Розвиток Механізму державного управління виробничою інфраструктурою підприємств вугільної галузі

summary

Розділ 1. Державна політика у сфері управління розвитком виробничої інфраструктури підприємств вугледобувної промисловості. У сучасних умовах одним із шляхів інтенсифікації розвитку національної економіки є ліквідація диспропорцій у її структурі за рахунок реструктуризації інфраструктурного комплексу країни. Відокремлення інфраструктурної діяльності від основного виробництва на конкурентних засадах дозволить адекватно реагувати на світові тенденції розвитку економіки та створювати не тільки умови функціонування основного виробництва, але і джерела їх фінансування та вдосконалення.

З огляду теоретичних і практичних досліджень можна констатувати недостатній для сучасних вимог ринку розвиток виробничої інфраструктури, що спричинено наслідками тривалих прорахунків у системі управління, слабкістю правового базису реструктуризації підприємств із метою відокремлення інфраструктурної діяльності та об’єктивною обмеженістю матеріальних, фінансових і виробничих ресурсів щодо її розвитку.

Державне регулювання інфраструктурного комплексу є необхідною визначальною передумовою успішного використання його потенціалу для досягнення цілей національної економіки: забезпечення як стабільного  поліпшення виробничих умов промислового виробництва, так і стабільного соціального забезпечення населення країни. Організаційний механізм державного управління інфраструктурним комплексом зображено на рис.1.

Сучасна виробнича інфраструктура ринкового типу припускає, що окремі елементи інфраструктури створюються державою, інші − самими підприємницькими структурами. При цьому держава має визначати основні правові умови функціонування інфраструктури та окремих її елементів, а ринок обумовлює кон'юнктуру необхідних послуг − їх обсяг, вартість, види.

Завдання державного управління розвитком виробничого комплексу мають зважуватися як на державному, так і на регіональному рівні з урахуванням тенденцій світової економічної інтеграції і глобалізації. При формуванні виробничої інфраструктури необхідно враховувати зростаючу інтеграцію економіки України у світові економічні й інформаційні системи при обов'язковому дотриманні національних інтересів.

Виробнича інфраструктура має ряд особливостей, що обумовлюють проблеми її розвитку і управління: по-перше, результати  функціонування інфраструктури виступають як корисний ефект і не мають речової форми, виступаючи як послуги універсального характеру; по-друге, значна капіталомісткість основних фондів виробничої інфраструктури спричиняє довготривалий термін окупності і низьку інвестиційну привабливість комплексу.