| summary: | У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначено теоретичні передумови дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, окреслено джерельну базу і матеріал, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, указано новизну роботи, схарактеризовано практичне і теоретичне значення здобутих результатів та форми їх апробації, зазначено кількість публікацій, що відображають результати дисертаційного дослідження.
Основна частина дисертації складається з чотирьох розділів.
У першому розділі “Молодіжний сленг сучасної російської мови і його місце в системі просторіччя” розглянуто теоретичні аспекти вивчення сленгу в контексті сучасних досліджень із соціолінгвістики, осмислено спадщину лінгвістів щодо розуміння сленгу та визначення його місця в системі міського просторіччя, висвітлено поняття молодіжного сленгу, проаналізовано його класифікаційні ознаки, функції, окреслено коло носіїв, з’ясовано предметно-понятійну сферу.
На підставі аналізу наукової літератури, пов’язаної з визначенням лінгвістичного змісту поняття «сленг» (п. 1.1. Проблема розмежування сленгу та інших компонентів міського просторіччя, п. 1.2. Поняття сленгу в сучасній лінгвістиці, п. 1.3. Види сленгу, п. 1.4. Молодіжний сленг) робиться висновок про те, що в русистиці проблема сленгу загалом та молодіжного сленгу зокрема вивчена частково і вимагає окремого дослідження.
Історія формування та розвитку МС (підрозділ 1.4.1.) показує, що це явище виникає у 50-ті роки ХХ століття в середовищі молоді, об’єднаної особливими груповими цінностями та нормами поведінки. Тобто, молодіжний сленг з’являється в той період, коли сформувалася молодіжна субкультура зі своїми ціннісними орієнтаціями, стереотипами поведінки, особливостями зовнішнього вигляду (одяг, зачіска, аксесуари). Одним із найважливіших факторів, що сприяли усвідомленню молоді себе єдністю, належною до однієї субкультури, став саме молодіжний сленг. Важливо, що це не лише вікове, але й соціально-психологічне явище, оскільки носіїв сленгу, крім однорідності вікового середовища, об’єднує почуття групового духу, належності до молодого покоління, яке має своє, відмінне від дорослих, уявлення про життя.
Головними причинами використання мовцями сленгової лексики є: намагання якомога експресивніше, образно висловити свої думки, своє ставлення до оточуючої дійсності; потреба виразити у жартівливій формі інтелектуальну перевагу та безмежну фантазію виявляється у мовній грі, яка пов’язана з бажанням порвати з усім традиційним, бути вічно юним, веселим та дотепним; прагнення до протиставлення іншим частинам соціуму з метою виокремитися; необхідність передати ті нюанси, для яких у мовному стандарті немає форм вираження; бажання самоствердитися. Ці чинники і зумовлюють функції, характерні для МС: номінативну, комунікативну, корпоративну функції та функцію самовираження і головні – емоційно-експресивну та ігрову.
Вік носіїв МС визначався за параметрами, прийнятими у віковій психології та соціології, де молодість окреслена віковими межами від 15 до 30 років (15-21 – юність, 21-30 – перший період зрілості).
Проведений аналіз лексики МС м. Києва дає можливість говорити про її походження та джерела формування: 43% від загальної кількості власне молодіжні сленгізми (бандан, батон, висло, голливуд, движение, застопить і т. ін.), 25% становлять лексеми, що походять із кримінального жаргону (нычка, мочалка, филки, метелить, валить, валина, перо, стрёмно і т. ін.), 10% лексичних одиниць перейшло з жаргону наркоманів (баян, игла, колючий, машина, чёрный, трава, торчок, нарик, нарком, подсесть і т. ін.). Також до складу МС входить незначна кількість слів зі сленгу музикантів (лабарь, лабух, концы, кабак, лабать і т. ін.), студентського жаргону (курсак, курсовик, нули, дневник, хвост, пасовать, сачковать, хилять, шара, прокати і т. ін.), сленгу хіпі (зависать, аскать, пионер, фенька, хайратник, сейшн і т. ін.), жаргону солдатів і матросів строкової служби (закосить, дух, зелень подкильная і т. ін.), шкільного жаргону (лушпайки, маугли, черепок, шнурки в стакане і т. ін.) та комп’ютерного сленгу (глючить, геймер, клава і т. ін.).
Таким чином, ми розуміємо молодіжний сленг як лексико-фразеологічний шар, що використовується молодими людьми віком від 15 до 30 років (без урахування їх освіти, сфери діяльності, соціального статусу) у неформальному спілкуванні з метою виконання головних – емоційно-експресивної та ігрової – функцій та складається з неоднорідних за своїм генетичним складом лексико-фразеологічних одиниць, що виникли та активно функціонували лише у мові окремих соціальних груп.
Другий розділ “Особливості номінації російського молодіжного сленгу” присвячено детальному аналізу основних типів та способів творення лексичних одиниць київського молодіжного сленгу, іншомовної лексики та найменувань, утворених шляхом семантичних трансформацій.
Структурний аналіз лексичних одиниць російського МС м. Києва виявив, що утворення лексем-сленгізмів відбувається за допомогою тих самих словотвірних моделей, що і творення одиниць загальнонародної мови. Це дозволило зробити висновок, що словотворення молодіжних сленгізмів відрізняється не основними засобами номінації, а ступенем їх активності та продуктивності використання.
Основна увага надається дослідженню саме словотвору як найбільш активного способу номінації у сфері російського молодіжного сленгу, яке проводиться через ретельний аналіз особливостей творення таких частин мови як іменник, прикметник, прислівник, дієлово. Було виявлено своєрідну закономірність творення сленгізмів, виражених певними частинами мови: для сленгових іменників, прикметників та прислівників продуктивним способом словотвору є суфіксація, для дієслів – префіксація.
Творення іменників у київському МС відбувається від основ сленгових, іноземних та літературних слів за допомогою тих самих словотвірних засобів, що і в системі літературної мови. Відмінність полягає в тому, що при їх творенні найбільш активно використовуються афікси (в тому числі штучно створені та запозичені з інших мов) та твірні моделі, які слугують увиразненню експресивності мовлення. Максимальну продуктивність виявляють суфікси, які утворюють експресивні найменування: -ак/-як, -ух(а)/-юх(а), -л(а)/-ал(а)/-ил(а), -ач, -ан, -ень, -он, -льник куртяк, косуха, терпила, зашибала, махач, картофан, торбень, видон, заливон, квакальник і т. ін. Серед способів компресивного словотвору особливою активністю відзначається усічення, чисте та у поєднанні із суфіксацією (мафон, чуха, жига, клава, цивил, фурик, дискарь, наркоша). Менш активно представлені субстантивація (бронелобый, голубой, колючий, косая), суфіксальна універбація (вторяк, курсак, миник, Лысня) та абревіація (БэДэ, БэЖэ).
Серед похідних прикметників у МС переважають суфіксальні утворення (тусовочный, забойный, улётный, чумовой, вмазанный, подорванный, симпапулистый). Сленгізми, утворені за допомогою префіксального (несламбый, нехимлый), префіксально-суфіксального (блотик ‘самоуверенный человек’ – наблотыканный) способів та складання прийменниково-іменникових конструкцій у поєднанні із суфіксацією (безбашенный, беспонтовый) зустрічаються рідше.
Продуктивний словотвірний тип прислівників у МС – це прислівники на -о, утворені від відповідних прикметників (беспонтово, забойно, железно, одуренно, офигезно, потрясно, стрёмно, струёво).
У процесі творення дієслів у МС найбільшу активність виявляють префіксальний, суфіксальний та постфіксальний способи. Характерною особливістю сленгових дієслів є їх здатність утворювати експресивні синонімічні ряди на основі однотипності структури (вдуплить, вкурить, всосать, второпать – ‘понять’; допереть, допетрить – ‘понять’; задолбаться, замахаться, запариться, – ‘устать’).
Аналіз лексики київського МС з точки зору її походження виявив, що більшість одиниць становлять англомовні запозичення (байк, батл, бой-френд, бэг, бэк-вокал, вайн, гей, герла, грины, гоблин, драйв, драйвер, кавер, крейзи, кул, найт, полис, саунд, принты, трузера, трэшер, фейс, флэт т. ін.), присутні запозичення і з інших мов: української (бульба, второпать, глыммна, икла, мамвпочка, селюк, хата), італійської (маэстро, путана); іспанської (чикита); німецької (киндер); турецької (кайф, чуверла).
Приблизно третина сленгових найменувань у МС виникають як похідні від переносних значень слів літературної мови. Моделі семантичного перенесення, що використовуються у словотворі семантичних дериватів, у МС та літературній мові збігаються. Це відбувається за найбільш характерною, частіше зовнішньою, ніж внутрішньою, схожістю або суміжністю.
Більша частина семантичних дериватів утворена шляхом перенесення найменувань на основі різних типів метафоричних переносів. Так, серед слегізмів можна виділити такі групи: функціональна схожість (звонарь, тормоз, локаторы), зовнішня ознака (клюшка, шкаф, синяк, шары, фары), асоціативна ознака (воромбушки, горюмчее), актуалізація прихованої семи (пассажир, фишка). Як один із різновидів метафоризації в МС досить широко використовуються зооморфізми (кенгуру, лама, жаба, хомяк, бультерьер, бык).
Основні випадки метонімізації пов’язані із семантичним перенесенням за такими моделями: елемент зовнішності людини → людина (номрка), дія → наслідок дії (вымход, наемзд), дія → властивість дії (отходнямк, оттямг).
У третьому розділі “Функціонування молодіжних сленгізмів у різних підсистемах російської мови” розглядаються причини та механізми розповсюдження лексики МС, аналізуються шляхи поширення сфери її використання, особливості переходу та подальшого функціонування у різних підсистемах загальнонародної мови.
Розвиток російської літературної мови за останні п’ятнадцять років характеризується активною і постійно поширюваною взаємодією загальновживаної лексики та лексики, що знаходиться за межами літературного стандарту (у тому числі і лексики МС). Результатом цієї взаємодії є поповнення словникового складу розмовної російської мови та збагачення її ресурсів за рахунок переходу одиниць МС до загальнонародної мови.
Причини, що викликають перехід молодіжних сленгізмів до інших систем мови, можуть бути власне мовного, а також позамовного характеру. Інтралінгвальними причинами є виразна емоційно-експресивна забарвленість одиниць МС та необхідність утворення номінацій для визначення реалій, що існують у молодіжному середовищі.
Вагома роль при переході молодіжних сленгізмів до загальновживаних лексем належить екстралінгвістичним факторам: соціально-психологічному (намагання показати свою причетність до колективних інтересів, бажання не відрізнятися від оточення), урбаністичному (спілкування в широкому колі друзів, які належать до різних соціальних верств), та не менш важлива – активна популяризація молодіжних сленгізмів засобами масової інформації, літературою.
Розширення сфер традиційного використання лексики МС (усне внутрішньогрупове та міжгрупове спілкування) відбувається за рахунок вживання слегізмів у родинній, міській та масовій комунікації. У результаті внутрішньородинного спілкування лексичні елементи МС потрапляють до мовлення представників старшого покоління: Часов до одиннадцати почти никого не было, а потом вдруг, как говорит мой сын, начался такой движняк! (говорить жінка 42-х років, спілкуючись з подругою по телефону); – Что же ты у своего продвинутого Тараса не спросил? Тут он для тебе не авторитет? (питає жінка 47-ми років у сина-підлітка).
Найбільш активно розповсюдженню одиниць МС сприяють саме ЗМІ (особливо телебачення та FM-радіостанції, які вживають субстандартну лексику та впроваджують все більше програм орієнтованих на діалог із глядачем/слухачем з метою привернути увагу, зацікавити аудиторію). Використання сленгових слів у ЗМІ, орієнтованих на найширші прошарки населення, свідчить, по-перше, про розширення сфери вживання певного сленгізму (як правило, поява у пресі сигналізує про загальну обізнаність зі словом), а, по-друге, фіксує письмову форму сленгової одиниці, наприклад: Растаманы говорят, что главный недостаток марихуаны заключается в ее недостаточной крепости… А стоит тебе только раз одуплить траву, сразу же понимаешь, что синька по сравнению с травой – просто бычья тяга. Одним словом, любое государство правильно делает, что гонит на наркоманов и марихуану. Тем более правильно, гоняет за ширку и колеса…На самом деле правильно об этом Будда сказал – кто курит, тот пускай себе курит и будет дальше себе курить и не фиг тут остальных грузить и присаживать [«Х3М», № 10, 2000]. Для особо крутых возможно предоставление поездок на кавказские курорты, где тусуются самые навороченные сноубордеры России и других стран бышего «совка» [«Х3М», № 2(15), 2001]. Кто из артистов честно отслужил в армии, а кто предпочел откосить? [«Отдохни», № 9, 2005].
Результати проведеного дослідження свідчать, що вживання молодіжних сленгізмів не обмежується тільки сферою усного мовлення. По-перше, сленгові слова активно використовуються ЗМІ з метою експресивно увиразнити молодіжні масмедійні видання (друковані та електронні). По-друге, значний вплив на розповсюдження молодіжних сленгізмів здійснює Інтернет. Спілкування в чатах, форумах, електронні щоденники, можливість висловитися з приводу того, що було написано іншими користувачами, – всі ці форми орієнтовані на спонтанне мовлення, містять велику квоту МС і водночас передбачають письмове оформлення. Наведемо приклади спілкування в мережі користувачів мобільних телефонів (зі збереженням орфографії та пунктуації авторів):
– Я ранше себе чотел такой но мне подарили nokia 6610 б/у теперь приходится смирится с многочисленными глюками.
– Не надо рассказывать ! У меня тоже опыт есть, чего только небыло из труб, самые галимые как раз самсунги и лыжы, так шо не надо парить тут сказки!
– Вы чё, гоните?! Я на своей Е398 потянул все 196 битрейд, и даже 224, но при 224 жутко динамики начинают хрипеть. ВЕЩЬ УЛЁТНАЯ, ТОКА СТАНДАРТНАЯ КАРТА ПАМЯТИ ПОДГЛЮЧИВАЕТ!
– Телефон как для девушки прикольный, но вообще попса. Щас юзаю свой старый SIEMENS М55, так он ито круче!
По-третє, існують записки школярів/студентів на уроках/лекціях, а також передача SMS-повідомлень на пейджери та мобільні телефони. Складність вивчення цих сфер функціонування молодіжних сленгізмів пов’язана з їх важкодоступністю для дослідника з причини інтимного характеру повідомлень.
Що стосується механізму переходу одиниць МС до загальнонародної мови, то він структурується у такий спосіб: МС → загальний сленг → розмовна літературна мова.
До загального сленгу та літературної мови переходять найбільш виразні новоутворення, лексеми з яскравою емоційно-експресивною забарвленістю (скопытиться, наворот, отвальный, сдвинуться, шибздик, отпад, паленый, шарить), сленгізми, що утворюють структурно-генетичні гнізда (лох, лоховские рисовки, лохонуться, лошить; нычка, ныкать, нычковать, ныкаться), сленгізми, що не мають еквівалентів у загальнонародній мові (бычка, выпендреж, динамать, залететь, оторва), назви найбільш відомих понять (глюки, заливон, зелень, комотоз, отвертка, ерш, мажористый, отмазка).
Молодіжний сленгізм може залишити межі свого традиційного вживання та перейти до інших підсистем літературної мови за таких умов: 1) активне використання носіями МС та представниками різноманітних соціумів, які контактували з ними (внаслідок такого мовного контактування утворюється загальносленгова лексика); 2) позначення поняття, актуального не лише для молоді, а й для інших прошарків суспільства; 3) висока частотність вживання ЗМІ.
Одиниці МС, що вийшли за межі вживання молодіжного середовища, представлені словами загальнопобутової орієнтації, а також найбільш ходовими поняттями, коло яких окреслено наступними лексико-семантичними групами: «людина», «алкогольні напої», «наркотики», «кризисні явища», «сфера розваг», «гроші», «одяг», «транспорт».
У словниках загального сленгу репрезентовано приблизно 570 одиниць, які функціонують у МС м. Києва, що становить 75% усіх сленгізмів, які вийшли за межі своєї традиційної сфери вживання. Ці одиниці представлені в «Большом словаре русского жаргона» В. М. Мокієнко, Т. Г. Нікітиної, «Толковом словаре русского общего жаргона» О. П. Єрмакової, О. О. Земської, Р. І. Розиної (166 одиниць), «Словаре русского сленга» І. Юганова, Ф. Юганової (313 одиниць). У зазначених словниках молодіжні сленгізми супровождуються позначками, що вказують на первинну сферу їх вживання. Проте такий принцип дотримано не завжди. Наприклад, у СРС без позначок репрезентовані молодіжні сленгізми баклан, винтилово, гоблен, динамить, крейзануться, мулька і т. ін.; із позначкою «прост. мол.» представлены замочить, стырить, фуфель, яма і т. ін.; із позначкою «подр.» – батон, корефан, корки мочить, крошить батон, олды, потрясный, центровой, шнурки і т. ін.; із позначкою «подр. мол.» – герла, забойный, кадр, кайфовый, мафон, неслабый, приколоться, тормозить, черепа і т. ін.; із позначкою «мол.» – бикса, гнать пургу, забиться, запасть, засада, кент, косить, косуха, кучковаться, мерс, мажор, лом, ломовой, отвальный, падать на хвост, прикид, прикольный, примочка, улетный, фан, чувак, шузы і т. ін.). У ТСРОЖ на первинну сферу функціонування одиниць саме у МС вказують позначки «мол.» (балдеть, клевый, ксивник, облом, обломить, прикол, фэйс, фенечка, шуршать) та «из мол.» (расслабуха, сбацать, слинять, тащиться, чумовой). У той же час залишаються без будь-яких позначок низка слів, що у БСРЖ та СРС репрезентовані як приналежні до сфери МС: ботан, ботаник, бык, закидон, качалка, качок, колеса, косяк, крейзи, наворот, отмазка, отпад, отрываться, оттянуться, папик і т. ін.
Нормативними лінгвістичними словниками («Толковый словарь русского языка» С. І. Ожегова, Н. Ю. Шведової та «Толковый словарь русского языка конца XX века. Языковые изменения» за редакцією Г. Н. Скляревскої) загалом зафіксовано приблизно 190 одиниць, що активно функціонують у МС м. Києва. У ТСРЯ виявлено 120 лексичних одиниць: балдеть, вертушка, выпивон, гильза, голубой, дед, дурман, жига, дурь, заливать, запариться, запарка, капать, кореш, нагружать, обжорик, отмочить, продвинутый, разборка, расколоть, стрелочник, съезжать, телега, толчок, тусовка, тусоваться і т. ін. У ТСРЯЯИ молодіжні сленгізми представлені кількісно менше (90 одиниць): байк, байкер, бритоголовый, бугор, гомик, гомосек, заложить, кидала, кинуть, качалка, комотоз, косуха, крутизна, круто, крутой, крыша, крыша едет, лимон, накрутка, облажаться, разборка, развлекаловка, салабон, самопал, сингл, сэйшн, тащиться, тусовочный, тусовщик і т. ін.
Основна частина слів МС у процесі переходу до загального сленгу та літературної мови зберігає свою семантику, але трапляються випадки послідовного розвитку семантики молодіжного сленгізму. Розвиток семантики молодіжних сленгізмів відбувається шляхом зміни диференційних або спеціалізованих сем. Наприклад, закосить – солд. ‘уклониться от службы в армии’ → у МС – ‘симулировать болезнь’ → у загальному сленгу – ‘увильнуть от какой-либо работы, притворившись больным’, комотоз – мол. ‘состояние сильного опьянения, тяжелого, дурманящего сна’ → в ТСРЯЯИ зафіксовано зі значенням ‘состояние упадка, полного бездействия’.
Четвертий розділ “Лексикографічний опис сучасного російського молодіжного сленгу” присвячено аналізу презентації одиниць МС у спеціалізованих словниках, а також розробці критеріїв їх виділення із загального масиву субстандартної лексики.
Одиниці МС стали предметом лексикографічного опису ще в 90-ті рр. ХХ ст. Аналіз опублікованих за останні п'ятнадцять років словників МС демонструє їх різноманітність майже за всіма лексикографічними параметрами: об’ємом, складом словника, структурою словникових статей, типами дефініцій, функціонально-стилістичними характеристиками, поданням граматичних значень та словотвірних потенцій, урахуванням частотності та регіональної належності, наявністю та представленням ілюстративного матеріалу, історико-етимологічними екскурсами. Така неоднорідність пояснюється тим, що, по-перше, в русистиці не вироблені чіткі принципи та критерії відбору одиниць МС до тлумачних словників з усього масиву субстандартної лексики російської мови, а, по-друге, не розроблені єдині параметри лексикографічної обробки сленгових слів у словниках.
Відсутність всебічно обґрунтованої системи критеріїв визначення субстандартних мовних одиниць належними до МС призводить до того, що дослідники дуже рідко обумовлюють, чим вони керувалися, коли відбирали мовний матеріал для своїх словників, а іноді і взагалі не торкаються цього питання, як наприклад, у словнику Б. Б. Максимова. Частіше автори намагаються у передмові зазначити про те, яка лексика не ввійшла у словник. Так, виходячи з визначення сленгу як мови відносно відкритої, соціально або професійно обмеженої групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, навичок, занять, лінгвісти виокремлюють елементи просторіччя, загальнорозмовних одиниць, брутальної лексики, що не належать до сленгової сфери. Наприклад, І. А. Стернін до свого словника не залучав «…слова и выражения грубого характера, вульгарные, отражающие сферу секса и сексуальных отношений…», Ф. І. Рожанський – топоніми усіх видів.
Найчастіше серед критеріїв відбору лексичного матеріалу дослідниками називається орієнтація на сучасну мову або всієї російської молоді, незважаючи на регіональні та вікові особливості, або мову молоді конкретного міста, або певної вікової групи. Цей критерій дозволяє включати до словника МС такі групи слів: слова, що використовує лише молодь; слова, зрозумілі більшості молодих носіїв мови, що систематично ними використовуються в неофіційному спілкуванні; слова, що користуються особливою популярністю серед молоді, найбільш частотні в молодіжному мовленні; слова, значення яких зрозумілі, але не всі з них використовуються у повсякденному вжитку.
Вважаємо, що в основу виділення одиниць МС з масиву ненормативної лексики можуть бути покладені такі критерії: 1) активне використання слова в мовленні представників різних молодіжних груп; 2) актуальність семантики у молодіжному середовищі; 3) частотність у молодіжному мовленні; 4) актуальність вживання молодіжних сленгізмів у живому мовленні, ЗМІ та сучасній літературі. Обов’язковими критеріями для визначення меж МС, а, відповідно, і відбору його одиниць для лексикографічної фіксації, слід вважати перші три. Останній критерій свідчить про певний ступінь призвичаювання того чи іншого молодіжного сленгізму у загальному вживанні.
Відсутність єдиних лексикографічних параметрів опису одиниць МС впливає і на структуру словникової статті в різних словниках МС. Аналіз словників МС виявив, що не всі компоненти, обов’язкові для тлумачних словників (словоформа, стилістичні маркери, дані про сферу вживання, тлумачення, контекстні ілюстрації, історико-етимологічна довідка, вказівка на системні відношення наведених розділів), зафіксовані у словниковій статті. Обов’язковими автори вважають лише вокабулярну та еквіваленту частини, а всі інші компоненти – факультативними, наприклад:
Шуршики? – деньги. У него всегда ШУРШИКОВ полные карманы.
Шуршунчик – то же, что ШУРШИК (см.) [СМЖ, 85] – повністю відсутні граматичні класифікатори, стилістичні маркери, контекстні ілюстрації наведені не послідовно;
БЗДЕ'МА – студ. 1. Учеба, учебный процесс. (Запись 2003 г.). 2. Учебный предмет. Это бздема на один семестр, потом зачет и все. (Запись 2003 г.). 3. Экзамен. Очень некстати бздема второго января. (Запись 2003 г.). 4. Экзаменационная сессия. (Запись 2003 г.). 5. (матем.) Теорема; уравнение. Я с этой бздемой три часа трахался, а она не имеет решения. (Запись 2003 г.). [СРШСЖ, 37] – повністю відсутні граматичні класифікатори, контекстні ілюстрації представлені частково, проте зазначено сферу функціонування;
КОНЬ – 1. емй, мн. Родители. Мои кони сегодня ускакали. Елистратов, 206. 2. емй, мн. Команда ЦСКА. Елистратов, 206. Нет на свете большей вони, чем когда играют кони (Запись 1998 г.). 3. емй, мн. Болельщики, фанаты команды ЦСКА. 4. емй, мн. Ботинки, туфли; любая обувь. Елистратов, 206. 5. Коньяк. ** По коням! Призыв выпить коньяку. Ну что, по коням? (Запись 1998 г.) [СМС, 242] – повністю відсутні стилістичні маркери, не в усіх випадках подано граматичні класифікатори та контекстні ілюстрації;
ЗАБИВАЛА – спорт., результативный форвард. Главный забивала «Нью-Кастла» забил 2 гола. ТВ-6, 27.06.98. Сейчас как раз ценятся высокие, мощные забивалы типа Булыкина. АиФ. 1999, № 31. [СМС, 161] – повністю відсутні граматичні класифікатори, проте вказано сферу використання та наведено декілька контекстних ілюстрацій;
ВИНТ [Sg.t.] (нарк.; кон. 70) – первитин, психостимулятор фенаминовой группы, используемый как наркотический препарат для инъекций.
ВИНТОВОЙ (нарк.) – человек, использующий в качестве основного наркотического препарата ВИНТ [СХ, 8] – повністю відсутні граматичні класифікатори та контекстні ілюстрації, у деяких випадках зазначено час використання;
ЗАБЫ'ТЫЙ. Глупый. ЗАВА'ЛИНКА. Экзаменационная сессия (студ.) ЗАВАРГА'ЛИТЬ (вар.: ЗАВАРГА'НИТЬ) Украсть. [СМЖГМ, 136] – повністю відсутні граматичні класифікатори та контекстні ілюстрації, зазначено лише сферу вживання.
У процесі укладання «Словаря молодежного сленга города Киева» ми намагалися виробити принципи опису, які б дозволили надати найбільш повне уявлення про соціолект. Так, у словниковій статті обов’язково повинні бути представлені такі структурні елементи: 1) слово у графемному записі; 2) граматичні класифікатори, що вказують на належність сленгового слова до того чи іншого граматичного розряду безпосередньо позначками (сущ., прил., глаг., нареч., межд.) та опосередковано через зазначення форм словозміни; 3) тлумачення, яке репрезентоване аналітичним (описово-логічним) типом дефініції; 4) контекстні ілюстрації, які наводять приклади слововживання у мовленні, і тим самим є додатковим засобом тлумачення сленгового слова. З метою залучення додаткової інформації про сленгізм можна до словникової статті вводити додаткові структурні компоненти: синоніми, що несуть інформацію про системні відношення у сленговій лексиці і дозволяють визначити важливість позначуваного поняття для носіїв сленгу, етимологічні відомості та стилістичні маркери, що вказують на первісну сферу вживання слова.
Запропонований словник відрізняється від раніше виданих молодіжних словників як за своїм складом, так і за деякими принципами опису матеріалу. Головна його відмінність – цілеспрямована орієнтація на сучасне російське мовлення київської молоді, тому серед джерел словникових матеріалів ми використовували лише первинні (записи живого мовлення молоді) і не залучали вторинні джерела (статті, дисертаційні дослідження, присвячені сленгу, словникові розробки матеріалів з інших словників російської мови, виданих у книжковій або електронній формі, художні та публіцистичні тексти, в тому числі й тексти пісень сучасних рок- і поп-виконавців, передачі радіо та телебачення). При укладанні словника не використовувалися і дані Інтернет-текстів, незважаючи на те, що завдяки своїй спонтанності вони наближаються до записів живого мовлення, що дозволяє дослідникам залучати їх як одне з додаткових джерел.
Ми намагалися описати актуальне, високочастотне ядро функціонального простору МС, тому принцип актуальності вживання сленгових слів молоддю в живому мовленні є одним з основоположних.
Укладений словник належить до малих словників, оскільки він нараховує приблизно 2300 одиниць. До словника увійшли загальновідомі у київському молодіжному середовищі слова та усталені вирази, що активно використовуються в живому мовленні та за частотою вживання належать до ядра системи МС.
ВИСНОВКИ
У висновках до дисертаційної роботи узагальнюються та підсумовуються основні результати дослідження. Вони дають підстави констатувати:
1. У структурі сучасного міського просторіччя (до якого у широкому розумінні належать всі мовні явища, що не відповідають літературному стандарту) сленг розглядається як один із головних компонентів його формування поряд із груповими сленгами, колоквіалізмами та вульгаризмами. МС знаходиться поза межами літературного стандарту; використовується у неофіційному, невимушеному спілкуванні; існує переважно в усній формі; характеризується яскраво вираженою емоційною експресивністю з елементами суб’єктивної оцінки (досить різкої); відображає ситуації повсякденного життя. Головними функціями МС є експресивна та ігрова, але він також виконує ідентифікуючу, контактовстановлюючу, номінативну функції та функцію самовираження. Носіями МС є молоді люди у віці від 15 до 30 років.
У складі київського міського просторіччя за даними дослідження функціонує більше 2300 одиниць, визначених як МС. Зіставлення цих сленгізмів із даними спеціалізованих словників дозволяють говорити про походження одиниць молодіжного сленгу й джерела його поповнення. На сьогоднішній день ними є: власне молодіжні сленгізми, кримінальне арго, жаргон наркоманів. Незначною мірою на формування молодіжного сленгу впливає лексика інших соціолектів – бізнес-сленгу, шкільного, військового, комп’ютерного жаргонів, а також сленгу хіпі та панків.
Предметно-понятійна сфера лексики МС зосереджена на людині – її побуті, настроях, діях, стосунках з іншими людьми, загальнопобутових ситуаціях та реаліях: особа, нейтральні дії, наркотики, розваги, сфера бізнесу, кримінальний світ. Лексичні одиниці МС – вторинні найменування предметів, явищ, дій – відрізняються від слів літературної мови виразністю та яскраво вираженою емоційною забарвленістю.
2. Для творення слів російського молодіжного сленгу м. Києва використовуються засоби і способи словотвору, за допомогою яких поповнюється лексичний фонд літературної російської мови. Головна роль належить власне словотвору (60% від загальної кількості одиниць), шляхом семантичної деривації та запозичення у лексиці МС м. Києва утворено відповідно 35% та 5% одиниць. При утворенні молодіжних сленгізмів, що належать до різних частин мови, спостерігається неоднаковий ступінь актуалізації способів словотворення: для іменників, прикметників і прислівників найбільш продуктивним є суфіксація, для дієслів – префіксація.
Принципова відмінність між творенням слів у молодіжному сленгу та літературній мові зумовлена специфікою сленгового словотвору (його спрямуванням на втілення експресивної функції і на відображення різноманітних відтінків конотації), що полягає у більшій активності саме тих способів, які слугують експресивізації мови. Це завдання реалізується за допомогою використання суфіксів, що утворюють експресивні найменування, а також специфічних сленгових суфіксів, які не мають аналогів у літературній мові або несуть нехарактерне для суфіксів літературної мови конотативне навантаження.
Характерною рисою молодіжного сленгу є утворення нових одиниць шляхом лексико-семантичної деривації при якій, зазвичай, більшість одиниць молодіжного сленгу втрачає спеціальні семи значень, що вказують на сферу первісного вживання слова.
Серед іншомовних слів у МС переважають англомовні запозичення, які, потрапляючи до МС, проходять фонетичну, морфологічну і словотвірну адаптацію, а потім активно продукують у процесах внутрішнього сленгового словотворення.
3. Істотну роль у поширенні й поповненні молодіжного сленгу відіграє міське спілкування в різноманітних комунікативних ситуаціях та внутрішньосімейна комунікація, за допомогою якої елементи молодіжного сленгу потрапляють у мовлення представників старшого покоління.
У результаті взаємодії молодіжного сленгу та загальновживаної лексики деякі з молодіжних сленгізмів переходять до загальнолітературної мови, що сприяє поповненню та збагаченню словникового складу російської мови. Перехід молодіжних сленгізмів до інших підсистем мови відбувається під дією мовних та позамовних чинників.
Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних верств суспільства відбувається шляхом розширення сфери традиційного використання лексики МС (усне внутрішньогрупове та міжгрупове спілкування) за рахунок їх вживання у побутовому сімейному, міському спілкуванні та масовій комунікації.
Найбільш активна популяризація сленгової лексики відбувається в друкованих ЗМІ (у виданнях загального інформаційного профілю та спеціалізованих – орієнтованих на молодь, розважальних), а також у теле- і радіоефірі. Уживання журналістами сленгізму поряд із книжковою, політичною, бізнес-лексикою і т. ін. активізує розвиток системи молодіжного сленгу (сприяє деспеціалізації, переосмисленню молодіжного сленгізму в загальному сленгу). Одиниці молодіжного сленгу почали фіксуватися нормативними лінгвістичними словниками, що дає підстави говорити про перспективи надання їм статусу кодифікованості.
4. На сучасному етапі розвитку російської мови в умовах дії тенденції до демократизації, наближення писемно-літературної мови до усно-розмовної, сленг молоді є одним з головних джерел поповнення її словникового складу. Різнорідність виданих протягом останніх 15 років словників молодіжного соціолекту майже за всіма лексикографічними параметрами (обсяг, склад словника, структура словникових статей, типи дефініцій, функціонально-стилістичні характеристики, опрацювання граматичних значень і словотвірних потенцій, врахування частотності та регіональної належності, наявність і презентація ілюстративного матеріалу) засвідчує необхідність розробки та обґрунтування загальних принципів та критеріїв відбору одиниць молодіжного сленгу, їх репрезентації та лексикографічного опрацювання. На наш погляд, критеріями приналежності слова до молодіжного сленгу, а, відповідно, і відбору сленгових одиниць для лексикографічної фіксації слід вважати: 1) широке використання слова у мовленні представників різноманітних молодіжних груп; 2) популярність слова у середовищі молоді; 3) частотність у молодіжному мовленні; 4) актуальність використання молодіжних сленгізмів у розмовній мові, засобах масової інформації та сучасній літературі. Обов’язковими критеріями слід вважати перші три, останній критерій засвідчує ступінь засвоєння того чи іншого молодіжного сленгізму у загальному вживанні.
Все це постулює необхідність створення словника молодіжного сленгу, в процесі укладання якого сленгова лексика повинна пройти ретельний відбір за зазначеними критеріями. Словник повинен бути доповнений новою сленговою лексикою, що входить у широкий вжиток. Головна особливість „Словаря молодежного сленга Киева” полягає у цілеспрямованій орієнтації на сучасне російське мовлення київської молоді. У словник увійшли загальновідомі у середовищі київської молоді слова та усталені вирази, що активно використовуються у мовленні молоді, є зрозумілими і складають високочастотне ядро системи МС.
Отже, результати дослідження засвідчують, що час існування молодіжної субкультури з комплексом своїх норм поведінки, ідейних і психологічних орієнтацій визначає існування і молодіжного сленгу як засобу вираження світогляду цієї соціальної групи. Відповідно, дослідження функціонування молодіжних сленгізмів у межах власного середовища та в результаті переходу в загальнонародній мові мають далеку перспективу. Такий стан речей зумовлює потребу подальшого вивчення сленгу молоді.
Перспективи дослідження полягають у детальному вивченні сфер розповсюдження молодіжних сленгізмів – сімейного спілкування (вплив мовлення молоді на формування мовленнєвих норм старшого покоління), комунікації за допомогою засобів індивідуального зв’язку (використання сленгової лексики у SMS-повідомленнях, у спілкуванні в мережі Інтернет); проведенні порівняльно-зіставного аналізу функціональних, лексико-семантичних та структурно-морфологічних особливостей молодіжного сленгу та інших соціолектів із метою виявлення, з одного боку, загальних явищ та тенденцій, а з іншого – особливостей, зумовлених соціальними, психологічними та територіальними відмінностями.
Ермакова О. П., Земская Е. А., Розина Р. И. Слова, с которыми мы все встречались. Толковый словарь русского общего жаргона / Под общим руководством Р. И. Розиной. – М.: «Азбуковник», 1999 (далее: ТСРОЖ).
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка / РАН. Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. – 4-е изд., доп. – М.: Азбуковник, 1999 (далее: ТСРЯ). Толковый словарь русского языка конца XX века. Языковые изменения / Под ред. Г. Н. Скляревской. РАН. Ин-т лингвистических исследований. – СПб: Фолио-Пресс, 1998 (далее: ТСРЯЯИ). Максимов Б. Б. Фильтруй базар. Словарь молодежного жаргона города Магнитогорска. – Магнитогорск: МаГУ, 2002 (далее: СМЖГМ).
Рожанский Ф. И. Сленг хиппи: Материалы к словарю. – СПб, Париж, 1992 (далее: СХ). Вальтер Х., Мокиенко В., Никитина Т. Словарь русского школьного и студенческого жаргона / под ред. М. Нимайера. – Greifswald, 2003. Никитина Т. Г. Словарь молодежного сленга. – М.: Норинт, 2003 (далее: СМС). Кудрявцева Л. А., Приходько И. Г. Словарь молодежного сленга города Киева: Учебное пособие / Под ред. Л. А. Кудрявцевой. – К.: ООО «ИД «Аванпост-Прим», 2006. |
