирішуючи поставлені завдання збору інформації, ми застосували ряд методик на різних етапах дослідження (див.табл.1), зокрема: 1) методику для дослідження мотивації досягнення успіху А.Мехрабіана; 2) вербальний тест Г.Айзенка; 3) методику дослідження комунікативних та організаторських схильностей “КОС” Б.О.Федоришина; 4) методику дослідження вербальної креативності Є.Торранса; 5) методику дослідження рівня емпатії, запропонованої В.В.Бойко.

Вибір діагностичного інструментарію здійснювався відповідно до  компонентів комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів, розробленого та обґрунтованого на засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу. Тому, дані діагностичні методики дозволяють виявити рівень розвитку креативності особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Результати вивчення особливостей креативності у студентів-філологів” на основі отриманих даних визначалися прояв і рівні розвитку креативності у студентів філологічного профілю.