РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ ПОТОКІВ В УМОВАХ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ Статья

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується поглибленням лібералізаційних процесів та збільшенням обсягів торговельних операцій, поступово тяжіючи до все більшої стандартизованості і технологічності торговельних відносин, домінування глобальних брендів, диверсифікованості товарної і географічної структури. При цьому домінуючою тенденцією виступає зростання ролі країн-світових лідерів, глобальних пріоритетів ТНК, державно-корпоративних альянсів, рішень провідних урядових і неурядових організацій у розвитку міжнародних торговельних відносин.

Механізми СОТ, система блокових домовленостей та ініціатив визначають стан глобальної торговельної взаємодії, жорстко регламентуючи характер операцій, і створює сприятливі умови для експансії країн-лідерів та їхніх корпорацій на ринках товарів і послуг. ТНК також виступають активними регуляторами торговельних потоків, створюючи ексклюзивно сприятливі інтернальні умови їхнього руху і вдаючись до використання незакономірних обмежень екстернального типу. Подвійні стандарти глобального регулювання, активізація прихованого національного протекціонізму, локальних торговельних конфліктів вносять елемент нестабільності на товарні ринки, дискредитують принципи справедливої конкуренції і, як результат, актуалізують проблему регуляторної розбалансованості торговельних відносин.

Актуальною проблемою для більшості країн, у тому числі України, є розробка такої стратегії регулювання торговельних відносин, яка б, з одного боку, забезпечувала національну конкурентоспроможність, а з другого – давала змогу зберегти внутрішні резерви розвитку, враховуючи об’єктивно сформований баланс державно-корпоративних інтересів.

Проблемі регулювання торговельних відносин і діяльності ТНК присвячена доволі значна кількість наукових праць. Окремі аспекти цієї проблематики розглядали такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Л.Антонюк, Дж.Беккер, О.Білорус, В.Білошапка, І.Бураковський, В.Геєць, А.Гальчинський, І.Голубій, А.Гончарук, Д.Даннінг, М.Кастельс, Т.Кальченко, Г.Климко, Ю.Козак, А.Кредісов, Д.Лук’яненко, Ю.Макогон, Т.Мельник, В.Новицький, О.Осика, Ю.Пахомов, О.Плотніков, М.Портер, А.Поручник, А.Рагман, В.Рокоча, Л.Руденко-Сударєва, А.Румянцев, А.Семенов, С.Соколенко, М.Стефенс, А.Торсунов, О.Уільямсон, М.Уотсон, А.Філіпенко, Т.Циганкова, І.Школа, С.Якубовський, а також аналітики й експерти ООН, СОТ, ЮНКТАД, Світового Банку.

Сучасний рівень транснаціоналізації торговельних відносин, зумовленість їхньої ефективності характером державно-корпоративної взаємодії дозволяє констатувати наявність певних дослідницьких ніш у процесі аналізу стратегічних цілей і можливих варіантів такої взаємодії зі всебічною оцінкою кількісно-якісних наслідків для розвитку національної конкурентоспроможності на глобальних торговельних ринках.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948). Результати досліджень автора використані в розділах “Становлення системи глобального менеджменту” та “Конкурентоспроможність і проблеми лідерства в глобальній економіці” в рамках теми “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0106U004357). Також дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Євроінтеграція та глобалізація як чинники модернізації механізму розвитку регіонального господарського комплексу” (номер державної реєстрації 0106U008368).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування ефективних форм, методів та інструментів регулювання міжнародних торговельних потоків, розробка науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо оптимізації державно-корпоративної взаємодії з метою забезпечення нарощення конкурентоспроможності вітчизняних виробників на глобальних товарних ринках.

Згідно з темою, метою та за логікою дисертаційного дослідження визначено коло поставлених у роботі завдань:

- визначити теоретико-методологічні засади і характер сучасних процесів транснаціоналізації, виділити їхню специфіку і закономірності розвитку;

- дати кількісно-якісну характеристику сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі;

- провести аналіз світогосподарської практики застосування форм, методів та інструментів регулювання торговельних потоків;

- дослідити сучасний статус і функціональну специфіку держав, транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій в умовах глобальної реінституціоналізації регулювання світових товарних потоків;

- оцінити стан, проблеми та перспективи розвитку зовнішньоторговельного сектора економіки України з обґрунтуванням пріоритетів його розвитку в глобально інституціоналізованому середовищі;

- діагностувати ефективність використання наявних інструментів регулювання експортно-імпортної діяльності в Україні;

- проаналізувати рівень, характер і глибину транснаціоналізації економіки України;

- окреслити інституційно-торговельні перспективи України, виходячи з можливих сценаріїв державно-корпоративної взаємодії, враховуючи сучасний і вірогідний потенціал транснаціоналізації зовнішньоторговельного сектора.

Об’єктом дослідження виступили процеси регулювання торговельних потоків у глобальному інституціональному середовищі.

Предметом дослідження є система умов, факторів та інструментів реалізації ефективної торговельної політики України з огляду на характер її транснаціоналізації.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження складають історико-логічний та системний підходи в процесі вивчення закономірностей розвитку торговельно-економічних відносин на глобальному рівні. Дослідження проведене з використанням методів: якісного і кількісного порівняння; структурного та факторного аналізу (під час дослідження принципових форм і методів регулювання в глобально інституціоналізованій системі; оцінки рівня і глибини транснаціоналізації економіки України); системного узагальнення (для теоретико-методологічного обґрунтування сучасного феномену і розкриття системної сутності транснаціоналізації); фактологічного аналізу (для унаочнення принципових тенденцій розвитку міжнародної торгівлі; для забезпечення демонстраційного ефекту результатів регулювання на національному і наднаціональному рівнях у глобальних умовах); статистичні методи (для оцінки потенціалу розвитку зовнішньоторговельного сектора України).

Використано широке коло вітчизняних і зарубіжних спеціальних літературних джерел, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали міжнародних організацій (Світового банку, Світової організації торгівлі, ЮНКТАД), результати наукових досліджень ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту стратегічних досліджень, інформаційні матеріали ряду міжнародних експертних агентств і асоціацій, український Інтернет-ресурс.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержано ряд принципових наукових результатів, які розкривають наукове значення та характеризують новизну роботи:

уперше:

- виділено й охарактеризовано сучасний (глобальний) етап розвитку міжнародної торгівлі, який має ряд принципово нових рис, зокрема, з одного боку, уніфікованість під егідою СОТ торговельних політик країн світу, лібералізований характер руху товарів і послуг, висока технологічність операцій, товарно-географічна диверсифікованість торгівлі, а з другого – все більша дематеріалізованість торговельних відносин, прихований протекціонізм і подвійні стандарти регулювання, зростаюча активність локальних і регіональних торговельних конфліктів, системна кризовість; новітня двоїста специфіка позначається як на умовах формування та реструктуризації глобальних ринків товарів і послуг, так і на їхній стабільності та передбачуваності розвитку;

- діагностовано сукупність кількісних та якісних параметрів, що характеризують рівень транснаціоналізації світових товарно-сировинних ринків з визначенням принципових сегментів високоприбуткової діяльності корпорацій; охарактеризовано інтернальний та екстернальний регуляторний інструментарій ТНК; показано результативність основних консолідаційних і реорганізаційних стратегій, у яких принциповими є маневреність, масштабність і кон’юнктурна зумовленість операцій ТНК, що провокує перманентні кризи на товарних ринках, які глобалізуються;

удосконалено:

- методику порівняльного аналізу потенціалу провідних суб’єктів світового господарства, зокрема держав і транснаціональних корпорацій за рахунок розширення складу аналітичних традиційних показників (ВВП країн та обсягів продажів ТНК) – доданою вартістю, індексом концентрації, ступенем дисперсії розмірів компаній та виділенням критерію результативності, що дає підстави для більш коректного їхнього позиціонування на достовірній фактологічній основі (усунення подвійного рахунку, врахування динаміки корпоративних змін і галузевої специфіки);

- підходи до аналізу системи регулювання глобальних торговельних потоків, показано її ієрархічність з виділенням наднаціонального, національного та корпоративного рівнів і проаналізовано ефективність використання традиційних і нових регуляторних механізмів в умовах, коли динамічно змінюється бізнес-середовище, встановлюються нові пропорції глобальної монозалежності, обмежується використання фінансово-кредитних ресурсів для підтримки експортно-імпортної діяльності національних копаній;

- систематизацію пріоритетів національної зовнішньоторговельної політики, що визначаються рівнем і динамікою транснаціоналізації економіки України, при цьому запропоновано комплекс заходів щодо активізації та підвищення ефективності регуляторної політики України, що формується і реалізується в межах розробленої стратегії взаємодії з ТНК і фінансово-промисловими групами;

дістало подальший розвиток:

- дослідження сучасного функціонального статусу держав, які, делегуючи частину власного суверенітету наддержавним інтеграційним і міжнародним корпоративним утворен ням, володіють обмеженим інструментарієм проведення власної торговельно-економічної політики з метою реалізації стратегічних орієнтирів національного розвитку і можуть використовувати лише потенціал геоекономічного лідерства або малоефективні для країн периферії, заходи комерційної дипломатії;

- аналіз принципових передумов і можливих наслідків формування транснаціональних корпорацій в Україні, що супроводжується пошуком оптимальних організаційних форм і бізнес-моделей. При цьому визначено, що рівень торговельно-економічної взаємодії є ключовим чинником структуроутворення транснаціональних корпорацій змішаного типу власності за участю як вітчизняного, так і закордонного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення, висновки і рекомендації мають важливе значення для наукового обґрунтування принципів національної регуляторної політики в умовах торговельної глобалізації.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується їхнім використанням: при розробці розділу “Зовнішньоекономічна діяльність, транскордонне співробітництво” Програм економічного та соціального розвитку Чернівецької області на 2007 та 2008 роки (довідка Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Чернівецької обласної державної адміністрації № 01/0289 від 03.09.2008); у рамках Програм транскордонного співробітництва, Сусідства Румунія-Україна, проведених Чернівецькою Торгово-промисловою палатою (довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 01-02/347 від 25.08.2008) та були використані під час викладання дисциплін “Міжнародна економіка”, “Історія міжнародної економіки”, “Міжнародний маркетинг”, “Міжнародні фінанси” на економічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 15-38/2556 від 09.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на: міжнародному робочому семінарі в рамках Програми “Дослідження можливостей формування кластерів у регіонах Марамуреш (Румунія) – Транскарпатія (Україна)” (довідка Торгово-промислової палати повіту Марамуреш № 1829 від 07.05.2008); методологічному семінарі професорсько-викладацького складу економічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на тему: “Концептуальні проблеми визначення транснаціоналізації як сучасного світогосподарського процесу” (довідка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича № 15-38/2555 від 09.09.08); 5 міжнародних та всеукраїнських науково - практичних конференціях, зокрема: I міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців “Муніципальне управління: досвід, проблеми та перспективи” (Чернівці, листопад 2003 р.); XIV міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (Чернівці, квітень 2003 р.); II міжнародній науково-практичній конференції економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (Київ, листопад 2005 р.); XVII міжнародній науково-практичній конференції “Генезис інституційної системи сучасної економіки України” (Чернівці, 2007 р.); ХXVIII міжнародній науково-практичній конференції “Генезис інституційної системи транзитивних економік” (Чернівці, травень 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно у 14 наукових працях загальним обсягом 5 друк. арк., зокрема у 10 статтях у наукових фахових виданнях та 4 публікаціях у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 17 рисунків на 10 сторінках, 12 таблиць на 8 сторінках і 5 додатків. Список використаних джерел містить 295 найменувань на 27 сторінках.