Щербина А.В. Діагностика вірусних хвороб в процесі одержання здорового садивного матеріалу винограду

summary

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На підставі узагальнення даних літератури показана історія вивчення вірусних захворювань винограду, створення методів їхнього виявлення й ідентифікації. Описано симптоми вірусних хвороб винограду, їхня поширеність в основних виноградарських країнах Європи. Наведено дані щодо вивчення переносників вiрусів винограду, а також методи одержання здорового садивного матеріалу та їх ефективність.

МЕТОДИКА, МІСЦЕ ТА УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Візуальну санітарну селекцію та дослідження видового складу переносників вірусів проводили впродовж 1995 – 1999 років на дослідних і виробничих полях Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова УААН та виноградних господарств Одеської та Херсонської областей.

Санітарну селекцію проводили на 48 клонах 20 прищепних сортів і на 22 клонах 6 підщепних сортів винограду.

Візуальний огляд рослин проводили двічі на рік, наприкінці травня – у червні і в серпні – вересні.

Тестування методом зеленого щеплення для виявлення прихованого ураження вірусною інфекцією здiйснювали на сортах-індикаторах. Коротковузля, борознистість деревини та мармуровість виявляли на індикаторі Рупестрiс дю Ло; скручування листя – на сорті Каберне Фран; ямчатість деревини – на індикаторі Кобера 5 ББ.

Діагностику вірусних хвороб винограду проводили за допомогою діагностичних наборів фірми "Agritest" (Італія) методами DAS - ELISA (подвійний сендвiч-метод) і непрямим методом (DASI - ELISA). Для ІФА відбирали листя верхнього ярусу з кількох (2-3) точок кущу влiтку і зскрібки кортикального шару лози в період спокою.

Попередню детекцію вірусної інфекції здійснювали шляхом аналізу електрофоретичних профілів длРНК та за допомогою молекулярної гібридизації з радіоактивно міченим длРНК зондом.

Нематод із зразків грунту виділяли методом декантації-проціджування за О.А. Метлицьким (1975), визначаючи їх видовий склад за Є.С. Кірьяновою,  Е.А. Кралль (1969) та О.П. Стегареску (1980).

Експерименти щодо переносу вірусу скручування листя кокцидами здійснювали на сорті-індикаторі Каберне Фран за методикою Е. Tanne (1988).

Термотерапію в культурі in vitro проводили на сортах Овiдiопольський, Iллiчiвський раннiй, Голубок, Рубін таїровський та селекційних формах І-55/8 та L-4-9-18 за методикою R. Galzy (1964).

Статистичну обробку даних провадили з використанням t-критерію Стьюдента і критерію Фішера (Лакін Г.Ф., 1990).

ВІЗУАЛЬНА САНІТАРНА СЕЛЕКЦІЯ

Під час проведення санітарної селекції на кущах сортів та клонів винограду відзначали відсутність симптомів коротковузля, інфекційного хлорозу, облямування жилок, скручування листя, мозаїки жилок, борознистості та ямчатості деревини.

У результаті проведених досліджень встановлено, що на клонах підщепних та прищепних сортів не виявлено симптомів вищезазначених захворювань. Лише в окремих випадках відмічено проявлення симптомів, подібних до ознак вірусних хвороб, однак викликані іншими причинами (нестатком мікроелементів тощо).

Найчастіше симптоми вірусних захворювань відмічали на селекційній ділянці та маточних насадженнях. Так, коротковузля (укорочені міжвузля, зміна форми листків, фасціація пагонів) відзначали на кущах сорту 40 років Жовтня (візуальне ураження сорту - 0,3 %). Ознаки захворювання, подібні до симптомів інфекційного хлорозу винограду, відзначені на сорті Голубок (відсоток ураження- 0,5%). На білоягідних сортах Мускат жемчужний, Мускат янтарний і Сухолиманський білий спостерігали симптоми мозаїки жилок (відсоток ураження- відповідно 1,5%; 0,8%; 0,8%). Симптоми скручування листя порівняно з іншими вірусними хворобами винограду зустрічаються відносно часто, проте подальша перевірка за допомогою імуноферментного аналізу показала, що в ряді випадків вони викликані не вірусом скручування листя, а нестатком мікроелементів, або є сортовою ознакою. На сорті Овiдiопольський відмічено ранню появу симптомів, подібних до прояву скручування листя (візуальне ураження сорту - 60 %). Подібне явище спостерігалось також на сорті Іршаї Олівер – 0,2 %.

Відсутність кущів із симптомами вірусної інфекції на клонодослідній ділянці пояснюється тим, що клоновий матеріал перед закладанням проходив як регулярну візуальну санітарну селекцію двічі на рік, так і лабораторне тестування на приховане ураження вірусною інфекцією. Значна ураженість вірусними патогенами селекційного матеріалу і насаджень маточника пояснюється тим, що візуальна санітарна селекція, як і лабораторне тестування, на них не проводилось.