Романова Т.А. Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України

summary

сучасні шляхи підвищення насіннєвої

продуктивності овочевих рослин

Наведено огляд публікацій щодо біологічних особливостей капусти білоголової, основних напрямів підвищення насіннєвої продуктивності і якості насіння овочевих рослин, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму і задачі досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН впродовж 2001-2004 рр. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесі. Погодні умови 2001, 2002 і 2004 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння капусти білоголової. Несприятливим для рослин за погодними умовами був 2003 рік.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з сортом капусти білоголової пізньостиглої Харківська зимова згідно з вимогами „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001 р.). У дослідах вивчали насіннєву продуктивність та якість насіння капусти білоголової, а також поживний режим ґрунту під впливом різних доз, способів і строків внесення добрив. Площа облікової ділянки 20 м², повторність у дослідах чотириразова, розміщення варіантів суцільне двоярусне. Добрива використовували у вигляді напівперепрілого гною великої рогатої худоби (ВРХ), аміачної селітри, суперфосфату простого гранульованого амонізованого, калійної солі, біодобрива „Байкал ЕМ-1У”. ЕМ – ефективні мікроорганізми, які вносили в ґрунт і проводили позакореневе підживлення рослин. Використання ЕМ-препарату отримало назву ЕМ-технології.

У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні вимірювання, сортові прочистки. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. На посівах першого року проводили апробацію – за вимогами „Інструкції з апробації насінницьких посівів…” (2002 р.). Збирання, облік врожаю насіння виконували з кожної ділянки окремо. Посівні якості насіння визначали згідно з вимогами діючого в Україні ДСТУ 2240-93. ґрунтовий контроль насіння здійснювали за вимогами „Методических указаний по проведению грунтового контроля...” (1977 р.). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу, викладеним у роботах Б.А. Доспехова (1985 р.). Вміст нітратів у ґрунті визначали за Грандваль-Ляжу (ГОСТ 26488-85), рухомі форми фосфору та калію – за Чіріковим в модифікації ЦИНАО (ГОСТ 26204-91); вміст азоту, фосфору і калію в надземній частині насінників капусти – за В.В. Піневичем (1955 р.) методом мокрого озоління з подальшим визначенням азоту – тітрометричним мікрометодом за К’єльдалем, фосфору – за М.Л. Цапом колориметричним методом з сірчанокислим гідрозином, калію – полум’яно-фотометричним методом; суху речовину – методом висушування при температурі 105^оС (ГОСТ 28561-90). Розрахунок господарського виносу поживних елементів рослинами та коефіцієнти їх використання з грунту і добрив визначали згідно з методикою З.І. Журбицького (1963 р.). Енергетичні витрати розраховували за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаля (2001 р.). Економічну оцінку ефективності внесених добрив проводили відповідно до методики для закінчених науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт в сільському господарстві за надбавкою врожаю від добрив (Гризенкова З.І., 1980 р.).

Технологічні прийоми вирощування. Технологія вирощування маточників капусти білоголової – загальноприйнята. Основна відмінність – сівба в II-III декадах травня. Попередник для маточників – цибуля ріпчаста, під яку добрива не вносили. На зберігання відбирали типові, непошкоджені шкідниками і неуражені хворобами маточники капусти білоголової, які зберігали у сховищі за температури -1...+1^оС і відносній вологості повітря 90-95%.

Передсадивна підготовка маточників полягала у відборі типових, здорових маточників, вирізанні насінних качанів, освітленні верхівкової бруньки і підрощуванні кореневої системи. Попередник для насінників – багаторічні трави другого року, під які добрива не вносили. Після збирання попередника проводили дискування, на відповідних варіантах вносили добрива, проводили оранку на глибину 20-22 см. Навесні проводили боронування. Перед висаджуванням маточні рослини капусти обробляли „бовтанкою” з коров’яку, глини та води (1:1:3) з додаванням фундазолу 0,5%, вносили добрива відповідно до схеми дослідів. Висаджували у ІІ-ІІІ декаді квітня з густотою 43 тис. шт./га. Схема розміщення 70х30-35 см. Догляд за насінниками полягав у міжрядних розпушуваннях ґрунту, ручних виполюваннях бур’янів у рядках, підживленнях згідно зі схемою дослідів, сортових прочистках, захисті рослин від шкідників і хвороб, поливах.

Збирання проводили в фазу воскової стиглості насіння з кожної ділянки окремо. Насінники після збирання дозорювали до вологості насіння 20-22%, після чого обмолочували та очищували.