Романов О.В. Ресурсозберігаюча технологія вирощування насіння буряка столового

summary

Вирощування насіння буряка столового

Наведено огляд публікацій щодо основних напрямків технології вирощування насіння буряка столового, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи насінництва, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН в 2001-2004 рр. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесі. Погодні умови 2001, 2002 і 2004 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння буряка столового. Несприятливим для рослин буряка столового за погодними умовами був 2003 рік.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з двома сортами буряка столового: скоростиглим Дій (сортотип Екліпс) та середньостиглим Бордо харківський (сортотип Бордо) згідно „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві”, 2001. У дослідах вивчали строки сівби, густоту рослин, можливість отримання додаткового врожаю ранніх овочів з одиниці площі перед вирощуванням буряка столового на маточник; вплив розміру, віку коренеплодів, а також частин перерослих маточників, способів їх розрізання, зберігання та схеми посадки на урожайність та якість насіння.

У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні виміри, сорто- та фітопрочистки. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. На посівах першого року проводили формування густоти рослин згідно схеми досліду, апробацію посівів – за вимогами „Інструкції з апробації насінницьких посівів…”, 2002. Облік урожаю з розподілом на фракції – поділяночно. Маточники всіх фракцій різних строків сівби закладали на зберігання в бурти з піском. Перед закладкою на зберігання та висадкою у поле в коренеплодах визначали вміст аскорбінової кислоти – згідно ГОСТ 24556-89, сухої речовини – ГОСТ 28561-90, нітратів – ГОСТ 29270-95, загального цукру та бетаніну – згідно методик Горової Т.К., Барсукової В.Є, 2001. В дослідах з насінниками збирання, облік врожаю проводили поділяночно. Посівні якості насіння визначали згідно діючих стандартів. ґрунтовий контроль насіння проводили за вимогами „Методических указаний по проведению грунтового контроля...”, 1977. Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим, 1985.

            Технологічні прийоми вирощування. Попередник для маточників – огірок, обробіток ґрунту – загальноприйнятий. Сівбу та формування густоти рослин проводили згідно схеми досліду. З кожним наступним строком сівби зменшувалась кількість технологічних операцій по догляду за посівами. Збирали коренеплоди у 1 декаді жовтня. Попередник для насінників – зернові колоскові, технологічні прийоми вирощування – загальноприйняті для лівобережного Лісостепу України. Збирання проводили в фазу воскової стиглості насіння, коли його вологість становила 50-55% (спостерігалось побуріння 25-35% клубочків у 70-75% рослин) у 3 декаді липня – 1 декаді серпня залежно від погодних умов року. Маточники вирощували при зрошенні, насінники – на богарі.

СТРОКИ СІВби ТА ГУСТОТА РОСЛИН ПРИ ВИРОЩУВАННІ

МАТОЧНИКІВ

Урожайність маточників буряка столового літніх строків сівби (1 і 3 декади червня) на густоті 300-320 і 480-520 тис.шт./га була високою (33,9-39,1 і 28,2-33,2 т/га) і не залежала від густоти рослин (рис.1). Липневий строк сівби є недоцільним через низький рівень врожайності (10,0-13,2 т/га) та відсутність апробаційних ознак у коренеплодів, що пов’язано з недостатньою забезпеченістю теплом вегетаційного періоду, яка характеризується сумою активних температур. Для буряка столового вона повинна становити 1600-2000^оС (ранньостиглі сорти, вегетаційний період 100-120 діб), та 2000-2400^оС (середньоранньостиглі – 120-140 діб). В Харківській області сума активних температур за період з 2 декади травня по 1 декаду жовтня становить 2600^оС; 1 декади червня – 1 декаду жовтня – 2200 ^оС, 3 декади червня – 1 декаду жовтня – 1800 ^оС, 2 декади липня – 1 декаду жовтня – 1400 ^оС. Таким чином, навіть для середньоранньостиглих сортів буряка столового суми активних температур буде достатньо, якщо сівбу проводити в 3 декаді червня, а при сівбі у 2 декаді липня забезпеченість рослин теплом буде вже недостатньою і тому цей строк є недоцільним при вирощуванні буряка столового на маточник. Густота рослин практично не мала впливу на врожайність маточників, яка в межах кожного з строків сівби практично залишалась на одному рівні. Це пояснюється тим, що при загущенні в структурі врожаю зменшувалась частка коренеплодів великого та середнього розміру та збільшувалась кількість більш дрібної фракції, і навпаки, при меншій густоті збільшувались їх діаметр і маса. Статистичний обробіток, проведений по кожному з років окремо, підтверджує вищезазначені залежності.