РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ

Актуальність теми. Україна має багату історико-економічну спадщину, однак не всім аспектам її розвитку приділялося достатньої уваги. Чимало напрямків вітчизняної економічної історії ще потребують ретельного вивчення та аналізу. Це стосується й історії розвитку банківської сфери, що є органічною складовою цілісної економічної системи.

Дане дослідження еволюції банківської системи у період ринкової трансформації економіки України кінця ХІХ – початку ХХ ст. є спробою висвітлити одну з найважливіших граней української економічної історії, вивчення якої в умовах сучасного розвитку національного ринкового господарства має велике пізнавальне, виховне і прикладне значення. Цей період увійшов у вітчизняну економічну історію як перша хвиля формування вітчизняної ринкової економіки, а зокрема й банківської системи ринкового типу. В цьому контексті глибоке дослідження та критичне врахування власного історичного досвіду в становленні банківської системи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. є вкрай важливим для сучасного етапу здійснення вітчизняного ринкового реформування. Ґрунтовне вивчення та аналіз історико-економічних процесів зародження й діяльності української банківської системи, труднощів та прорахунків минулого є підґрунтям розв’язання проблеми сучасного ефективного функціонування цієї ланки національного господарства. Цим обумовлюється актуальність і теоретична вагомість обраної теми.

Стан і розвиток банківської системи є показником рівня зрілості кредитно-фінансових та грошових відносин кожної держави. Оскільки в Україні до середини ХІХ ст. існували феодально-кріпосницькі відносини, які гальмували розвиток ринкового господарства, та панувала цілковита монополія держави у сфері фінансової діяльності, то протягом ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. банківські операції здійснювалися лише державними банками, такими, як Державний комерційний банк, Державний позичковий банк, Дворянський банк тощо. Лише після реформи 1861 р. в країні розпочалося формування нової економічної системи, яке зумовило трансформацію існуючої до того часу банківської мережі. Поряд з державними починають виникати і недержавні банки. Створюється багато комерційних і суспільних банків з численними відділеннями, конторами, агентствами тощо.

Оскільки цей процес був складовою частиною загальноросійського, то його висвітлено на фоні становлення банківської системи Російської імперії в цілому. Також у дисертації досліджено виникнення в Україні та Росії перших банків, їх типів, структури та функцій.

Ступінь наукової розробки проблеми розвитку української банківської системи в умовах становлення ринкових відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. в історико-економічному плані пов'язаний з дослідженнями відомих дореволюційних економістів: М. Бунге, П. Мігуліна, Д. Піхна, М. Туган-Барановского, Л. Яснопольського, С. Вітте, А. Антоновича, Є. Ламанського, Л. Ходського, Д. Батюшкова, І. Левіна, О. Бімана, О. Зака, М. Весселя, Ю. Жуковського, В. Судейкіна, Я. Сербіновича, М. Соболєва; вчених радянського періоду – С. Альтерзона, З. Каценеленбаума, С. Памфілова, Д. Батуринського, І. Гіндіна та сучасних дослідників у галузі банківської справи.

Наявний науковий доробок значної кількості попередників, видатних учених економістів-фінансистів має, безумовно, важливе значення для дослідження даної проблеми і свідчить про належну увагу великого кола науковців до неї. Існуючі напрацювання вищезгаданих учених становлять міцний фундамент для розробки даної проблематики. Однак основна маса історіографічних праць акцентує увагу на висвітленні організації банківської справи переважно у загальноросійському ракурсі, а суто українським проблемам уваги приділяється вкрай мало, часто побіжно або тільки з окремих аспектів. До цього часу немає фундаментального узагальнюючого дослідження, в якому б з нових методологічних позицій висвітлювався цей пласт української економічної історії. Цим обумовлена необхідність здійснення сучасного історико-економічного аналізу проблеми генезису вітчизняної банківської системи в умовах становлення ринкового господарства другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Інформаційною та теоретико-методологічною основою дослідження стали наукові праці таких українських економістів: Е. Лортікяна, С. Злупка, Л. Корнійчук, Л. Горкіної, О. Ходченко, В. Базилевича, В. Бодрова, В. Фещенко, П. Леоненка, Т. Дерев'янкіна, В. Небрат, Л. Вернигори, В. Міщенка, С. Тіцького, Д. Крохмалюка, І. Данілова, Г. Корогод, О. Краснікової, І. Скоморовича, С. Реверчука, Я. Малика, А. Чухася, Г. Бобра та ін. Серед російських вчених на особливу увагу заслуговують праці В. Степанова, С. Петішкиної, І. Левічової, С. Фролова, О. Кирилова, Є. Соколова, Г. Терещенка та ін.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять архівні документи і матеріали, праці українських та російських учених ХІХ – початку ХХ ст., історико-економічна література, яка безпосередньо, або опосередковано висвітлює історію розвитку банківської системи в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Також інформаційною базою є статистичні матеріали (звіти і баланси банківських установ, щорічні звіти губернаторів про економічний стан губерній тощо), законодавчі й нормативно-правові акти, що дали змогу сформувати цілісну картину діяльності банківських установ та обґрунтувати специфіку їх роботи.

Окрему групу широко використаних в роботі джерел складає газетно-журнальна періодика, в якій знайшли відображення проблеми, що супроводжували процес формування вітчизняної банківської системи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Крім того, інформаційну базу дисертаційної роботи склали Інтернетресурси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках комплексної програми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (№ Д06 БФ 40-01), в межах якої дисертантом розкрито й обґрунтовано сутність та роль банківської системи України в період становлення ринкових відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття на основі системного наукового історико-економічного аналізу історичного процесу формування та особливостей функціонування і розвитку банківської системи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., визначення її ролі у розвитку українського ринкового господарства пореформеного періоду, а також теоретичне осмислення вітчизняного історичного досвіду становлення ринкових відносин у банківській сфері, аналіз і узагальнення якого може мати науково-практичне значення для вдосконалення моделі сучасної банківської системи України.

Зазначена мета обумовила постановку та розв’язання таких завдань дослідження:

– визначити історико-економічні, соціальні, політичні та інші чинники, що зумовили докорінне реформування банківської системи Російської імперії й України у ХІХ ст.;

– обґрунтувати необхідність забезпечення законодавчого державного регулювання та його вплив на функціонування банківських установ різних типів і видів у пореформений період;

– висвітлити теоретичну базу становлення й розвитку банківської системи в Україні;

– здійснити порівняльний аналіз тенденцій розвитку та ролі банківської системи ринкового типу досліджуваного періоду в Україні та у країнах з розвиненою ринковою економікою;

– визначити та розкрити основні етапи становлення вітчизняної банківської системи у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

– виявити тенденції формування та принципи ієрархічної будови банківської системи пореформеного періоду на теренах України;

– обґрунтувати практичні пропозиції та рекомендації щодо використання історичного досвіду функціонування банківської системи ринкового типу пореформеного періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в сучасних умовах трансформації економіки України.

Об’єктом дослідження є історичний процес становлення ринкового господарства на теренах України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційні засади розвитку банківської системи на теренах України в пореформений період.

Методи дослідження. Методологія дослідження базується на системному підході до загальнотеоретичного, історико-еволюційного осмислення особливостей формування банківської системи України в умовах становлення господарства ринкового типу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. При аналізі структури та динаміки становлення й розвитку української банківської системи використані діалектичний та логічний методи, метод історизму, статистичний метод, методи аналізу і синтезу, конкретного і абстрактного та структурний метод (застосовано при підготовці п. п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 та 3.3). Крім того, при дослідженні особливостей формування науково-теоретичних та політико-економічних поглядів і позицій вітчизняних економістів й державних діячів зазначеного періоду щодо кредиту, банків та банківської системи застосовано також аналітичний метод та метод порівняльних характеристик (використано при розробці п. п. 1.1, 1.2, 2.3 та 2.4).

Хронологічні межі роботи охоплюють період з початку 60-х років ХІХ ст. до 1917 року, проте у роботі є й необхідні для загального розуміння історичні екскурси.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у системному розкритті з сучасних теоретико-методологічних позицій історико-економічного аналізу малодослідженої проблеми розвитку банківської системи на теренах України в умовах становлення ринкового господарства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.:

вперше

– на основі опрацювання значного масиву статистичних даних та вивчення архівних документів зроблено низку самостійних підрахунків (щодо кількості банків, характеру їхніх операцій, прибутків та ін.), що дало змогу з’ясувати специфіку організації та характерні риси функціонування мережі українських банків в умовах розвитку ринкового господарства на теренах підросійської України, визначити чинники, що спричинили процес становлення й розвитку цієї системи у другій половині ХІХ ст., розкрити загальну схему та особливості її структури, виявити тенденції формування нею фінансового регулювання розвитку земельних відносин та фінансування галузей народного господарства;

– розкрито теоретичні засади еволюції банківської системи, визначено роль загальноросійської банківської політики в процесі формування банківської системи на теренах України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. та з’ясовано внесок провідних українських економістів (І.В. Вернадського, М.Х. Бунге, М.І. Туган-Барановського, Д.І. Піхна, А.Я. Антоновича, К.К. Гаттенбергера, Л.М. Яснопольського та ін.) у становлення і розвиток банківської справи в умовах розвитку ринкового господарства в пореформений період, ідеї яких, загалом, зводилися до якісної трансформації банківського сектору, в результаті чого він зміг би відповідати новому соціально-економічному ладу, що почав встановлюватися в Російській імперії, тому числі і в Україні;

– введено в науковий обіг значний пласт архівних матеріалів (фонди ЦДІА України, ДАК, ДАКО, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, а також звіти Бессарабсько-Таврійського, Полтавського, Харківського й Київського українських земельних акціонерних банків та державних Селянського поземельного й Дворянського земельного банків; щорічні губернаторські звіти й різноманітні статистичні збірники), а також дореволюційної періодики (журнали: «Русский вестник», «Промышленность и торговля», «Экономист России», «Русская мысль», «Український вісник» тощо та газети: «Киевлянин», «Подольские губернские ведомости», «Рада» та ін.), на їх основі розкрито особливості розвитку банківської системи України у досліджуваний період;

удосконалено

– ;

– застосування системної методології для розкриття участі держави у процесі формування вітчизняної банківської системи в зазначений період;

– класифікацію форм та видів банківських установ, що діяли в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на території України, розмежування яких ґрунтується на таких критеріях, як форма власності та характер здійснюваних операцій;

отримали подальший розвиток

– розкриття теоретичних поглядів вітчизняних економістів на розвиток пореформеного банківництва в Україні;

– структурний економічний аналіз правовідносин у кредитно-фінансовій сфері підросійської України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у ретроспективному аналізі становлення та розвитку банківської системи ринкового типу на українських теренах у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., що дає підстави для екстраполяції вітчизняного досвіду та розв’язання актуальних проблем функціонування сучасної банківської системи України.

Окремі положення та пропозиції, викладені в дисертації, використані у практичній діяльності ВАТ «Державного ощадного банку України» при розробці стратегічної політики вдосконалення розвитку кредитних відносин (довідка № 60/1 від 25.05.2007 р.) і впроваджені в роботу Управління кредитування інвестиційних проектів та Управління розвитку мережі АКБ «Київ» (довідка № 5-01/1711/1 від 26.04.2007 р.).

Одержані теоретичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі Кам’янець-Подільського національного університету при викладанні нормативних курсів «Історія економіки та економічної думки», «Історія економічної думки України», «Гроші та кредит» і «Фінанси» при підготовці спеціалістів відповідного фахового спрямування (довідка № 19 від 16.05.2008 р.).

Крім того, практичне значення здобутих результатів роботи полягає в тому, що здійснене дослідження та отримані наукові результати і висновки можуть бути використані:

– у подальших наукових розробках з питань економічної історії України другої половини ХІХ – початку ХХ ст., зокрема з історії банківської справи, а також при написанні узагальнюючих праць, посібників та підручників з курсів вітчизняної економічної історії та історії економічної думки;

– при вдосконаленні діяльності сучасної банківської системи;

– в системі фахової підготовки при набутті важливого досвіду сучасними фахівцями банківської системи та державного управління України та тими, хто готує себе до діяльності у цій сфері;

– науковцями, викладачами, аспірантами і всіма тими, хто вивчає економічну історію України та українську економічну думку, а також працює над тематикою функціонування банківської системи в сучасному ринковому господарстві.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є індивідуально виконаною науковою роботою, в якій викладено теоретичні аспекти сутності та функціонального призначення банківської системи України в умовах становлення ринкового господарства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Наукові положення, висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, одержані автором особисто та викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях: Міжнародній практичній конференції «Творча спадщина М.І. Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 10-11 листопада 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Проблемы развития финансовой системы Украины» (м. Сімферополь, ун-т ім. І. Вернадського – 15-17 березня, 2006 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 12 березня 2006 р., 3-4 березня 2007 р. та 20-23 березня 2008 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ринкової економіки України» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 29 вересня 2006 р.), ІІІ та IV Міжнародних науково-практичних конференціях «Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 2-4 жовтня 2006 р. та 4-6 жовтня 2007 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 23-24 листопада 2006 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції (грудневі читання) «Формування конкурентноспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 6-7 грудня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: становлення та розвиток» (м. Острог, Національний університет «Острозька академія» – 20-21 квітня 2007 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка – 20-22 жовтня 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи дисертантом опубліковано 16 праць загальним обсягом 7,91 друкованих аркушів, з них 11 статей у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, літератури і додатків. Повний обсяг роботи – 238 сторінок, з яких 33 сторінки займає список використаних джерел і літератури, що налічує 394 найменування. Дисертація містить 2 таблиці, 4 рисунки, 2 графіки і 4 діаграми, а також 24 додатки, розміщених на 25 сторінках.