РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Автореферат

Актуальність теми. В Україні, як і у всьому світі, відбувається стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій його вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства постійно зростає. Інформація стає найважливішим стратегічним ресурсом. Одним із видів суспільної діяльності, в яких інформаційні технології набирають вирішальної ролі, є державне управління. Під впливом цих технологій відбуваються корінні зміни в технологіях управління в системах органів державної влади та місцевого самоврядування, в автоматизації процесів прийняття рішень, організації їх виконання. Вирішення завдань формування і розвитку інформаційної інфраструктури та інтеграції в глобальне інформаційне суспільство стає необхідною умовою стійкого розвитку держави. На сучасному етапі розвитку систем державного управління в умовах трансформаційних процесів в Україні особлива роль приділяється новітнім інформаційним технологіям. У зв’язку з цим посилюється необхідність наукового обґрунтування нової методології дослідження процесів формування та розвитку систем інформаційно-аналітичного забезпечення в системах державного управління.

Інформаційні системи в державному управлінні вивчали І.В. Клименко, О.Г. Осауленко, А.М. Панчук, Є.О. Ралдугін, М.А. Сендзюк, В.П. Тронь. Розгляду інформаційного суспільства приділяли увагу такі автори, як У. Дайвард, М. Кастельс, Дж. Мартін, Е. Тоффлер.

Проблемам розвитку державного управління в умовах інформатизації присвячено чисельні наукові праці вітчизняних вчених, зокрема О.І. Амоші, В.Д. Бакуменка, М.П. Бутка, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, О.І. Дація, М.Ю. Дітковської, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.О. Єпіфанова, О.М. Кондрашова, М.Х. Корецького, В.І. Куценко, А.С. Лисецького, Я.Б. Олійника, О.М. Суходолі, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка.

Вивченню ролі інформації в управлінні соціально-економічним розвитком України присвячені праці Л.О. Бакаєва, О.О. Бакаєва, Я.Г. Берсуцького, А.Я. Берсуцького, В.М. Глушкова, О.М. Іваницької, Р.А. Калюжного, М.М. Лепи, Т.А. Писаревської, В.М. Порохні, В.Ф. Ситника, М.І. Татарчука, Ю.П. Шарова.

Проте, незважаючи на стрімке зростання наукових досліджень у напряміу розвитку державного управління, увага до інформаційної підтримки цих процесів не втратила своєї актуальності, оскільки відповідає об’єктивним потребам держави, де спостерігається відставання від провідних країн світу.

Недостатня розробленість наукових основ інформатизації в системі державного управління спричинила недостатнє використання інформаційного поля, в якому діють керівники, інформаційні потоки мають низький рівень узгодженості як на різних рівнях управління, так і в межах окремих підрозділів, що призводить до зниження ефективності функціонування системи.

Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). У виконанні науково-дослідних робіт участь автора полягає в удосконаленні механізмів державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів та відкриття інформації про державну власність.

Реалізація мети дослідження зумовила необхідність визначення і розв’язання наступних завдань:

– визначити особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації;

– визначити механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій;

– проаналізувати методичні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні;

– проаналізувати діючу систему інформаційного забезпечення державного управління;

– запропонувати шляхи вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці;

– розробити практичні рекомендації вдосконалення організаційного механізму державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів;

– запропонувати шляхи вдосконалення механізму відкриття інформації про державну власність.

Об`єктом дослідження є процес інформатизації системи державного управління.

Предметом дослідження є розвиток інформаційного забезпечення системи державного управління.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних положень дисертаційної роботи ґрунтуються на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління в умовах інформатизації, ролі інформації в економіці та управлінні, застосування інформаційних систем в державному управлінні.

Дoсліджeння спиралoся на систeмний підхід дo фoрмування, функціoнування і рoзвитку інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління. У рoбoті викoристанo: істoричний та лoгічний мeтoди – для дoсліджeння eвoлюції прoблeми, місця і рoлі інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; абстрактнo-лoгічний – для тeoрeтичнoгo узагальнeння й фoрмування виснoвків; eкoнoмікo-статистичний – для аналізу сучаснoгo стану і тeндeнцій рoзвитку інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; мeтoди аналізу і синтeзу, рoзрахункoвo-кoнструктивний і графічний мeтoди – для рoзрoбки oснoвних напрямів удoскoналeння інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні публікації, законодавчі й нормативні акти з питань державного управління, офіційні статистичні й аналітичні дані, результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

удосконалено:

– механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій, які беруть на себе частину функцій держави щодо регулювання певного сегмента ринку, через покладання на останні функцій регулювання й контролю у даних сегментах ринку та здійснення передатної функції від членів саморегулюючих організацій до контролюючих і регулюючих органів за допомогою компілювання матеріальних й інформаційних потоків від своїх членів на адресу державних органів;

– організаційний механізм регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів на державному і саморегулюючому рівні шляхом залучення державної служби, яка має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності;

– механізм відкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами з залученням саморегулюючих організацій на засадах створення незалежної комісії у складі аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів);

дістали подальший розвиток:

– підхід до визначення інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації не лише як механізму чи засобу реалізації інших функцій державного управління, а як передумови, яка дає змогу забезпечити перехід до інформаційного суспільства, сформувати єдиний інформаційний простір, підготувати Україну до вступу в міжнародні організації, реалізувати перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками та запровадити електронне врядування;

– методологічні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні шляхом підвищення ефективності організації інформаційних баз систем державного управління, використовуючи наступну систему принципів їх формування: організація баз даних незалежно від рівнів інформаційних систем державного управління; підтримка наскрізного пошуку інформації; можливість одержання інформації в будь-який момент часу за станом на будь-яку дату; здійснення доступу до інформації винятково на основі дозволу адміністратора бази даних і власника інформації;

– організаційний механізм вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості національної економіки шляхом розвитку в Україні організацій саморегулювання на основі балансу інтересів підприємців і держави та створення переліку тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим з точки зору державних інтересів і готовності самих підприємницьких структур до саморегулювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й науково обґрунтовані теоретичні положення, висновки за результатами дослідження можуть бути застосовані для удосконалення державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб’єктів.

Методологічні підходи та рекомендації, сформульовані в дисертації, були використані Запорізькою обласною державною адміністрацію (довідка № 08-47/1187 від 17.05.2010 р.), Запорізькою міською радою (довідка № 10/34-8085 від 18.05.2010 р.) при розробці та вдосконаленні інформаційно-аналітичної системи.

Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Запорізького національного технічного університету при викладанні дисциплін “Інформаційні технології в управлінні”, “Інформаційні технології в туризмі”, “Інформаційно-комунікаційний менеджмент” (довідка № 39-67 /996 від 19.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: Міжнародний науковий конгрес “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2010), ХІХ міжнародна науково-практична конференція “Інституційна природа ринкових трансформацій” (м. Чернівці, 2009), ІІ міжнародна науково-практична конференція “Проблеми формування нової економіки XXI століття” (м. Дніпропетровськ, 2009), Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та студентів “Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації” (м. Дніпропетровськ, 2009).

Публікації. Основні ідеї та результати дослідження викладено у 10 наукових працях загальним обсягом 4,2 обл.вид.арк., з них 5 статей – у наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її викладено на 184 сторінках, з яких 161 с. – основна частина, 11 рисунків на 11 с. та 4 таблиці на 6 с. Додаток – на 7 с. Список використаних джерел з 147 найменувань розміщений на 16 с.