Робу В.Т. Технологічні заходи посилення контролю над бур\'янами і адаптивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в південному Степу України

summary

Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень У розділі наводиться огляд літератури з питань сучасного стану виробництва зерна кукурудзи. Розглядаються питання впливу строків сівби, особливості розвитку і формування врожаю зерна гібридами кукурудзи, шкодочинність бур'янів і реакція культури на ступінь засміченості ними посівів, а також значення гербіцидів в технології вирощування кукурудзи.

Програма, умови і методика проведення досліджень. Дослідження з метою розробки ефективних технологічних заходів підвищення адаптивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості до умов вирощування проводились в 1997-1999 рр. на Ізмаїльській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН, розташованій на півдні Степу України – відрогах Буджакської височини.

Ґрунт в дослідах – чорнозем звичайний з переходом в південний на карбонатному лесі. В орному шарі міститься: гумусу – 3,1-3,4%, легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононовою – 5-7, рухомого фосфору і обмінного калію за Чиріковим відповідно 10-15 і 20-30 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину – слабколужна, рН – 7,5.

Клімат району досліджень посушливий, помірно-континентальний, пом'якшений впливом Чорного моря, за основними елементами погоди характерний для зони недостатнього зволоження. Погодні умови в роки досліджень були досить контрастними, що дозволило зробити достовірну оцінку в зміні адаптивності кукурудзи до  факторів, що вивчалися.

Кількість опадів у роки досліджень коливалась в межах 322,1-        549,3 мм. Найбільш посушливими під час вегетації кукурудзи були 1998 і 1999 рр. – гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за Г.Г. Селяніновим складав 0,7 і 0,5.

Кукурудзу вирощували в типовій ланці сівозміни: чорний пар – озима пшениця – кукурудза. Система основного обробітку ґрунту включала дворазове лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15 на глибину 6-8 см і 8-10 см, зяблеву оранку плугом ПН-4-35 – на 27-30 см. Мінеральні добрива вносили під основний обробіток ґрунту на всі ділянки досліду дозою N60P60K30  кг/га діючої речовини.

Передпосівну культивацію під кукурудзу проводили на глибину заробки   насіння  культиватором  КПС-4.  Сіяли  кукурудзу  в  три  строки: 25.04, 05.05, 15.05. Висівали насіння гібридів першого покоління Дніпровського  172 МВ (ранньостиглий), Дніпровського 284 МВ (середньоранній), Луч     330 МВ (середньостиглий), ДнОд 417 МВ (середньопізній).

Гербіциди вносили ручним обприскувачем під передпосівну культивацію (харнес – 2,5 л/га) та у фазі 4-5 листків кукурудзи (базис – 25 г/га). Розмір облікової площі ділянки 56 м2, повторність досліду – 4 кратна. В польових дослідах проводились фенологічні спостереження, вимірювалась висота рослин та площа листової поверхні, визначалась якість зерна кукурудзи, врожайність та структура врожаю згідно методичних рекомендацій ВНДІ кукурудзи (Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой, Днепропетровск, 1980).

Потенційну засміченість ґрунту насінням однорічних бур'янів в шарі 0-15 см визначали буром конструкції ВНДІ кукурудзи, надземну – шляхом накладання в 10 місцях по діагоналі облікових ділянок (0,5 м2) в фази 6-7 та 10-12 листків кукурудзи і в період повної стиглості зерна  з визначенням їх маси в повітряно-сухому стані перед збиранням врожаю (Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов, Днепропетровск, 1974).

Вміст елементів живлення в ґрунті, рослинах та бур'янах визначали у відповідності до методичних вказівок ВНДІ кукурудзи (Методические указания по проведению агрохимических анализов почвы и растений, Днепропетровск, 1978).

Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-150 см визначали перед сівбою кукурудзи, в період максимального водоспоживання (фаза викидання волоті – молочна стиглість зерна) і наприкінці вегетації методом термостатно-вагового сушіння (Долгов С.І., 1996).

Розрахунки економічної і біоенергетичної ефективності проводилися у відповідності до методичних рекомендацій ВАСГНІЛ (Методика биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства, Москва, 1983).

Облік врожаю проводили поділяночно вручну, а достовірність одержаних даних визначали методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ.