СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

summary

Розділ 1. “Юридичний термін як об’єкт лінгвістичного дослідження”. Семний аналіз лексичного значення та встановлення системних відношень між його компонентами в межах семантичної структури терміна є можливим у сучасних мовознавчих дослідженнях при поєднанні досягнень традиційної семантики та новітніх лінгвістичних студій, зокрема в аспекті досліджень мовних картин світу. Вивчення семного складу термінів, встановлення особливостей семантичної структури термінологічних одиниць, виявлення симетричності (збігу) чи асиметричності (відмінності) репрезентації понять права у зіставлюваних мовах розкриває характер концептуалізації відображеного в мові правового досвіду носіїв української та англійської мов. Пропонований підхід (М.М.Пещак, М.П.Фабіан) висвітлює особливості представлення правових понять у терміносистемах порівнюваних мов, аналіз яких дозволяє з’ясувати національну специфіку та міжмовні подібності у засобах вираження понять юриспруденції лексикографічними системами української й англійської мов.

Термінологічна лексика становить важливу частину словника будь-якої сучасної мови й акумулює результат інтелектуального розвитку її носіїв у певній галузі науки. Концептуалізація правового знання представлена юридичною термінологією, яка є системою слів чи словосполучень, співвідносних з поняттями юриспруденції, що використовуються на позначення правових явищ. У роботі основна одиниця дослідження, термін, розглядається як відносно експресивно нейтральний мовний знак (слово чи словосполучення), що виконує у мовній системі особливу функцію відображення спеціального поняття професійної сфери (С.С.Вільчинський, Т.Р.Кияк, Л.О.Симоненко). Значення терміна – це складна упорядкована структура, яка розкривається словниковими дефініціями через семантичні компоненти, які, залежно від вагомості при розрізненні об’єктів, поділяються на інтегративні (спільні) та диференційні (ті, що виконують розрізнювальну функцію).

У пропонованому дослідженні основою вивчення семного складу правничих термінів є парадигматичні зв’язки, які встановлюються при застосуванні компонентного аналізу словникових дефініцій реєстрових одиниць, при якому кожний елемент тлумачення у формі окремого повнозначного слова дорівнює семантичному компоненту (В.В.Левицький, М.В.Нікітін, Є.Ф.Скороходько). Формою відображення парадигматичних зв’язків є словесна опозиція – протиставлення одиниць, семантична структура яких включає диференційні й інтегративні семи, що виступають основою порівняння (І.В.Арнольд, Ю.М.Караулов, А.А.Лучик). Залежно від характеру співвідношення компонентів виділяються види опозицій: гіперо-гіпонімічна привативного характеру, еквіполентна та тотожності (Е.В.Кузнєцова). Опозиція тотожності фіксується між словами при повному збігу їхніх значень. Привативні опозиції (ПО) відбивають ієрархічність структури досліджуваних термінів: семантично однорідні одиниці включаються до відповідного класу найменувань, члени привативної опозиції розрізняються наявністю або відсутністю розрізнювальної риси, яка є корелятивною ознакою. Еквіполентні опозиції (ЕО) проявляються у зв’язках слів, які, перетинаючись своїми значеннями, частково збігаються та розрізняються, члени еквіполентної опозиції логічно рівноправні.

На основі спільності змісту семантично організованої системи мовних одиниць та їх парадигматичних зв’язків, що відображають поняття юриспруденції в сучасній українській та англійській мовах, утворюються семантичні поля юридичних термінів порівнюваних мов. Модель поля підтверджує розуміння мови як системи підсистем, між якими відбувається взаємодія та взаємопроникнення (Й.А.Стернін, Л.М.Васильєв). Підсистемами поля є семантичні групи (далі – СГ) – парадигматично пов’язані одиниці, об’єднані спільністю значення, незалежно від належності до різних частин мови (О.С.Ахманова). У складі семантичних груп виділяємо ядерну та периферійну зони, в яких ядро консолідується навколо лексем-домінантів. До ядра включаємо базову лексику однієї тематики з великою кількістю інтегративних компонентів, яка виражає найважливіші, найістотніші поняття права. До периферії належать більш конкретні й менш уживані лексеми з великим обсягом диференційних семантичних компонентів, що розрізняють значення термінів у межах СГ, слова з вузькоспеціальними значеннями.

Системні відношення термінів у СГ визначались на підставі таких чинників: 1) кількість семантичних компонентів у семантичній структурі одиниці; 2) поширеність семантичних компонентів у межах СГ; 3) повторюваність семантичних компонентів у структурі термінів СГ. Чим більшою є кількість одиниць, з якими термін об’єднується семантичними компонентами у СГ, тим він важливіший для семантичної структури групи і тому є ядерним елементом. Чим більше фіксується семантичних компонентів, спільних для двох термінів, тим ближча їхня семантика. Семантичні компоненти ядерних термінів СГ слугують об’єднуючими ланками між конституентами різних СГ у межах семантичних полів юридичних термінів досліджуваних мов.