Пуценко Д.В. Вплив способів поливу, добрив та загущення рослин на врожай і якість плодів посівних томатів

summary

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ДОСЛІДЖУВАНИХ ПИТАНЬ

У розділі проаналізовано стан вивченості питань та результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, щодо реакції рослин на різні фони мінерального живлення, способи поливу, густоти стояння рослин та їх вплив на продуктивність і якість плодів посівних томатів. На основі їх узагальнення обґрунтовано доцільність проведення досліджень з даних питань в умовах зрошення на півдні України.

МІСЦЕ, УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПЛОДІВ ПОСІВНИХ ТОМАТІВ

Дослідження проводили протягом 2004-2006 pр. на зрошуваних землях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” Білозерського району Херсонської області. Територія землекористування господарства розташована у підзоні сухого Степу, ґрунтовий покрив якої представлений темно-каштановими важкосуглинковими слабкосолонцюватими ґрунтами. Ґрунтоутворююча порода – лес. Вміст гумусу у орному шарі середній - 2,2-2,9%. Забезпеченість ґрунту елементами живлення характеризується такими агрохімічними показниками: легкогідролізуючого азоту – 3,8-5,7, рухомого фосфору – 6,2-8,6, рухомого калію – 33,4-49,2 мг/100 г ґрунту.

Метеорологічні умови в роки досліджень були типовими для південного регіону України, за виключенням 2004 року, коли розподіл опадів протягом вегетації був нерівномірним. Середня температура повітря за вегетаційний період культури була близькою до середньобагаторічної.

До схеми досліду були включені наступні фактори та їх варіанти: Фактор А – спосіб поливу: дощування, краплинне зрошення; фактор В – фон живлення (розрахований балансовим методом на запланований рівень урожаю): без добрив, N₅₀P₂₀ (на заплановану врожайність 40 т/га); N₁₅₀P₇₀ (на заплановану врожайність 80 т/га); N₂₅₀P₁₂₀ (на заплановану врожайність 120 т/га); фактор С – густота стояння рослин: 40 тис. шт./га, 50 тис. шт./га, 60 тис. шт./га. Для порівняння було закладено варіант абсолютного контролю – без зрошення і без добрив. Вегетаційні поливи проводили дощувальною машиною “Кубань М” та краплинною трубкою “Eurodrip”. Передполивну вологість ґрунту підтримували на рекомендованому рівні (70-80-70% НВ) залежно від фази росту та розвитку культури.

Досліди закладені методом розщеплених ділянок відповідно до вимог методики польових дослідів (Белик В.С., 1979). Повторність чотириразова.

ЗМІНА ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАКТОРІВ

На час сівби оптимальні фізичні властивості орного 0-30 см шару ґрунту для росту та розвитку рослин посівних томатів складалися у варіантах із застосуванням обох способів поливу за щільності ґрунту 1,24 г/см³ та його шпаруватості 53%. На час

збирання томатів під дією вегетаційних поливів, атмосферних опадів, а також самих рослин відбувалося ущільнення ґрунту на всіх варіантах досліду. Найбільш розпушеним перед збиранням (1,29 г/см³) залишався орний 0-30 см шар ґрунту за краплинного зрошення.

Для росту, розвитку й формування врожаю рослинами посівних томатів складалися сприятливі водно-фізичні властивості ґрунту. Швидкість поглинання та кількість поглинутої води за першу годину визначення мали задовільні показники за обох способів поливу, але за краплинного зрошення вони були кращими: швидкість поглинання коливалась від 1,91 мм/хв (при збиранні) до 2,20 мм/хв (по сходах), кількість поглинутої води - від 1145 до 1318 м³ за першу годину визначення, відповідно.

Проаналізувавши обидва способи поливу та контури змочування ґрунту, зроблено висновок про те, що з фізіологічної точки зору для рослин кращим є розподіл вологи при дощуванні. Проте необхідно приймати до уваги те, що при краплинному зрошенні інтенсивність подачі води є значно меншою за всмоктуючу здатність ґрунту, тому при поливі відбувається капілярне насичення ґрунту вологою. Це дозволяє протягом всього вегетаційного періоду підтримувати у кореневмісному шарі оптимальний водно-повітряний режим. Крім того при краплинному зрошенні зволожується не більше 50% поверхні поля, що значно скорочує невиробничі витрати води на випаровування.

ВПЛИВ ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ РОСТОВИХ ПРОЦЕСІВ ПОСІВНИХ ТОМАТІВ

У фазу цвітіння висота рослин коливалась по варіантах від 38,7 до 64,4 см, у фазу плодоутворення – від 51,3 до 81,2, у фазу дозрівання – від 55,8 до 89,1 см, причому найвищою лінійною висотою вирізнялися рослини при наступному поєднанні елементів технології вирощування: полив краплинним способом на фоні внесення добрив нормою N₂₅₀P₁₂₀ та при густоті стояння рослин 60 тис. шт./га.

У фазу цвітіння зрошення істотно впливало на накопичення сухої маси вегетативних органів. Дощування збільшило її на 48,6, а краплинне зрошення - на 76,2%, порівняно з варіантом абсолютного контролю. У фазу плодоутворення накопичення сухої маси було найбільшим і становило 779 г/м² при краплинному зрошенні на фоні внесення N₂₅₀P₁₂₀ та густоті стояння рослин 60 тис. шт./га. У фазу дозрівання абсолютно суха маса вегетативних органів зменшувалась порівняно із фазою плодоутворення. Так, при дощуванні кількість сухої маси, в середньому, була меншою на 25,2, а при краплинному зрошенні – на 16,5% порівняно із фазою плодоутворення.

Площа листкової поверхні досягла максимальних значень у фазу плодоутворення і становила 54,8 тис. м²/га за умови застосування краплинного способу поливу, внесення добрив нормою N₂₅₀P₁₂₀ та густоті рослин 60 тис. шт./га. На формування асиміляційного апарату більшою мірою впливали добрива та способи поливу, значно меншою – густота стояння рослин. Кореляційний зв’язок між площею листкової поверхні та врожаєм у фазу плодоутворення був сильним (r=0,89).

Середня маса коренів у шарі ґрунту 0-40 см при дощуванні складала 8,57 ц/га, а при краплинному зрошенні вона була більшою на 30% і склала 11,11 ц/га. Найбільша маса коренів посівних томатів розміщувалась у верхньому 0-10 см шарі незалежно від способу поливу. В середньому по дощуванню масова частка коренів у верхньому шарі склала 5,17 ц/га або 60%, тоді як при краплинному зрошенні – 7,99 ц/га або 72% від загальної маси коренів у 40-сантиметровому шарі ґрунту. Ці дані свідчать, що при краплинному зрошенні у верхньому шарі розміщується значно більша кількість і маса

коренів, ніж при дощуванні, що зумовлено більш сприятливими умовами для росту і розвитку кореневої системи томатів, переважно завдяки стабільному, регулярному вологозабезпеченню рослин та відсутності стресів при даному способі поливу.

УРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ПОСІВНИХ ТОМАТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОСЛІДЖУВАНИХ ФАКТОРІВ

Способи поливу істотно впливали на показники структури врожаю посівних томатів. Маса плодів з однієї рослини суттєво змінювалась залежно від способу поливу. При дощуванні середня маса плодів із одного куща склала 795 г, а при краплинному зрошенні на 480 г або на 60,3% була більшою. Дощування збільшило середню кількість плодів на одній рослині на 65,4, а краплинне зрошення - на 94,2% порівняно із кількістю плодів, сформованих на рослинах контрольного варіанту.

Мінеральні добрива сприяли формуванню більшої кількості плодів на рослині - на варіантах без добрив кількість плодів, у середньому, складала 11,5 шт. Внесення мінеральних добрив нормою N₅₀P₂₀ призводило до збільшення кількості плодів, у середньому, на 38,3% порівняно з варіантом без добрив. Подальше підвищення норми добрив до N₁₅₀P₇₀ збільшувало кількість плодів на 34%, порівняно з нормою N₅₀P₂₀, а внесення добрив високою нормою - N₂₅₀P₁₂₀ збільшувало кількість плодів на 22,5%, порівняно з нормою N₁₅₀P₇₀.

Густота стояння посівних томатів суттєво не впливала на кількість плодів на рослині. У середньому, збільшення густоти стояння рослин на одному гектарі на 10 тис. призводило до зменшення кількості плодів, у середньому, на 9,8%, а збільшення на 20 тис. - зменшувало їх на 16,6%, порівняно із густотою рослин 40 тис. шт./га.

Зрошення сприяло формуванню середньої маси одного плоду - 51,3 г, що на 76,9% більше, ніж на контрольному варіанті (без зрошення). При максимальній нормі добрив N₂₅₀P₁₂₀ плоди формувалися найкрупнішими, в середньому, 66,6 г. Плоди з найбільшою середньою масою – 82 г були отриманні на краплинному зрошенні на фоні внесення добрив нормою N₂₅₀P₁₂₀ та за густоти рослин на рівні 40 тис. шт./га.