РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ Статья

Актуальність теми. Міжнародний туризм є одним з перспективних напрямів розвитку світогосподарських відносин, а в умовах трансформації економіки України підвищення ефективності функціонування цієї галузі набуває особливої актуальності, беручи до уваги її вплив на прибутковість та розвиток різних сфер суспільного виробництва, розв’язання широкого спектра соціально-економічних проблем країни.

Розвиток регіональної системи міжнародного туризму України протягом тривалого часу не був у повній мірі предметом спеціальних наукових досліджень. Зокрема, не знайшли достатнього висвітлення у вітчизняній економічній літературі науково-теоретичні розробки, присвячені передумовам формування, особливостям розвитку, ролі цього процесу у розширенні та інтенсифікації міжнародних економічних відносин нашої країни. Поштовхом для дослідження даної проблеми стало здійснення широкомасштабних реформ регіональних туристичних систем у країнах, де відбуваються ринкові перетворення, пошуки механізмів впровадження принципів і стандартів надання міжнародних туристичних послуг, новітніх господарських та інституціональних інструментів розвитку територій. Існує потреба наукового обґрунтування підвищення ефективності інституційних та правових засад формування регіональних систем міжнародного туризму в Україні, які відіграють провідну роль у мобілізації людських та інвестиційних ресурсів для розвитку сфери послуг у сучасних умовах господарювання.

Актуальність наукової розробки теми зумовлюється дією таких взаємозв’язаних між собою факторів. По-перше, фінансове ресурсозабезпечення регіонального розвитку в умовах переходу до ринкової економіки неможливе без використання нових форм та інструментів становлення сучасних комплексів сфери послуг. По-друге, стабільність зовнішньоекономічних зв’язків країни залежить від адекватної системи використання природно-рекреаційних ресурсів, яка створює економічні передумови впровадження сталої моделі економічного зростання. По-третє, задля розбудови власної оптимальної моделі регламентації ринку міжнародних туристичних послуг з урахуванням особливостей економічного розвитку України необхідним є визначення ефективних принципів, методів та інструментів регулювання наявних регіональних систем та територіально-рекреаційних комплексів. По-четверте, враховуючи спрямованість стратегічного курсу України на широку інтеграцію у світове господарство і Європейський Союз вагомого значення набувають вивчення та переосмислення досвіду регіональної та транскордонної взаємодії, особливо Прикарпатського регіону, зважаючи на його економіко-географічне положення та ресурсний потенціал.

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики функціонування регіональних систем міжнародного туризму, слід відзначити дослідження таких науковців, як Р. Браймер, Дж. Боуен, В. Гудак, С. Де Браун, П. Ебергардт, Ф. Котлер, Е. Мейкенз, В. Мідлтон, Р. Оскен, М. Солловз, Дж. Уокер, К. Фонт, А. Хааз, В. Шекел, К. Шуман та ін.

Кількісні та якісні зміни, що відбуваються в процесі розвитку та вдосконалення регіональних систем міжнародного туризму потребують наукового осмислення та практичного вирішення засобами економічної політики. Теоретичні концепції методологічних та інституційних аспектів розвитку територіально-рекреаційних систем в умовах інтернаціоналізації здійснено в роботах вітчизняних науковців: Ю.В. Алєксєєвої, І.Б. Андренко, І.В. Валентюк, Н.М. Внукової, П.В. Гудзя, О.І. Гонти, І.Є. Журби, Р.О. Заблоцької, О.К. Міхуринської, В.Ф. Савченка, Є.М. Сича, Д.М. Стеченка, О.Г. Топчієва, С.К. Харчікова, І.В. Черніної, В.І. Чужикова, О.С. Шаптали, Е.В. Щепанського та ін.

Фундаментальні проблеми міжнародного регулювання економіки, глобалізації економічних процесів, інтегрування України у світовий ринок туристичних послуг знайшли своє відображення у працях українських вчених-економістів: В.А. Вергуна, М.І. Долішнього, М.А. Дудченка, А.І. Кредісова, Д.Г. Лук’яненка, З.О. Луцишин, Ю.В. Макогона, Ю.М. Пахомова, А.М. Поручника, І.І. Пузанова, О.І. Рогача, А.П. Румянцева, П.Т. Саблука, В.Г. Скотного, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, Л.Т. Шевчук, І.М. Школи, О.І. Шниркова та ін.

Суттєвий внесок у розробку даної проблематики зробили представники економічної наукової школи інших країн СНД. Серед них слід відзначити праці Г.Л. Азоєва, М.А. Ананьєва, Ю.Н. Арінцева, М.Б. Біржакова, Н.В. Буторова, Д.К. Ісмаєва, П.М. Зачиняєва, В.А. Квартальнова, М.Е. Нємоляєвої, Р.А. Фатхутдінової, Л.Ф. Ходоркова, А.Ю. Юданова.

Проблеми ж комплексного аналізу розвитку регіональної системи міжнародного туризму в Україні, його структурних складових, інструментарію та базових категорій, а також адаптації механізмів формування регіональних туристичних комплексів, спираючись на досвід зарубіжних країн на сучасному етапі, є недостатньо дослідженими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами полягає у тому, що тематика дисертаційного дослідження відповідає одному із напрямів виконання планової теми наукового дослідження кафедри економіки “Управління економічною безпекою територіальних утворень”, яка є складовою теми Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації №0105U001878, НГК 105/07.МОН, код 0601).

Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і враховуючи результати дослідження окремих її аспектів у економічній літературі, метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення специфічних закономірностей становлення регіональної системи міжнародного туризму в умовах глобалізації та обґрунтування шляхів впровадження нових інституціонально-господарських механізмів формування сучасних територіально-рекреаційних комплексів у сферу туристичних послуг України.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети дисертаційної роботи зумовив необхідність розв'язання в ній наступних важливих завдань дослідження:

· розкрити макроекономічні й інституціональні особливості процесів та факторів модернізації, інформатизації в системі міжнародних туристичних послуг;

· визначити суттєві риси, методи та інституціональну структуру механізму функціонування регіональних туристичних комплексів, приділивши особливу увагу її розвитку в умовах глобалізації;

· з’ясувати сутність, зміст і мотиваційні чинники запровадження інструментарію реінжинірингу господарських процесів на підприємствах сфери міжнародного туризму, враховуючи його системотворче значення для розвитку нової туристичної інфраструктури;

· здійснити аналіз модифікації організаційно-економічного забезпечення регіональних систем міжнародного туризму зарубіжних країн через призму векторів реформування сфери туристичних послуг в умовах перехідного періоду;

· дослідити методологічні підходи щодо створення спеціальних туристичних зон як фактора розвитку торгівлі та залучення фінансових ресурсів у економіку перехідного типу;

· виявити основні елементи сучасної інфраструктури регіональних туристичних кластерів, механізми та дієвість їх функціонування у світовій економіці;

· визначити взаємозв’язок формування регіональної системи міжнародного туризму та підвищення конкурентної позиції України на світовому ринку послуг;

· обґрунтувати цілі, завдання та методи сучасної державної політики у сфері регіонального туризму на прикладі Прикарпатського регіону.

Об'єкт дослідження – розвиток і становлення регіональної системи міжнародного туризму України в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є господарські та інституціональні механізми формування регіональної системи міжнародного туризму в Україні.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової економічної думки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань міжнародних туристичних послуг. Фактологічною базою дослідження є статистичні дані міжнародних економічних організацій, національні статистичні довідники, фактологічні дані монографічної та періодичної літератури, звітні дані Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України. Методологічний апарат дослідження становлять: загальнонаукові методи дослідження (діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, системний метод, метод порівняння, аналізу і синтезу (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1); визначення прямих та зворотних зв’язків між економічними явищами та процесами (підрозділ 1.2.), абстракція, зокрема, при розкритті особливостей формування регіональних систем міжнародного туризму у країнах Центральної та Східної Європи (підрозділ 2.2). Окрім того, у роботі використані й інші методи теоретичного та емпіричного дослідження, окремі різновиди як загальноприйнятих наукових принципів, так і спеціальних принципів науково-економічного пізнання: творчо-критичний та описово-аналітичний (у підрозділі 3.2), метод мікро- і макроекономічного аналізу (підрозділи 1.2 і 2.2), метод історизму при визначенні передумов та етапів формування регіональної системи міжнародного туризму України (підрозділи 3.1 і 3.2), статистичний метод (підрозділ 2.2), метод економічного моделювання (підрозділ 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті теоретичних засад і практичних аспектів становлення регіональної системи міжнародного туризму під впливом глобалізації та модернізації сфери послуг, сутнісних рис та особливостей її взаємодії з механізмами формування моделі сталого господарського розвитку в перехідних економіках.

У процесі дослідження автор одержав такі наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, та суттєво конкретизують новизну роботи:

вперше:

· розроблено комплексну концепцію функціональної взаємодії механізмів сталого економічного розвитку та модернізації сфери туристичних послуг. В її межах узагальнено процеси регіоналізації туристичної сфери в економічному, інституціональному, галузевому розрізі взаємозв’язків елементів, динаміці рівнів запровадження; обґрунтовано стратегічні напрями оптимізації функціонування ринку туристичних послуг в Україні;

· запропоновано динамічно-просторову модель запровадження сучасних механізмів розвитку регіональних туристичних комплексів. Встановлено, що інтеграція до світового ринку туристичних послуг залежить від розвитку постіндустріальних механізмів стимулювання ділової активності у сфері туристичних послуг, зокрема, здатності до запровадження інноваційної моделі економічного зростання, підвищення привабливості країни як економічного партнера;

· на основі економіко-математичної моделі обґрунтовано засади зовнішньоекономічної стратегії України у сфері надання міжнародних туристичних послуг в умовах поглиблення взаємодії з Європейським Союзом. Виявлено, що в умовах формування нової інституціональної інфраструктури туристичних ринків такі ендогенні чинники інтеграції, як зрілість регіональної системи міжнародного туризму та інституціональна взаємодія на рівні “держава – регіони – зовнішній ринок”, визначають оптимальні шляхи євроінтеграційних процесів;

удосконалено:

· методологічні підходи до обґрунтування можливих інституціональних складових співробітництва України з ЄС у сфері туристичного бізнесу з урахуванням непередбачуваних соціально-економічних ефектів і наслідків лібералізації сфери послуг. Аргументовано пріоритетність запровадження нових структурних елементів у системі сприяння розвитку туризму в Україні, таких, як регіональні центри сприяння. Визначено, що останні, по-перше, функціонують на основі банків даних перспектив розвитку туристичної галузі. По-друге, надають послуги суб’єктам господарювання щодо розробки інвестиційних проектів. По-третє, зорієнтовані на проведення рекламної діяльності стосовно перспективних для інвестування об’єктів;

· засади обґрунтування пріоритетних напрямів формування раціонального механізму державного регулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери. Виявлено, що модифікація сучасної системи організаційно-економічного забезпечення розвитку регіональної системи міжнародного туризму в Україні повинна базуватись на основі: 1) створення новітнього законодавчого поля у загальноекономічній площині розвитку галузі, 2) запровадження новітній моделі транскордонної, трансрегіональної та субрегіональної співпраці; 3) застосування інституціональних важелів формування конкурентних переваг туристичних продуктів на рівні регіонів; 4) формування кредитно-фінансових механізмів підтримки малого та середнього підприємництва, орієнтованого на експорт туристичних послуг;

дістали подальшого розвитку:

· концепція побудови туристичних кластерів. Вона ґрунтується на засадах формування вертикально та горизонтально інтегрованих виробничих структур, створенні багатофункціональних рекреаційно-туристичних сервісних комплексів, що мають розгалужену мережу підрозділів і діють у регіональному або міжтериторіальному масштабі;

· обґрунтування особливостей використання у сфері державного стимулювання розвитку рекреаційно-курортної та туристичної індустрії України нових форм регіональної організації на основі формування територій пріоритетного розвитку туристично-рекреаційного спрямування. Аргументовано надання певним регіонам (зокрема Прикарпатському) статусу ТПР з особливим (пільговим) режимом інвестиційної діяльності у сфері туристично-рекреаційних послуг з метою активізації ділової активності та вилучення ефекту мультиплікатора інвестицій;

· методичні підходи до використання сучасного інструментарію реінжинірингу господарських процесів на підприємствах сфери міжнародного туризму. Серед них: а) застосування новітніх інформаційних технологій в галузі міжнародних туристичних послуг; б) створення спеціалізованих комунікаційних мереж та електронізація торгівлі туристичними послугами; в) використання ефекту масштабу надання туристичних послуг; г) скорочення витрат виробництва та поліпшення якості наданих клієнтам послуг; д) впровадження нових форм і методів туристично-рекреаційного обслуговування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки цього дослідження можуть бути використані у діяльності органів виконавчої та законодавчої влади при розробці напрямів зовнішньоекономічної стратегії України, зокрема для прискорення процесу гармонізації регулюючих положень у сфері міжнародних туристичних послуг. Отримані результати дослідження використані при розробці Концепції розвитку туризму і рекреації в Дрогобицькому районі до 2010 року та Стратегії розвитку агротуризму в Дрогобицькому районі до 2015 року (довідка про впровадження №2/25-2048 від 04.10.2007 р.). Результати дослідження також застосовано при проектуванні, створенні та організації практичної діяльності СЕЗ “Курортополіс Трускавець” туристично-рекреаційного спрямування у процесі формування ЗАТ “Трускавецький валеологічний інноваційний центр” (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження №5 від 14.12.2006 р.). Окремі положення, що містяться в дисертації, використані у навчальному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при викладанні навчальних дисциплін та при розробці їх методичного забезпечення “Міжнародний туризм з основами країнознавства”, “Географія туризму”, “Управління курортно-санаторною справою” (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи №1102 від 03.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною роботою; викладені в ній теоретико-методологічні напрацювання та практичні результати дослідження належать особисто авторові.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження було висвітлено на міжнародних науково-практичних та науково-теоретичних конференціях в Україні, зокрема на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транзитивної економіки” (м. Сімферополь, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины” (м. Сімферополь, 2004 р.); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации” (м. Сімферополь, 20 – 21 квітня 2006 р); на Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та фахівців “Проблеми управління підприємництвом у сучасних умовах” (м. Сімферополь, 2005 р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия” (м. Сімферополь, 30 – 31 березня 2007 р.).

Публікації. Основні наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових працях (загальний обсяг 2,8 друк. арк.), з них 5 статей у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 7 – у матеріалах та тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок, включаючи 7 таблиць та 23 рисунки. Список використаних джерел містить 207 позицій на 21 сторінці.