САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 1-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, розкрито об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, визначено теоретико-методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи. Подано відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз проблеми самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв в процесі професійної підготовки» висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до з’ясування термінологічно-поняттєвої та структурно-функціональної сутності самоактуалізації, її аспектів та форм здійснення, а також інтегральних властивостей самоактуалізованої особистості. Виділено особливості і проблематику професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Особливу увагу приділено побудові концептуальної моделі самоактуалізації студентів-майбутніх аграріїв у процесі професійної підготовки і чинникам, які впливають на її здійснення.

Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення предметної сутності самоактуаілазції у зарубіжній психології (А. Маслоу, Дж. Олпорт, К. Роджерс, Е. Фром, В. Франкл, К. Хорні, Е. Шостром та ін.), російській (Б. Г. Ананьєв, К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, О. Г. Асмолов, Л. І. Божович, Б. С. Братусь,  О. М. Леонтьєв, В. М. Мясищев, С. Л. Рубінштейн та ін.) та в українській психологічній науці (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Н. Л. Коломінський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. В. Рибалка, В. А. Семиченко, Т. М. Титаренко та ін) показав, що психологічний феномен самоактуалізації осмислюється згідно з принципом розвитку та принципом єдності психіки і діяльності у контексті аспектів і форм самоздійснення особистості: «самореалізації», «самоствердження», «самовираження», «самовдосконалення» тощо.

Підкреслено, що сутність предметної області самоактуалізації особистості визначається у мотиваційному аспекті як актуалізація потреби збереження і розвитку себе та максимального виявлення кращих якостей своєї особистості, закладених від природи; процесуально-динамічному як безперервний саморозвиток особистості та опановування усіх вироблених способів перетворення навколишнього світу, генерування нового «Я-образу», розкриття нових можливостей своєї особистості; результативному досягненню особистістю високого рівня самоактуалізації; в аспекті становлення психічних новоутворень як складне комплексне явище формування сукупності нових психічних властивостей і якостей особистості в процесі самоактуалізації.

На підставі аналізу літератури визначено, що самоактуалізація відбувається у наступних формах: творча спрямованість життєдіяльності (А. Адлер, А. Маслоу, К. Роджерс, Ш. Бюлер, Ф. Є. Василюк, О. С. Васильєва, Х. Гунтер та ін.); духовне самопізнання (Р. Ассаджолі, Н. П. Паттурина, В. Франкл, Е. Фромм та ін.); прагнення до ідентичності (Л. І. Анциферова, Е. Еріксон, Г. Олпорт, К. Юнг та ін.); реалізація чоловічих і жіночих якостей (Є. П. Корабліна, Л. М. Ожигова та ін.); культуралізація і персоналізація (О. Г. Асмолов, Є. В. Галажинський, Л. О. Коростильова, Д. О. Леонтьєв, В. Ф. Сафін, та ін.).

Аналіз різних підходів у визначенні змісту поняття «процес професійної підготовки студентів» показав, що продуктивними є дослідження, здійснювані в рамках теорії діяльності (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. А. Конопкін, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, О. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, В. Д. Шадриков), особистісно-діяльнісного підходу (Б. Г. Ананьєв, О. В. Бондаревська, Л. С. Виготський, Н. Л. Коломінський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, І. С. Якиманська,), акмеологічних досліджень (В. С. Агапов, А. А. Бодальов, А. О. Деркач, Н. В. Кузьміна, В. А. Семиченко та ін.) та особистісно-розвиваючого підходу (В. В. Давидов, Є. А. Климов, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна та ін.).

Спираючись на загальнотеоретичні та частково-прикладні дослідження С. В. Виговської, А. І. Дьоміна, Т. Д. Іщенко, П. Г. Лузана, І. І. Паламар, В. І. Свистун, М. П. Хоменка підкреслено, що відповідно до аграрно-галузевої специфіки професійна підготовка студентів-аграріїв у контексті їх самоактуалізації обумовлена аспектами, які пролягають у межах особистісної та професійно-діяльнісної складових. Їх особливості та проблематику обумовлюють: а) загально-теоретичні та виробничо-практичні аграрно-галузеві характеристики мети, змісту та організації навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців; б) соціальна спрямованість навчально-професійної діяльності студентів-аграріїв; в) психолого-педагогічні умови навчально-професійної діяльності студентів-аграріїв; г) взаємозв’язок і взаємообумовленість індивідуально-психологічних та професійно-важливих особистісних властивостей і якостей майбутніх фахівців аграрної галузі (здатності до творчого пошуку, самостійність, підприємливість; економічне мислення; готовність до зміни профілю аграрної фахової діяльності; пріоритетність виробничо-організаторських функцій у загальній структурі професійної підготовки; сформованість потреби до самовдосконалення).

Розроблено концептуальну модель самоактуалізації студентів-аграріїв у процесі професійної підготовки, яка, згідно з позиціями особистісно-діяльнісного підходу (Б. Г. Ананьєв, Є. В. Бондаревська, Н. Л. Коломінський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, І. С. Якиманська та ін.), містить особистісну складову (процес генерування особистісного смислу щодо максимального виявлення та розвитку потенційних професійно-значущих можливостей та якостей) та діяльнісну складову (процес оволодіння професійно-специфічними способами творення об’єктів матеріально-виробничої аграрно-галузевої сфери, а також розвитку та реалізації здатності до більш повноцінного, творчого виконання виробничо-практичних завдань фахової діяльності).

Cпираючись на дослідження Б. Г. Ананьєва, С. С. Батеніна, Г. О. Балла, В. В. Давидова, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, В. М. Мясіщева, С. Л. Рубінштейна, В. А. Якуніна, було визначено нерівномірність та гетерохронність розподілу активності особистості у процесі самоактуалізації, що виражається у стратегіях самоактуалізації як суб’єктних поведінкових виявленнях шляхів її досягнення студентами вищих аграрних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки.

У роботі показано, що на різних етапах професійної підготовки студентів-аграріїв їх самоактуалізацію зумовлено сформованістю специфічних професійно-значущих властивостей і якостей, а також впливом соціально-демографічних чинників (вік, стать та місце проживання студентів) тощо.

Зазначені теоретико-методологічні підходи до розуміння особливостей самоактуалізації майбутніх фахівців аграрної галузі було реалізовано на подальших етапах дослідження.

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв у процесі професійної підготовки» обґрунтовано завдання, методи та організацію констатувального етапу дослідження, висвітлено результати експериментального вивчення особливостей самоактуалізації студентів-майбутніх аграріїв у процесі професійної підготовки та здійснено їх інтерпретацію. Розкрито вплив на самоактуалізацію майбутніх фахівців на різних етапах професійної підготовки специфічних професійно-значущих особистісних якостей, стратегій самоактуалізації а також соціально-демографічних чинників, пов'язаних з віком, статтю та місцем проживання студентів.

Констатувальний експеримент проводився протягом 2005–2006 років на базі Прилуцького агротехнічного технікуму. Дослідженням було охоплено 446 студентів.