РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні та теоретичні засади дисертаційного дослідження; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність.

У першому розділі «Теоретичні та методологічні аспекти проблеми розвитку психологічної культури особистості майбутнього вчителя трудового навчання» – здійснено аналіз поняття психологічної культури та особливостей її формування і розвитку, визначено роль і місце психологічної культури в структурі навчально-професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання, обґрунтовано концептуальну модель психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання.

У першому підрозділі здійснений теоретичний аналіз поняття психологічної культури та особливостей її формування і розвитку. Як предмет спеціального дослідження, у працях видатних діячів науки Б.Г. Ананьєва, В.С. Біблера, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, Г.С. Костюка та ін., психологічна культура почала розглядатися у 70-х роках ХХ століття. Вона постає в центрі уваги таких відомих вітчизняних науковців, як В.І. Войтко, В.О. Сухомлинський, О.О. Бодальов, Н.В. Чепелева, О.Я. Березіна, сучасних психологів Росії (О.Г. Асмолов, Л.С. Колмогорова, О.І. Мотков, Т.Н. Юренко та ін.), Білорусі (Я.Л. Коломінський), а також України (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Н.А. Побірченко, П.С. Перепелиця, В.І. Панченко, Е.О. Помиткін, В.В. Рибалка, З.Л. Становських, О.М. Ігнатович, М.В. Бастун, Н.І. Волошко та ін.).

Серед найбільш відомих сучасних підходів до вивчення зазначеної проблеми є наступні: структурно-функціональний підхід до вивчення психологічної культури особистості, що розроблений російськими колегами і застосований в умовах підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (Л.С. Колмогорова, О.І. Мотков); підхід до вивчення у загальному і професійному аспектах розвитку психологічної культури особистості (Я.Л. Коломінський); особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід до вивчення психологічної культури особистості в її неперервному професійному розвитку (В.В. Рибалка), який покладено в основу нашого дослідження.

Відповідно до зазначеного підходу, психологічну культуру майбутнього вчителя трудового навчання ми розглядаємо як складову частину його загальної і професійної культури, що є системною характеристикою особистості студента, яка являє собою соціально, онтологічно та внутрішньоособистісно детермінований рівень засвоєння, усвідомлення, використання і функціонування спеціальних психологічних цінностей, в якості яких виступають ефективні професійно-психологічні знання, вміння, навички, здібності до високопрофесійної психолого-педагогічної і трудової діяльності особистості педагога.

Розвиток психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання ми вбачаємо у рефлексії ним психологічних знань, умінь, особистісних властивостей, усвідомленні їх як професійних цінностей, у творчому використанні особистісно-професійних якостей і здібностей в процесі навчання, розвитку та професійної діяльності студентів.

У другому підрозділі з’ясовано роль та місце психологічної культури в структурі навчально-професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання.

Розкрито специфіку діяльності вчителя трудового навчання із розвиненою психологічною культурою з позицій особливостей суб’єкт-суб’єктної і суб’єкт-об’єктної діяльності вчителя трудового навчання; розглянуто психологічні особливості розвитку особистості учня на уроках трудового навчання та усвідомлення ним праці й особистості як вищої цінності; з’ясовано професіографічні вимоги до особистості вчителя трудового навчання з розвиненою психологічною культурою.

На основі цього визначено, що на уроках трудового навчання учень розвивається як особистість у міру оволодіння трудовими операціями і прийомами за умови, якщо це сприяє: розвитку культури його спілкування; розвитку спрямованості учня на працю, як джерело породження цінностей; розвитку таких характерологічних особливостей учня, як працелюбність, цінування і повага до своєї праці та праці інших людей; розвитку в учнів рефлексії цінностей; розвитку практичного, візуально-просторового інтелекту, технічного мислення дитини як складових її інтелектуальної культури; розвитку умінь правильного використання власних психофізіологічних і фізичних особливостей, їх визнання як індивідуальних цінностей, що надала природа; розвитку психологічної культури учня в цілому. З одного боку, вище зазначене обумовлює аксіологізацію психологічного змісту діяльності вчителя трудового навчання і те, на що слід звертати увагу під час професійної, особливо, психологічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. З іншого боку, це визначає психологічні особливості розвитку особистості учня на уроках трудового навчання.

Розглядаючи сучасні інформаційні джерела, які використовуються у центрах зайнятості, ми виявили, що поки не існує достатньо розробленої професіограми вчителя трудового навчання. Тому нами було розроблено професіографічні вимоги до вчителя трудового навчання з високою психологічною культурою на основі вимог програми підготовки спеціаліста кваліфікації «Вчитель трудового навчання», із врахуванням шкільної навчальної програми з трудового навчання, педагогічних і психологічних наукових праць вчених, присвячених трудовому вихованню, педагогіці і психології праці та професійної підготовки, профорієнтації (Ю.З. Гільбух, Є.П. Верещак, П.С. Перепелиця, Н.А.Побірченко, В.В. Рибалка, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський, В.В. Синявський, Б.О.Федоришин та багатьох інших). Зміст даної професіограми включає також вимоги до розвитку психологічної культури вчителя трудового навчання.

У цьому зв’язку, доцільно використовувати методологічний особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід, який ми розглядаємо як вихідний підхід до вивчення і розвитку психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання. Він передбачає цілісне розуміння особистості як системи певних психологічних якостей студента. Це дозволяє більш якісно вивчати і розвивати психологічну культуру особистості студента шляхом застосування комплексу методів психодіагностики і психологічного впливу; враховувати вікові та індивідуальні особливості професійного розвитку студента; визнавати особистість суб’єкта праці вищою цінністю; осмислювати майбутнім вчителем трудового навчання наявний і потрібний особистісно-професійний рівень розвитку учнів; використовувати різноманітні інтелектуальні засоби самопізнання і саморегуляції; усвідомлювати еталони, стандарти, процедури і механізми пізнавальних процесів у навчально-професійній діяльності; розробляти життєві програми, цілі, цінності, установки, вимоги, прагнення; аксіологічно засвоювати і творчо використовувати майбутнім вчителем трудового навчання професійно-психологічні знання, уміння.

У третьому підрозділі запропоновано й обґрунтовано концептуальну модель психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та шляхи її вивчення і розвитку (рис. 1). Модель базується на концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, що розроблена В.В. Рибалкою і передбачає три виміри теоретичного аналізу: 1) соціально-психолого-індивідуальний (підструктури спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіологічних якостей, як змістів і компонентів психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання); 2) діяльнісний (особливості діяльнісного прояву і функціонування компонентів психологічної культури студентів); 3) генетично-віковий (вікові особливості становлення, формування і розвитку психологічної культури студентів).

Виходячи з позицій особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу, професіографічних вимог, а також специфіки навчально-професійної діяльності, у концептуальній моделі психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання нами визначені наступні її компоненти: комунікативний, мотиваційний, характерологічний, рефлексивний, досвідний, інтелектуальний, психофізіологічний. Кожний з цих компонентів характеризується рефлексивним, ціннісним, креативним рівнем розвиненості.