Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / AGRICULTURAL SCIENCES / fruit-growing
title: | |
Альтернативное Название: | Рекун И.М. Особенности размножения семенами и зелеными живцями и выращивания саженцев хеномелесу в Правобережной Лесостепи Украины |
Тип: | synopsis |
summary: | Особливості вирощування садивного матеріалу хеномелесу (огляд літератури) Наявні дані літератури щодо вирощування насіннєвого та кореневласного садивного матеріалу хеномелесу мають суперечливий характер і не охоплюють всього циклу, а агрозаходи недостатньо розроблені. Тому запровадження хеномелесу в культуру значною мірою обумовлюється вдосконаленням насіннєвого і кореневласного розмноження та прискореного вирощування саджанців цієї плодової культури.
Умови, об’єкти і методика проведення досліджень Дослідження проводили протягом 2001–2004 рр. в Уманському державному аграрному університеті та Національному дендропарку „Софіївка” – НДІ НАН України у зоні помірно-континентального клімату з нестійким зволоженням, середньорічною температурою повітря +7,3...+9,30 С з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько -360 С і липнево-серпневому максимумі до +380 С. Середньобагаторічна сума опадів за рік складає 633 мм. Вологість повітря коливається в межах 64–88% з максимумом у пізньоосінній та мінімумом у пізньовесняний і ранньолітній періоди. Сума активних температур вище +50С становить близько 3000, а температур вищих +100 С — 2500–2800. Гідротермічний коефіцієнт в середньому дорівнює 1,18 і значно коливається за роками й періодами вегетації. Безморозний період складає 160–170 діб, а період з середньодобовою температурою вище +50 С — 205–210 діб. Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем опідзолений, важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом. В орному шарі близько 3% гумусу, 10,8 мг/100 г легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом), 11,9 — рухомих сполук фосфору і 10,1 мг калію на 100 г ґрунту (за Чиріковим). Укорінювання зелених живців вели в автоматично-регульованому режимі дрібнодисперсного зволожування (М.Т.Тарасенко, 1991). Субстратом для вкорінення була суміш верхового торфу та річкового піску в об’ємному співвідношенні 3:1 із слабко-кислою реакцією (рН водної витяжки 6,2–6,5). У споруді для живцювання підтримували температуру повітря на рівні +25...+300С і вологість 80–90%, а вологість субстрату — 60–65% від повної польової вологоємності. Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти, субстрати стратифікації, температурний режим середовища стратифікації, строки заготівлі і висаджування живців на вкорінювання, частина пагона (апікальна, медіальна, базальна), рістрегулюючі речовини ауксинової природи — в-індолилмасляна (в-ІМК) та калійна сіль б-нафтилоцтової кислоти (б-НОК) у концентраціях водного розчину 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50 мг/л. Повторність чотирикратна: у дослідах з насінням по 100 насінин, із зеленими живцями — по 10 живців у кожній. Перед стратифікацією насіння усіх досліджуваних помологічних сортів хеномелесу намочували на дві доби. Дослід І. Вплив тривалості стратифікації та субстрату на проростання насіння хеномелесу сортів Вітамінний, Каліф, Караваєвський, Ніна, Ніка, Ніколай, Помаранчевий, Цитриновий. Стратифікацію вели у річковому піску (контроль), тирсі дерев листяних порід, мохові, ґрунті (чорнозем опідзолений), верховому торфі і перегної. Облік пророслого насіння робили через 40, 50, 60, 70, 80 і 90 діб. Дослід ІІ. Вплив температурного режиму на проростання насіння хеномелесу. Насіння в дерев’яних ящиках розміщували у вологій тирсі в холодильнику з температурою 2–4°С та 7–9°С. Облік пророслого насіння робили через 30, 40, 50, 60, 70, 80 діб. Дослід ІІІ. Вивчення ступеню здатності сортів Вітамінний, Каліф, Караваєвський, Ніка, Ніколай, Ніна, Помаранчевий, Цитриновий до розмноження зеленими живцями. Живцювання вели на початку інтенсивного росту пагонів (1–5 червня), під час інтенсивного росту (1–5 липня), у період уповільнення інтенсивного росту (1–5 серпня) пагонів. Живці заготовляли з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагону. Через кожні 5–10 діб після висаджування живців облікували початок, масове калюсоутворення та утворення коренів. В кінці вегетації визначали число та довжину коренів, висоту надземної частини тощо. Дослід ІV. Вплив рістрегулюючих речовин на вкорінюваність зелених живців сортів хеномелесу Вітамінний, Караваєвський, Каліф, Ніна, Ніка, Ніколай, Помаранчевий, Цитриновий: водний розчин b-індолилмасляної кислоти (b-ІМК) та 10% розчину калійної солі a-нафтилоцтової кислоти (a-НОК) з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50 мг/л (контроль — обробка водою). Строки живцювання та обліки аналогічні досліду ІІІ. Дослід V. Способи дорощування сіянців та вкорінених живців хеномелесу: –без пересаджування: вкорінені живці та сіянці дорощували на місці вкорінення, на зиму їх укривали тирсою, яку навесні видаляли; –осіннє пересаджування: сіянці пересаджували в першій декаді жовтня на зрошувану ділянку дорощування у відкритому ґрунті. Укорінені живці одночасно пересаджували у відкритий ґрунт і контейнери місткістю 1,5 л, де дорощували протягом наступного вегетаційного періоду; –весняне пересаджування: після перезимівлі сіянці пересаджували на місце дорощування. Вкорінені живці одночасно пересаджували у відкритий ґрунт та контейнери місткістю 1,5 л, де дорощували протягом наступного вегетаційного періоду. Дослід закладено в 2002 р. (ротація 2002–2003 рр.) та повторено у 2003 році за тією ж схемою. Повторність досліду чотириразова — по 12 рослин кожного сорту в кожній. При вивченні способів дорощування облікували приживлення рослин та їх біометричні показники після перезимівлі, пересаджування і протягом вегетаційного періоду. Дослідження з насіннєвого розмноження хеномелесу проводили за методикою В.А.Колєснікова (1974). Сортування саджанців проводили за ГОСТ 3317–77 „Сіянці дерев та кущів”. Вирощування садивного матеріалу хеномелесу із зелених живців виконували за методиками М.Т.Тарасенка (1984); М.Т.Тарасенка, Б.С.Ермакова, З.А.Прохорової, В.В.Фаустова (1968). Економічну ефективність розраховували за методикою Інституту садівництва УААН (2002).
Статистичну обробку даних проводили методом багатофакторного дисперсійного аналізу (Б.О.Доспехов, 1985) з використанням комп’ютерних програм. |